Лекции по "Патопсихологія"

Із бесіди з матір'ю вдалося з'ясувати, що дівчинка народилася, зростала й розвивалася нормально до 5 років. У 5-річному віці перенесла важку форму кору з явищами менінгіту. Після цього стала дратівливою, рухово розгальмованою. Перед вступом до школи Оля впала з гойдалки й декілька днів провела в лікарні зі струсом мозку. Тепер дівчинка з труднощами готує домашні завдання, негативно ставиться до них, непосидюща.

Під час патопсихологічного дослідження виявлена виснажуваність за гіпостенічним типом. Обсяг і довільна концентрація уваги недостатні.

Механічне запам'ятовування утруднене, осмислювання, асоціативне запам'ятовування значно кращі. Інтелект — нижня межа вікової норми. При дослідженні функцій мислення зафіксовано окремі рішення у «вилученнях» і «класифікації», що ґрунтуються на конкретних наочних ознаках. При звертанні уваги на помилки можлива самостійна корекція.

Емоції лабільні. Самооцінка дещо завищена, але є точне уявлення про ставлення до себе з боку оточуючих.

Нейропсихологічне дослідження показало, що зоровий і слуховий гнозис не порушені, сомато-сенсорний гнозис — із окремими помилками. Рішення конструктивних завдань—у повільному темпі. Фонематичний слух без порушень. Імпре-сивне мовлення порушене, особливо розуміння складних лексико-граматичних конструкцій. Слухова пам'ять недостатня.

Таким чином, виявлено локальні ураження кори головного мозку, переважно тім'яних відділів.

1. Яка причина порушень?

2. Як може бути вирішене питання про навчання?

[? | Задача З

Андрій М., 9 років. Звернулася вчителька зі скаргою, що учень не засвоює навичок читання і писання, дублює програму 3-го класу. Поведінка на уроках та перервах без порушень. Успішність із математики та інших дисциплін — середня.

Із бесіди з матір'ю з'ясувалося, що дитина народилася, зростала й розвивалася нормально. Розвиток мовлення дещо затримувався: вимовляти окремі слова Андрій почав близько 1,5 років, фразове мовлення розвинулося близько 4-го року життя. Були порушення у вимові окремих звуків, дитина відвідувала логопеда в поліклініці протягом 3-х місяців. Після цього мати припинила заняття, вважаючи їх неефективними. Андрій відвідував дитячий садок, але на момент вступу до школи знав тільки окремі літери, читати не вмів. Весь період навчання в школі мати регулярно займається з дитиною вдома, прочитує йому всі завдання вголос.

Під час патопсихологічного обстеження хлопчик охоче йде на контакт, справляється із запропонованими завданнями.

Спостерігається певна виснажуваність психічних процесів за гіпостенічним типом. Обсяг, концентрація та переключуваність уваги не порушені.

Слухо-мовна пам'ять недостатня, висока норма запам'ятовування невербалізованих фігур. Під час дослідження інтелекту виявляється нерівномірність його розвитку: виконання невербальних тестів — висока норма, вербальних — нижча межа норми. Утруднені фонематичний аналіз та синтез слова, обстежуваний плутає окремі фонеми: «ш», «с», «ц»; під час фонематичного аналізу до цього додається пропускання голосних. Такого типу помилки трапляються і на письмі.

Самооцінка занижена, дитина вважає себе «дурнем», «нездібним». Рівень вимог, зокрема при виконанні вербальних тестів, низький. Спостерігається виражена шкільна тривожність.

1. Яка можлива причина неуспішності?

2. Які порушення первинні, які вторинні?

3. Консультація якого фахівця є обов'язковою?

Задача 4

Надя П., 8 років. Дівчинка направлена на психолого-медично-педагогічну консультацію з метою вирішення питання про місце навчання. Вона навчається в першому класі, дублює програму. Навички читання й писання не засвоїла; усна лічба — в нормі: розв'язання задач, виконання письмових прикладів — значно гірше.

Із бесіди з матір'ю відомо, що пологи були патологічними, з потиличним передлежанням. Протягом першого року життя дівчинка росла й розвивалася нормально. Розвиток мовлення своєчасний. Відвідувала дитячий садок з трьох років. У дитячому садку були труднощі під час малювання, аплікації, довгий час не могла вивчити літери, цифри. Пише їх іноді дзеркально.

При патопсихологічному дослідженні дівчинка охоче йде на контакт, із цікавістю ставиться до завдань, прагне досягнень. Працездатність рівномірна.

Обсяг і концентрація уваги не порушені, переключуваність дещо утруднена.

Механічне запам'ятовування успішне: б, 7, 10. Виконання вербальних завдань успішне: доступні «вилучення», «узагальнення», «визначення понять», «аналогії».

При виконанні «кубиків Кооса» спостерігається виражене порушення зорового аналізу та синтезу, може виконати завдання не більш як із 4-х кубиків за умови надання організуючої допомоги. Під час виконання графічних проб — різке порушення пропорцій і наявність прозорості в малюнку.

При читанні й писанні Надя плутає літери, схожі в написанні: «ш», «щ», «й», «н». Утруднене розпізнавання цифр, плутає «б» та «8». Не засвоєні правила написання двозначних та тризначних чисел. Утруднене розуміння складних лексико-граматичних конструкцій, що відбивають стосунки між суб'єктами: конструкції «мати сестри» та «материна сестра» не розрізняються.

Самооцінка висока, рівень вимог високий, але несталий. Шкільна тривожність помірна. Помітне негативне ставлення до процесу читання й писання.

1. Яка можлива причина неуспішності?

2. За якою програмою бажане  навчання?

3. Консультація якого фахівця необхідна?

[^і Задача 5

Галя В., 13 років. Звернулася вчителька зі скаргою на відволікання уваги, порушення поведінки (раптові втечі зі школи). Успішність середня.

Із розмови з мамою з'ясувалося, що дівчинка росла й розвивалася нормально. Спадковість обтяжена — батько хворіє на епілепсію. Протягом останнього року дівчинка перенесла скарлатину, пневмонію. Влітку після перегрівання на сонці стався судомний припадок із втратою свідомості. Тепер дівчинка іноді відволікається, не завжди відповідає на запитання.

Двічі залишала школу й опинялася в незнайомій місцевості. Дівчинка скаржиться на періодичні «відключення», яких сама не помічає, знає про них зі слів оточуючих.

При патопсихологічному дослідженні контакт не порушений.

Утруднена працездатність.

Обсяг і переключення уваги недостатні. Трапляються короткочасні, тривалістю до 10 секунд, епізоди запаморочення свідомості. В момент нападу дівчинка застигає, очі відкриті, не чує зверненої мови, не відповідає. Після приступу спокійно повертається до перерваної діяльності.

Механічне запам'ятовування успішне: 8, 10. Інтелект—у межах норми. Виконує завдання «вилучення», «узагальнення», «визначення понять». Зоровий аналіз та синтез не порушені.

При дослідженні особистості виявляється висока самооцінка; високий рівень домагань, слабо залежний від успішності. Спостерігаються такі риси характеру, як запальність, злопам'ятливість.

1. З яким порушенням психічного розвитку може бути пов'язаний стан дівчинки?

2. Консультації яких фахівців  обов'язкові?

| ? | Задача 6

Андрій М., 10 років. Направлений на психолого-медично-педагогічну консультацію з метою вирішення питання про місце й форму навчання. Навчається в 3-му класі загальної школи, програму не засвоює, спостерігаються часті бійки з однолітками й молодшими за віком дітьми.

Із розмови з матір'ю відомо, що хлопчик народився в асфіксії, протягом першого року життя перебував на обліку в невропатолога. Після цього з трьох років з'явилися судомні приступи під час простудних захворювань, якщо температура була вища за 37,5 °С.

Навички ходіння, мовлення дитина засвоювала своєчасно. З чотирьох років відвідував дитячий садок. З п'яти років почалися сильні судомні напади з втратою свідомості, прикушуванням язика, мимовільним сечовипусканням. Після нападу настає сон. Частота нападів —1 раз на 2—3 міс. За порадою дідуся й бабусі мати до лікарів не зверталася, дитина лікувалась у «народних цілителів». До школи дитина пішла підготовленою (вміла читати, писати, лічити в межах 10), але поступово успішність знизилася, з'явилися відхилення в поведінці.

При патопсихологічному дослідженні контакт установлюється поступово, для розуміння інструкції потрібне її багаторазове повільне повторення.

Виражена інертність психічних процесів, утруднена працездатність, повільний темп сенсомоторики.

Обсяг і переключення уваги недостатні. Механічне запам'ятовування утруднене: 2, 3, 5, 5, 6, б при називанні одних і тих самих цифр.

Вилучення й узагальнення проводяться переважно за конкретно-наочними ознаками. Аналогії непосильні.

Порушений зоровий синтез фігур «кубиків Кооса». Під час виконання графічних проб спостерігаються зменшення розміру малюнка, деталізація.

1. Який тип порушення психічного розвитку ймовірний?

Задача 7

Денис М., 6 років. Звернулася мати на консультацію зі скаргою на затримку у формуванні мовлення та дивну поведінку.

За словами матері, дитина народилася вчасно, з нормальною вагою і зростом. Відмовлялася брати грудь, довгий час не формувався «комплекс пожвавлення». Незважаючи на це, ранній розвиток відповідав нормі, перші слова з'явилися в 9 міс., навички ходіння —в 1 рік і 2 міс. Дитячий садок дитина не відвідує, виховується вдома. В даний час у дитини наявне фразове мовлення з аграматизмами: плутаються займенники, себе зве «ти» або «Денис», матір може назвати «я». З усіх запитань вживається тільки «де?», та й те вкрай рідко. Мова являє собою коментар усіх подій, що відбуваються з дитиною, його дій та бажань. Часто трапляються неологізми, іноді незрозумілі для оточуючих: «чурляка», «небияк» і т. ін. Нові, подібні за звучанням слова дитина може повторювати протягом декількох днів, не цікавлячися їхнім змістом.

Моторика розвинута слабко, дії часто стереотипні: розгойдування, переступання з ноги на ногу; малює одночасно правою та лівою рукою, інколи двома відразу. Олівець утримує в кулаці.

Себе дитина обслуговує: самостійно їсть, одягається. Виражена вибірковість у їжі, страх перед новими стравами. Крім цього, Денис боїться собак, гучних звуків, уникає спілкування з дітьми. Матір турбують такі особливості дитини. Вона хотіла б вирішити питання про форму та місце навчання. Дитина вміє читати, рахувати в межах 100, легко читає тризначні числа.

При патопсихологічному обстеженні контакт із дитиною вдається встановити тільки в процесі спільного малювання. До того Денис ходить по кабінету, торкається предметів та меблів, обстежує їх. Іграшки іноді лиже. На присутність у кімнаті психолога ніяк не реагує. У ході сумісного малювання називає тему свого малюнка: «Денис малювати їжаків» і малює підряд на п'яти аркушах однакових їжаків. Можливе малювання на прохання експериментатора. Інші завдання не виконуються, помітна реакція пасивного протесту. Можливе виконання нескладних інструкцій: «Дай м'яча», «Поклади олівець». Зорового контакту із психологом немає, на дотик реакція уникнення.

Невдалі, з точки зору дитини, малюнки вона відразу рве й кидає обривки в куток кабінету; вдалі — вирізує і намагається наклеїти на стіну кабінету. По допомогу не звертається ні до психолога, ні до матері.

1. Який тип порушення психічного розвитку можливий у даному випадку?

2. Консультація якого фахівця обов'язкова?

3. Чи можливе навчання в масовій школі?

| ? | Задача 8

Данило К., 8 років. Звертання до психолога за ініціативою матері та вчительки. Закінчує 1-й клас. Учительку непокоїть дивна поведінка дитини, нерівномірна успішність.

Зі слів мами відомо, що дитина народилася шляхом кесаревого розтину. Протягом першого року життя була пасивною, часто розгойдувалась у ліжку, гратися не намагалася, водила руками перед очима. Ходити почав у 15 міс., перші слова —в 1,5 року. Фразове мовлення сформувалося до чотирьох років, у цьому віці він рахував до 20, знав багато віршів та казок, але не переказував їх на прохання. У 5 років вільно читав. Вживання слова «я» з'явилось у 6 років, до цього звав себе «він». У 6 років уперше почав самостійно їсти і вдягатися. З дітьми не спілкується, на догляд матері не реагує. У 7 років пішов до школи, тривалий час не міг звикнути до дисципліни: губив ранець, схоплювався з місця, ходив по класу, міг мовчки піти серед уроку. Не може засвоїти правил розміщення завдань у зошиті, чергує їх з малюнками. При цьому пише грамотно, рахує без помилок. При переказі важко відтворює послідовність подій. Дітей уникає, на перервах залишається в класі.

Під час патопсихологічного дослідження контакт лишається формальним, ставлення до завдань байдуже. Довільна концентрація уваги дещо утруднена. Механічне запам'ятовування успішне: 8, 10. Вербальний інтелект—118 балів, невербальний—80 (за методикою Векслера). Встановлення зв'язків і послідовності подій утруднене. При виконанні завдань на «вилучення» помітна орієнтація на слабкі ознаки.

Самооцінка суперечлива, немає уявлень про ставлення до себе з боку оточуючих, не сформоване ставлення до них.

Реакція на заохочування відсутня, в разі надання допомоги — остаточне припинення діяльності. Емоції виявляються слабко.

1. Який тип порушень психічного розвитку вірогідний ?

І ? І Задача 9

Альоша С., 4 роки. Звертання за ініціативою вихователя дитячого садка у зв'язку з недорозвитком мовлення. Із бесіди з мамою відомо, що батько та його брат почали розмовляти у віці 4—5 років. Вагітність у матері проходила з токсикозом, пологи нормальні. Сидіти, ходити хлопчик почав своєчасно. Розуміє звернену мову, виконує прохання дорослих, але сам відтворює тільки окремі звуки, спілкується за допомогою жестів.

Із трьох років відвідує дитячий садок. Швидко адаптувався там, охоче грає з 2—3 хлопчиками, намагається розмовляти з ними, але здебільшого спілкується жестикуляційне. Якщо його не розуміють —плаче і б'ється. Гра відповідає вікові.

При патопсихологічному обстеженні виявлена хороша не-вербальна пам'ять, здатність до встановлення зв'язку й послідовності подій, нескладних узагальнень. Самооцінка занижена. Виражені емоційна реакція та потреба в заохоченні. Для спілкування дитина використовує жести, міміку, окремі звукосполучення. Пасивний словниковий запас набагато перевищує активний.

1. Який тип порушення розвитку маємо в даному випадку?