Оцінка діючої політики управління оплатою праці на підприємстві

А.А. Томпсон  та Дж. Сріклнд попереджують про  помилковість ототожнення місії  з прибутком: „Іноді компанії помилково  визначають місію, формулюючи її, виходячи з поняття „прибуток”. Однак  прибуток – це швидше результат  того, що робить компанія”.

Стратегічне бачення і місія компанії, фірми, підприємства строго індивідуальні. Загальні положення, застосовані до будь-якої компанії або до будь-якої галузі, не мають управлінської цінності.

Стратегічне бачення або місія ніби відокремлюють  одну компанію від інших і надають  їй власні відмітні риси, забезпечують напрям діяльності і шляхи розвитку. Наприклад, місія Національного  банку України, який діє в державному масштабі, має дуже мало спільного  з призначенням місцевого банку  будь-якого міста України.

Слід  звернути увагу на три аспекти  формування добре відпрацьованого  стратегічного бачення й обґрунтування  місії підприємства:

1. розуміння, у яких сферах бізнесу працює підприємство;

2. пояснення всім учасникам організації і споживачам стратегічного бачення і місії підприємства чітко, дохідливо й коректно;

3. своєчасне рішення щодо зміни стратегічного курсу й місії підприємства.

Визначення  кок рентних цілей допомагає  перейти від загального формулювання місії до окремих планів роботи, за допомогою яких можна досягти  успіху. Задана мата об’єднує в собі ряд бажаних результатів, для  досягнення яких потрібні певні зусилля  й організаційні дії.

Встановлення  цілей визначає конкретні завдання, що тісно пов’язані з результатами діяльності підприємства. Тому цілі, а  точніше система цілей, передбачають зобов’язання управлінського апарату  підприємства чи фірми в цілому досягти  намічених результатів протягом точно визначеного періоду часу. Очевидно, цілі дають чітку відповідь  на питання, скільки чого і коли має  бути зроблено; націлюють увагу й  енергію на те, чого потрібно досягти  найближчим часом та в подальшому.

При встановленні цілей дуже важливо визначити  межі: кількісні, тобто ті, що визначають, чого і скільки необхідно досягти, і часові, що встановлюють термін досягнення бажаного результату. У якості кількісних меж можуть використовуватись обсяги виробництва продукції, розміри  одержуваного прибутку, відсоток підвищення рентабельності виробництва та інші. Часовою межею є власне час, тобто  той період, протягом якого необхідно  одержати бажаний ринковий результат.

Встановлення  цілей – це керівництво до дії: яких результатів і коли необхідно  досягти, і хто за це відповідає. Для відповіді на першу частину  запитання можна використовувати  запропоновану В.А. Вінокуровим аналітичну модель мети:

                              (3.1)

 

де   - значення цільової характеристики i та t;

- значення  цільової характеристики і, досягнуте  за попередній період t-1;

I₀ – значення цільової характеристики і, встановленої з урахуванням досвіду;

I_on – значення цільової характеристики і, встановленої підприємствами-конкурентами в схожій ситуації;

I_пр – рівень прагнень керівників організації до досягнення цільової характеристики і.

Подана  модель є досить загальною, оскільки визначення чисельних значень складових  її елементів – складне завдання. Однак дана модель у її семантичному формулюванні дає змогу в першому  наближені все-таки дати оцінку поставленої  мети.

На практиці виділяють два типи ключових результатів  діяльності підприємства:

- ті, що  стосуються фінансової діяльності  підприємства (функціонування внутрішнього  середовища організації);

- ті, що  стосується показників стратегічної  діяльності підприємства (відображають  функціонування організації в  зовнішньому середовищі).

Отже, можна  виділити два типи цілей: фінансові  й стратегічні

Фінансові цілі є обов’язковими, оскільки при  нестачі фінансових ресурсів (сукупність усіх видів коштів, фінансових активів  економічного суб’єкта, що находяться в його розпорядженні) підприємство може залишитися без засобів, необхідних йому для зростання й процвітання.

Стратегічні цілі спрямовані на зміцнення конкурентних позицій підприємства на ринку. Вони стосуються конкурентоздатності підприємства, фірми й орієнтовані на:

• забезпечення вищих темпів зростання, ніж у середньому по галузі;
• збільшення частки ринку;
• поліпшення якості послуг у порівняні з конкурентами;
• досягнення низького рівня витрат;
• покращення репутації фірми;
• проникнення на закордонні ринки і т. ін.

Основні вимоги до поставленої мети. Правильно  сформулювала мета повинна відповідати  таким вимогам:

1. реальність, конкретність, досяжність;
2. вимогливість, орієнтація на високий результат, успіх;
3. наукова обґрунтованість;
4. вимірюваність;
5. чіткість;
6. гнучкість;
7. наступність;
8. відображення змісту діяльності.

Основні функції цілей такі:

1. виправдовують існування й законність організації;
2. регулюють поведінку організації та її виконавця;
3. сприяють розподілу відповідальності між структурними підрозділами підприємства;
4. зменшують невизначеність і сприяють пристосуванню до середовища;
5. забезпечують основу для „кастрування” організації і взаємодії між окремими її підсистемами.

Підприємству  необхідні стратегії для того, щоб визначити й побачити шляхи  досягнення своїх цілей і виконання  місії. Іншими словами, стратегія для  підприємства, як зазначають А.А. Томпсон  та А. Дж. Стрікленд, є безпосередньо  „вказівкою, як перевести компанію звідти, де вона знаходиться зараз, туди де вона хоче знаходитись; це засіб  досягнення бажаних результатів”

Нині  основою проблемою будь-якої стратегії  підприємства, фірми, компанії є одержання  відповідей на безліч запитань:

• Як вижити в умовах постійно мінливого ринку?
• Як задовольнити клієнтів?
• Як обійти конкурентів?
• Як розширити свій бізнес?
• Як досягти стратегічних і фінансових цілей? І т. ін.

Уся ця безліч питань „Як…?” у стратегії підприємства має свою специфіку й певний відтінок, пов’язані з конкретною ситуацією  і цілями діяльності підприємства отже, можна стверджувати, що загальна стратегія  підприємства первісно виходить із:

а) сформульованої або прийнятої моделі поведінки  фірми в конкретній ринковій ситуації;

б) банку  ідей, що виникають на підприємстві, і можливості їхньої реалізації.

При розробці стратегії головним є завдання визначення тих дій, що в основі своїй визначать  позиції підприємства на ринку й  очікуваний успіх, тобто досягнення стратегічних і фінансових цілей.

Враховуючи  перелічені вимоги до розробки стратегії  перейдемо до стратегії що рекомендується ПП «Алігатор».

Таблиця 3.2

Мета  функціональної стратегії

Види стратегічних цілей	Розшифровка цілей
1. Генеральна мета	Стабілізація об’ємів послуг, досягнення їх приросту на 5,6 %
2. Мета функціональної стратегії	Підвищити стимулюючу роль заробітної плати в обмежених умовах кризи
в тому числі:
2.1. за чисельністю персоналу	Забезпечити збереження чисельності  персоналу
2.2. за загальною системою ФОП	Забезпечити збереження досягнутого  ФОП

 

ПП «Алігатор» теперішній час знаходиться під  негативним впливом зовнішнього  середовища, де розвивається фінансова  криза банківської системи, стрімко погіршуються умови діяльності, з’явився дефіцит грошових ресурсів, почався відтік грошей з банків, скоротилися вклади, вимагають дострокове звернення депозитів, вкладів, ускладнилась виплата кредитів. Питання вдосконалення оплати праці вимагають розгляду у дуже складних умовах економічної кризи.

Стратегічна мета вдосконалення оплати праці  – забезпечити шляхом створення  матеріальної заінтересованості, збереження ринкової стабільності та конкурентоспроможності підприємства.

 

 

3.3 Складання  плану з праці і розробка  заходів, щодо підвищення ефективності  використання фонду оплати праці   працівників підприємства

 

Планування  заробітної плати охоплює планування фонду заробітної плати і середньої  заробітної плати.

Плановий  фонд заробітної плати – це вся  сума коштів, що виділяється для  оплати праці працівників у плановому  періоді.

Розрізняють планування фонду заробітної плати  за нормативами і детальне планування фонду заробітної плати за елементами його структури.

За нормативного планування для визначення розміру  розрахункової величини фонду оплати праці може застосовуватися базовий  фонд оплати, що складався у попередньому періоді (році) з урахуванням фактичних  фінансових можливостей та нормативу  його приросту. Згідно із законом «Про оплату праці» в Україні в галузевих  угодах повинні визначатися умови  зростання фондів оплати праці. Такими умовами можуть бути:

• зростання обсягів виробництва;
• зростання продуктивності праці;
• зниження витрат на одну гривню собівартості продукції тощо.

Норматив  приросту цього фонду не може бути більшим одного відсотка за кожен  відсоток зростання обсягів виробництва, продуктивності праці або зниження витрат на 1 грн продукції тощо.

На рівні  підприємства під час укладання  колективного договору визначається механізм формування і регулювання фонду  оплати.

Регулювання розмірів фонду оплати праці на підприємстві може здійснюватись через установлення:

• нормативного співвідношення темпів приросту середньої заробітної плати та продуктивності праці;
• нормативного співвідношення темпів приросту фонду оплати і продукції, робіт, послуг.

Розміри коштів на оплату праці визначаться  на основі нормативів приросту за кожну  одиницю показника, взятого для  оцінки діяльності підприємства, або  за нормативом на одиницю продукції  у натуральному виразі.

Приріст фонду оплати праці доцільно ув’язувати не тільки з показниками, які характеризують обсяги виробництва, а й з основними  якісними показниками, зростанням продуктивності праці зниженням витрат на одну гривню продукції.

Розрахунок  планового фонду оплати праці  ПП «Алігатор» на основі встановленого нормативу надано в  таблиці 3.3

Nфзп=633,84 / 11153,70 * (100 +9)/ (100+ 10) *100 = 0,057 * 100,92 = 5,75

 

ФЗПпл= 12547,91 *5,75 / 100 = 721,8 (тис.грн)

 

Розрахований  плановий фонд оплати праці на основі встановленого нормативу  повинен  збільшитись на 87,96 тис.грн. і становитиме 721,8 тис .грн., проти 633,84 тис. грн. у 2011 р.

А  плановий  розмір  обсягів  реалізації – 12547,91 тис.грн.

 

Таблиця 3.3

Розрахунок  планового фонду оплати праці  на основі

встановленого нормативу

 

	2011 р.	Планові показники	Темп росту (зниження), %
Фонд заробітної плати,  тис .грн.	633,84	721,8	113,88
Обсяг реалізації, тис. грн.	11153,70	12547,91	112,5
Норматив  фонду заробітної плати, коеф.	х	4,9	х

 

Складовою частиною плану господарської діяльності підприємства є план з праці. В  плані  з  праці  передбачається потреба в кадрах для виконання  визначених обсягів товарообігу та інших видів діяльності, сума витрат на заробітну плату, розрахункові завдання з продуктивності праці. План з праці містить наступні показники:

- середньооблікову чисельність працівників;

- средній обіг   на одного працівника (продуктивність праці);

- фонд заробітної плати,

- середню заробітну плату на одного працівника.

Всі показники  плану з праці визначаються кожним підприємством самостійно з урахуванням умов роботи і економічної доцільності здійснення господарських заходів. Початковими передумовами для економічного обґрунтування показників по праці служать: виручка від реалізації, план розвитку матеріально-технічної бази підприємства, результати аналізу і оцінки показників по праці за поточний і передуючий  періоди,  нормативні документи  і  матеріали державних органів регулювання економічної діяльності підприємств з питань праці і заробітної плати.