Лекции по "Патопсихологія"

Під час патопсихологічного обстеження дітей з неврозами виявляється виснажуваність психічних процесів за гіпостенічним або гіперстенічним типом.

Часто трапляються недостатні обсяг або переключуваність уваги (при неврозі нав'язливих станів). Механічне й смислове запам'ятовування — у межах норми. Мислення логічне, з відповідним вікові рівнем інтелектуальних досягнень. Часто при обстеженні фіксуються нерівномірність розвитку півкуль і переважання функціонування правої півкулі (при істеричному й фобічному неврозах) або лівої (при ритуалах і нав'язливих станах). Це можна виявити за результатами дослідження рівня досягнень при виконанні тестів вербального та невербального інтелекту.

Самооцінка занижена, нерідко виражена впевненість у поганій оцінці з боку оточуючих. Спостерігається нестійкість рівня домагань.

У мові часто вживаються вислови «повинно — не повинно», «правильно — неправильно». Під час виконання завдань за методикою ТАТ в оповідях дітей нерідко трапляються описи психотравмуючої ситуації та проекція невротичного конфлікту.

Таким чином, ми розглянули особливості дисгармонійного психічного розвитку. Вияви цього виду відхилень вельми різноманітні, а декотрі діаметрально протилежні. Але першопричина дисгармонійного психічного розвитку загальна, вона полягає в порушеннях функціонування вищої нервової діяльності.

Успішність соціальної адаптації таких дітей багато в чому залежить від дорослих, які живуть разом з ними (батьків та інших родичів), та від тих осіб, що займаються їхнім вихованням професійно: педагогів, психологів, лікарів. Треба зазначити, що учні з дисгармонійним психічним розвитком є в кожній масовій школі. Тому в завдання шкільного психолога входить спостереження за ними з метою попередження декомпенсації, а також допомога педагогам у здійсненні індивідуального підходу до цих учнів.

 

1^1 Задача 1

Олег А., учень 1-го класу. Звернулася вчителька зі скаргою на порушення поведінки: відмовляється виходити з класу на перервах, брати участь у заняттях фізкультурою, іноді не відповідає біля дошки. Успішність нерівномірна: добре встигає з математики, читання. При граматично правильному письмі стало незвичний почерк.

Із бесіди з батьками з'ясувалося, що хлопчик на багаторазові спроби віддати його до дитячого садка реагував дуже хворобливо і через це виховувався вдома. Рано навчився розмовляти, охоче спілкується з дорослими, цікавиться астрономією, знає всі сузір'я. До школи ставиться з інтересом, але до цього часу не знає імен жодного зі своїх однокласників. Рухи незграбні, мати досі допомагає йому вдягатися, а іноді й годує.

Під час психологічного дослідження контакт установлюється не відразу, лише після розмови про астрономію. Але побоювань, ніяковості досліджуваний не виявляє. Ставлення до завдань нерівномірне — від деяких пасивна відмова, декотрі виконуються з інтересом. Механічне запам'ятовування успішне. Працездатність рівномірна. Увага не порушена. «Вилучення» та «узагальнення» іноді виконуються за несуттєвими ознаками: «Човен, тачка і велосипед схожі — рухаються з допомогою людини, а мотоцикл від них відрізняється — йому потрібний бензин»; при допомозі—правильні рішення. Описи картин ТАТ емоційно ненасичені, нерідко висуваються 2—3 версії подій. «Неіснуюча тварина» чорного кольору на колесах, але не роботоподібна. Самооцінка (за «сходинками самооцінки») слабо диференційована, відсутнє уявлення про ставлення до себе з боку оточуючих, виражене негативне ставлення до однокласників: «Шумлять, чіпляються, штовхаються, взагалі дурні». Шкільна тривожність середня, виникає в ситуаціях відповіді на уроці, занять із фізкультури. Уроки фізкультури викликають відразу й змістом (важко виконувати гімнастичні вправи, ловити м'яча тощо), і тим, що однокласники дивляться на нього; не подобається і процес перевдягання. Спостерігається легке побоювання фізичного контакту.

1. Які можливі причини порушень поведінки?

2. Рекомендовані заходи?

[т} Задача 2

Роман В., учень 3-го класу. Звернулася мати у зв'язку з незрозумілою для неї поведінкою сина. На канікулах дитина відмовлялася від деяких прогулянок, екскурсій. Одного разу,

коли мати купила йому нову сорочку, він розірвав її на шматки і викинув у вікно. Хлопчик не дозволяє матері прибирати в його кімнаті, перекладати речі. За словами вчительки, Роман дуже акуратний, середніх здібностей, вчиться рівномірно. У класі охоче виконує одне громадське доручення — поливає і вирощує рослини. Іноді бувають малозрозумілі спалахи гніву;

якщо б'ється з дітьми, важко зупиняється. Полюбляє командувати більш слабкими і молодшими дітьми.

Під час психологічного обстеження виявляються утруднена впрацьовуваність, інертність психічних процесів. Обсяг та пе-реключуваність уваги дещо недостатні. Механічне й смислове запам'ятовування успішне. Рівень узагальнення — вікова норма. Самооцінка дещо завищена. Шкільна тривожність низька. При зображенні «Неіснуючої тварини» намалював динозавра з великою кількістю шипів та зубів. Досліджуваний визнає свою любов до порядку, дисципліни. Свою поведінку вдома пояснює тим, що мама робить усе швидко, не попереджає його заздалегідь про прогулянки, покупки та ін. Скаржиться на іноді виникаючу лють, злопам'ятливість.

1. Психологічний діагноз?

2. Рекомендовані заходи ?

| ? | Задача З

Оленка П., учениця 5-го класу. Звернувся класний керівник зі скаргою на різке зниження успішності та настрою, плаксивість дівчинки. Із бесіди з мамою з'ясувалося, що дівчинка зростала й розвивалася нормально; приблизно з 7 років почали виявлятися коливання настрою та самопочуття: періоди веселощів, високої працездатності змінюються спадами активності, скаргами на здоров'я, зниженням настрою. Останнім часом ці коливання стали більш вираженими і тривалими —до 3— 4-х тижнів. При цьому Оленка намагається старанно вчитися, сидить годинами за уроками, нерідко плаче, скаржиться, що стала «тупою», «нездібною». Тяжко переживає двійки та трійки, що з'явилися з деяких предметів.

Під час патопсихологічного обстеження спостерігаються легке зниження працездатності, повільний темп сенсомоторних реакцій. Обсяг і концентрація уваги не порушені, але привернути увагу до виконання завдань досить складно. Механічне запам'ятовування успішне. Рівень узагальнення не знижений, викривлень мислення не помічено. При описуванні картин ТАТ — проекція ідей самозвинувачення. За «шкалою диференційованих емоцій» переважають емоції туги, остраху, вини. Самооцінка різко занижена, але дівчинка вважає, що оточуючі ставляться до неї краще, ніж вона на це заслуговує.

1. Психологічний діагноз?

2. Рекомендовані заходи?

І ? 1 Задача 4

Тоня С., учениця 3-го класу. Звернулася за консультацією мати дівчинки. На початку нового навчального року Тоня перейшла до нової школи, батьки поміняли квартиру. Дівчинка важко переживала переїзд, з острахом очікувала початку навчального року. Із середини вересня з'явилися незрозумілі дії:

дівчинка стала постукувати по столу під час приготування уроків, писати тільки однією й тією самою ручкою. Останнім часом скаржиться на головний біль, біль у серці та животі. За характером, на думку мами, дівчинка спокійна, дещо боязка. З дитинства вирізняється великою охайністю, завжди тримає в абсолютному порядку свої речі, іграшки, підручники. Переживає, якщо хтось із близьких пізно приходить додому. В школі ретельна, сумлінна, вчиться на «4» та «5», важко переживає випадкові «З». З дітьми спілкується, але близьких подруг нема.

Під час патопсихологічного обстеження виявляється рівномірно низький темп сенсомоторики. Працездатність не знижена. Механічне та смислове запам'ятовування успішне. Пере-ключуваність та розподілення уваги дещо недостатні. Рівень узагальнення відповідає віковій нормі, але іноді є 2—3 варіанти рішення з сумнівами в їхній правильності. Описи картин ТАТ відбивають тривогу за стан здоров'я домашніх. Спостерігається висока шкільна тривожність. Самооцінка адекватна, диференційована, з деякими ускладненнями у сприйнятті думки оточуючих. Свою поведінку дівчинка пояснює сильним острахом, що виникає під час приготування уроків: «Постукую завжди З рази по дереву, щоб не отримати двійку». Намагається позбутися цього стану, хоче стати більш упевненою.

1. Психологічний діагноз?

2. Рекомендовані заходи?

І ? | Задача 5

Юля В., учениця 4-го класу. Звернулася мама з ініціативи класного керівника у зв'язку з порушеннями поведінки. Педагога непокоїть те, що дівчинка намагається звернути на себе увагу, розповідає дивні фантастичні історії, в яких сама є головною героїнею: то її викрадали інопланетяни, то нападають бандити та шпигуни тощо. Вчиться дитина нерівномірно, залежно від інтересу до предмета й до конкретної теми. Мама Юлі також помічає схильність дочки до фантазування, але скаржиться й на те, що з перших років життя дівчинка була нетерпима до вимог та заборон. Домагаючися свого, падає на підлогу, кричить, розмахує ногами й руками. Такі реакції збереглися і в шкільному віці. Нерідко на будь-які вимоги реагує голосним плачем. Любить привертати до себе увагу гостей, співає, танцює, розповідає про свої успіхи в школі.

Під час патопсихологічного обстеження виявляється швидкий темп сенсомоторики. Висока працездатність поєднується з явищами перенасичувано сті. Обсяг, переключення та розподілення уваги — висока норма, довільна концентрація дещо утруднена. Механічна пам'ять — у межах норми. «Вилучення» й «узагальнення» виконуються на підставі суттєвих ознак, але є суб'єктивно-значущі рішення. Самооцінка завищена, але виражена невпевненість у ставленні до себе з боку вчителів та однокласників. Спостерігається високий, нестійкий рівень домагань.

1. Психологічний діагноз?

2. Рекомендовані заходи?

Г9"! Задача 6

Ян 3., учень 2-го класу. Звернувся батько з ініціативи вчительки у зв'язку з порушеннями поведінки сина. Дитина успішно вчиться, легко справляється з програмою, але раптові спалахи гніву, бійки перешкоджають перебуванню в школі. За останній час Ян встиг побити двох однокласників (один з них потрапив у лікарню), пошматував щоденник, кілька разів ішов з уроку. Вдома поведінка не краща, за найменшої протидії батьків хлопчик розлючується, кричить, кидає на підлогу посуд, рве книги. Після цього засмучується, обіцяє виправитися. Такі особливості характеру почали виявлятися приблизно з 3-х років, до цього дитина росла й розвивалася нормально;

ходити, розмовляти почав своєчасно. В дитячому садку також були постійні скарги на порушення поведінки: бійки, ризиковані вчинки (ходив по даху дитсадка та ін.).

Під час психологічного обстеження дитина швидко вступає в контакт, ставлення до завдань дещо вибіркове. Виражена перенасичуваність. Темп сенсомоторики прискорений. Обсяг, переключуваність уваги —висока норма. Механічне запам'ятовування успішне, мислення логічне, зі спиранням на суттєві ознаки. При дослідженні особистості виявляється диференційована самооцінка, досліджуваний відзначає в себе дратівливість, запальність. Скаржиться на те, що не може стриматися під час спалаху гніву.

1. Психологічний діагноз?

2. Рекомендовані заходи?

|Т1 Задача?

Зоя Л., учениця 3-го класу. Звернулася мама зі скаргою на нав'язливі рухи в дочки, прагнення висмикувати волосся. Навчається дівчинка успішно, в школі поведінка зразкова. За словами мами, дитина народилася недоношеною, протягом першого року життя перебувала на обліку в невропатолога.

Зростала дещо млявою, однак усі навички засвоювала своєчасно. Важко переживала влаштування до дитячого садка, повільно звикала. З дітьми товариська, але легко ображається, тривалий час не може замиритися після сварки. До школи пішла своєчасно, вчиться добре, прагне до лідерства, але певні упо-вільненість та образливість перешкоджають досягненню бажаного становища в класі. Останнім часом у дівчинки з'явилися дивні форми поведінки: висмикування волосся, яке посилюється під час перегляду телепередач, при тривогах.

При патопсихологічному обстеженні виявляються зниження працездатності, повільний темп сенсомоторики, виснажува-ність за гіпостенічним типом. Обсяг уваги та переключуваність дещо недостатні. Механічне запам'ятовування —у межах норми. Мислення логічне, послідовне. Спостерігається певна інертність емоційних станів. Самооцінка адекватна. Виявлено внут-рішньоособистісний конфлікт між високим рівнем домагань та страхом бути неуспішною.

1. Психологічний діагноз?

2. Рекомендовані заходи?

 

 

 

 

6. СОЦІАЛЬНО ДЕЗАДАПТОВАНА ПОВЕДІНКА НЕПОВНОЛІТНІХ

План

1. Порушення стосунків  дитини й дорослого як першоджерело  соціальної дезадаптації.

2. Новоутворення в структурі  особистості дитини, які перешкоджають  процесу соціалізації.

  3. Типологія соціальне дезадаптованої поведінки.

  4. Адиктивна і кримінальна  поведінка як крайні форми  соціальної дезадаптації.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Бутенский В. С., Херсонский В. Г., Дворяк С. В., Глушков В. А. Наркомании у подростков.—К, 1989.

Васылюк Ф. Е. Психология переживання.—М., 1988.

Вопросы изучения и предупреждения правонарушений не-совершеннолетних.—М., 1970.

Вопросы психологии личности школьника.— М., 1961.

Изучение мотивации поведения детей и подростков.—N 1972.

Клинико-психологическая диагностика взаимоотношений семьях подростков с психопатиями, акцентуациями характера; неврозами и неврозоподобными состояниями.—Л., 1987.

Королев В. В. Психические отклонения у подростков-правонарушителей.—М., 1992.

Макаронна А. С. Коллектив й воспитание личности.—N 1972.

Максимова Н. Ю. Психологический аспект профилактики алкоголизма й наркомании подростков.—К., 1995.

Максимова Н. Ю., Червинская В. Б. Психологические методы в розыскной работе.—К., 1994.

Патологические нарушения поведения у подростков.—1973.

Прихожая А. М., Юферева Т. Й. Об аффекте неадекватности у учащихся третього й пятого классов // Зкспериментальные исследования по проблемам общей й педагогической психологии.—М., 1975.

Психогигиена детей и подростков / Под ред. Г. Н. Сердиковской.—М., 1985.

Пятницкая Й. Н. Злоупотребление алкоголем и начальные стадия алкоголизма.—М., 1988.

Ранняя профилактика правонарушений несовершеннолетних.—М., 1978.

Рубинштейн С. Л. Проблемы обшей психологии.— IV 1973.

Сливина Л. С. Индивидуальный подход к неуспевающим недисциплинированным ученикам.—М., 1958.

Соколова Е. Т. Самосознание и самооценка при аномалии личности.—М., 1989.

Сухомлинскии В. А. Трудные судьбы.—М., 1967.

Фрейд А. Психология «Я» й защитные механизмы.—N 1993.

        Перетворення людського індивіда (як представника hоmо sаріепs) в особистість відбувається в процесі соціалізації. Соціалізація, тобто процес входження дитини в соціальне середовище, включає в себе засвоєння мови, норм поведінки, моральних цінностей,— загалом усього того, що складає культуру суспільства. Процес входження дитини в соціальне середовище під керівництвом дорослої людини називається вихованням. Виховання являє собою комплекс впливів, що забезпечують соціалізацію індивіда. Основним завданням дорослого тут є передання дитині тих моральних цінностей і норм поведінки, які відповідають вимогам суспільства. Якщо ж дитина не засвоює позитивного соціального досвіду, не може адаптуватися щодо зразків поведінки та вимог вихователя (який у даній ситуації уособлює для дитини соціум у цілому), то процес соціалізації порушується, а поведінка дитини стає соціальне дезадаптованою.