Фіскально-регулюючі аспекти податкової політики в Україні

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

 

В умовах сучасних соціально-економічних перетворень та переходу української економіки до ринкових відносин особливої актуальності набуває дослідження впливу податкової політики, як одного з головних елементів державної економічної політики в цілому, на економічні процеси в державі. Податкова політика впливає на усі етапи відтворювального процесу та процесу розподілу доходів між членами суспільства. Цей вплив може проявитися як в стримуванні відтворювання та уповільненні темпів економічного розвитку країни, так і в стимулюванні підприємницької активності, забезпеченні умов для стійкого і швидкого економічного зростання та підвищенні рівня суспільного добробуту в Україні.

В останні роки в Україні відзначається зростання внутрішнього валового продукту, обсягів промислового виробництва та реальних доходів населення. Водночас вітчизняні та закордонні вчені в галузі економіки відзначають уповільнення темпів ринкових перетворень в Україні та вважають за необхідне активізацію державної системи стимулювання розвитку підприємницької діяльності. Збереження позитивних економічних тенденцій можливе лише за умови проведення зваженої економічної, в тому числі податкової, політики, що потребує розробки відповідного наукового забезпечення, зокрема, поглиблення досліджень впливу податкової політики на економічні процеси.

Актуальність дослідження обумовлена необхідністю розвитку та удосконалення податкової політики з метою підтримки економічного зростання шляхом впровадження нових принципів побудови податкової системи країни.

Найбільш значний внесок у розвиток теорії і практики оподаткування внесли  А. Сміт, Д. Рікардо, Дж. Кейнс, А.Лаффер, Е.Долан, Р. Солоу, Дж. Стігліц, Д. Львів, В.Рогозин, Н. Гензель, В.Лебедєв, Д. Черник, С. Пєляев. Велику увагу розвитку системи оподаткування приділяють вітчизняні економісти, вчені і практики М. Азаров, Л. Бабич, Д. Бендерська, В. Буряковский, О. Василик, А. Горський, А. Гриценко, В. Глущенко, Л. Дикань, С.Єсипов, В. Ільїн, М. Кучерявенко, І. Лунина, П. Мельник, В. Онегіна, А.Соколовська, Л. Тимошенко, В. Федосов, І.Чугунов та інші.

Разом з цим ще потребують теоретичного дослідження базові принципи побудови та розвитку системи оподаткування, розробка основних засад податкової політики, спрямованої на забезпечення економічного зростання та підвищення рівня добробуту населення.

Нагальність вирішення цих завдань обумовлює актуальність оцінки впливу податкової політики на економічні процеси з урахуванням впливу системи оподаткування на діяльність економічних суб’єктів в ринкових умовах господарювання, що визначає тему дипломної роботи.

Метою дипломної роботи поставлено спробу проаналізувати основні завдання, які стоять перед податковою політикою в Україні, та визначити головні напрями її реформування у зв’язку з формуванням ринкових форм господарювання в країні.

Для виконання мети були поставлені наступні завдання:

• розглянути суть, види та критерії формування податкової політики;
• зробити огляд сучасного стану податкової політики України;
• на основі статистичних даних визначити рівень податкового навантаження в Україні, використовуючи при цьому різні науково-методологічні підходи;
• провести аналіз прямого та непрямого оподаткування, їх значення у формуванні бюджету регіону;
• виходячи з показників регіонального валового внутрішнього продукту та даних про надходження податкових платежів за даними ДПА у Чернівецькій області визначити рівень податкового навантаження в регіоні;
• визначити основні недоліки та шляхи вдосконалення податкової політики в Україні.

Об’єктом дослідження є податкова політика держави.

Предмет дослідження складають нормативно-правові акти, що регулюють порядок оподаткування юридичних та фізичних осіб в Україні, статистичні матеріали та практичні матеріали ДПА України і ДПА у Чернівецькій області.

У першому розділі дипломної роботи розглянуто сучасні аспекти податкової політики України, а також наукові твердження щодо визначення критеріїв її оптимальності.

Другий розділ роботи присвячено аналізу пропонованих раніше підходів до визначення впливу податкової політики на соціально-економічний розвиток в державі, проведено оцінку значення прямого та непрямого оподаткування у формуванні бюджетів регіонів на прикладі ДПА у Чернівецькій області в 2007-2009 роках, а також зроблена спроба оцінки податкового навантаження на регіон.

В третьому розділі визначено основні проблеми реформування податкової політики на сучасному етапі розвитку економіки та перспективи вдосконалення.

Теоретичну основу дослідження складають нормативно-правові документи України, такі як Конституція України, Закони України, Укази Президента, Постанови Верховної Ради та Уряду України, дані Міністерства фінансів, Державного комітету статистики, Державної податкової адміністрації та інших міністерств і відомств України, монографічна й періодична література.

Інформаційну базу дослідження складають звітні дані Міністерства фінансів України, Держкомстату України, Державної податкової адміністрації України.

 

РОЗДІЛ 1

ДЕТЕРМІНАНТИ  ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

 

 

 

1.1. Сутність податкової політики, її  види та завдання

 

 

Держава, здійснюючи економічні функції, використовує різноманітні інструменти регулювання. Серед них важливе місце належить фіскальним. Рівень їх впливу на економічне життя суспільства досить вагомий і багатогранний. З їхньою допомогою держава може впливати на обсяги та структуру національного виробництва, інвестиційну активність суб’єктів господарювання, регулювати рівень інфляції, рівень зайнятості, впливати на стан конкурентного середовища.

До кінця XІX століття податкова політика мала, переважно, фіскальну спрямованість, до податкового регулювання окремих соціально-економічних процесів держава вдавалася лише за особливих обставин. Але вже наприкінці XIX - на початку XX століття податкова політика перетворюється на постійний інструмент державного регулювання економіки.

Що ж стосується сучасної податкової політики, вона полягає у встановленні і зміні елементів податкової системи (різновидів податків, ставок, структури податкової системи, суб'єктів, об'єктів оподаткування, податкової бази, пільг тощо) для забезпечення надходжень до бюджету, достатніх для виконання державою покладених на неї функцій та стимулювання економічного зростання, тобто йдеться про оптимальне поєднання фіскальної і регулятивної функції податків.

Виходячи з цього завдання, можна сформулювати основні теоретичні засади податкової політики.

Оскільки податкова політика є одним з інструментів державного регулювання економіки, вона залежить від міри державного впливу на соціально-економічні процеси і змінюється зі зміною моделі державного регулювання економіки.

Існує два різновиди податкової політики:

1. автоматична або пасивна, що ґрунтується на дії податків як вбудованих стабілізаторів, які потрібно лише налаштувати відповідно до визначених цілей, щоб дати змогу автоматичному механізмові вирівнювати циклічні коливання економіки;
2. дискреційна або активна, яка передбачає свідомі зміни в розмірах податків та умовах оподаткування для досягнення певних цілей.

Можна говорити про дві основні теоретичні моделі податкової політики - кейнсіанську і неокласичну. Якщо кейнсіанська модель податкової політики ґрунтується на стимулюванні за допомогою податків і державних витрат сукупного попиту і регулюванні таким чином циклічних коливань економіки, а також стимулюванні економічного зростання (неокейнсіанство), то неокласична модель - на податковому стимулюванні пропозиції факторів виробництва. Головними інструментами проведення податкової політики, згідно з кейнсіанською моделлю, мають бути податкові пільги та маніпулювання податковими ставками і державними витратами. Згідно з неокласичною моделлю стимулювання пропозиції факторів виробництва можна забезпечити, знижуючи граничні податкові ставки, зменшуючи податкову прогресію, розширюючи податкову базу завдяки ліквідації або обмеженню податкових пільг. Що ж до державних витрат, то неокласики були противниками використання їх як інструменту податкове - бюджетної політики.

Податкова політика, що проводилася тією чи іншою країною, являла собою, як правило, певний компроміс засобів і форм, обстоюваних представниками різних теоретичних концепцій. Це пояснюється тим, що в демократичному суспільстві податкова політика формується під впливом інтересів та поглядів різних суспільних груп і політичних партій. На сьогодні у розвинутих країнах сформувалося три типи активної податкової політики:

1) антикризова;

2) антициклічна;

3) довгострокова, спрямована на економічне зростання.

Ефективність податкової політики залежить від ступеня її відповідності можливостям економіки, потребам соціально-економічного розвитку країни та інтересам широкого загалу. Вона зазнає також впливу різних чинників, які можуть модифікувати реакцію економічних суб'єктів на зниження рівня оподаткування. До таких чинників належать:

1. високий рівень інфляції, який зменшує ефективність стимулюючої податкової політики;
2. бюджетний дефіцит, який може підвищити позитивний вплив скорочення видатків у разі, коли він не є надмірним і коли як пріоритетні напрямки державних витрат визнаються державні витрати на проведення структурно-інвестиційної політики та розвиток соціальної сфери;
3. рівень розвитку приватизаційних процесів та структура власності;
4. рівень монополізації економіки;
5. рівень економічної та політичної стабільності.

Податкову політику не можна розглядати як панацею, яка може забезпечити розв'язання всіх суспільних проблем. По-перше, її соціально-економічні наслідки не можна точно прогнозувати як через ті чинники, які можуть модифікувати реакцію економіки на заходи стимулюючої податкової політики, так і через динамічність економічних процесів. Одні й ті самі податкові заходи, ефективні сьогодні, через певний проміжок часу можуть дати протилежні результати.

По-друге, податкова політика є складовою цілої системи взаємопов'язаних чинників, тому її ефективність залежить від того, наскільки задіяно решту.

По-третє, податкова політика, порівняно з іншими економічними важелями впливу на економіку, не досить оперативна.

На практиці проявом податкової політики, що здійснюється в тій чи іншій державі і формується відповідними державними структурами, виступає податкова система країни.

Питання вдосконалення податкової системи постійно обговорюється як економістами, так і політиками. Разом з тим, у світі ще не знайдено підходу до побудови такої податкової системи, яка б повністю задовольнила і державу, і платників податків.

Податкова політика, і як наслідок, податкова система кожної держави - одна з головних складових формування і розвитку економіки. Вона визначає умови і рівень розвитку держави, її соціальної сфери, обороноздатності, внутрішньої і зовнішньої політики. Впливають на неї і географічне положення країни, і традиції народу. Ось чому податкова система повинна будуватися з урахуванням багатьох факторів, які в тій чи іншій мірі можуть впливати на результати її функціонування. При всьому цьому податкова політика повинна забезпечити вирішення двоєдиного завдання:

1) з одного  боку, встановлення оптимальних  податків, які не будуть стримувати  розвиток підприємництва;

2) з другого  боку забезпечення надходження  до бюджету коштів, достатніх  для задоволення державних і  соціальних потреб.

Перехідні процеси в нашій країні проходять надзвичайно складно і неоднозначно, а іноді й болісно. У таких умовах не вдалося обійтись без помилок, упущень і прорахунків. Тут впливали як суб'єктивні, так і об'єктивні причини, позначився брак досвіду та кваліфікованих кадрів, науково-практичних розробок у сфері розвитку податкової системи перехідного періоду.

Становлення системи оподаткування неминуче пов'язане з питанням про її вдосконалення, оптимізацію. Основні принципи оптимального оподаткування розроблені ще А. Смітом в його праці "Дослідження про природу і причини багатства народів". Це питання в умовах розвиненої ринкової економіки вивчали такі відомі сучасні економісти, як Р. Мардсен, Р. Стіглін, А. Лаффер тощо.

Чотири основні принципи оподаткування, визначені Адамом Смітом, не застаріли і до нашого часу [16, 105]:

1) принцип  справедливості, який стверджує  всезагальність оподаткування і  рівномірність розподілу між  громадянами податків відповідно  до їх доходів;

2) принцип  визначеності, який вимагає, щоб  сума, спосіб і час платежу  були точно і завчасно відомі  платнику;

3) принцип  зручності передбачає, що податок  повинен стягуватися у такий  час і у такий спосіб, які  є найбільш зручними для платника;

4) принцип  економії зводиться до скорочення  витрат при справлянні податків, раціоналізації системи оподаткування.

Останнім часом питання оподаткування опинилося в центрі уваги наукової і громадської думки. Особливо сьогодні, в пошуках шляхів виходу із економічної кризи, назріла необхідність податково-бюджетного регулювання в Україні замість проведення суто фіскальної податкової політики. Потрібно відмітити, що за допомогою податкової політики можна регулювати такі соціально-економічні процеси, як обсяг виробництва, зайнятість, інвестиції, розвиток науки і техніки, структурні зміни ціни, зовнішньоекономічні зв'язки, рівень життя населення, рівень споживання певних матеріальних благ тощо.