Формування уявлень про множини в дітей молодшого дошкільного віку в ігровій діяльності

Когнітивно-мовленнєвий критерій

МЕТОДИКА 1.

Вміння розрізняти поняття ,,один”, ,,багато”, ,,мало”, ,,жодного”.

  Мета: виявити, чи розуміє дитина поняття ,,один”, ,,багато”, ,,мало”,       ,,жодного”.

  Матеріал: картки із зображенням одного предмета, багатьох (2-3 предмета та більше 5-ти) та картка без зображення.

  Інструкція: вихователь показує дитині чотири картки й пропонує обрати ту, де зображено один предмет, потім ту, де багато предметів, далі ту , де мало, а потім ту, де немає жодного предмета.

Рівні оцінювання:

2 бали  – достатній (дитина правильно  обрала всі картки);

1 бал  – середній (правильно обрала  не всі картки, або всі з  допомогою дорослого);

0 балів  – низький (не обрала правильно  жодної картки).

 

МЕТОДИКА 2.

Розуміння понять ,,більше”, ,,менше”.

  Мета: визначити, чи розуміють діти поняття ,,більше”, ,,менше”.

  Матеріал: дві групи іграшок приблизно однакової величини, але контрастні за кількістю елементів.

  Інструкція: іграшки виставляються в два ряди, причому елементи обох груп повинні знаходитись на однаковій відстані один від одного. Вихователь питає в дитини: ,,Чи однаково іграшок у цих двох групах? Що можна сказати про першу групу? Іграшок скільки? А скільки в іншій?”

Рівні оцінювання:

2 бали  – достатній (дитина правильно  визначила й назвала поняття ,,більше”, ,,менше”;

1 бал  – середній (правильно визначила, але з невеликою непрямою підказкою  вихователя);

0 балів  – низький (не визначила й не  назвала поняття ,,більше”, ,,менше” навіть з підказкою вихователя).

 

МЕТОДИКА 3.

Розуміння понять ,,порівну”, ,,однаково”.

  Мета: визначити, чи розуміють діти поняття ,,порівну”, ,,однаково”.

  Матеріал: набір лялькового посуду (чашки, тарілки) з рівною кількістю предметів кожного виду.

  Інструкція: дитині пропонують поставити чашечки на тарілочки – накрити стіл для ляльок. Вихователь питає: ,,Чи всім чашечкам вистачило тарілочок? Чи однакова кількість чашок і тарілок? Що можна сказати про кількість чашок і тарілок?”

Рівні оцінювання:

2 бали  – достатній (дитина правильно  визначає кількість та називає поняття ,,однаково”, ,,порівну”);

1 бал  – середній (дитина правильно  визначає кількість, але не називає  поняття);

0 балів  – низький (дитина неправильно визначає кількість, не називає поняття).

МЕТОДИКА 4.

Використання понять при порівнянні множин.

Мета: виявити, чи використовують діти поняття при порівнянні множин

Матеріал: 3 множини іграшок або пласких предметів (2 множини однакові за кількістю елементів, а одна – більша або менша за кількістю елементів від попередніх).

Інструкція: дитині пропонують порівняти множини, викладені перед нею в два ряди, однакові за кількістю елементів. Вихователь питає: ,,Що можна сказати про кількість предметів в цих двох рядах?” Потім один ряд замінюється на множину більшу або меншу за кількістю елементів. Дитину запитують: ,,А що тепер можна сказати про кількість предметів у цих двох рядах? Що можна сказати про кількість предметів у верхньому ряді? А у нижньому?”

Рівні оцінювання:

2 бали  – достатній (правильно використовує  поняття);

1 бал  – середній (правильно використовує  і називає поняття з невеликою  допомогою дорослого або не  називає 1-2 поняття);

0 балів  – низький (не називає жодного поняття або використовує їх невірно).

 

Операційний критерій

МЕТОДИКА 1.

Уміння при порівнянні множин користуватися прийомами накладання та прикладання.

Мета: виявити, чи уміє дитина при порівнянні множин користуватися прийомами накладання та прикладання.

Матеріал: картка із зображенням у ряд елементів якоїсь множини, інша множина у вигляді роздавального матеріалу.

Інструкція: дитині показують картку й дають роздавальний матеріал. Вихователь питає: ,,Скільки предметів зображено на картці? (багато) А скільки фігурок? (теж багато) Як дізнатися, чи однаково зображень та фігурок? Що треба зробити, щоб дізнатися?”.

Рівні оцінювання:

2 бали  – достатній (дитина самостійно  користується при порівнянні  множин двома прийомами порівняння);

1 бал  – середній (дитина користується  при порівнянні хоча б одним  прийомом порівняння множин);

0 балів  – низький (дитина не вміє порівнювати  множини й не використовує  жодного прийому порівняння множин).

 

МЕТОДИКА 2.

Уміння з нерівності множин зробити рівність.

  Мета: виявити, чи вміють діти з нерівності робити рівність.

  Матеріал: дві множини, однакові за кількістю елементів (зайчики й морквинки; білочки й грибочки та т.ін..).

  Інструкція: перед дитиною в два ряди розкладають дві множини так, щоб елементи однієї знаходились чітко під елементами іншої, але один елемент однієї з множин кладуть окремо в полі зору дитини. Звертають увагу дитини на те, що множини нерівні за кількістю елементів. Вихователь запитує: ,,Що треба зробити, щоб предметів стало порівну?”

Рівні оцінювання:

2 бали  – достатній (дитина уміє робити  з нерівності множин рівність двома способами: додаванням або відніманням одного елемента);

1 бал  – середній (дитина уміє робити  з нерівності множин рівність хоча б одним способом, або двома з підказкою дорослого);

0 балів  – низький (дитина не вміє робити  з нерівності множин рівність жодним способом).

 

 

 

 

 

МЕТОДИКА 3.

Сформованість практичних умінь викладання й порівняння множин (брати предмети однією рукою, викладати по черзі зліва направо).

   Мета: визначити рівень сформованості в дітей практичних умінь викладання й порівняння множин.

   Матеріал: дві групи множин з роздавального матеріалу; картка поділена на два ряди квадратів (див. додаток А).

   Інструкція: дитині пропонують у верхньому ряді на карточці викласти фігури однієї множини, у нижньому ряді – фігури другої множини. Перед викладанням вихователь нагадує правила викладання: ,,Брати фігуру однією рукою, викладати починаючи зліва направо, не залишаючи порожніми віконечка. Другий ряд викладати також зліва направо, точно під елементами першої множини”. Під час роботи дітей, вихователь слідкує за правильністю викладання, якщо помічає помилки у виконанні, звертає на них увагу дитини непрямими підказками: ,,Якою рукою ти береш фігуру? З якого боку треба починати викладати? А чи не залишив ти порожнім ніяке віконечко? А чи під білочкою ти поклав грибочок?”

Рівні оцінювання:

2 бали  – достатній (дитина правильно  викладає, не припускаючи помилок).

1 бал  – середній (дитина викладає, припускаючи  незначну кількість помилок, які  виправляє після непрямих підказок  вихователя);

0 балів  – низький (дитина припускає значну  кількість помилок, не виправляє  їх навіть після зауважень  вихователя).

Результати дослідження за когнітивно-мовленнєвим критерієм представлені у таблиці 4 (у %).

 

 

 

Таблиця 4

Результати за когнітивно-мовленнєвим критерієм

Методики Рівні	М 1		М 2		М 3		М 4		Загальні
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
Достатній	17%	19%	15%	14%	5%	5%	0%	0%	12%	13%
Середній	55%	57%	56%	57%	59%	57%	46%	48%	52%	55%
Низький	28%	24%	29%	29%	36%	38%	54%	52%	36%	32%

 

Отримані результати показують, що сформованість уявлень про множини в дітей експериментальної та контрольної груп приблизно однакові. За когнітивно-мовленнєвим критерієм достатній рівень сформованості уявлень про множини становить 12% − у контрольній групі та 13% − в експериментальній, середній – відповідно 52% та 55%, а низький – 36%та 32%. Це означає, що діти мають певні знання про множини, але вони сформовані на середньому рівні. Причому в більшості це тільки розуміння понять ,,більше”, ,,менше”.

Результати дослідження за оперативним критерієм представлені в таблиці 5 (у %).

Таблиця 5

Результати дослідження за операційним критерієм

Методики Рівні	М 1		М 2		М 3		Загальні
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
Достатній	0%	0%	0%	0%	0%	0%	0%	0%
Середній	6%	5%	12%	14%	5%	5%	8%	8%
Низький	94%	95%	88%	86%	95%	95%	92%	92%

 

 

Результати досліджень за оперативним критерієм показують рівні сформованості практичних вмінь: достатній – 0%, середній – 8%, низький – 92% в обох групах. Це свідчить про несформованість у дітей майже жодних практичних дій з множинами, не кажучи вже про прийоми порівняння множин.

Таку динаміку чітко показує діаграма на рисунку 2.  

                                                                                              

Рис. 2 . Динаміка сформованості уявлень про множини в дітей контрольної та експериментальної груп за двома критеріями

 

Спираючись на ці дані, можна дійти висновку, що діти молодшого дошкільного віку на початок нашого експерименту мають елементарні знання про множини на рівні уявлень, але практичні дії з множинами в дітей цього віку ще не сформовані. При розробці методики формувального етапу  слід буде приділити  особливу увагу формуванню в дітей молодшого дошкільного віку умінь користуватися при порівнянні множин прийомами накладання та прикладання, умінь з нерівності робити рівність та практичних дій з предметами, таких як: брати предмет правою рукою, викладати зліва направо послідовно. 

 

2.2.2.  Методика формувального  етапу експерименту. У попередній частині нашого дослідження було описано перший, констатувальний, етап. На цьому етапі за допомогою розроблених методик було визначено рівні сформованості уявлень про множини в молодших дошкільників.

Результати констатувального етапу нашого дослідження показали, що більшість дітей мають низький рівень сформованості умінь порівнювати множини. Слід зазначити, що добір дітей у контрольній та експериментальній групах відбувався випадково, без диференціації їх за рівнями навчальних можливостей, тобто вихідні умови для усіх дітей були однакові.

Аналіз передового педагогічного досвіду та наукових досліджень переконав нас у тому, що формування уявлень про множини в дітей молодшого дошкільного віку найкраще реалізувати шляхом правильної організації ігрової діяльності.

Метою формувального етапу експерименту є розробка та впровадження методики формування уявлень про множини в процесі ігрової діяльності.

Завданнями формувального етапу експерименту виступають:

• врахування особливостей сприйняття та відображення множин дітьми молодшого дошкільного віку;
• забезпечення поетапності процесу формування уявлень про множини в молодших дошкільників;
• залучення різних аналізаторів у роботі з формування уявлень про множини;
• формування практичних вмінь діяти з множинами: навички викладання та прийоми порівняння (накладання, прикладання), засобами дидактичних та рухливих ігор.

Ураховуючи вищезазначене, ми розробили модель, що відображає власне бачення особливостей процесу формування уявлень про множини в молодших дошкільників. Модель представлено на рисунку 3.