Лекции по "Патопсихологія"

Третій тип зв’язків — ієрархічний — характерний для більш старшого віку і формується в процесі предметної діяльності та спілкування. 

При ієрархізації- виділяються провідні (регуляторні) і фонові рівні, що виконують свої завдання з певною автономністю. Це дає змогу ускладнювати та вдосконалювати всі рівні, успішно компенсувати порушення, що виникають на одному з фонових рівнів.

У нормі нові типи міжфункціональних зв'язків виникають у певній послідовності; у випадку ж порушення психічного розвитку виникає явище асинхронїї розвитку (Е. Кречмер, Г. Штуте, Р. Заззо, В. Лебединський).

Явище асинхронії розвитку може проявлятися як:

1) ретардація—незавершеність окремих періодів розвитку, збереження більш ранніх форм. Ретардація характерна для олігофренії та затримки психічного розвитку. Можлива також ретардація, що зачіпає окремі функції: це спостерігається при недорозвитку мови, при емоційно-мотиваційній незрілості в межах інфантилізму і т. д.;

2) явище патологічної акселерації окремих функцій, наприклад, ранні прояви сексуального потягу при передчасному статевому дозріванні органів;

3) поєднання ретардації та акселерації. Дане явище характерне для різних порушень, але передусім трапляється при ранньому дитячому аутизмі, дисгармонійному інфантилізмі, психопатії.

Асинхронія розвитку породжує виражену дисгармонію формування психічних процесів та особистості, внаслідок чого зазнають змін передусім процеси контролю та саморегуляції.

Під час психологічного обстеження бажане диференційоване дослідження функцій психічних процесів. Патопсихолог має прагнути не до усередненої оцінки порушення у вигляді якого-небудь коефіцієнта (типу ІQ), а до виявлення механізмів ізоляції, патологічної фіксації, тимчасових та стійких регресій. Такий підхід дає змогу знаходити раціональні методи психологічної корекції, зміни соціальної ситуації розвитку.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Байярд Д., Байярд К. Ваш беспокойный подросток.—М., 1991.

Берн 3. Трансакционный анализ и психотерапия.—СПб., 1992.

Блейхер В. М. Клиническая патопсихология.—Ташкент, 1976.

Буянов М. Й. Ребенок из неблагополучной семьи.—М., 1988.

Бзндлер Р., Гриндер Д., Сатир В. Семейная терапия.—Воронеж, 1993.

Валлон А. Психическое развитие ребенка.—М., 1967.

Выготский Л. С. Собр. соч.: В 6 т.—М., 1984. —Т. З, 5.

Грехем Дж. Как стать родителем самому себе.—М., 1993.

Гроф С. За пределами мозга.—М., 1992.

Зейгарник Б. В. Личность и патология деятельности.—М.,

Зимбардо ф. Застенчивость / Пер. сангл.—М., 1991.

Лебединский В. В. Нарушения психического развития детей.—М., 1985.

Сухарева Г. Е. Лекции по психиатрии детского возраста.—М.1974

 Физиология  человека/Под ред. П. Й. Косицкого.—М.,1985

Франкл В. Человек в поисках смысла.—М., 1990.

 

| ? | Задача 1

Денис В., учень масової школи. Звернулася вчителька зі скаргою на неуспішність, особливо при виконанні завдань із математики. При патопсихологічному обстеженні виявлені нормативна працездатність, легкі порушення концентрації уваги. Успішне механічне запам'ятовування на слух. Мислення та інтелект у межах вікової норми. При докладнішому нейро-психологічному дослідженні виявлено дефект зорового сприйняття: утруднення в розпізнаванні фігур Поппельрейтера, неможливість розрізнення чисел, що складаються з однакових цифр (14 і 41, 122 і 212 тощо). При цьому усне виконання лічильних операцій не порушене, решта функцій мозку збережені.

1. Який тип порушення психічних функцій наявний у даному випадку?

| ? | Задача 2

Оля С., учениця 1-го класу. По допомогу звернулася мати з дівчинкою. Оля протягом 2-х місяців перенесла операцію апендициту і пневмонію, тривалий час перебувала в лікарні. На час обстеження температура залишилася на рівні 37,1—37,3 °С. Матір тривожить те, що дівчинка втратила інтерес до навчання, охоче слухає казки для більш молодшого віку, грається з ляльками. Спроби примусити її «наздоганяти» навчальну програму марні: Оля плаче, роздратовується. Раніше (до початку хвороби) навчання було успішним, інтерес до нього сформований, дівчинка готувалася до уроків самостійно.

При патопсихологічному обстеженні звертають на себе увагу риси «дитячості» в поведінці, швидка виснажуваність за гіпостенічним типом. Рівень інтелекту відповідає віковій нормі. Коло інтересів у даний момент відповідає 6 рокам. Виражена емоційна лабільність.

1. Який тип порушень психічних функцій наявний у даному випадку? З чим він пов'язаний?

ПГ| Задача З

Вася Л., учень 6-го класу. Звернулася мати та класний керівник. Дитина народилася вчасно, росла й розвивалася відповідно до віку. До школи хлопчик пішов у 7 років і вчився на «4» та «5». Протягом останніх двох місяців після гострого респіраторного захворювання різко погіршилась успішність з сіх предметів. Дома готується до уроків, але почав звертатися " допомогу до батьків при виконанні елементарних арифметичних дій. Інколи забуває зображення літер, не запам'ятовує

пойно вивченого матеріалу. На уроках сонливий, часто скаржиться на головний біль.

При патопсихологічному дослідженні виявляються утруднена працездатність, гіпостенічна виснажуваність. Різке звуження обсягу уваги. Механічне запам'ятовування утруднене; відстрочене відтворення одного слова з десяти. Порушена функція зорового синтезу, а внаслідок цього — навички читання та письма. Вася не усвідомлює змін, що відбуваються з ним, і ставиться до них з байдужістю чи сміється. Порушена цілеспрямованість діяльності при збережених стереотипних діях:

сам їсть, одягається, але може покласти в портфель не ті підручники, а іноді й сторонні речі.

1. Який тип порушення психічних функцій наявний у даному випадку?

2. Які екстрені заходи необхідні?

\? | Задача 4

Таня О., учениця 2-го класу. Звернулась учителька зі скаргами на незрозумілі помилки в дівчинки при письмі. Під час бесіди з матір'ю з'ясувалося, що в дівчинки була затримка формування мовлення, слова з'явилися тільки в 3 роки, а фразове мовлення — у 5 років. Досі трапляються порушення у вимові окремих звуків: «б», «п», «с», <<л», «р». При аналізуванні тексту спостерігається заміна цих літер, особливо виражена при письмі під диктовку, менше — при переписуванні тексту. Утруднені фонематичний аналіз і синтез слова. Інтелект у межах вікової норми.

я    ^ого типу належать порушення письма в даному випадку? Консультація якого спеціаліста необхідна?

І?] Задача 5

у з остис;Іав ^-' Учень 5-го класу. Звернувся класний керівник залицга   3 ""РУ^яням поведінки: ображає однокласників, на легк^т самов1льн0 Уроки. Успішність добра. Хлопчик хворіє До попу   рму л^ячого церебрального паралічу, що призвело го класу1^ня ходьби та незначної асиметрії обличчя. З першо-^йну зой111™10711 ^"'І™*™ 3 Дітьми: його дражнять за незви-^ння мат^11"^10'"1' ^ ^о^іУ навчальному році хлопчик на про-Оочав пов ^)1  в ^Р^ВД^иЙ до паралельного класу, де відразу Що така сЬдитися агресивно. Із розмови зі Славою з'ясувалося, «Щоб боап рма ""а^нки має усвідомлено захисний характер:

1 о- ..   \ не ^"лялися».

""" '""" ^Рушень наявний у даному випадку?

Г7! Задача 6

Вова М., 7 років. Звернувся з мамою для оцінки підготовленості до школи. Дитина перебуває на обліку у психіатра з раннього віку з діагнозом «хвороба Дауна». Ходити почав з 1,5 років, говорити з 3-х років. Тепер оволодів фразовим мовленням, але в основному це повторення почутих виразів без розуміння їхнього смислу.

При патопсихологічному обстеженні виявлена хороша механічна пам'ять, опосередковування погіршує запам'ятовування. Мислення конкретне; хлопчик називає цифри до 100, знає окремі англійські слова. Моторика рук недостатня, виконання графічних проб украй утруднене. Порушена цілеспрямованість, виражена рухова розгальмованість.

1. Який тип порушення розвитку?

2. Чи можливе навчання в масовій школі?

[Т\ Задача 7

Михайлик 3., З роки. Мама звернулася по допомогу за порадою знайомих. Маму турбує своєрідність розвитку дитини. Окремі слова почав вимовляти в 7 місяців, фразове мовлення з'явилося до року. Зараз у дитини фразове мовлення зі своєрідними, що не відповідають змістові, інтонаціями. Формування рухових навичок затримане: ходити дитина навчилась у 1,5 роки, досі самостійно не їсть, не одягається. Ходить навшпиньки, розмахуючи руками. Ігрові інтереси не виражені; може годинами сидіти й перекладати шнурок, корок від пляшки тощо з місця на місце. Знає цифри й цікавиться ними: запам'ятовує номери тролейбусів, машин, що проїжджають.

1. Які типи порушень наявні в даному випадку?

Г7") Задача 8

Таня М., 7 років. Звернулась учителька зі скаргою на своєрідність поведінки дівчинки. За відсутності педагога вона рветься зайняти стілець учителя, строго слідкує за дисципліною в класі. В той же час, якщо вчителька намагається зробити зауваження Тані на уроці, та може заплакати, вибігти з класу, взагалі відмовитися працювати та виконувати завдання. Загалом дівчинка справляється з програмою, не страждає особливими порушеннями психічних функцій.

1. Як можна пояснити поведінку Тані з позицій трансактного

аналізу:

А з позицій теорії Адлера ?

3. РОЗУМОВА ВІДСТАЛІСТЬ. ПОРУШЕННЯ, ПОВ'ЯЗАНІ З

РОЗВИТКОМ

 

ПЛАН

1. Затримка психічного розвитку

2. Розумова відсталість

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Блейхер В. М., Бурлачук Л. Ф. Психологическая диагностика интеллекта и личности.— К, 1978.

Выготский Л. С. Собр соч.: В 6 т.—М.. 1984.—Т 4. 5.

Зейгарник Б. В. Патопсихология.—М.. 1976.

Исаев Д. П. Психическое недоразвитие у детей.

Мастюкова Е. М. Ребенок с отклонениями в развитии _ М„ 1992.

Полищук Й. А., Булахова Л. А. Клиническая генетика в психиатрии.—К., 1981.

Рубинштейн С. Я. Психология умственно отсталого школьника.—М., 1979.

Современные подходы к болезни Дауна / Под ред Д Тей-на, Б. Стрзтфорда.—М., 1991.                     '

Стадненко Н. М. й др. Диагностика отклонений в умственном развитии учащихся.—К., 1991

 

 

Затримка психічного розвитку — це уповільнення темпів розвитку, яке виражається в недостатності загального запасу знань, незрілості мислення, переважанні ігрових інтересів, швидкій пересичуваності в інтелектуальній діяльності.

Затримка психічного розвитку є пограничним станом між нормою та дебільністю. На практиці проблему становить розрізнення вікової норми та затримки психічного розвитку при вступі дитини в школу, а також під час навчання в молодших класах і в підлітковому віці. Необхідність визначення затримки психічного розвитку в підлітків виникає звичайно у зв'язку із судово-психологічною експертизою, для розв'язання питання про відповідність рівня розвитку вікові.

Існують численні тести, орієнтовані на вимірювання рівня досягнень дитини та співвідношення цього рівня зі звичайним для даного віку. До такого типу методик належать тести Стенфорд—Біне, Векслера, Гудінаф і т. д. В результаті їх використання вимірюється коефіцієнт інтелекту (1Q) та визначається його відповідність віковій нормі. На жаль, ці методики значною мірою пов'язані з рівнем навченості дитини. Крім того, вони складаються з великої кількості субтестів. Тому їх важко використовувати при масовому обстеженні школярів. Проте вони можуть бути застосовані за необхідності ретельної діагностики в умовах стаціонару.

При масовому відборі в перші класи школи слід звертати увагу на норми   розвитку основних психічних процесів та моторики, а також на особистісні та емоційні особливості дитини.

Мова: 6-річна здорова дитина володіє активним словниковим запасом від 3000 до 7000 слів. У нормі вона здатна до усвідомленого аналізу мови: визначення в слові звуків та складів, установлення їхньої послідовності. Вона може переказати оповідання, створити сюжетну розповідь за картинкою та серією картинок.

Сприйняття: дитина здатна легко розрізнити та назвати форму, колір, величину предметів, установити ідентичність предметів еталонові. Можливе розуміння перспективи на рисунку.

Мислення: виражена пізнавальна активність, спрямована здебільшого на властивості та закономірності предметного світу. В 6—7-річному віці вже мають бути вироблені поняття про збереження числа, розуміння аналогових відносин, зв'язку й послідовності подій у серіях з 4—5 картин. Дитина здатна до узагальнень на основі різних ознак (як конкретно-наочних, так і більш абстрактних). Запас знань про себе та навколишній світ включає знання про свою стать, вік, імена та прізвища батьків, їх спеціальність або місце роботи, рід занять.

Пам'ять: дитина здатна на довільне запам'ятовування. Опосередковане запам'ятовування має бути кращим за механічне. Можливе запам'ятовування ряду слів у заданій послідовності.

Увага: у 6—7-річної дитини розвинена здатність зосередження уваги протягом 35— 45 хвилин при досить різноманітній діяльності. При одноманітній діяльності цей термін скорочується. Можлива організація діяльності без егоцентричної мови (проговорювання послідовності дій уголос).

Емоції дитини зазначеного віку чітко диференційовані. Доступні почуття гумору, задоволення від жартів, розуміння безглуздості. Інтенсивно розвиваються моральні якості: розуміння відповідальності за свій вчинок незалежно від того, чи знають про нього інші.

Самооцінка: доступні порівняння своїх досягнень із досягненнями інших дітей, вирізнення позитивних та негативних рис характеру. Дитина здатна диференціювати ставлення до себе оточуючих. Виражене прагнення досягнень.

Гра: критерієм вікової норми є здатність до сюжетно-рольової гри з правилами. Навчальна діяльність також сприймається дитиною як бажана, важлива.

Моторика: до початку шкільного навчання має вміти правильно тримати ручку та олівець, копіювати прості та більш складні зображення (тест Керна— Йерасека). Моторика повинна бути координованою, без зайвих рухів.

При затримці психічного розвитку можливе відхилення, відставання дитини за всіма або лише за деякими переліченими вище параметрами. Від дебільності затримка психічного розвитку відрізняється меншою глибиною недорозвитку, більшою «зоною найближчого розвитку». Діти із ЗПР здатні до навчання, засвоєння і перенесення набутого досвіду.