Лекции по "Управлінню проектами"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

58. Навчання персоналу основам управління проектами.

Навчання персоналу  на підприємстві, що впроваджує проектне управління є необхідним. Як правило компанії що встановлюють і впроваджують на підприємство систему проектного управління, також надають послуги з навчення спеціалістів підприємства для подальшої ефективної роботи в системі, тренінги з вивчення основ проектного управління.  Також можливі варіанти виїзду тренерів на робоче місце. Навчання Microsoft Project. Створення проекту, обслуговування, кореляція, вдосконалення. Далі вигадувати))

 

59. Процедура отримання сертифіката  PMI і IPMA.

Сертифікація PMI (у світі 184 000 сертифікованих менеджерів проектів)

• в основному використовується в США, існує і в інших країнах.
• Іспит триває 4 години і включає 200 питань, з яких необхідно набрати не менше 122 баллів для проходження.
• Ділиться на 2 типи сертифікату:

1)PMP (Project Management Professional) «Професіонал»

2)CAPM (Certified Assistant in Project Management) «Помічник»

Для тих хто  хоче сертифікат признаний у світі.

Кандидатів  єкспортуючих товари з США

Кандидатів  що управляють проектами в США

Тих чиї клієнти потребують PMI сертифікації.

Кандидатів  що хочуть купити сертифікат швидко.

Сертифікація IPMA (у світі 50 000 сертифікованих менеджерів проектів)

• Використовується в основному в Західній Європі (Франція, Швейцарія, Німеччина, Великобританія, Австрія).
• Існує 4 види сертифікатів:

1. Уровень A : Certified Project Director

2. Уровень B : Certified Project Manager
3. Уровень C : Certified Project Management Professional
4. Уровень D : Certified Project Management Practitioner

• Іспит рівня D – це письмовий іспит на три години. Іспит іниших рівнів – це двох годинний усний іспит, де кандидат робить доклад про виконаний проєкт.

Цільова аудиторія:

- Хочуть щоб їх професіоналізм  був признаний і підтверджений

-  Хочуть отримати  сертифікат котрий оцінює не  лише знання а й досвід.

- А також ті кандидати чиї компанії орієнтовані на IPMA сертифікацію.

В Україні звертатись у Management Training International Ukraine

 

60. Характеристика  програмного забезпечення управління  програми.

Сьогодні ефективне  управління проектами неможливе  без використання сучасних програмних засобів, оскільки зростають  розміри  проектів, частота їх виконання, обсяги інформації

Автоматизовані системи  управління проектами містять такі  структурні елементи:

• засоби для календарно-сіткового планування;
• засоби для вирішення окремих завдань (розробка бюджетів, аналіз ризиків, тощо);
• засоби для спрощення і обмеження  доступу до проектних даних;
• засоби для організації комунікацій;
• засоби для інтеграції з іншими прикладними програмами.

Як правило, універсальні системи управління проектами, представлені на ринку, забезпечують основний набір функціональних можливостей, які включають:

1) засоби проектування структури робіт проекту і планування 
за методом критичного шляху:

• описання основних параметрів проекту;
• встановлення логічних зв'язків між роботами;
• багаторівневе представлення проекту;
• підтримка календаря проекту;

2) засоби планування ресурсів і витрат:

• організаційна структура виконавців і структура витрат;

• ведення списку наявних ресурсів, номенклатури матеріалів і

статей витрат;

• призначення ресурсів і витрат по роботах;
• підтримка календарів ресурсів;
• календарне планування за обмежених ресурсів;

3) засоби контролю за ходом виконання проекту:

• фіксація планових параметрів проекту в базі даних;
• введення фактичних показників виконання робіт;
• введення фактичних обсягів робіт і використання ресурсів;

• порівняння планових і фактичних показників, прогнозуван 
ня виконання робіт;

4) засоби графічного подання структури проекту і створення

різних звітів за проектом:

• діаграма Гантта;
• сіткова діаграма (РЕКТ-діаграма);
• створення звітів, необхідних для планування і контролю проекту;

5) засоби організації групової роботи.

 

 

 

61. Впровадження  на підприемстві системи управління  проектами.

Управління проектом є управлінням змінами, завдяки  яким  організація переводиться з існуючого стану в бажаний цільовий.  
Покращення якості роботи підприємства майже завжди пов’язане з організаційними змінами, тому може розглядатись як організаційний проект. Організаційний проект може бути спрямований на зміну складу організації, її структури, дій учасників, цільових функцій, інформованості, порядку функціонування. Слід відмітити, що при реалізації проектів впровадження систем управління бізнес-процесами або систем управління якістю в організаціях можуть змінюватись складові в межах одного або декількох окремих проектів, які виконуються  одночасно.  Тобто, в багатьох випадках організаційний проект являє собою мультипроект.  Організаційні проекти мають наступні особливості:

• Цілі проекту визначені, але важко прогнозувати кількісну величину отриманих результатів;
• Терміни виконання проекту та окремих етапів задаються попередньо і можуть коригуватись;
• Ресурси надаються по мірі можливості;
• Витрати на проект контролюються та обгрунтовуються у відповідності до показників розвитку проекту.

Будь-який організаційний проект має включати такі елементи:

• Прийнята методологія розробки проекту;
• Аналіз стану організації;
• Концепція реструктуризації;
• Проект зміни організаційної структури;
• Проект зміни складу та потужності виробничих одиниць;
• Проект зміни функцій управління;
• Проекти розвитку елементів організації, які реорганізуються;
• Розрахунок витрат на реалізацію проекту;
• Календарний графік реалізації проекту;
• Розрахунок ефективності проекту;
• Оцінка ризиків;
• Форми авторського супроводження розробників проекту.

 

61.1 Проблеми впровадження проектного управління на підприємстві.

Купуючи систему для  управління проектами, керівники часто  забувають, що її використання вимагає  певної зміни процесів управління в організації. Тому впровадження такої системи вимагає системного підходу, що передбачає планування комплексу робіт і контроль за їх здійсненням. 
Починати впровадження системи управління проектами в організації необхідно з розробки плану впровадження. План впровадження не повинен обмежуватися лише установкою програмного забезпечення в організації і навчанням користувачів роботи з системою. Складність задач із впровадження комп'ютерної інформаційної системи залежить від масштабів організації, наявної структури управління і ступеня автоматизації управління.

Серед помилок у плануванні впровадження систем управління проектами, що є причинами невдач освоєння подібних систем, можна виділити такі:

• цілі й очікувані результати заздалегідь не визначені або визначені не в повному обсязі;
• планування введення в експлуатацію одразу всіх функцій системи управління проектами;
• планування переведення одразу всієї організації на нову систему.

Нові технології роботи і нові схеми управління можуть наштовхнутися на "корпоративну інерцію" — супротив працівників новому і незрозумілому.

 

62. Управління  проектом - це процес управління командою і ресурсами проекту за допомогою специфічних методів, завдяки яким проект завершується успішно і досягає своєї мети.

Завдання:

1) визначення цілей  проекту та його обґрунтування;

2) формування структури  проекту (підцілі, основні етапи  роботи тощо);

3) визначення необхідних  обсягів і джерел фінансування;

4) добір виконавців, наприклад,  через процедури торгів і конкурсів;

5) підготовка і укладання  контрактів;

6) визначення термінів  виконання проекту, складання  графіка його реалізації, обчислення  необхідних ресурсів;

7) проведення калькуляції  й аналізу витрат;

8) планування і врахування  ризиків;

9) аналіз виконання  проекту, в тому числі добір “команди” проекту;

10) забезпечення контролю  за ходом виконання проекту  тощо.

Завдання управління проектами – досягти встановлених цілей за показниками обсягів, часу, затрат (бюджету), якості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

63. Технічне  завдання проекту та порядок його розробки

Технічне завдання на розробку проекту складається на підставі техніко-економічного обґрунтування. Техніко-економічне обґрунтування здійснюється з метою визначення виробничих можливостей об'єкта по підвищенню обсягу і якості продукції, що випускається, зниженню витрат матеріальних, трудових, фінансових і інших ресурсів, а також застосування більш ефективних методів планування.

 Незалежно від того, що проект може розроблятися  і впроваджуватися поетапно, технічне  завдання складається на проект вцілому з виділенням першочергового і затверджується на науково-технічній раді.

Технічне завдання включає  документи, перераховані в Держстандарті.

Затверджене технічне завдання є підставою для розробки технічного проекту. Після затвердження технічного проекту розробляється робочий проект, що затвердженню не підлягає. Одностадійний підхід до проектування дає можливість значно скоротити терміни розробки й обсяг документації, спростити процеси організації виконання цих робіт.

Технічне завдання  повинно містити такі основні підрозділи: загальні відомості;

мета і призначення  проекту; загальна характеристика; вимоги до результату;

вимоги до складу проектної  та експлуатаційної документації;

етапи виконання робіт;

порядок внесення змін і  доповнень до ТЗ.

 

65. Розробка  техніко-економічного обгрунтування  проекту

Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) дає змогу оцінити сукупність різноманітних технічних аспектів інвестиційного проекту та зробити  відповідні висновки про техніко-технологічну, економічну обґрунтованість запропонованих проектних рішень. Інвестор не може ігнорувати цього етапу інвестиційного проектування, оскільки саме на ньому можна з'ясувати можливість технічного здійснення проекту з прийнятним рівнем витрат. Розробка техніко-економічного обґрунтування проекту здійснюється, як правило, проектними установами на замовлення ініціатора проекту або іншими зацікавленими особами, тому виконання цього завдання досить дорого коштує, а також потребує тривалого часу. Перед виділенням коштів на таке обґрунтування доцільно з метою мінімізації витрат на ТЕО здійснити попереднє оцінювання ідеї проекту за допомогою попереднього обґрунтування. Витрати на попереднє ТЕО становлять 0,25—1,5 % загальної вартості інвестиційного проекту (або якщо витрати виражаються в людино-місяцях, то вони становлять від 6 до 12 людино-місяців1). Безпосередня розробка остаточного, докладного ТЕО має здійснюватися тільки тоді, коли обсяг необхідних інвестиційних витрат на реалізацію проекту вже точно відомий, а також коли відомі вітчизняні та іноземні (у випадку спільного підприємства) спонсори проекту, готові фінансувати та активно підтримувати таке обґрунтування самостійно або за допомогою консультантів.  
Попереднє обґрунтування є проміжною стадією між вивченням проектних можливостей і докладним техніко-економічним обґрунтуванням. ТЕО повторює основні питання попереднього ТЕО, але більш детально опрацьовуються всі його розділи та аналізуються проектні альтернативи для головних компонентів обґрунтування. 
Величезна різноманітність технологій, видів сировини та обладнання, що можуть бути застосовані на сучасному підприємстві, значно ускладнює деталізацію технічного аналізу інвестиційних проектів. Розглянемо типову структуру докладного техніко-економічного обґрунтування та подамо інформацію, яку має містити кожний розділ ТЕО інвестиційного проекту (при цьому слід мати на увазі, що всі розділи ТЕО взаємопов'язані, але їх розміщення не обов'язково відображає реальну послідовність розробки).