Фіскально-регулюючі аспекти податкової політики в Україні

Розглянемо динаміку надходжень до зведеного бюджету в 2007-2009 рр. за даними ДПА в Чернівецькій області (табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Структура надходжень податків, зборів та інших обов’язкових платежів за даними ДПА у Чернівецькій області у 2007-2009 роках

тис . грн.

Назва податкового платежу	2007 рік	2008 рік	2009 рік	Відхилення (+,-)
				2007 рік	2008 рік
1	2	3	4	5	6
Податок з доходів фізичних осіб (з усіх видів доходів)	161205,3	209626,1	327078,2	165872,9	117452,1
Податок на прибуток підприємств	62382,3	81061,5	141122,2	78739,9	60060,7
ПДВ	113104,1	162087,8	245146,9	132042,8	83059,1
Акцизний збір	1140,4	11068,1	11017,7	9877,3	-50,4
Єдиний податок	24526,5	24529,5	29356,3	4829,8	4826,8
Фіксований сільськогосподарський податок	1606,8	1399,3	1641,4	34,6	242,1
Плата за землю	24469,0	27873,8	35341,8	10872,8	7468,0
Податок з власників транспортних засобів	14787,2	17750,6	24796,4	10009,2	7045,8

 

Продовження табл. 2.6

1	2	3	4	5	6
Місцеві податки	14861,8	17758,0	18705,2	3843,4	947,2
Інші податкові надходження	10330,0	4082,6	52883,7	42553,7	48801,1
Всього податкових надходжень	457685,1	590493,7	887089,8	429404,7	296596,1
Всього неподаткових надходжень	23135,5	12185,6	37486,4	14350,9	25300,8
Всього надходжень	480820,6	602679,3	924576,2	443755,6	321896,9

 

Наведені в таблиці дані свідчать про позитивну тенденцію зростання податкових надходжень в досліджуваному періоді. Так загальна сума податкових надходжень в 2009 році збільшилася порівняно з 2007 роком на 429404,7 тис. грн., або в 1,9 раза та порівняно з 2008 роком – на  296596,1 тис. грн., або в 1,5 раза.

Детальніший аналіз податкових надходжень свідчить, що основними складовими системи оподаткування, які формують зведений бюджет по регіону, є податок з доходів фізичних осіб, податок на додану вартість (ПДВ) та податок на прибуток підприємств, частка яких у податкових надходженнях по Чернівецькій області в 2009 році відповідно складала 36,9%, 23,4% і 15,9%. Зростання частки надходжень до Зведеного бюджету сум ПДВ, податку з доходів фізичних осіб, податку на прибуток є позитивним моментом. Адже відомо, що в умовах ринкової економіки зазначені податки є основними наповнювачами бюджету.

Наочно зміна частки вищезазначених бюджетоутворюючих податків у 2007-2009 роках зображено на рис. 2.2.

Діаграма, зображена на рис. 2.2, свідчить, що частка ПДВ, податку на прибуток та податку з доходів фізичних осіб має тенденцію до зростання в 2007-2009 роках не тільки в абсолютних сумах, але й у відсотках (табл. 2.6).

Проведемо пооб‘єктний аналіз динаміки надходження податку з доходів фізичних осіб, податку на прибуток підприємств та ПДВ до зведеного бюджету за даними ДПА у Чернівецькій області.

 

Рис. 2.2. Динаміка частки надходжень ПДВ, податку з доходів фізичних осіб та податку на прибуток до зведеного бюджету України в 2007-2009 рр. за даними ДПА у Чернівецькій області

 

Темп приросту податку з доходів фізичних осіб в 2009 році порівняно з 2007 роком збільшився у два рази, а порівняно з 2008 роком – у 1,5 рази, податку на прибуток підприємств – відповідно 126,2% і 174,1%, а ПДВ темп приросту становить в 2009 році – 118,7% порівняно з 2007 роком та 151,2% - з 2008 роком. Дані показники свідчать про економічне зростання в регіоні, зменшення кількості збиткових підприємств та збільшення валового випуску продукції в Чернівецькій області.

Аналізуючи динаміку надходжень непрямих податків за зазначений період, бачимо, що податкові надходження з ПДВ та акцизного збору зросли в абсолютних величинах за рахунок стабілізації виробництва і розмірів бази оподаткування. Частка ПДВ та акцизного збору в загальній сумі податкових надходжень до Зведеного бюджету по ДПА в Чернівецькій області становила в досліджуваних періодах: в 2007 році – 25,0%, в 2008 році – 29,3%, та в 2009 році – 28,9%. Зміна питомої ваги цих податків в загальній сумі податкових надходжень за даними ДПА в Чернівецькій області у досліджуваному періоді має циклічний характер, що пояснюється із зростанням питомої ваги податку з доходів фізичних осіб та податку на прибуток підприємств.

Щодо акцизного збору, то слід відмітити значне його зростання у 2008 році порівняно з 2007 роком – на 9927,7 тис. грн. Збільшення надходження даного податку у 2008 році порівняно з попередніми роками до державного бюджету за даними ДПА у Чернівецькій області пов’язане із зростанням, перш за все, виробництва в регіоні лікеро-горілчаної продукції стабільне та збільшення розмірів ставок даного податку. Варто зазначити, що в майбутніх роках передбачається також зростання надходжень акцизного збору до бюджету через збільшення ставок акцизного збору, що є одним із напрямів реформування податкової політики у напрямку інтеграції у європейське співтовариство.

Акцизний збір, так само як і ПДВ, один із непрямих податків, отже, він входить до ціни товарів і сплачується у кінцевому підсумку покупцем, а не виробником товарів. Зазначимо, що акцизний збір і ПДВ по-різному впливають на процеси ціноутворення, причина цього полягає як у неоднакових базах оподаткування, так і в різних ставках оподаткування. Так, акцизний збір набагато менше впливає на загальний рівень цін у країні, бо перелік підакцизних товарів обмежений, на відміну від ПДВ, яким оподатковуються майже всі товари, роботи й послуги. З іншого боку, уніфікація ставок ПДВ робить його нейтральним щодо ринкового механізму ціноутворення, тому що при стягненні цього податку його тягар розподіляється на всі групи товарів, не порушуючи структури ринкових цін. Диференціація ж ставок акцизного збору та їхній значний розмір зумовлюють суттєвий вплив останнього на структуру ринкових цін, що негативно сприймається прихильниками ринкових методів регулювання економіки. Введення досить високих ставок акцизного збору дає змогу обмежувати споживання деяких товарів, зокрема алкогольних і тютюнових виробів, тобто за допомогою диференційованих ставок держава може вплинути на структуру споживання.

Проаналізуємо тепер детальніше грошові надходження до бюджету прямих податків на прикладі податку з прибутку підприємств за даними ДПА в Чернівецькій області. Як видно з табл. 2.6, простежується позитивна динаміка збільшення надходжень податку з прибутку підприємств до Зведеного бюджету за даними ДПА у Чернівецькій області. Абсолютний показник надходжень цього податку в 2008 році становив 81061,5 тис. грн., що на 129,9% більше, ніж у 2007 році. У 2009 році сума абсолютних показників податку з прибутку становила  141122,2 тис. грн., тобто на 174,1% більше, ніж у попередньому році.

Щодо податку з доходів фізичних осіб, то тут починаючи з 2007 року простежується тенденція до збільшення обох показників (абсолютного та відносного), що можна побачити на діаграмі (рис. 2.3). Слід відмітити, що надходження податку з доходів фізичних осіб до зведеного бюджету за даними ДПА у Чернівецькій області займали у 2008-2009 рр. перше місце серед всіх податкових платежів.

Рис. 2.3. Питома вага надходжень податку з доходів фізичних осіб до Зведеного бюджету за даними ДПА у Чернівецькій області в 2007-2009 рр.

 

Отже, в аналізованому періоді частка податку з доходів фізичних осіб зросла з 33,5% в 2007 році до 36,9% в 2009 за даними ДПА у Чернівецькій області. Темп приросту надходжень від даного податку становив в 2008 році порівняно з 2007 роком 102,9%, а в 2009 році порівняно з 2008 роком – 56,0%.

Така ситуація деякою мірою відображає стабілізацію національної економіки, що проявляється, у свою чергу, у зростанні абсолютних сум індивідуальних доходів громадян, збільшенні заробітної плати, регулярному її отриманні не лише в приватних, а й у державних установах, організаціях і на виробництві. Також дана ситуація відображає зміни і у податковій політиці щодо справляння цього податку. В аналізований період ставка податку з доходів фізичних осіб збільшилася до 15%; у 2009 році даним податком почали оподатковуватися операції з продажу рухомого і нерухомого майна, спадщини та дарування, що також вплинуло на надходження до зведеного бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Слід також відмітити, що практично по всіх інших видах податків, зборів та інших податкових платежів у 2007-2009 роках простежується позитивна динаміка щодо їх надходжень до Зведеного бюджету за даними ДПА у Чернівецькій області.

Отже, проведений аналіз податкових надходжень до Зведеного бюджету в 2007-2009 роках за даними ДПА у Чернівецькій області дозволяє зробити наступні висновки.

Як вже зазначалося зростання частки прямих податків в загальних доходах Зведеного бюджету порівняно з непрямими свідчить про підвищення ролі прямого оподаткування в регіоні, а також про зростання рівня його економічного розвитку, так як прямими податками оподатковуються доходи підприємств, установ, організацій, громадян. Відповідно зростання доходів за загальноеконоекономічними законами розвитку економіки призводить до зростання фонду нагромадження.

Збільшення абсолютної величини сум непрямих податків свідчить про зростання в регіоні обсягів виробництва та реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

В умовах розвитку ринкової економіки в державі важливого значення набуває формування і реалізації регіональної податкової політики, яка об'єднує як загальнодержавні важелі обґрунтованого територіально-диференційованого оподаткування платників податків у межах певного регіону, так і діяльність органів місцевого самоврядування щодо встановлення і стягнення податків з метою забезпечення конкурентоспроможності економіки регіону на засадах його соціально-економічного зростання, фінансової стійкості, інформатизації та інтелектуалізації розвитку. Вона, як і всі інші аспекти податкової політики, повинна випливати із загальнодержавних інтересів і враховувати природні, економічні, соціальні та екологічні особливості розвитку регіонів. Тому, з одного боку, регіональна податкова політика відображає механізми державного регулювання у сфері вдосконалення оподаткування, спрямовані на збільшення обсягів податкових надходжень з регіонів, на реалізацію інтересів держави щодо регіонів і врахування інтересів самих регіонів, а з іншого – така політика охоплює діяльність місцевих органів влади у сфері оподаткування: встановлення і стягнення місцевих податків і зборів, їх платників, об'єктів, пільг, термінів сплати і механізму оподаткування, а також контроль за своєчасністю перерахування коштів у державний та місцевий бюджети. Тобто регіональна податкова політика є складовою загальнодержавної політики. Вона сприяє комплексному підходу до розв'язання соціально-економічних проблем країни в цілому і, разом з тим, доповнює, конкретизує державну регіональну політику у розрізі територіально-адміністративних одиниць щодо забезпечення регіонально-конкретизованих механізмів оподаткування.

Таким чином, регіональна податкова політика як наукова категорія відображає систему заходів щодо вдосконалення оподаткування, спрямованих на забезпечення інтересів держави щодо регіонів і внутрішніх інтересів самих регіонів, та охоплює діяльність як державних, так і місцевих органів влади у податковій сфері.

До основних цілей регіональної податкової політики слід віднести наступні:

• зближення рівнів соціально-економічного розвитку;
• підтримку вітчизняного виробника, укріплення його позицій на внутрішньому та зовнішньому ринках;
• податкове стимулювання не тільки експортоорієнтованих, але й імпортозамінюючих виробництв;
• сприяння активізації інвестиційних ресурсів;
• забезпечення територіальної справедливості оподаткування;
• податкове стимулювання галузей соціальної сфери, які забезпечують покращання якості життя населення;
• зміцнення фінансових основ місцевого самоврядування та забезпечення їх фінансової самостійності.

Аналіз соціально-економічної ситуації в регіонах України свідчить, що вони значно відрізняються за окремими показниками [42, 79]. Зближення рівнів соціально-економічного розвитку в регіонах повинно відбуватися за допомогою досить потужних економічних регуляторів, насамперед податків. Обмежене використання податкового механізму в регулюванні процесів соціально-економічного розвитку є перешкодою на шляху соціально-економічного розвитку всіх, а особливо депресивних регіонів.

Ефективність системи регіонального оподаткування залежить від реалізації всіх можливостей регіону зі сплати податків з урахуванням його життєвих інтересів, тобто вилучення в бюджети різних рівнів грошових ресурсів без відчутного зиску для соціально-економічного розвитку самого регіону, процесів відтворення, вирішення економічних, соціальних, екологічних проблем. Очевидно, що для сталого соціально, економічно та екологічно збалансованого розвитку будь-якого регіону важливим є забезпечення саме такої системи оподаткування, при якій з регіону вилучалася б тільки "лишка" грошей, тобто щоб планові податкові надходження відповідали його податкоспроможності, яка залежить від численних природних і соціально-економічних властивостей регіону та формується під впливом різноманітних об'єктивних і суб'єктивних внутрішніх і зовнішніх факторів.

Значну роль регіональна податкова політика відіграє в забезпеченні сприятливого інвестиційного клімату регіонів для досягнення істотних зрушень у соціально-економічному розвитку регіонів, зростанні їх податкоспроможності та активізації інвестиційних процесів.