Проблеми та перспективи кадроовго менеджменту у мiжнародному бiзнесi та вiтчизнянiй практицi

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ  ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ КАДРАМИ У МІЖНАРОДНОМУ БІЗНЕСІ…………….5

1.1. КОМПАНІЯ У СУЧАСНОМУ  МІЖНАРОДНОМУ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩІ……………………………………………………………………5

1.2. ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОГО  КАДРОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ……………………………………………………………….24

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ КАДРОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ  У МІЖНАРОДНОМУ БІЗНЕСІ………………………33

2.1. ФОРМИ ЗАЙНЯТОСТІ  ПРАЦІВНИКІВ У МІЖНАРОДНОМУ БІЗНЕСІ…………………………………………………………………………..33

2.2. ТЕОРЕТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ  МОТИВАЦІЇ В УПРАВЛІННІ ПЕРСОНАЛОМ………………………………………………………………….43

2.3. ОСНОВНІ РИСИ СИСТЕМ  ОПЛАТИ ПРАЦІ У МІЖНАРОДНОМУ  БІЗНЕСІ…………………………………………………...54

2.4. АНАЛІЗ МЕТОДІВ  МОТИВАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ………………..61

РОЗДІЛ ІІІ. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ КАДРОВОГО  МЕНЕДЖМЕНТУ У МІЖНАРОДНОМУ БІЗНЕСІ ТА ВІТЧИЗНЯНІЙ ПРАКТИЦІ……………………………………………………………………...69

3.1. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ В МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ…………………………………………………………………….69

3.2. ПЕРСПЕКТИВИ ПОШИРЕННЯ  НЕСТАНДАРТНИХ ФОРМ МОТИВАЦІЇ  В УКРАЇНІ……………………………………………………….76

3.3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МОТИВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ В КОМПАНІЇ «ІНТЕКСТ»………………………………………..82

ВИСНОВОК………………………………………………………..……91

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА………………………………………95

ДОДАТКИ………………………………………………………………...99

 

ВСТУП

Актуальність обраної  теми визначається тим, що поруч із капіталом та підприємницькими здібностями керівника важливим чинником успіху бізнесу є трудові ресурси. У сучасних умовах саме їх розглядають як найбільш цінний капітал, яким володіє підприємство. Науково-технічний прогрес, глобалізація і пов’язані з ним інтернаціоналізація бізнесу обумовлюють зростання вимог до ефективності персоналу. Тому його мотивація є запорукою ефективного функціонування будь-якого підприємства, у тому числі того, що виступає об’єктом аналізу в даному дослідженні. Мотиваційна діяльність спрямована на активізацію усіх внутрішніх ресурсів працівників і їх максимально ефективне використання. Тож актуальність вивчення проблем, пов’язаних із оптимізацією процесу управління персоналом на сьогодні не можна переоцінити.

Метою даного дослідження  виступає встановлення особливостей та тенденцій у мотивації персоналу в міжнародному бізнесі, а також на прикладі конкретного підприємства.

Складність поставленої мети зумовила необхідність постановки наступних завдань:

- провести аналіз середовища міжнародного бізнесу для компанії «ІнТекст»;

- дослідити особливості міжнародного кадрового менеджменту;

- провести узагальнення основних теорій мотивації;

- встановити основні тенденції у мотивації працівників і міжнародному бізнесі;

- проаналізувати мотиваційну систему компанії «ІнТекст» та визначити перспективи її розвитку.

Об’єктом даного дослідження є компанія «ІнТекст», правовою формою організації якої є ФОП Каленюк С.Ю.; більш детальна інформація про об’єкт дослідження подана у першому розділі дослідження.

Предметом дослідження є мотивація працівників підприємств-суб’єктів міжнародного бізнесу.

Проблематика даного дослідження випливає із суперечності між обмеженими можливостями людського  організму, як на рівні психологічному, так і фізіологічному, та динамікою  світових ринків і темпами розвитку обсягів діяльності його суб’єктів.

Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань, досягнення мети використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: методи системного аналізу, методи причинно-наслідкового аналізу, методи порівняльного аналізу, методи прямого структурного аналізу, інтерпретація понять.

Структура роботи. Дипломна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаної літератури та додатків. У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається мета, завдання, предмет та об’єкт дослідження. Окреслюється методологічна та теоретична база дослідження, методи дослідження.

Загальні результати даного дослідження викладено у відповідному розділі роботи.

 

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ КАДРАМИ У МІЖНАРОДНОМУ БІЗНЕСІ

1.1. КОМПАНІЯ У СУЧАСНОМУ  МІЖНАРОДНОМУ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩІ

Перш за все слід визначитися, що ми називатимемо бізнесом. Виходячи із значення цього слова в мові-джерелі, це - заняття, діяльність. Далі це слово вимагає епітетів: підприємницька, економічна, така, що приносить доходи, прибуток. Якщо з першими двома визначеннями все відносно зрозуміло, то останні потребують уточнення. Визначимося відразу, що доходи (або виручка) - це гроші або матеріальні цінності, отримані від в ході або внаслідок певного роду діяльності. Договір або угода (як правочин) про виконання подібної діяльності – оборудка, операція. Ті грошові (або матеріальні) кошти, які йдуть на забезпечення такої діяльності, заведено називати витратами. Під прибутком у бізнесі розуміють позитивну різницю між доходом і витратами. Відповідно негативна різниця називається збитком.

На наш погляд, підприємницьку діяльність можна вважати бізнесом, якщо вона відповідає трьом таким  критеріям. По-перше, результат такої діяльності завжди є реальним прибутком, а не доходом (принаймні у довгостроковій перспективі) або наміром його отримати або суб’єктивна переконаність у тому, що отриманий доход є прибутком. По-друге, тримання прибутку повинно бути стабільним: бізнес – тривала діяльність, а не одноразова операція. Нарешті, бізнес – законна діяльність: незаконне отримання будь-якого доходу не може вважатися бізнесом. Крім того, така діяльність повинна приносити користь суспільству і/або його елементам.

Сама ідея бізнесу заснована  на створенні доданої вартості, тобто  створенні якоїсь додаткової цінності для споживача (клієнта), за яку він готовий платити гроші (або інші цінності). Результат створення доданої споживчої вартості – товар або послугу – в бізнесі прийнято називати продуктом [1].

Відповідно міжнародним  бізнесом ми будемо називати таку діяльність, орієнтовану на отримання прибутку, яка протікає за участю розташованих поза країною знаходження підприємства клієнтів, інвесторів, підрядчиків, штатних і позаштатних співробітників тощо, які в сукупності відносяться до середовища міжнародного бізнесу.

Перебіг бізнесу як діяльності залежить від безлічі чинників та умов, як усередині, так і поза межами організації. Відповідно до цього прийнято виділяти внутрішнє і зовнішнє середовища бізнесу.

Тож у цій частині  нашого дослідження об’єктом розгляду є середовище, тобто багатоплановий контекст міжнародного бізнесу, що прямо або побічно справляє на нього вплив.

Слід зазначити, що у  менеджменті та маркетингу підходи до визначення меж середовища менеджменту не відрізняються. Втім, відрізняються загальноприйняті для двох згаданих наук назви різних груп чинників середовища. Відповідно до формулювання нашої теми та щоб уникнути закидів в упередженості на користь однієї з наук, ми будемо розглядати бізнес-середовище, спільне для менеджменту та маркетингу, у термінах, прийнятних для обох наук. Аналіз наукової літератури з обох дисциплін у підсумку дав нам змогу сформулювати таку сукупність складових бізнес-середовища:

- внутрішнє середовище;

- зовнішнє середовище, у т.ч.:

- - мікросередовище (у  маркетингу), або зовнішнє середовище  прямого впливу (в менеджменті);

- - макросередовище, або  глобальне середовище (у маркетингу), або ж зовнішнє середовище  прямого впливу (в менеджменті);

- міжнародне середовище [2].

Оскільки підприємство можна розглядати як об’єкт, що самоорганізується та саморозвивається, саме внутрішнє середовище в першу чергу визначає характер і успішність діяльності підприємства. Ведучи мову про характеристику внутрішнього середовища, необхідно мати на увазі: асортимент та обсяги продукованих підприємством товарів або надаваних послуг, характер технологічного процесу та виробничий потенціал, структуру управління фірмою, колектив співробітників, наявність фінансових (і не лише) ресурсів. Зазначені показники визначають обличчя підприємства, його положення на ринку, перспективи розвитку; наприклад, вузький спектр діяльності такого підприємства об’єктивно не припускає наявності в структурі його управління поділу роботи на компоненти на одному рівні управління.

Основні чинники внутрішнього середовища організації, які вимагають уваги керівництва, – це цілі, структура, завдання, технологія, люди.

Цілі організації —  конкретний кінцевий стан або бажаний  результат, якого намагається досягти група, працюючи разом. Цілі розробляються керівництвом у процесі планування та повідомляються співробітникам та служать засобами координації їх діяльності. Цілі можуть розрізнятися за рівнями ієрархії, а також за різноспрямованими підрозділами одного рівня.

Оскільки об’єктом дослідження обрано  компанію «ІнТекст», коротко висвітлимо її стратегічні цілі. Вони базуються на вже досягнутому, тобто випливають із того, якими були основні показники діяльності компанії за роки її існування та темпи зростання цих обсягів, - так, до кризові темпи зростання обсягів наданих компанією послуг дають змогу розраховувати на середньорічне зростання згаданого показника в межах 70 %. Зокрема, серед таких цілей можна назвати створення потужної команди, здатної протистояти несприятливому впливові конкурентного середовища та досягати всіх інших цілей. Окрім того, перед компанією стоїть також така ціль, як вихід на ринки письмових перекладів іншими мовами країн СНД. За останні роки попит на такі послуги зростає, і досі компанія виконувала такі замовлення лише час від часу. У майбутньому, таким чином, планується урізноманітнення асортименту надаваних послуг. Пов’язана з цією стратегічна ціль компанії – посилення власного ресурсного потенціалу за рахунок збільшення кількості партнерів-фрилансерів. Серед інших цілей компанії на найближчі три роки слід відмітити також відкриття представництва компанії в одній із країн Західної Європи або у США

Ще одним складником внутрішнього середовища організації  є встановлення завдань (зауважимо, що в науковій літературі також побутує калька з російської мови «задача», яка в нашій мові не повністю відбиває всієї глибини змісту цього елемента внутрішнього середовища організації). Завдання - це безпосередньо запропонована (фактично – обов’язкова) до виконання робота, серія робіт або частина роботи, яка повинна бути виконана заздалегідь  встановленим способом і в заздалегідь обумовлені терміни. Суто технічно завдання стосуються не працівників, а їх посад. Завдання традиційно поділяються на три категорії: робота з людьми; робота з предметами (машини, сировина, інструменти) і робота з інформацією.

У компанії «ІнТекст»  встановлення завдань – прерогатива  багатьох працівників. Зокрема, завдання встановлюються старшим проект-менеджером, якщо вони стосуються відхилень перебігу виконання окремо взятих проектів від типової схеми бізнес-процесів. У таких же випадках, але ще більш тяжких, кризових (а тому ще менш передбачуваних) завдання в окремому проекті можуть установлюватися й директором (ідеться про ситуації, коли можливий зрив терміну виконання проекту для нового замовника, проект є дуже значним за своєю фінансовою складовою, визначений клієнтом як особливо важливий тощо). Загалом же більшість завдань установлюються проект-менеджерами конкретних проектів та повідомляються відповідальним виконавцям – штатним чи позаштатним.

Найбільш важливими характеристиками завдань є частота повторення необхідності виконання даного завдання та час, необхідний для його виконання. У компанії «ІнТекст» стандартизована доволі велика частина постійно виконуваних завдань, - їх викладено у доданій схемі бізнес-процесів (див. дод. А). Завдяки цьому вдається досягти скорочення кількості звернень проект-менеджерів до вищих ланок управління, що збільшує загальну продуктивність праці.

Зміни в характері  і змісті завдань були тісно пов’язані з еволюцією спеціалізації. З початку промислової революції донедавна існувала тенденція поглиблення спеціалізації, тобто подрібнення всієї роботи на дрібніші операції. Проте у наш час технологічні нововведення зробили спеціалізацію завдань досить складною. Передовсім це стосується сучасного міжнародного бізнесу: раніше менеджер міг опікуватися стосунками з клієнтами з однієї країни, що відповідало його фізіологічним можливостям (оперативний доступ до інформації базувався на підручних записах та пам’яті). Тепер же один кваліфікований менеджер, озброєний сучасними комунікаційними технологіями, цілком може надавати виписки або рахунки клієнтам з половини світу. Саме так відбувається і в компанії «ІнТекст»: спеціалізація виконуваних завдань використовується там, де універсальність необхідних навичок не є необхідною. Так, комунікації з позаштатними кадрами, - загальні для всіх. Одначе інша кадрова робота закріплена за менеджером з персоналу. Фінансова сторона кожного проекту обговорюється у ході переговорів з клієнтом проект-менеджерами, але надсилання рахунків та контроль проходження платежів виконує бухгалтерський відділ.

Наступним елементом  внутрішнього бізнес-середовища є структура. Це — логічні взаємовідносини взаємодії організаційних форм протікання технологічних процесів переробки вхідних ресурсів, побудовані в такому вигляді, який дозволяє найбільш ефективно досягати цілей організації. Схема структури організації завжди розробляється зверху до низу. Спочатку розділяють її на широкі сфери дій, потім на менші команди і на функціональні завдання конкретним виконавцям.

Структуру компанії «ІнТекст», як і багатьох інших підприємств  – суб’єктів міжнародного бізнесу, можна розглядати у кількох вимірах. З одного боку, оскільки компанія виконує окремі замовлення, її структура, як і слід було б очікувати, є проектно орієнтованою (можна також назвати її матричною). Справді, існують групи окремих працівників (редактори, перекладачі, фахівці з верстки, маркетингу тощо), які в тій чи іншій мірі залучаються до виконання того чи іншого проекту. Однак ті ж проект-менеджери існують, так би мовити, поза проектною структурою, оскільки до їх обов’язків належить процесинг усіх без винятків проектів, причому критеріїв виокремлення окремих проектних груп натепер не існує. Проектні групи та старший проект-менеджер, таким чином, становлять собою елемент лінійної структури. Нарешті, підрозділи з маркетингу, бухобліку, помічник керівника, менеджер з персоналу – класичний приклад функціональних підрозділів: вони, не виконуючи основної діяльності (якою є виконання замовлень), обслуговують її.