Формування уявлень про множини в дітей молодшого дошкільного віку в ігровій діяльності

Дидактична гра ,,Збір врожаю”

Програмовий зміст: формувати вміння порівнювати множини, робити з нерівності рівність.

Матеріал: муляжі або пласкі форми овочів чи фруктів, 2 кошики.

Хід гри:

Вихователь заносить до групи зайчика й повідомляє, що на городі в зайчика виріс врожай овочів: огірки та помідори. Пропонує малятам допомогти зайчикові зібрати врожай. Діти збирають огірки в один кошик, а помідори - в інший.

• Молодці, малята, весь врожай зібрали! А скільки огірків ви зібрали? (Багато).
• А скільки помідорів? (Багато).
• Та зайчик хоче дізнатися, чого ж у нього виросло більше. Давайте допоможемо йому про це дізнатися. Як це можна зробити? (Якщо діти не можуть дати відповідь, вихователь пропонує викласти огірки в ряд, помідори поряд з ними – навпроти кожного огірка помідор).

Діти викладають та визначають, чого більше, а чого менше. Також вирішують питання, як можна зробити порівну й обирають можливий варіант.

 

 Важливо  навчити дітей застосовувати  засвоєні способи дій. Дидактичні ігри на основі життєвих вражень використовуються як зацікавлюючий момент для виконання визначених дій з множинами, тим самим закріплюють вміння застосовувати математичні знання та розуміти їх зв'язок із реальним життям. Крім того, в цих іграх присутній ще й мотиваційний момент: діти розуміють, для чого вони це роблять та зацікавлені в результаті, а значить гра буде доведена до кінця.

Доцільним на цьому етапі буде використання вже знайомої нам дидактичної гри ,,Магазин іграшок”, але в дещо доповненому варіанті, який вимагає від дітей застосовувати вміння встановлювати рівність – нерівність між множинами (див. додаток Є). Приводимо приклад продовження дидактичної гри ,,Магазин іграшок”.

Програмовий зміст: формування вміння встановлювати рівність та нерівність.

Матеріал: той самий.

Хід гри:

Коли діти виклали іграшки на полички, вихователь каже:

• До магазину прийшов хлопчик, щоб купити собі іграшку. Як ви гадаєте, що він купить? (М’яч).
• Вірно, хлопчик купив один м’яч. Приберіть один м’яч з полички. А тепер скажіть, м’ячів стало більше чи менше, чим ляльок? (Менше).
• Правильно, м’ячів менше, а ляльок? (Більше).
• Як можна сказати про кількість м’ячів і ляльок? (М’ячів менше, а ляльок більше).

Якщо діти не можуть відразу так сказати, вихователь дає їм зразок правильної відповіді. Дуже важливо, щоб діти навчились говорити про нерівність реченням.

• Як сталося, що м’ячів стало менше ніж ляльок? (Забрали один м’яч).
• А як же зробити, щоб м’ячів та ляльок стало однаково? (Діти пропонують варіанти відповідей. Якщо вони не знають відповіді, вихователь допомагає їм непрямим питанням: ,,Може треба щось забрати або добавити?”).

За допомогою дій з матеріалом діти перевіряють правильність припущення і виконують по черзі два варіанти. Вихователь звертає увагу дітей на те, що обидва є вірними. Гра повторюється з іншим рядом іграшок.

 

 Базова  програма розвитку дитини дошкільного віку ,,Я у Світі” спрямована на взаємопроникнення навчального матеріалу з різних сфер життєдіяльності. Так логіко-математичний розвиток можна здійснювати разом з формуванням уявлень про природу. Прикладом такого взаємопроникнення буде дидактична гра ,,Біля годівнички”.

Дидактична гра ,,Біля годівнички”

Програмовий зміст: закріплювати знання про зимових птахів, уміння порівнювати множини, встановлювати рівність-нерівність множин.

Матеріал: іграшки або пласкі форми пташок (горобчиків, синичок, граків або ворон), корм у двох різних ємкостях різної кількості, годівничка.

Хід гри:

• До годівнички прилетіли пташки. Давайте пригадаємо, як вони називаються.
• Навіщо пташки прилетіли до годівнички? (Бо зима, їм нема чого їсти. Вони прилетіли, щоб ми їх підгодували).
• Згадайте, що люблять їсти пташки? (Крихти, зернятко, насіння, кашу).
• Правильно. Ми горобчикам покладемо крихти, синичкам – кашу, а воронам – насіння. Але ж треба дізнатися, чого скільки треба покласти, бо різних птахів прилетіла різна кількість. Як дізнатись, яких птахів прилетіло більше, а яких менше? (Порівняти).

За допомогою вже знайомих прийомів порівняння діти визначають кількість пташок та добирають необхідну кількість корму.

Для закріплення вмінь порівнювати множини та робити з нерівності рівність та навпаки можна організовувати ігрові ситуації, подібні до вище запропонованої гри, в яких діти б допомагали різним казковим героям знайомих казок: Колобку, Зайчику, Півнику, Їжачку, Буратіно, Дюймовочці та ін. вирішити проблемну ситуацію, виконавши відповідне завдання з множинами.

Отже, робота на другому формуючому етапі вважається завершеною, коли в дітей другої молодшої групи будуть сформовані уявлення про множини, що можуть сприйматися різними аналізаторами; діти зможуть застосовувати прийоми накладання та прикладання до множин, розташованих хаотично, у них буде сформоване вміння робити з нерівності рівність.

Після завершення роботи діти показували такі вміння: створювали множини за допомогою різних аналізаторів;  застосовували прийоми накладання та прикладання для множин, розташованих хаотично; вміли встановлювати відношення ,,більше”, ,,менше”, ,,порівну” та не тільки слідкували за зміною кількісних відношень між сукупностями предметів, але й виконували самі такі зміни.

Таким чином, наша робота з формування уявлень про множини в молодших дошкільників відбувалася відповідно до вищезазначених психолого-педагогічних умов. Ми намагалися реалізувати всі поставлені завдання. Розроблену нами методику було впроваджено до навчально-виховного процесу й після завершення роботи над другим етапом було проведене контрольне обстеження дітей експериментальної та контрольної груп.

 

3. Проведення контрольного етапу експерименту

Перевірка ефективності запропонованих психолого-педагогічних умов формування уявлень про множини в дітей молодшого дошкільного віку вимагала проведення контрольної діагностики.

З метою перевірки ефективності психолого-педагогічних умов було проведено обстеження дітей на предмет покращення показників за всіма критеріями: когнітивним та операційним.

Таким чином, метою контрольного етапу нашого дослідження було визначено перевірку ефективності психолого-педагогічних умов формування в молодших дошкільників уявлень про множини, реалізованих на формувальному етапі експерименту. Для реалізації мети контрольної діагностики визначено такі завдання:

• вивчити рівень сформованості уявлень про множини в молодших дошкільників;
• здійснити порівняльний аналіз рівнів сформованості уявлень про множини в контрольній та експериментальній групі;
• здійснити статистичну обробку отриманих даних.

Для виявлення рівня сформованості в молодших дошкільників уявлень про множини під час перевірки використовувались завдання аналогічні до методик констатувального етапу, але він ще враховував досвід навчально-виховної діяльності та новий рівень оволодіння дітьми знаннями.

До навчально-пізнавального процесу в експериментальній групі було комплексно впроваджено гіпотетично розроблені психолого-педагогічні умови. На кожному з двох етапів було проведено серію дидактичних та рухливих ігор, необхідних, на наш погляд, для успішного формування уявлень про множини в молодших дошкільників. Зазначимо, що навчально-виховний процес у контрольній групі відбувався без змін.

Розглянемо детальніше динаміку досягнень у сформованості в молодших дошкільників уявлень про множини.

Ми проаналізували результати контрольного дослідження за кожним критерієм сформованості в дітей другої молодшої групи уявлень про множини.

За когнітивно-мовленнєвим критерієм позитивними змінами для нашого дослідження була б така динаміка досягнень молодших дошкільників: кількість дітей, які показували низький рівень, після проведення формувального експерименту повинна була б зменшитися, у свою чергу, кількість дітей, які показали середній та достатній рівні сформованості уявлень про множини, повинна була збільшитися. Істотні позитивні зміни відбулися в експериментальній групі. Так в експериментальній групі достатній рівень збільшився на 25%, тоді як у контрольній групі - лише на 13%. Низький же рівень експериментальної групи зменшився до 5%, а відповідно в контрольній – лише до 8%. У процесі обстеження дітей експериментальної групи в дітей констатувалося значне підвищення сформованості кількісних уявлень на рівні елементарних множинних понять: ,,один”, ,,багато”, ,,мало”, ,,жодного”, ,,більше”, ,,менше”, ,,порівну”, ,,однаково”. Крім того збільшилася динаміка використання цих понять дітьми при порівнянні множин. Слід зауважити, що діти із зацікавленням ставилися до процесу формування уявлень про множини, чому, на нашу думку, сприяли використані нами під час навчально-виховного процесу такі засоби як дидактичні, сюжетно-рольові, рухливі ігри та ігрові ситуації.

Розглянемо зміни, що відбулися в контрольній та експериментальній групі за операційним критерієм. Кількість дітей, які показали достатній рівень в експериментальній групі підвищилася на 12%, а в контрольній групі - лише на 8%, тоді як низький рівень в експериментальній групі зменшився на 51%, а в контрольній – на 37%. Найбільші позитивні зміни констатувалися за показниками ,,уміння при порівнянні множин користуватися прийомами накладання та прикладання” та ,,уміння з нерівності зробити рівність”. Також у дітей експериментальної групи значно краще сформувалися практичні уміння брати предмет правою рукою, викладати по черзі зліва направо. Діти охоче бралися до порівняння множин, з цікавістю ставились до завдань , в яких треба було з нерівності зробити рівність, намагались доводити справу до кінця. На нашу думку, це відбувалось завдяки впровадженню в навчально-пізнавальний процес таких засобів, як дидактичні, сюжетно-рольові ігри та ігрові ситуації.

Дані динаміки рівня сформованості в молодших дошкільників уявлень про множини за обома критеріями представлені у таблиці 7.

 

           Таблиця 7                                                                                  

Рівні сформованості уявлень про множини після проведення формуючого експерименту

	Когнітивний			Операційний
	Н(%)	С(%)	Д(%)	Н(%)	С(%)	Д(%)
К Г	8%	67%	25%	55%	37%	8%
Е Г	5%	57%	38%	41%	47%	12%

 

 

Динаміку досягнень сформованості уявлень про множини в контрольній групі молодших дошкільників ми представили у вигляді діаграми на рисунку 4, а в експериментальній – на рисунку 5.

 

 

Рис. 4. Динаміка досягнень сформованості уявлень про множини в контрольній групі молодших дошкільників

 

 

                

 

Рис. 5. Динаміка досягнень сформованості уявлень про множини в експериментальній групі молодших дошкільників

 

Завдяки діаграмі ми візуально можемо побачити ті значні позитивні зміни, що були констатовані вище. На нашу думку, позитивні зміни відбулися завдяки цілеспрямованому педагогічному процесу, врахуванню всіх зазначених психолого-педагогічних умов під час навчання.

Отримані дані дали підставу стверджувати, що впровадження розроблених нами психолого-педагогічних умов позитивно впливає на формування в молодших дошкільників уявлень про множини, а відповідно, підтвердилася гіпотеза нашого дослідження: процес формування в дітей молодшого дошкільного віку уявлень про множини буде більш ефективним за умови врахування вікових особливостей сприйняття множин молодшими дошкільниками та використання дидактичних та рухливих ігор як основного засобу формування кількісних уявлень.

Виходячи з цього, ми розробили методичні рекомендації для вихователів ДНЗ щодо організації ігор з дітьми молодшого дошкільного віку з формування уявлень про множини, а саме:

1. Обов’язково враховувати особливості сприйняття та відображення множин  дітьми молодшого дошкільного віку.
2. Необхідно залучати різні аналізатори в роботі з формування уявлень про множини.
3. Забезпечувати поетапність процесу формування уявлень про множини в молодших дошкільників.
4. Формувати практичні вміння засобами дидактичних та рухливих ігор.