Проблеми та перспективи кадроовго менеджменту у мiжнародному бiзнесi та вiтчизнянiй практицi

Технології — процес перетворення в системі, який складається  з відпрацювання програм і  здійснення порядку виконання операцій над ресурсами та інформацією з метою перевтілення їх у бажану продукцію. На думку соціолога Ч. Перроу, технологія – засіб перетворення сировини –людей, інформації, фізичних матеріалів – на бажані продукти та послуги. За Л. Дейвіс, технологією є поєднання кваліфікаційних навичок, устаткування, інфраструктури, інструментів та відповідних технічних знань, необхідних для здійснення бажаних перетворень в матеріалах, інформації або людях.

Вплив технології як одного з чинників внутрішнього середовища організації на управління визначався кількома революційними змінами: промисловим переворотом, стандартизацією та механізацією, застосуванням конвеєра та інформаційно-комп’ютерною «революцією». Промисловий переворот віддав першість у міжнародному бізнесі виробникам тих товарів, які змогли максимально раціоналізувати виробництво. Механізація, тобто прискорене впровадження устаткування, що замінювало ручну працю, призвело до більшої масовості, а отже, стандартизованості виробів. Конвеєрне виробництво ще більше стандартизувало виробництво та поглибило спеціалізацію окремих працівників. Якщо згадані три «революції» стосувалися переважно промисловості, то остання – переважно сфери послуг та обміну інформацією. Ця революція призвела до стрімкого ривку згаданих галузей на панівні ролі в міжнародному бізнесі, адже, на відміну від попередніх часів, тепер став мати значення не лише факт володіння інформацією, але й чинник оперативності такого володіння та ефективності обробки такої інформації. Власне, остання революція стосується і діяльності компанії  «ІнТекст» - адже її діяльність була б неможлива без сучасного рівня інформаційних технологій. Саме максимально можлива (в межах здорового глузду, природно) автоматизація процесу виконання перекладу та обробки замовлень і є, на нашу думку, основною технологією, що використовується компанією. Тут слід наголосити, що без використання сучасних програмних засобів лінгвістичного аналізу текстів, без використання велетенського досвіду перекладів, що міститься в мережі Інтернет, а також чималого досвіду виконання перекладів самої компанії не можна було б конкурувати на світовому ринку послуг, про які йдеться.

Нарешті, чи не найбільш важливий, з огляду на тему нашої  роботи, чинник внутрішнього середовища організації – суб’єкта міжнародного бізнесу – люди. Звичайно ж, ідеться передовсім про персонал зі своїми здібностями та запитами, особистісними характерами та професійними якостями, кваліфікацією та переживаннями. З огляду на вищезазначене, - тобто оскільки ефективність обробки інформації стала одним із вирішальних чинників конкурентоспроможності організації в міжнародному бізнесі, персонал справді обернувся на основну цінність організації. Саме в цьому, на нашу думку, полягає причина спалаху інтересу дослідників у всіх країнах світу до досліджень особливостей поведінки людини, мотивів учинків, орієнтирів у щоденній професійній груповій діяльності тощо. Зрештою, людьми є і керівники, і підлеглі, тож уникнути людського чинника у їх взаєминах неможливо.

Для компанії «ІнТекст»  люди теж мають першочергове значення: вони, як і скрізь у сфері послуг, є основним ресурсом підприємства. Не дарма ж ми у частині аналізу стратегічних цілей компанії звертали увагу на те, що формування потужної, злагодженої команди – одна з цілей такого рівня.

Наше дослідження присвячене саме людському чинникові у міжнародному бізнесі. Коли масштаби бізнесу стають ширшими за національні кордони, коли спілкування виходить за межі одного етнонаціонального, або навіть ширше – культурного, цивілізаційного середовища, організація може зіткнутися з численними проблемами як у між культурних комунікаціях, так і в самому баченні проблем та шляхів їх вирішення. Зрештою, навіть питання про те, хто з двох партнерів – учасників операції у міжнародному бізнесі, повинен іти назустріч іншому, тобто його культурним чи етичним нормам на шкоду своїм, - не має однозначних відповідей. Саме тому персонал, - або, як ми зазначили у цій частині дослідження, люди, - повинні бути готові до такого контексту бізнес-комунікацій. І така готовність передбачає не лише вивчення кількома відповідальними за укладення угоди менеджерами або посадовими особами найзагальніших питань бізнес-етики країна партнера, - скоріше йдеться про вироблення всією компанією, всім персоналом цінностей, корпоративної культури, світовідчуття, придатного для присутності та подальшого розвитку компанії на світовому ринку. Не дарма ж у багатьох західноєвропейських компаніях, що походять з франко- та німецькомовних країн, мовою внутрішнього документообігу є англійська, якою повинні володіти всі – від охорони до виконавчого та інших директорів. Це – відповідь корпоративної культури компаній (наприклад, такої, як швейцарська фармацевтична компанія Novartіs, головний веб-сайт якої створено лише англійською [3]) на виклики міжнародного бізнесу. І особливо важливим є уміння компанії розширювати свої обрії, мислити глобально є у випадках розширення діяльності за межі «рідної» країни або об’єднання капіталу з кількох країн (див., напр., [4]).

Побудова потужної команди –  одна з головних запорук ефективності компанії. Але тільки якісно мотивована команда може бути сильною та скерованою в майбутнє, налаштованою на подолання перешкод мінливого середовища та досягнення високої мети.

Звичайно ж, наведений тут перелік  стосується лише основних, загальновизнаних чинників внутрішнього середовища організації. Можна було б аналізувати як окремий чинник, наприклад, корпоративну культуру, але при більш детальному вивченні стало б очевидним, що вона є елементом того чинника, який ми назвали людьми. Можна також розглядати стратегії та місію як чинники внутрішнього середовища організації, але у найпершому ж наближенні виявляється, що стратегія визначається довгостроковими цілями, а місія є надметою, ціллю над цілями [5].

Надалі ми розглянемо вплив на діяльність підприємства –  суб’єкта міжнародного бізнесу чинників, що належать до зовнішнього середовища.

Упродовж останніх п’ятдесяти років з прогресом науки в цілому та теорії менеджменту зокрема зовнішнє середовище привертає всю більшу увагу дослідників. Як відкриті системами організації істотно залежать від змін у зовнішньому середовищі. У зв’язку зі стрімким підвищенням турбулентності оточення, характер взаємодії з ним бізнесу стає дедалі більш хаотичним, а наслідки – дедалі більш істотними. Здатність розуміти ключові процеси зовнішнього середовища міжнародного бізнесу сьогодні є необхідністю. У зовнішньому середовищі бізнесу відповідно до дарвінівських теорій відбувається жорстокий природний добір: виживають тільки ті, хто володіє достатньою гнучкістю та здатні навчатися – закріплювати в своїй структурі (а т. у людях, цілях, задачах, технології) необхідні для виживання риси (аналог дарвінівської спадковості).

Як уже зауважувалося, зовнішнє середовище бізнесу складається  з двох або, на думку деяких дослідників, з трьох рівнів залежно від сили та характеру впливу на організацію. Розпочати розгляд буде більш доречно з локального середовища.

Локальне середовище (середовище прямого впливу, мікросередовище) – чинники, які безпосередньо впливають на операції організації та зазнають на собі прямого впливу цих операцій (за Елюаром Елінгом [6]). До об’єктів локального середовища традиційно відносять споживачів, постачальників, посередників, конкурентів, державні органи, профспілки, а також так звані контактні аудиторії.

Як наголошує відомий  фахівець з менеджменту Пітер Ф. Дракер [7], «Єдина справжня мета бізнесу – створювати споживача», тобто саме виживання і сенс існування організації залежить від її здатності знаходити споживача результатів її діяльності та задоволення його запитів. Відповідно те, що споживачі заслуговують до себе відповідного відношення, є очевидним.

Споживачі, вирішуючи, які  товари і послуги для них бажані і за якою ціною, визначають для організації  майже все, що відноситься до результатів її діяльності. Тим самим необхідність задоволення потреб покупців впливає на взаємодію організації з постачальниками матеріалів і трудових ресурсів. Вплив споживачів на внутрішні змінні організації (технологія, структура, персонал тощо) часто є визначальним. Велика кількість організацій орієнтує свої структури на великі групи споживачів, від яких ці організації найбільше залежать.

Необхідно зауважити, що споживачів прийнято розподіляти на дві великі групи. З одного боку, це – приватні особи, метою придбання товарів або послуг для яких є особисте споживання. З іншого, існують такі споживачі, для яких товар чи послуга є засобом праці: такий товар або перепродується, або використовується як ресурс в іншому бізнесі. Нарешті, інколи виділяють як окремий клас споживачів органи влади, що здійснюють державні закупівлі для реалізації своїх функцій. Такий розподіл споживачів передбачає врахування або їхніх індивідуальних особливостей, або ж потреб відповідного бізнесу або органу влади.

Перш ніж розпочати аналіз споживачів компанії «ІнТекст», зауважимо, що різні джерела оцінюють ринок віддалених перекладів у суми  від 9 до 20 млрд. доларів США. Для компанії «ІнТекст» цільовими споживачами є крупні посередники на ринку перекладацьких послуг (ідеться про так званих MLV – Multі-language Vendor або MLSP - Multі-language Servіce Provіder), тобто фірми, до яких звертаються транснаціональні та інші великі компанії, діяльність яких поширюється на велику кількість країн та вимагає постійного перекладу великої кількості різноманітної документації різними мовами – залежно від географії діяльності фірм. Замовники крупних посередників, зрозуміло, не здійснюють таку діяльність самотужки, віддаючи її на аутсорсинг, оскільки їхня структура і так дуже складна. Крупні посередники, будучи чималими за обсягами збуту та географією діяльності організаціями, мислять приблизно так само. Переважна більшість замовлень на переклади або іншу лінгвістичну роботу передається фірмам, розташованим у тих країнах, мовою яких необхідно виконати переклад (в силу того, що у перекладацькому бізнесі якісним вважається переклад, виконаний носієм мови, якою перекладається текст-джерело). Відповідно, в силу мовної дійсності України, компанія «ІнТекст» є для своїх замовників постачальником передовсім послуг з перекладу на російську та українську мову (і віднедавна посилює позиції як постачальник послуг перекладу іншими мовами СНД). Серед клієнтів «ІнТексту» - найбільші у світі оператори ринку перекладів. Загальна ж кількість клієнтів у 2009 році перевищила 250.

Надзвичайно важливими для існування будь-якого бізнесу є постачальники фірми, тобто незалежних від фірми підприємств, що постачають їй сировину, устаткування тощо. Практика ведення бізнесу показує, що необхідно чітко відокремлювати різні за рівнем стосунків із фірмою класи постачальників: «ексклюзивних» (таких, що працюють винятково з даною фірмою); «лояльних» (таких, що обслуговують як дану фірму, так і її конкурентів); «сторонніх» (тих, що працюють тільки з конкурентами). Організація роботи з ними повинна відрізнятися залежно від маркетингових цілей фірми: швидке зростання вимагає встановлення контактів із «сторонніми» та поглиблення співпраці з «лояльними», у кризових умовах співпраця з постачальниками, очевидно, буде обмежуватися утриманням перших двох груп.

Що стосується компанії «ІнТекст», слід зазначити, що відокремлення її підрядників від персоналу доволі складне. Практикою кадрового менеджменту  компанії встановлено, що позаштатні перекладачі  та редактори вважаються частиною команди. Втім, в силу людської природи серед них є дуже різні люди, які належать до згаданих вище різних категорій. Для утримання найкращих постачальників (ідеться про перекладачів) застосовуються різні заходи стимулювання. Але оскільки тут ідеться фактично про персонал, мотивація якого є темою даного дослідження, вважаємо за потрібне розглядати це питання в інших розділах дослідження. Що ж до інших постачальників, основною тенденцією для компанії «ІнТекст» є встановлення довгострокових довірчих відносин із постачальником з розрахунком на тривалу взаємовигідну співпрацю – це передовсім стосується придбання та обслуговування комунікаційного обладнання, а також вибору закладів ресторанного бізнесу для організації корпоративних свят.

Посередники як один з елементів мікросередовища, здавалося б, найменшою мірою потребують глибоких маркетингових досліджень. Вибір компаній, що допомагають фірмі в просуванні, збуті її продукції, здійснюється керівництвом організації, виходячи тільки з чинників, пов’язаних або з вигодою, перевагами, що дають ці постачальники, або ж з огляду на те, що постачальники є до певної міри «спорідненими» (за найрізноманітнішими параметрами – досвід роботи, рекомендації та зв’язки тощо) компанії. Такими для компанії «ІнТекст» є майже всі її замовники. У маркетинговій діяльності необхідна робота здійснюється стосовно всіх посередників (тобто клієнтів) постійно.

До зовнішнього середовища прямого  впливу належать також конкуренти. Конкуренція розглядається теоретиками ринкової економіки [8] як необхідна передумова її ефективності. Справді, комерційного успіху на внутрішньому та зовнішньому ринках досягає, як правило, той господарюючий суб’єкт, котрий всебічно і систематично вивчає своїх конкурентів, пропонує покупцям конкурентоспроможну продукцію. Причому вирішальне значення має розробка і дотримання певної ринкової стратегії і тактики з урахуванням багатьох чинників, які впливають безпосередньо на рівень і ступінь жорсткості конкуренції. Конкурентні протистояння іноді тягнуться десятиліттями, як це має місце між компаніями «Кока-кола» та «Пепсіко», а інколи призводять до остаточної втрати ринкових позицій навіть на внутрішньому ринку, що було характерно для чималої кількості українських підприємств у 90-х роках. Втім, слід зауважити, що в деяких випадках конкуренти можуть стати партнерами і тим самим значно підвищити свою конкурентоспроможність. Протягом декількох останніх десятиліть міжнародний бізнес переживає пожвавлення злиттів і поглинань – достатньо згадати об’єднання російської ТНК та британської BP, американської «Crysler» та німецької «Daіmler» тощо.

Компанія «ІнТекст», безперечно, має конкурентів. Строго кажучи, будь-який підрядник клієнтів компанії може бути її конкурентом. Потенційними конкурентами є будь-які підрядники самої компанії, адже можуть перейти до обслуговування будь-якого клієнта. Однак в силу того, що обсяг виконуваних ними одноособово робіт є невеликим, крім того, межі спеціалізації окремих підрядників є скінченими, розглядати їх як повноцінних конкурентів не можна. Тому на світовому ринку перекладацьких послуг як конкурентів компанії можна розглядати лише аналогічні за сферами діяльності фірми з України (тут на ринку нараховується близько 5 подібних компаній, серед яких «ІнТекст» є одним з лідерів) та Росії – тут присутні такі потужні гравці, як «Неотех» [9], «Палекс» [10], «Янус» [11] тощо. Можемо також припустити, що чимала частина таких компаній, працюючи з іноземними замовниками, не надто активно займаються маркетингом, задовольняючись невеликою кількістю великих клієнтів, а також через те, що, як і багато компаній інших галузей, перебувають «у тіні».