Формування уявлень про множини в дітей молодшого дошкільного віку в ігровій діяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3. Модель реалізації психолого-педагогічних умов формування уявлень про множини в молодших дошкільників

 

Метою нашої роботи є формування уявлень про множини в дітей молодшого дошкільного віку за допомогою урахування обґрунтованих у першому розділі психолого-педагогічних умов та впровадження конкретних засобів у навчально-виховний процес. Мотивація та активізація дітей до пізнавально-розвивального процесу забезпечувалася залучанням дітей до дидактичних та рухливих ігор.

Ураховуючи зазначені моменти, ми розробили власну методику формування уявлень про множини в дітей молодшого дошкільного віку, процес якої детально представлений нижче.

За основу нашої роботи ми обрали методику формування уявлень про множини в дітей другої молодшої групи Л. С. Метліної [44, с. 11 − 22]. Запропонована нами методика спирається на розроблені  під час дослідження критерії та показники сформованості уявлень про множини в молодших дошкільників. Вона розкриває два послідовні етапи роботи з дітьми цього віку, а саме: підготовчий та формуючий.

 Представимо їх у вигляді таблиці 6.

                                                                                                Таблиця 6

Етапи роботи з формування уявлень про множини у молодших дошкільників

№	Етапи	Мета етапу	Ігри
І	Підготовчий	Навчити малюків добирати та групувати предмети за заданою ознакою, знаходити один предмет та багато в навколишньому. Навчити дітей прийомам практичного співставлення двох множин, розташованих в лінію, а саме: накладанню та прикладанню. Сприяти вживанню в мовленні слова для визначення кількості елементів множин	Рухливі ігри: ,,Курочка з курчатками”, ,,Пташки, у гніздечка!”, ,,Ведмідь та бджоли”; Дидактичні ігри: ,,Один-багато”, ,,Мишкові друзі”, ,,Будуємо гараж для машин”, ,,Подорож до лісу”, ,,Магазин”, ,,Сім’я” ,  ,,Театр”, ,,Цирк”, ,,Подорожуємо автобусом», ,,Потяг”, ,,Сервируємо стіл”, ,,Пральня”
ІІ	Формуючий	Формування уявлень про множини із залученням різних аналізаторів. Виконання порівняння прийоми накладання, прикладання для множин, що розташовані  хаотично. Формувати вміння встановлювати відношення ,,більше – менше – порівну”, робити рівність множин з нерівності.	Дидактичні ігри: ,,Пригостимо зайчиків морквинками”, ,,Заселимо будинок”, ,,Магазин іграшок”,   ,,Збір урожаю”, ,,Будь уважним”, ,,Біля годівнички”

 

Під час розроблення власних ігор ми спирались на розробки сучасних педагогів-практиків з математичного розвитку дітей молодшого дошкільного віку, зокрема Г.В. Білошиста, Є.Н. Панова, В.П. Новікова, Є.С. Маклакова.

Розробляючи власну методику ми брали до уваги те, що для трирічних малят ігри та ігрові вправи відіграють значну роль – вони активно сприяють розумовому, інтелектуальному та пізнавальному розвитку дитини. Важливо, щоб ігри такого роду були організовані й подані правильно та викликали в малят до себе інтерес, щоб сполучали в собі практичну діяльність та емоційний розвиток дитини, були для неї цікавими та захопливими. Математичні ігри для малят мають на меті засвоєння та подальше закріплення кількісних понять (,,один”, ,,багато”, ,,жодного”,  ,,більше”, ,,менше”, ,,порівну”), навчання порівнюванню множин між собою та перетворенню  нерівності на рівність. Та слід відмітити, що математичний матеріал та розвиток математичних уявлень доцільно поєднувати з розвитком мовлення, пам’яті, логічного мислення та уваги дітей.

У запропонованій нами системі дидактичних та рухливих ігор навчання побудоване як діалог дорослого з дитиною, у ході якого малюк у доступній і цікавій формі опановує математичні категорії, вчиться самостійно використовувати здобуті знання в різноманітних ситуаціях. Це сприятиме усвідомленню та повноцінному засвоєнню пропонованого матеріалу.

Мета нашої методики полягає в тому, що дорослий не здійснює прямого навчання, бо це могло б негативно вплинути на самостійність дитини у виборі методів і способів виконування математичних завдань. Натомість він створює ситуацію співдружності, спільної діяльності. Тому кожне правильне рішення дитина усвідомлює як свою ,,перемогу”. А всі завдання, що викликають труднощі в малюка, розв’язуються в бесіді, за допомогою неповчальної підказки дорослого.

Набуті вміння дитина може закріплювати в повсякденному житті як у дитячому садку, так і в родині.

Добираючи засоби навчання, ми слідкували за тим, щоб вони обов’язково виконували конкретні функції, а саме:

1. реалізація принципу наочності;
2. репрезентування складних математичних понять у доступні, зрозумілі дитині (,,множина”, ,,сукупність” - ,,багато”, ,,елемент сукупності” - ,,один предмет” та т. ін..);
3. підведення до оволодіння способом дій (прийоми порівняння та урівнювання множин);
4. сприяння накопиченню чуттєвого досвіду;
5. надання можливостей вихователю керувати пізнавальною діяльністю дитини;
6. збільшення обсягу самостійної пізнавальної діяльності дітей;
7. раціоналізація, інтенсифікація процесу навчання.

Базуючись на цьому можна сказати, що використання дидактичної гри та дидактичного матеріалу на занятті є найефективнішим засобом формування математичних уявлень, уявлень про множини в молодших дошкільників. Тому в запропонованій нами методиці дидактичним іграм та дидактичному матеріалу буде відводитись значне місце.

  Як засвідчує таблиця 6, метою першого підготовчого етапу роботи з формування уявлень про множини в дітей молодшого дошкільного віку є необхідність навчити малюків добирати та групувати предмети за заданою ознакою, виділяти окремі предмети з групи та поєднувати предмети в групи, а також знаходити один предмет та багато предметів у навколишньому середовищі. Інакше кажучи, на цьому етапі велику увагу ми звертали на розвиток здібностей виділяти та називати ознаки, спільні для всіх предметів групи, а також ознаки, що є спільними тільки для якоїсь її частини. Вміння виділяти якісні ознаки предметів дозволяє перейти до аналізу кількісних відносин між ними. У результаті в дітей повинна з’явитись здатність абстрагувати кількісну сторону від численних властивостей предметів, що буде підґрунтям для подальшої роботи з формування уявлень про множини [44, с. 11-16]. Подальша ж робота цього підготовчого етапу буде спрямована на  формування прийомів порівняння множин, розташованих лінійно.

На цьому етапі ми пропонували дітям такі дидактичні та рухливі ігри, які будуть навчати малюків групувати предмети за заданою ознакою, виділяти окремі предмети з групи, а також знаходити один предмет та багато предметів у навколишньому. Специфіка дидактичних ігор підготовчого етапу полягала в тому, що основний вид діяльності дітей у цих іграх – це предметна діяльність, тобто маніпуляції з предметами-елементами множин. Діти вчаться викладати елементи множин, перекладати їх, накладати один на інший. Малюкам давалися завдання на порівняння множин, що були розташовані лінійно.

Щоб робота була ефективною та дала бажаний результат, слід брати до уваги те, що в пам’яті людини залишається на все життя лише та інформація, яка відбилась у її практичному досвіді – тобто була активно пережитою, усвідомленою. Ця інформація надалі швидко пригадується й прикладається до конкретної життєвої ситуації, становлячи собою життєву компетентність. Отже, в освітньо-виховному процесі ми використовували стимулюючі підходи для підтримки в дітей сталого інтересу, підвищення ефективності та результативності засвоєння ними знань.

Орієнтуючись на дані педагогічних наук, психології, а також спираючись на власне дослідження ми дійшли висновку: щоб активно й усвідомлено засвоювати матеріал, який подається на заняттях, діти потребують таких підходів:

1. Врахування особливостей сприйняття та відображення множин дітьми молодшого дошкільного віку.
2. Залучення різних аналізаторів у роботі з формування уявлень про множини.
3. Введення в навчальний процес ігрових моментів.
4. Широке використання наочності.
5. Забезпечення рухової активності під час занять, що випливає з природної потреби дітей у рухах.
6. Дотримання принципу інтегрованості знань.
7. Упровадження індивідуально-диференційованого підходу до кожної дитини.

Як зазначалося вище, формуванню уявлень про множини буде сприяти введення в навчальний процес дидактичних та рухливих ігор. Усі проведені на підготовчому етапі ігри мали різний навчальний характер: вивчення нового матеріалу, закріплення отриманих знань, узагальнення матеріалу. Зауважимо, що дидактичні ігри використовувались нами як самостійна форма організації навчання і як частина заняття.

  Запропонована нижче дидактична гра ,,Один – багато” спрямована на засвоєння елементарних кількісних понять ,,один”, ,,багато”. Використання карток (наочності) сприятиме засвоюванню понять, бо пам'ять чотирирічної дитини переважно наочно-образна, і малюк легше запам’ятовує наочні образи (див. додаток Б). Правильно підібраний наочний матеріал, тобто яскраві та відповідні до образів картки, здатний підвищити ефективність навчання, викликати живий інтерес у дітей, полегшити засвоєння та усвідомлення матеріалу. Крім цього, мотиваційним моментом даної дидактичної гри є використання іграшки-пищика, яка буде заохочувати дітей до виконання дій та викликати бажання правильно виконувати завдання.

Дидактична гра ,,Один – багато”

Програмовий зміст: сприяти засвоєнню елементарних кількісних понять однини та множини; вчити дітей будувати речення-порівняння зі словами ,,один”, ,,багато”.

Матеріал: гумова пташка-пищик (або інша іграшка, яка може звучати); картки із зображенням руки, книжки, квітки, лісу та ін..

Хід гри:

Спочатку дорослий повідомляє дітям, що зараз вони будуть вчитися визначати різні величини та порівнювати їх.

Вихователь ставить перед малятами гумову пташку й каже, що ця пташечка дуже розумна, вона допомагатиме вихователю й дітям у грі:

Точна відповідь звучить – наша пташечка пищить,

Хибна відповідь звучить – наша пташечка мовчить.

Потім вихователь по черзі показує малятам картки й спонукає їх уважно подивитись на зображення та відповісти на запитання, наприклад:

Що це? (Пірамідка).

Скільки пірамідок? (Одна).

А на пірамідці нанизані кілечка. Скільки кілець у пірамідки? (Багато).

          Що це? (Букет квітів).

Скільки букетів? (Один).

А в букеті квіти. Скільки квітів? (Багато).

Що це? (Квітка).

Скільки квіток? (Одна).

А у квітки є пелюстки. Скільки їх? (Багато).

Що це? (Рука).

Скільки рук на малюнку? (Одна).

А скільки пальчиків на руці? (Багато).

Можна ставити запитання в іншій послідовності:

Що це? (Книжка).

В книжці є сторінки. Скільки сторінок у книжці? (Багато).

А скільки книжок? (Одна).

Що це? (Ліс).

У лісі ростуть дерева. Скільки в лісі дерев? (Багато).

А лісів скільки тут намальовано? (Один).

У разі, якщо малята не помиляються, дорослий видає звук іграшковою пташкою.

Потім дорослий спонукає малят скласти порівнювальні речення про відповідні предмети. Якщо діти вагаються, дорослий допомагає їм упоратися із завданням і спонукає чітко та виразно повторити правильну відповідь.

Книжка одна, а сторінок багато.

Рука одна, а пальчиків багато.

Пелюсток багато, а квітка одна.

Дерев багато, а ліс один.

Крім дидактичних ігор для формування та закріплення елементарних кількісних понять доцільно буде використовувати ігри з дидактичним змістом та певним сюжетом. Сюжетна лінія таких ігор буде виконувати мотиваційну роль, тобто зацікавлювати дітей до дій та викликати бажання доводити гру до кінця, тим самим закріплюються вміння застосовувати математичні знання та розуміти їх зв'язок із реальним життям. А дидактична мета цих ігор виконуватиме навчальну функцію. Крім того, використання улюблених іграшок дасть дитині змогу використовувати свій чуттєвий досвід та застосовувати набуті в процесі сюжетно-дидактичних ігор знання надалі в самостійних іграх. Прикладами таких ігор будуть дидактичні ігри ,,Будуємо гараж для машин” та ,,Мишкові друзі”, які ми наводимо нижче.

Дидактична гра ,,Будуємо гараж для машин”

Програмовий зміст: формувати поняття ,,один”, ,,багато”, розуміння того, що множина складається з поодиноких предметів, розвивати логічне мислення, увагу, мовлення. Виховувати інтерес до спільних ігор.