Освітньо-туристичне виховання учнів старшої школи

Сьогодні, коли питання раціонального природокористування та охорони природи набули першорядного значення, роль екскурсій у природу зростає. 
Організація близьких та дальніх екскурсій сприяє вивченню молоддю своєїБатьківщини, залученню її до трудової і громадської діяльності. Такі екскурсії мають широке пізнавальне й практичне значення.  

Похід і подорож - це споріднені між собою за дидактичними завданнями і способами реалізації основні організаційні форми позакласної роботи. 
Подорожують школярі і відправляються в походи здебільшого в канікулярний час.         

Одноденні походи і так звані вилазки (прогулянки) влаштовують і у вихідні, передвихідні та святкові дні. Доступність і масовість, тематична спрямованість, широка програма, переважання елементів живого споглядання і дослідництва, чудова можливість для фізичного загартування організму учасників - усі ці риси майже однаковою мірою притаманні для обох форм.

Похід - це недовгочасний (від одного-двох до шести днів) груповий перехід учнів середнього і старшого віку з метою вивчення рідного краю та фізичного загартування організму, основна форма туристичної роботи.

Похід - це найбільш масовий захід. Він поєднує як туристський захід (вибір і розробку маршруту, оволодіння туристськими навиками), так і краєзнавчий - вивчення особливостей природи свого краю, його економіки, культури тощо.           

Всі походи передбачають способи пересування: пішки, по воді (плаваючі засоби), на лижах, на велосипедах тощо.      

Саме в поході можна перевірити на практиці свої теоретичні знання, сформувати вміння, згуртувати групу, виявити свої здібності та інтереси. З досвіду роботи в школі видно, що найбільш ефективний результат дають туристичні походи. В поході закріплюються на практиці теоретичні знання, проявляються найрізноманітніші риси характеру, де вчитель може деякі з них розвивати, від деяких старається позбавити дітей. Можна сміливо сказати, що один похід більш ефективний, ніж декілька теоретичних занять. Тому юні туристи значний час проводять в походах.     

Велику увагу приділяється найбільш поширеній та доступній формі туристичних походів - походу вихідного дня. Основним у підготовці походів вихідного дня є мета, для вирішення якої розробляється маршрут. При розробці маршруту походів вихідного дня враховується вік, фізична підготовка, інтереси учнів.       

Включення в програму походів масових заходів (ігри на місцевості, змагання з туризму, спортивному орієнтуванню, конкурс самодіяльності біля вогнища, приготування їжі) підвищує інтерес до походів, покращує емоційний стан учасників походу, робить відпочинок більш ефективним. 

В школах де ведеться туристична підготовка, велику допомогу можуть надати батьки, які мають певні навички туристичної роботи. Документом, що дає право на проведення походу вихідного дня, є маршрутний лист, до якого додається план-графік і схема маршруту.

Подорож - тривале (в середньому до 20 днів) пересування фізично загартованих старшокласників з метою поглибленого вивчення свого краю чи віддалених місць республіки і країни - основна форма туристської роботи. 
Основне призначення загальнооглядових походів і подорожей полягає в тому, щоб дати можливість юним мандрівникам дістати загальне враження про навколишній світ, про його характерні особливості, цікаві об'єкти й визначні місця.          

Експедиція - тривале відрядження самодіяльної групи старшокласників з науковою метою, найскладніша форма організації позакласної краєзнавчої роботи, здійснюваної за планами наукових установ, господарських організацій для поглибленого вивчення навколишнього світу.  

Мета експедиції - надати можливість школярам оволодіти елементарними прийомами дослідницької роботи в польових умовах, щоб прищепити їм смак до наукових спостережень і похідного життя. Важливим є також задоволення науковими і практичними результатами завдань. 

Комплексна експедиція всебічно вивчає певну територію. У такому дослідженні беруть участь великі експедиційні загони, що об'єднують кілька спеціалізованих груп з тих, що ввійшли до галузевих експедицій.

Туристична естафета - це форма дитячого туризму, яка передбачає вивчення певного району, області, краю, чи всієї країни не однією групою, а кількома, які на певних відрізках маршруту змінюють одна одну. Завчасно траси туристичної подорожі поділяються на ділянки. Пройшовши свою ділянку і виконавши поставлені перед нею завдання, група передає естафету наступній і т.д.           

Туристичні зльоти мають на меті обмін досвідом і підбиття підсумків туристичної роботи. Вони передбачають також змагання з туристського багатоборства, техніки пішохідного туризму, спортивного орієнтування тощо. На районному чи обласному зльоті всі матеріали узагальнюються і підбиваються підсумки.     

Зліт починається парадом учасників в програму змагань включають: 

1. Крос-похід, який здійснюється за маршрутом, розробленим методистами обласної станції юних туристів. При проходженні маршруту, учні отримують завдання по орієнтуванню на місцевості, рух в заданому напрямку, по маркерованій трасі.       

2. Туристична естафета.         

3. Огляд-конкурс на кращий стан бівуака.      

4. Вікторина.          

5. Конкурс поварів.         

6. Конкурс туристичної пісні.        

7. Конкурс на кращу фотогазету.       

8. Топографічна зйомка місцевості тощо.    

Туристичні зльоти особливо цінні тим, що вони сприяють зародженню нових туристичних секцій і об'єднанню розрізнених туристичних груп та окремих туристів в один згуртований і сильний колектив[37, с.25-67].  

 

3.3. Авторська програма шкільного гуртка з навчання туризму та рекреації для СЗШ №235 ім. В.М.Чорновола м.Києва

У туризмі закладені широкі можливості виховання підвищення культурного, освітнього й інтелектуального рівня  дітей і молоді. У ньому є  рекреаційна оздоровча й пізнавальна  діяльність. Головним мотивом діяльності подорожувальників виступає пізнавальний інтерес, для повного задоволення  якого туризм має великі й різноманітні можливості. Пізнавальні функції  туризму здійснюються тоді, коли перед  туристами  розкривається зміст  усього, що вони бачать у природі, пам'ятках  історії й архітектури, культурі й господарській діяльності людини.

Актуальність шкільної туристичної діяльності визначається уведенням в дію Державної національної програми «Освіта» (Україна XXI), в якій передбачений розвиток широкої мережі гуртків, клубів за інтересами, творчих об’єднань. Освітньо-туристичне виховання сприяє розвитку в учнівської молоді самостійності, відповідальності за власну діяльність, потяг до пізнання нового, сприяє набуттю знань про навколишній світ і закономірності його розвитку, самовизначенню учнів.

Мета програми шкільного гуртка «Освітньо-туристиче виховання» розширення кругозору і наукового світогляду учнів, поглиблення знань школярів про рідний край, прищеплення їм любові та дбайливого ставлення до навколишнього середовища, формування екологічної культури, підвищення їх інтересу до туристичної  діяльності, сприяння фізичному розвитку, загартуванню та оздоровленню учнів, виховання патріотів України.

Відмінною рисою програми шкільного гуртка «Освітньо-туристиче  виховання» є поєднання туристичної секції з науковим екологічним товариством. Таке поєднання дозволяє створити в учнівському колективі умови для творчої діяльності в області туризму, екології та охорони природи, гармонійної взаємодії i розвитку індивідуальної особистості дітей при виконанні дослідницьких робіт та навичок колективної діяльності при проведенні походів, еко-турів, сприяє реалізації творчих, інтелектуальних, фізичних, духовних здібностей  юних-туристів через конкретну дію.

Головні завдання діяльності гуртка «Освітньо-туристичне виховання»:

- показати практичне значення знань з географії, біології, екології і тим самим викликати інтерес в учнів до природи та туризму;

- розвивати логічне просторове мислення, пам’ять, приводити в систему здобутті знання з навчальних шкільних предметів та формувати вміння застосовувати їх на практиці;

- формувати пізнавальну активність  і самостійність у свідомій і системній праці;

- виробляти навички юного туриста, охоронця природи;

- показати роль  і місце знань про природу, культуру і побут своєї місцевості в системі національно-патріотичного виховання школярів;

- виховувати бережливе ставлення до природи під час туристичних походів, краєзнавчих експедицій і екскурсій тощо;

- формувати в учнів переконання, що все в природі взаємопов`язане  і втручання в її закони може призвести до негативних наслідків;

- розвивати вміння учнів спостерігати і пояснювати природні явища, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, самостійно застосовувати теоретичні знання і навички під час туристичних походах та в різних проблемних ситуаціях;

- оволодіти навичками з різних видів туризму (пішохідного, водного тощо). 

Шкільний гурток «Освітньо-туристичне виховання» дасть можливість педагогу проводити роботу цілеспрямовано, поєднуючи групові форми роботи з індивідуальними. Керівник гуртка повинен уміло поєднувати теоретичні та практичні заняття, використовувати різні методи та прийоми роботи. Результативність роботи гуртка буде залежати й від того, наскільки керівник інформований про індивідуальні особливості, інтереси та успішність гуртківців. Це сприятиме розвитку пізнавальної діяльності та творчості учнів. Керівники гуртків повинні координувати роботу гуртка зі шкільними програмами, досконало знати типові програми з туризму та краєзнавства.                                                        

Цікавою формою шкільного гуртка «Освітньо-туристичне виховання» може стати робота над проектами. У процесі роботи над ними учні матимуть змогу оволодіти навичками  самостійної роботи, зазначивши  мету, сформувавши проблему, завдання, продумавши практичну та теоретичну значущість. Метод проектування сьогодні виходить на одне з перших місць у теорії та практиці освітньої діяльності, адже, як стверджував В.О. Сухомлинський  «майстром педагогічної праці стає той, хто відчув себе дослідником». Проектування, яке передбачає усвідомлені, системні та радикальні знання, найбільш продуктивний шлях.   Кожен з проектів має мету, завдання та шляхи реалізації, окреслені на перспективу і конкретний план дій (у вигляді заходів річного плану залежно від тематики проекту) на навчальний рік.   

Проектуванню властиві загальні ознаки: орієнтація на майбутнє, активний вплив на соціальні процеси, конкретне  розв’язання перспективних проблем, варіативність, мобільність. Результативним проект можна вважати тоді, коли виконання його сприятиме розв’язанню  актуальної проблеми; коли  його можна застосувати для масового використання, оскільки йому властиві новизна, оптимальність, гнучкість, цілісність.                                        

Хоча у межах школи  може реалізовуватися одразу кілька проектів, однак це не спричинить виникнення ситуації перевантаження діяльності закладу освіти. Вони можуть входити окремими додатками до плану туристичної роботи .

Виходячи з цього саме базові навчально-виховні заклади з питань ТКР повинні сприяти підвищенню ефективності даної роботи в територіях, освітніх округах. При цьому практично, а не на словах, повинен втілюватися в життя принцип «Туризм – в кожну школу! Кожен учень – турист!» 

Відповідно до структури 12-річної СЗШ №235 ім. В.М. Чорновола, де туристична робота може стати складовою частиною навчально-виховного процесу, можна визначити основні вимоги до знань і умінь з даного питання до учнів старшої школи:

- активна пошуково-дослідницька  робота відповідно до індивідуальних  можливостей, інтересів, нахилів,  здібностей у різноманітних організованих  формах;           

- участь у змаганнях,  конференціях, конкурсах-захистах, багатоденних  екскурсіях, походах (Додаток Д).        

Безпосереднє керівництво  і контроль за туристичною роботою може здійснювати заступник директора з виховної роботи.     

Вчитель (з географії, фізики, хімії, математики, біології)  призначається відповідальним організатором туристичної роботи в школі, проводить роботу з пропаганди і популяризації активних видів туризму, передбачається робота шкільного гуртка «Освітньо-туристичне виховання», де функціонує навчально-тренувальний майданчик.

Організатор складає план туристичної гурткової роботи в школі. Він організовує роботу з вчителями-предметниками, класними керівниками, а також туристичним активом з числа учнів, з питань підготовки і проведення походів, екскурсій, масових заходів. Ним проводиться також інструктаж з правил техніки безпеки при проведенні походів та інших масових заходів, здійснюється облік маршрутних листів. Організатор туристичної роботи вносить пропозиції дирекції школи відносно придбання необхідного туристичного спорядження.  

Туристична діяльність шкільного гуртка «Освітньо-туристичне виховання» передбачає виконання таких завдань:

- сприяти відродженню  духовності, національної свідомості, любові до рідної країни у  підростаючого покоління;      

- виховувати повагу до  людини та її праці;      

- підвищувати результативність  навчання й виховання за допомогою  яскравих прикладів із навколишнього  середовища;     

- здійснювати особистісний  розвиток кожного учня;