Формування уявлень про множини в дітей молодшого дошкільного віку в ігровій діяльності

Крім того, нами було створено банк дидактичних і рухливих ігор з формування уявлень про множини в дітей молодшого дошкільного віку.

 

 

 

 

 

 

Висновки до розділу ІІ

З метою вивчення вихідного рівня сформованості уявлень про множини в дітей молодшого дошкільного віку було визначено критерії та показники досвідченості молодших дошкільників щодо визначеної теми. Так, когнітивно-мовленнєвий критерій складається з показників, що демонструють, на скільки сформовані в дітей знання про множини, як розуміють діти  основні поняття та використовують їх під час дій з множинами. Його показниками є ,,уміння розрізняти поняття ,,один”, ,,багато”, ,,мало”, ,,жодного”; ,,розуміння понять ,,більше”, ,,менше”, ,,порівну”, ,,однаково”; ,,використання понять при порівнянні множин”. Показниками  операційного критерію було визначено ,,сформованість практичних умінь викладання”, ,,сформованість уміння порівнювати множини прийомами накладання та прикладання”, ,,сформованість уміння з нерівності множин зробити рівність”. Відповідно до критеріїв визначено три рівні сформованості уявлень про множини в дітей молодшого дошкільного віку: достатній, середній та низький.

Програму експериментальної роботи, спрямованої на визначення ефективності гіпотетично висунутих психолого-педагогічних умов, було реалізовано в навчально-виховному процесі в два етапи. Перший етап, підготовчий, передбачав навчити малюків добирати та групувати предмети за заданою ознакою, удосконалити використання дітьми понять один, багато, мало, більше, менше, порівну, однаково. Також на цьому етапі повинна була проводитись робота з формування прийомів накладання та прикладання як попарного співставлення елементів множин, що розташовані лінійно – в ряд. На наступному, формуючому етапі, велась робота з формування уявлень про множини із залученням різних аналізаторів, а також продовжувалася робота з формування практичних вмінь: дітей вчили застосовувати прийоми накладання, прикладання для порівняння множин з хаотично розташованими елементами. Ще на цьому етапі малюків навчали робити рівність з нерівності. Для реалізації означених завдань використовували дидактичні та рухливі ігри.

Ефективність запропонованого процесу поетапного формування уявлень про множини в молодших дошкільників визначалася шляхом проведення контрольного зрізу сформованості уявлень та вмінь дітей контрольної та експериментальної груп. Було встановлено тенденцію зростання достатнього рівня сформованості кількісних уявлень  в експериментальній групі більшу, ніж у контрольній.

Отже, формування в молодших дошкільників уявлень про множини буде ефективнішим за умови впровадження визначених нами психолого-педагогічних умов, а саме: врахування особливостей сприйняття та відображення множин дітьми молодшого дошкільного віку; забезпечення поетапності процесу формування уявлень про множини в молодших дошкільників; залучення різних аналізаторів у роботі з формування уявлень про множини; формування практичних вмінь діяти з множинами: навички викладання та прийоми порівняння засобами дидактичних та рухливих ігор.

 

 

 

ВИСНОВКИ

У курсовій роботі наведено теоретичне узагальнення та практичне дослідження проблеми формування в молодших дошкільників уявлень про множини в ігровій діяльності. У роботі подається обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності визначених психолого-педагогічних умов.

1. Аналіз сучасних науково-педагогічних та психологічних досліджень дозволив визначити особливості сприйняття та відображення множин молодшими дошкільниками. Було виявлено, що на ефективність процесу формування кількісних уявлень позитивно впливає залучення різних аналізаторів. Аналіз засобів формування уявлень про множини дозволив обрати як найефективніші дидактичні та рухливі ігри.

2. З метою  вивчення рівня сформованості  уявлень про множини у молодших  дошкільників було визначено  його критерії та показники: когнітивно-мовленнєвий критерій складається з показників ,,уміння розрізняти поняття ,,один”, ,,багато”, ,,мало”, ,,жодного”; ,,розуміння понять ,,більше”, ,,менше”, ,,порівну”, ,,однаково”; ,,використання понять при порівнянні множин”; показниками  операційного критерію було визначено ,,сформованість практичних умінь викладання”, ,,сформованість уміння порівнювати множин прийомами накладання та прикладання”, ,,уміння з нерівності множин зробити рівність”.

3. Застосування  розроблених нами діагностичних  методик на констатувальному етапі дослідження дозволило визначити три рівні сформованості уявлень про множини в дітей молодшого дошкільного віку: достатній, середній та низький. До достатнього рівня ми віднесли дітей, які визначали та називали поняття ,,один”, ,,багато”, ,,мало”, ,,жодного”, розуміли та правильно використовували ці поняття в мовленні, при порівнянні множини користувалися прийомами накладання та прикладання та вміли з нерівності множин зробити рівність. У цих дітей були сформовані практичні вміння діяти з множинами. До середнього рівня ми віднесли дітей, які визначали майже всі поняття, вірно їх називали з незначною кількістю помилок, використовували поняття в мовленні з незначними помилками, при порівнянні множин користувалися бодай одним прийомом порівняння та вміли з підказкою з нерівності зробити рівність. Практичні вміння в них сформовані недостатньо. Діти, які виявили низький рівень сформованості уявлень, визначали не більше половини понять, не використовували їх у мовленні, при порівнянні множин не користувалися прийомами накладання, прикладання, не вміли порівнювати множини, не могли навіть з підказкою з нерівності зробити рівність. У них зовсім не сформовані практичні уміння роботи з множинами.

4. На основі теоретичного дослідження та результатів констатувального експерименту було розроблено експериментальну методику перевірки ефективності гіпотетично висунутих на початку дослідження психолого-педагогічних умов формування кількісних уявлень, а саме:

• врахування особливостей сприйняття та відображення множин дітьми молодшого дошкільного віку;
• забезпечення поетапності процесу формування уявлень про множини в молодших дошкільників;
• залучення різних аналізаторів у роботі з формування уявлень про множини;
• формування практичних вмінь засобами дидактичних та рухливих ігор.

У методиці було виокремлено два послідовні етапи роботи: підготовчий та формуючий. Перший етап, підготовчий, передбачав навчити малюків добирати та групувати предмети за заданою ознакою, удосконалити використання дітьми понять один, багато, мало, більше, менше, порівну, однаково. Також на цьому етапі повинна була проводитись робота з формування прийомів накладання та прикладання як попарного співставлення елементів множин, що розташовані лінійно – в ряд. На наступному, формуючому етапі, велась робота з формування уявлень про множини із залученням різних аналізаторів, а також продовжувалася робота з формування практичних вмінь: дітей вчили застосовувати прийоми накладання, прикладання для порівняння множин з хаотично розташованими елементами. Ще на цьому етапі малюків вчили робити рівність з нерівності. Для реалізації означених завдань використовували дидактичні та рухливі ігри.

5. Аналіз результатів контрольного експерименту засвідчив, що після проведеної спеціальної підготовчої роботи в дітей констатувалося значне підвищення сформованості кількісних уявлень на рівні елементарних множинних понять: ,,один”, ,,багато”, ,,мало”, ,,жодного”, ,,більше”, ,,менше”, ,,порівну”, ,,однаково”. Крім того збільшилася динаміка використання цих понять дітьми при порівнянні множин. Слід зауважити, що діти із зацікавленням ставилися до процесу формування уявлень про множини. Також у дітей експериментальної групи значно краще сформувалися практичні уміння брати предмет правою рукою, викладати по черзі зліва направо. Діти охоче бралися до порівняння множин, з цікавістю ставились до завдань , у яких треба було з нерівності зробити рівність, намагались доводити справу до кінця. За результатами повторного діагностування констатовано тенденцію значного зростання достатнього рівня на 18,5% у експериментальній групі, а в контрольній - лише на 10,5%, та суттєвого зменшення низького відповідно на 39% та 32%.

6. Отримані дані дали підставу стверджувати, що впровадження розроблених нами психолого-педагогічних умов позитивно впливають на формування уявлень про множини в молодших дошкільників, а відповідно підтвердилася гіпотеза нашого дослідження: процес формування в дітей молодшого дошкільного віку уявлень про множини буде більш ефективним за умови врахування вікових особливостей сприйняття множин молодшими дошкільниками та використання дидактичних та рухливих ігор.

 

 

Додатки

                                                                                                                Додаток А

 

МЕТОДИКА 3.

 Сформованість практичних умінь  викладання й порівняння множин (брати предмети однією рукою, викладати по черзі зліва направо).

   Мета: визначити рівень сформованості у дітей практичних умінь викладання й порівняння множин.

          Матеріал: дві групи множин з роздавального матеріалу; картка поділена на два ряди квадратів.

 

 

 

  

 

       

 

 

                                                                                                            

 

 

 

   Додаток Б

 

Картки до дидактичної гри «Один-багато»

 

                 

              

 

                                                                                                          

  Додаток  В

 

«Пригостимо зайчиків морквинками»

Програмовий зміст: формування прийому накладання.

Матеріал: картки з зображенням зайчиків розташованих в ряд, морквинки (роздавальний матеріал) на тарілці за кількістю відповідно до кількості зображених зайчиків.

Хід гри:

Вихователь каже, що в гості до дітей прийшли зайчата, ось вони на карточці. Треба пригостити їх морквинками, що лежать у вас на тарілці. Щоб всі зайчики отримали моркву й не образились, давати будемо кожному зайчику по одній морквинці, тобто треба покласти на зайчика морквинку. Класти будемо по порядку, в проміжки між зайчиками морквинку класти не треба.

 

                                                           

                                                                    

                                                   

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                             Додаток  Г

Дидактична гра «Заселимо будиночок»

Програмовий зміст: формування прийому прикладання.

 

                                                                                                         

   Додаток  Г

Дидактична гра «Заселимо будиночок»

Програмовий зміст: формування прийому прикладання.

Матеріал: картки поділені на два ряди квадратів-віконечок, два набори роздавального матеріалу у вигляді звірят, що відповідають за кількістю кількості віконечок.

Зміст гри.

В цьому будинку будуть жити білочки та зайчики. Білочок ми поселимо на другому поверсі, причому в одній квартирі може жити лише одна білочка. А на першому поверсі будуть жити зайчатка. Заселяти ми їх будемо так само, як і білочок. Під кожною білочкою буде жити лише один зайчик.

 

 

                                   

 

                    

 

                                                                                                               Додаток Д

Дидактична гра «Магазин іграшок»

Програмовий зміст: закріплення формування прийому прикладання.

Матеріал: картки поділені на дві смужки, два набори роздавального матеріалу однакової кількості у вигляді іграшок (м’ячики та ляльки або пірамідки та ведмедики тощо).

Продавець отримує іграшки, які привозять до магазину та розставляє їх по поличках, щоб покупці їх бачили та купували. А також продавець перевіряє яких іграшок більше, а яких менше. Сьогодні до нашого магазину привезли нові іграшки: м’ячі та ляльок. Викладіть, будь ласка, на верхній поличці всі м’ячі, а на нижню поличку викладіть усіх ляльок, причому кожну ляльку треба класти під м’ячем.