Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Января 2015 в 14:58, курс лекций
1. Історія розвитку патопсихології як науки.
2. Предмет і завдання дитячої патопсихології.
3. Місце дитячої патопсихології в системі психологічних і медичних наук.
4. Принципи побудови патопсихологічного обстеження дітей.
5. Роль даних про порушення розвитку дитини в оптимізації навчально-виховного процесу.
Існує багатий зарубіжний досвід навчання дітей з олігофренією. Проте, оскільки він уже досить широко відомий у нашій країні, доцільно детальніше зупинитися на досвіді навчання та соціальної адаптації дітей із хворобою Дауна в Англії, США, Канаді. Розроблена там програма включає медичний (можливість хірургічної корекції пороків серця, косметичної операції), психологічний і педагогічний аспекти.
Як психолого-педагогічна корекція пропонується рання, у віці до 1 року, психолого-педагогічна допомога хворим дітям та їхнім батькам. Ця допомога включає сенсорну, емоційну стимуляцію, вправи з розвитку мови та моторики. Діти з хворобою Дауна приблизно в 40 % випадків здатні оволодіти навичками читання та письма. Заняття з навчання читанню сприяють розвитку й усного мовлення. Пропонуються спеціальні прийоми, що полегшують засвоєння цих навичок хворими: читання цілими короткими словами (без звуко-літерного аналізу, засвоєння лічби механічно й на наочному матеріалі і т. д.).
Слід зауважити, що й за реалізації цієї системи ранньої допомоги діти з хворобою Дауна потребують навчання у спеціальних школах.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Блейхер В. М., Бурлачук Л. Ф. Психологическая диагностн-ка интеллекта й личности.— К, 1978.
Вьіготскчй Л. С. Собр соч.: В 6 т.—М.. 1984.—Т 4. 5. Зсйгарник Б. В. Патопсихология.—М.. 1976. Исаев Д. П. Психическое недоразвитие у детей.
Мастю/сова Е. М. Ребенок с отклонениями в развитии _ М„ 1992.
Полищук Й. А., Булахова Л. А. Клиническая генетика в пси-хиатрии.—К., 1981.
рубинштейн С. Я. Психология умственно отсталого шкочь-ника.—М., 1979.
Современньїе подходьі к болезни Дауна / Под ред Д Тей-на, Б. Стрзтфорда.—М., 1991. '
Стадненко Н. М. й др. Диагностика отклонений в умствен-ном развитии учащихся.—К., 1991.
„им першого місяп ина "Улилася не.
""^народжених вТн^™ "^У^а у х- ваня відставав у формуваї
[Т] Задача 1
Наташа С., З роки, обстежується в умовах психіатричного стаціонару з метою визначення місця подальшого перебування. З історії хвороби відомо, що мати залишила дитину в пологовому будинку, батько невідомий. Протягом першого року життя Наташа хворіла на рахіт, відставала у вазі. Перенесла кір, вітряну віспу, двічі пневмонію. При терапевтичному обстеженні виявлено відставання в рості та вазі, дисбактеріоз, хронічний тонзиліт. Тепер дівчинка має бути переведена з дому маляти в дитячий будинок. Вона оволоділа навичками ходьби, самостійно їсть, використовує фрази з двох-трьох слів.
Патопсихологічне обстеження показало, що Наташа доступна контакту, виконує прості інструкції, може взяти, покласти на прохання різні іграшки. Знає назви частин тіла, може показати. Мова розвинена слабо, але при наданні допомоги можливе повторення фрази з 4—5 слів, побудова розповіді за малюнками недоступна, переказ тексту також. Малюнок на рівні кривуль. Доступне виконання 1-ї дошки Сегена методом спроб та помилок. Емоційні реакції жваві, адекватні, залежать від заохочення. Виражені виснажуваність, нестійкість уваги. Під час
роведення навчаючого експерименту можливі засвоєння та перенесення способів дій.
1. Яке порушення розвитку можливе? • лкии тип дошкільного закладу слід обрати для дівчинки ?
Щ Задача 2
Умовах стаї' РОК1В' перебуває на лікуванні та обстеженні в ^тір'ю від ру у ЗВ'ЯЗКУ 3 нічним енурезом. З бесіди з "^м пепітглт^01-щ0 дитина народилася недоношеною, протя-новоняг^,- ^яия життя поп^—— .. ——- •
у відділенні патології •~"нні навичок: сидітипочав у 9 міс., ходити в 1 рік і 3 міс., окремі слова з'явилися в 1 рік і 2 міс. Фразове мовлення—майже в 4 роки. Нічний енурез спостерігається безперервний, частий, іноді двічі за ніч. Хлопчик жвавий, рухливий, відвідує дитячий садок. Вихователька скаржиться, шо там він часто б'ється, дуже рухливий, не справляється з програмою старшої групи, одягається через силу, не вміє зав'язувати шнурки, застібати ґудзики.
При патопсихологічному обстеженні хлопчик охоче розмовляє, грається. Увага нестійка, виконання завдань переривається гучною грою, біганиною по кабінету. Здатний виконати дві дошки Сегена. Малюнок людини на рівні «головонога». Дитина самостійно може зібрати розрізані малюнки з двох фрагментів, з допомогою—з трьох. Механічне запам'ятовування— нижня межа норми. Смислове (повторювання фрази) значно краще. Доступні прості узагальнення: «іграшки», «їжа», «тварини». Для виконання всіх завдань потрібне постійне привернення уваги, покрокові інструкції. Самооцінка завищена, уявлення про думку оточуючих не сформоване.
1. Який можливий тип порушення розвитку?
2. Рекомендовані заходи?
[УІ Задача З
Костя Б., 7 років, перебуває на оС" стеженні з метою визначення шкільної готовності. Зі слів матері відомо, що дитина народилася вчасно, відставала в ранньому розвитку: голову тримав у 4 міс., сидіти навчився до 9 міс., ходити —в 1 рік і 5 міс. Окремі слова з'явилися близько 2-х років, фразове мовлення — близько 4-х років. У дитячому садку навчальну програму не засвоював. До цього часу дитина знає окремі літери, може назвати цифри від 1 до 10.
При патопсихологічному обстеженні дитина важко вступає в контакт, не цікавиться завданнями та іграшками.
Обсяг уваги недостатній. Працездатність рівномірно низька. Темп сенсомоторики повільний. Механічне запам'ятовування успішне: 5, 7, 7, 10. Опосередковане асоціативне запам'ятовування значно гірше. Доступні прості узагальнення: «їжа», «посуд», складніші —неможливі. Запас знань недостатній. Досліджуваний не знає імен та професії батьків, своєї домашньої адреси.
Конструктивний праксис недоступний, малюнок людини на рівні «головонога». Лічбою не володіє.
Встановлює зв'язок та послідовність явиш у серії з 2-х картинок — тільки з допомогою. Реакція на вказівки психолога. заохочення відсутня. Критичність до своїх досягнень нерозвИ-нена, самооцінка не сформована.
1. Який тип порушень психічного розвитку спостерігається в даному випадку?
Чи можливе навчання в масовій школі? До якого спеціаліста слід направити дитину':
Г7") Задача 4
Таня В., 7 років. Звернулася мати з дівчинкою для визначення шкільної готовності дитини. Зі слів матері відомо, що дівчинка народилася вчасно, протягом першого року життя позвивалася нормально, своєчасно навчилася сидіти, ходити. Окремі слова з'явилися в 1 рік і 3 міс., фразове мовлення —до 3-х років. На віддавання в дитячий садок у 3 роки була сильна стресова реакція: дівчинка плакала, не спала, ні з ким не розмовляла. В зв'язку з цим через два тижні її забрали з дитячого садка та до 7 років виховували вдома.
Тепер Таня знає літери, рахує в межах 10 переліченням, дешо відстає в рості та вазі від ровесників. При обстеженні дівчинка насилу залучається до виконання завдань, ходить по кабінету, грається іграшками.
Обсяг та переключення уваги — в нормі, довільна концентрація утруднена. Механічне запам'ятовування: 2, 4, 4, 6, при запам'ятовуванні фраз фразу з 9 слів запам'ятовує з першого подання. Інтелект—у межах вікової норми, але обстежувана не може самостійно помітити помилок у виконанні завдань. Спостерігаються несформованість поняття числа, утруднення фонематичного аналізу та синтезу. Завдання сприймаються тільки при поданні їх в ігровій формі; оцінкою своєї успішності дівчинка не цікавиться, на заохочення реагує слабо. В тесті на креативність дівчинка ставить запитання предметно-пізнавальні, побутові: «Скільки коштує ''Снікерс"?» Емоції жваві, лабільні. Самооцінка завищена, слабо диференційована.
1. Який тип порушень можливий?
2. Консультація яких фахівців бажана?
•>
Задача 5
Масного керівни0", ^."Р^иий на обстеження з ініціативи
У нерівномірно н1вучителя В1ДОМО; щ0 дитина в™^ лює- "а уроці відволікать^ є "Р0^3^ З-го класу, прогу--^ ";Рашки. З бесідЇ Т^333^- часто приносить у шко-
"^их років життя пеЇенес-" виявилося- щ0 дитина протягом інтеЇ" ^^психочоЇчн^ ^рус мозку' Тяж^ Ф0?^ кору. "^У До завдань неТп°я^ теженні мопчик ^бливого чається та Д^ьна ^ЯВЛЯЄ' але ^Р^ляється з ними.
паД^^^^ваність запп Ц1Я уваги недостатні- Відмі-крацГ^ння у,ру^"перстенічним типом. Механічне за-
Пои ' ' ' ' асоціативне—дещо ь"1 Дослідженні •
інтелекту виявляється нерівномірність
його розвитку' виконання вербальних тестів на рівні нижньої межі норми, розуміння прислів'їв утруднене, виконання невер-бальних тестів успішне. Спостерігаються порушення дрібної моторики, точної координації рухів. Фон настроїв нестійкий, виражена рухова розгальмованість. Надання допомоги, заохочення поліпшують результати. Самооцінка низька, виражена впевненість у негативному ставленні з боку дорослих. Пізнавальні інтереси розвинені слабо, виявляється помірна шкільна тривожність.
1. Який тип порушень психічного розвитку спостерігається?
2. В чому полягають первинний дефект та вторинні особис-тісні реакції?
| ?^ Задача 6
Толя Л., 14 років. Обстежуваний направлений на судово-психологічну експертизу з метою визначення відповідності вікові. З матеріалів кримінальної справи відомо, що обстежуваний обвинувачується в крадіжці з кіоску, скоєній у групі зі старшими підлітками. В шильній характеристиці вказано, що Толя дублював 2-й клас, не встигає з декількох предметів, часто прогулює заняття. Фізичний розвиток затриманий, зріст та вага нижчі за норму, статеве дозрівання не почалося. При патопсихологічному обстеженні виявляється, що увага обстежуваного нестійка, ставлення до завдань вибіркове.
Працездатність нерівномірна, спостерігаються короткочасні фазові коливання уваги. Механічне запам'ятовування успішне:
5, 7, 8, 10. Доступне виконання «вилучень», «узагальнень», «аналогій». Невербальний інтелект відповідає нормі, вербальний — нижній межі норми. Креативність украй низька. В описі картинок при застосуванні тематичного аперцептивного тесту відсутній прогноз подальшого розвитку ситуації.
Самооцінка слабо диференційована, самооціночні судження незрілі, залежать від думки старших підлітків зі своєї компанії. Рівень домагань низький, нестійкий. Коло інтересів обмежене, пізнавальні інтереси нерозвинені, переважає ігрова мотивація. Емоції вкрай лабільні, висока навіюваність.
1. Який тип порушень психічного розвитку в даному випадку7
2. Чи відповідають психічний та особистісний розвиток обстежуваного його вікові?
? | Задача 7
Оля С., 16 років, перебуває на стаціонарному обстеженні 3
• — ^ •- —-—:'.' „п^іплбИ
метою вирішення питання про інвалідність. З історії хвор
- ——-——-——-.- /~,,^.,^ттттгт ПГІГІ)
юби
IV! ^ 1 й IV ОЛ'1^11-1-1^/1111,/1 11 її. і Ч.1.Ї* і-»», и.^/^/ ж. »^/—— .-^^--- - - — - - - ^
відомо, що пологи проходили з патологією (виймання плода 3 допомогою щипців). Ранній розвиток затримувався: дівчинка
держати голівку в 5 міс., сидіти — в 9, ходити — в 1 рі п04 . Окремі слова з'явилися до 1,5 року, фразове мовлен ' __до 4-х. Дитячий садок Оля не відвідувала, у 8 років пішл ня „доший клас масової школи. Незважаючи на багаторазої 8 опозиції педагогів, мати не зверталась у медично-педагогічн:
"місію дівчинка продовжувала навчатися в масовій школі ^блювала 1-й та 5-й клас. У даний час вона закінчила 9 кла • не атестована з більшості предметів. Порушень поведіню не було. Оля життєво не орієнтована, виходить з дому тільки :
матір'ю, вирізняється високою тривожністю.
При' патопсихологічному обстеженні контакт утруднений, виражена тривожність, реакції пасивного протесту. Обсяг концентрації уваги недостатній. Механічне запам'ятовування утруднене: 2, 3, 5, 5, асоціативне запам'ятовування дає гірші результати. Вилучення та узагальнення здійснюються за конкретно-ситуативними ознаками. Класифікація —також за конкретно-ситуативними ознаками. Розуміння прислів'їв, приказок, аналогій недоступне. Критичність недостатня. Вербальний 10 = 52 б, невербальний — 60. Надання допомоги не поліпшує результатів. Самооцінка занижена, недиференційована. Засвоєння шкільних навичок різко недостатнє: читання з помилками, утруднене розуміння прочитаного, розв'язування задач на дві дії недоступне.
1. Який тип порушення психічного розвитку має місце в даному випадку?
2. В чому полягають первинний
та вторинний дефекти?
ОСНОВНІ РОЗЛАДИ ПСИХІЧНИХ ФУНКЦІЙ
План
1. Мінімальна мозкова дисфункція
2. Міжпівкульова дисфункція
3. Порушення мовлення
4. Епілепсія
5. Аутичні розлади
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Блейхер В. М., Крук Й. В. Патопсихологическая диагности-ка.—К., 1986.
Валлон А. Психическое развитие ребенка.— М., 1967.
Диагностика психического развития / Б. Банаштан, Б. Голуб й др.—Прага, 1978.
Каган В. Е. Аутизм у детей.—Л., 1981.
Ковалев В. В. Психиатрия детского возраста.—М., 1979.
Лурия А. Р. Проблемьі вьісшей нервной деятельности нормального й аномального ребенка / Собр. соч.: В 4 т.—М., 1956.—Т. 2.
Практикум по патопсихологии / Под ред. С. Я. Зейгарник, В. Р. Николаевой, В. В. Лебединского.—М., 1987.
Психическая депривация в детском возрасте / Ч. Лагермей-ер, 3. Матейчик.—Прага, 1984.
Спиваковская А С. Нарушения игровой деятельности.— М., 1980.
Змоциональньїе нарушения в детском возрасте й их кор-рекция / В. В. Лебединский, О. С. Никольская й др.—М., 1990.
Ушкоджений психічний розвиток-це розвиток дитини з органічним ураженням центральної нервової системи. До ушкодженого психічного розвитку можна віднести такі стани, як мінімальна мозкова дисфункція, порушення між кульової взаємодії, локальні ураження головного мозку, епілепсія, прогресуючі органічні ураження ЦНС.
Мінімальна мозкова дисфункція
Мінімальна мозкова дисфункція має дві ознаки:
незначне порушення функцій головного мозку та біологічно зумовлена недостатність функцій нервової системи, що призводить до легких розладів поведінки і зниження здатності до навчання.
Причинами мінімальної мозкової дисфункції є різні шкідливі впливи, перенесені в період внутріутробного розвитку (токсикоз, інфекційні захворювання в матері, алкогольна інтоксикація в пізній період вагітності), травми в ході пологів, захворювання, що сталися в перші роки життя.
Внаслідок цих впливів виникають більш або менш локальні ураження мозку в кіркових або підкіркових ділянках. Вияви мінімальної мозкової дисфункції вирізняються багатоманітністю і залежать від локалізації ураження. Найчастіше виявляються затримка і порушення розвитку моторики: незграбність, тики, гримасування, рухова розгальмованість або занадто повільні рухи, а також порушення сну, збудженість, некерованість поведінки.
У ході подальшого розвитку дитини з мінімальною мозковою дисфункцією відбувається поступова компенсація порушень. За сприятливої системи навчання, виховання і лікування до підліткового віку нівелюються наявні раніше симптоми, і виявити залишкові явища органічного ураження можна тільки при спеціальному нейропсихологічному та електроенцефалографічному обстеженні. Але в разі приєднання інших додаткових шкідливих факторів (травм, хірургічних операцій, соматичних захворювань, перевтоми, не сприятливих соціальних умов розвитку) мінімальні мозкова дисфункція може призвести до розвитку низки захворювань: епілепсії, психопатії, розладу мовної системи, виникнення неврозоподібних розладів. У зв'язку з цим важливими завданнями є виявлення органічних уражень ЦНС і спостереження за розвитком дитини з боку фахівців: невропатолога, психолога, логопеда.