Освітньо-туристичне виховання учнів старшої школи

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова

Кафедра туризму

 

 

Магістерська робота

«Освітньо-туристичне виховання учнів старшої школи»

 

 

«Допущено до хахисту»

«___»______________2013 р.

Протокол № _______

_________________________

 

 

 

 

Студентки 5 курсу

Спеціальності «Туризмознавство»

Бекрешової Аліни Олегівни

 

Науковий керівник: к.п.н., доцент

Романенко Олександр Володимирович 

 

 

 

Київ 2013

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти розвитку дитячо-юнацького туризму в Україні………………………………………………………………………..6

1.1.Дитячо-юнацький туризм в Україні, як специфічна територіальна рекреаційна система………………………………………………………….6     

1.2. Ресурсний потенціал для розвитку дитячого туризму………………11

1.3.Соціально-економічні ресурси дитячо-юнацького туризму................18

РОЗДІЛ 2. Теоретико-методологічні основи освітньо-туристичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах…………………27

2.1.Особливості туристсько-краєзнавчої роботи школи та принципи виховання в туризмі………………………………………………………...27

2.2.Значення туристсько-краєзнавчої діяльності у вихованні учнів…….41

2.3.Проблеми туристсько–краєзнавчої роботи в загальноосвітніх навчальних закладах та шляхи їх вирішення……………………………..46

РОЗДІЛ 3. Вікові особливості учнів старшої школи та програмне забезпечення туристичною роботою……………………………………54

3.1.Особливості особистісного й професійного самовизначення учнів           15-18 років…………………………………………………………………..54

3.2.Учбова та позаурочна форми шкільного туризму, як передмова для

зміцнення здоров’я………………………………………….………………60

3.3.Авторська програма шкільного гуртка з навчання туризму та рекреації для СЗШ №235 ім. В.М.Чорновола м.Києва………………...…66

        3.4.Рекомендації щодо удосконалення управління туристичної роботи для СЗШ №235 ім. В.М.Чорновола м.Києва………………………..…….71

ВИСНОВКИ……………………………………………………………..……....76

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...…..78

ДОДАТКИ ……………………………………………………………….…..…..85

 

 

ВСТУП

Дитячо-юнацький туризм, орієнтований на соціально важливу категорію  нашого суспільства - підростаюче покоління, займає особливе місце в системі  туристичної діяльності.     

Актуальність  теми дослідження полягає в тому, що туризм займає важливе місце в навчально-виховній роботі, у вихованні підростаючого покоління.  Туристична діяльність сприяє формуванню активної життєвої позиції молодої людини. У туристичних походах учні загартовують свій організм, зміцнюють здоров'я, розвивають витривалість, силу, здобувають прикладні навички й уміння орієнтування на місцевості.   

Особливі умови туристичної діяльності сприяють вихованню моральних якостей особистості: взаємопідтримки, взаємодопомоги, організованості та дисципліни, принциповості, чуйності й уваги до товаришів, сміливості, стійкості і мужності, почуття обов'язку і відповідальності, високих організаторських якостей.        

Освітньо-туристичне виховання учнів, можна розглядати як об'єктивну потребу суспільства, пов'язувати навчально-виховний процесс з актуальними питаннями становлення нашої держави, з підготовкою учнів до суспільно-корисної та трудової дисципліни.       

Однак, на сьогодні, незважаючи на наявні потенційно великі можливості, свою соціальну і економічну значущість, освітньо-туристичне виховання учнів в Україні немає достатньої підтримки. Труднощі, з яким зіткнувся в своєму розвитку дитячий туризм, в першу чергу, пов`язаний з економічними проблемами розвитку суспільства, а також з майже повною відсутністю державного та громадського сприяння цього виду туризму, недосконалістю, а в окремих випадках і відсутністю сучасної нормативно-правової, методичної та інформаційної бази, яка б враховувала його реалії, а також внутрішніми організаційними проблемами в самому освітньо-туристичному русі, що накопичились за останні роки. Саме тому обрана проблематика дослідження є вельми актуальною на даний момент.     

Теоретична  значущість роботи постає в розкритті освітньо-туристичного виховання учнів старшої школи, оскільки дана тема мало досліджена.          

Мета  роботи – теоретично обґрунтувати та проаналізувати значення туристичної діяльності у вихованні учнів 15-18  років з урахуванням фізіологічних особливостей, дослідити стан, перспективи та розробити методичні рекомендації з розвитку дитячо-юнацького туризму. 

Об’єкт  дослідження – юні туристи 15-18 років.    

Предмет дослідження – освітньо-туристичне виховання учнів.

Досягнення мети дослідження  передбачало розв’язання таких завдань:

- проаналізувати теоретичні аспекти розвитку дитячо-юнацького туризму в Україні, та визначити теоретико-методологічні основи освітньо-туристичного виховання  в ЗНЗ;

-охарактеризувати вікові особливості учнів старшої школи та проаналізувати програмне забезпечення туристичною роботою; 

- розробити проект програми шкільного гуртка, що передбачає навчання туризму та рекреації для СЗШ №235 ім. В.М.Чорновола м.Києва; 

- удосконалення рекомендацій з управління туристичною роботою в загальноосвітному навчальному закладі №235 ім. В.М.Чорновола м.Києва.

Методологічну й теоретичну основу роботи складають теоретичні відомості таких відомих науковців з педагогіки та психології, як: Г.С.Костюк, А.В.Петровський, Н.Н. Захаров, А.В. Захарова, І.С. Кон, С.В. Ковальов  та ін.. Основою дослідження із туристичної сфери, стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної і зарубіжної науки в галузі дитячого туризму та туризму в цілому, а саме були проаналізовані роботи таких науковців, як: Рутинський М., Савченко Н., Косило М., Наровлянський О., Любіцева О.О., Колотуха О, Квартальнов В.А., Каурова А.Д., Романенко О.В., Мальська М.П., Сенін В.С., Скопень М.М., Михайличенко Г.І. та інші.

Структура роботи складається  зі вступу, у якому обґрунтовується  актуальність теми дослідження, вказуються мета й завдання, три розділи, у яких здійснено вирішення основних завдань роботи. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

 Теоретичні аспекти розвитку дитячо-юнацького туризму в Україні

1.1. Дитячо-юнацький туризм в Україні, як специфічна територіальна рекреаційна система

Туризм - різновид рекреації, один із видів активного відпочинку. Він відображає характерну тенденцію сучасності, коли перевага віддається розвитку динамічного відпочинку, у процесі якого відновлення працездатності поєднується з пізнавальною діяльністю.   

Аналіз туристичної діяльності як важливої та соціально значимої складової рекреаційної діяльності дає право стверджувати, що дитячо-юнацький туризм в Україні є специфічною територіальною рекреаційною системою (ТРС) - соціальною географічною системою, яка складається із двох взаємопов’язаних підсистем: підсистеми «Об’єкт туристичної діяльності», яка включає ресурсно-туристичний потенціал території України, кадровий потенціал системи дитячо-юнацького туризму, матеріально-технічну базу, органи управління системою дитячо-юнацького туризму в Україні та підсистеми «Суб’єкт туристичної діяльності» - основної ланки системи - дітей та юнацтва, що вибрали туристичну діяльність для задоволення своїх специфічних потреб у вихованні, оздоровленні, пізнанні навколишнього світу, фізичному розвитку. Принципова модель системи представлена на рис. 1 (Додаток А).

Дитячо-юнацький туризм як специфічна система являє собою складне  утворення. Як ціле вона постає перш за все у відносинах з оточуючим  середовищем: політичним, економічним, соціальним та екологічним.

Зовнішній світ активно впливає на туристичну діяльність, в одних випадках відкриваючи перед нею широкі можливості, в інших – загрожуючи новими небезпеками. Виступаючи складовою туристичної галузі країни, дитячо-юнацький туризм в Україні в першу чергу покликаний вирішувати важливі соціальні завдання, пов’язані з вихованням, оздоровленням та освітою підростаючого покоління засобами туристичної діяльності, а саме: отримання нових знань; фізичне оздоровлення та профілактика захворювань; орієнтація підростаючого покоління на здоровий спосіб життя, формування активної життєвої позиції; розвиток кращих моральних людських якостей та відносин; підготовка підлітків до служби у лавах армії, до навчання у вищих навчальних закладах; екологічне виховання, виховання свідомого ставлення до природи нашої країни.     

Дитячо-юнацький туризм в Україні  підпорядкований Міністерству освіти і науки. Поруч із спеціалізованими закладами еколого-натуралістичного профілю й закладами дитячо-юнацької технічної творчості та комплексними позашкільними закладами (палаци, будинки позашкільної роботи, дитячо-юнацькі центри) спеціалізовані туристичні заклади є складовою частиною системи позашкільної освіти та виховання в Україні. Саме спеціалізовані туристичні заклади складають основу системи дитячо-юнацького туризму в нашій країні.     

Очолює всю туристсько-краєзнавчу роботу в країні Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, безпосередньо підпорядкований Міністерству освіти й науки. Укрдержцентр є інструктивно- методичним та організаційним центром туристичної, краєзнавчої та екскурсійної роботи з учнівською та студентською молоддю в Україні. Центр має республіканський табір туристичного активу учнів України в селі Осій Іршавського району Закарпатської області.

На рівні Автономної Республіки Крим, областей України, міст державного підпорядкування - Києва та Севастополя  працюють Кримський республіканський центр дитячо-юнацького туризму  і екскурсій, обласні центри туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді (в Запорізькій, Рівненській, Харківській, Херсонській та Черкаській областях - обласні станції юних туристів), Міжнародний центр дитячо-юнацького  туризму головного управління освіти м. Києва та центр дитячо-юнацького  туризму і екскурсій м. Севастополя. Зазначені позашкільні заклади  безпосередньо підпорядковані відповідно Міністерству освіти і науки АР Крим, управлінням освіти і науки облдержадміністрацій та держадміністрацій міст Києва  та Севастополя. В Одеській та Сумській областях туристсько-краєзнавчою діяльністю займаються обласні центри позашкільної освіти та виховання, які крім творчості, розташований у м. Біла Церква. 

Практично всі заклади обласного  рівня до 1991 року мали власні туристичні бази. На початок 2011 року ці бази залишилися лише у Донецькій (2), Житомирській (1), Івано-Франківській (5), Львівській (4), Миколаївській (1), Харківській (1), Хмельницькій (1), Чернігівській (1), Чернівецькій (1) областях, місті Києві (2) та Севастополі (1).      

На початок 2012 року в Україні  працювало 73 міських та районних станцій (центрів) юних туристів (з них 6 внутрірайонних у містах), які підпорядковані відповідним  управлінням (відділам) освіти міськ(рай)- держадміністрацій. 6 районних станцій юних туристів працюють у селищах міського типу та 3 районні станції юних туристів працюють у селах нашої країни. Лише деякі міські та районні станції (центри) юних туристів мають власні туристські бази. Серед них Іршавська районна станція юних туристів Закарпатської області, Глибоцький районний центр дитячо-юнацького туризму і екскурсій Чернівецької області.     

На базі всіх спеціалізованих туристичних закладів України працюють туристсько-краєзнавчі гуртки та об’єднання учнів різного профілю.

Крім мережі спеціалізованих туристичних закладів, дитячо-юнацький туризм входить складовою частиною до системи комплексних позашкільних закладів - палаців, центрів, будинків позашкільної роботи.

Існує значна кількість туристичних гуртків у загальноосвітніх школах та професійно-технічних училищах. Але, в цілому, рівень роботи гуртків в комплексних позашкільних закладах і загальноосвітніх школах та ПТУ значно нижчий, ніж у спеціалізованих туристсько-краєзнавчих закладах.

Відбулася також стабілізація структури  самих центрів дитячо-юнацького  туризму й станцій юних туристів.      

Виходячи з того, що туристсько-краєзнавча діяльність об’єднує два ефективних засоби виховання - туризм і краєзнавство - основними структурними підрозділами центрів дитячо-юнацького туризму й краєзнавства (станцій юних туристів) є відділ спортивного туризму та відділ краєзнавства.

В роботі краєзнавчих відділів центрів  дитячо-юнацького туризму (станцій  юних туристів) також домінуючими  є два напрямки: географічне краєзнавство (екологія, геологія, гідрологія, топографія, топоніміка тощо) та історичне краєзнавство (археологія, етнографія, народознавство, літературознавство, фольклористика, музеєзнавство тощо). Відділи організують і проводять масові краєзнавчі заходи - експедиції, екологічні акції, зльоти, конкурси тощо. Крім того на базі центрів дитячо-юнацького туризму (станцій юних туристів) на місцях працюють територіальні відділення Малої Академії Наук (МАН), які організовують науково-дослідну роботу учнівської молоді з географічного та історичного краєзнавства й геології. Ця робота проводиться з усіма учнями регіону, які цікавляться географією, геологією та історією рідного краю.