Формування уявлень про множини в дітей молодшого дошкільного віку в ігровій діяльності

Ретельний аналіз шляхів становлення методики формування уявлень про множини показав, що різні науковці відстоювали різні точки зору щодо формування кількісних уявлень у дошкільників. Так К.Ф. Лебедінцев, Л.А. Венгер, Т.В. Тарунтаєва доводять, що ці уявлення формуються спонтанно, без впливу дорослого; науковці А.М. Леушина, З.В.Пігулевська, Ф.А. Михайлова, О.О. Столяр, Н.І. Непомнящя, а також психологи Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, Ж. Піаже  наголошують на необхідності цілеспрямованого, систематичного впливу та проведення спеціальних математичних занять; педагоги Л.К.  Шлегер, Є.І. Тихеєва, Ф.Н. Блехер,  М.Л. Янпольська, З.Є. Лебедєва пропонують формувати ці уявлення в різноманітних видах діяльності.  Таким чином, наявність протиріч свідчить про необхідність подальшого розглядання й вивчення цієї проблеми та пошук більш ефективних шляхів формування уявлень про множини особливо в дітей молодшого дошкільного віку.

Детальний аналіз особливостей сприйняття кількісних уявлень показав, що організовуючи навчально-виховний процес з формування уявлень про множини з молодшими дошкільниками, вихователь повинен враховувати ступінь розвитку основних психічних процесів дітей цього віку, а саме: уваги, пам’яті, мовлення, мислення, уяви та емоційний розвиток, а також провідні види діяльності. Згідно цього, ми дійшли висновку, що у формуванні уявлень про множини слід використовувати різні аналізатори, тому що якість засвоєння матеріалу залежить від кількості аналізаторів, що задіяні в процесі пізнання. Крім того, сприйняття множин за допомогою різних аналізаторів допомагає дітям відокремити кількість як суттєву ознаку.

Також нами було встановлено, що одним із значущих видів діяльності дітей молодшого дошкільного віку є ігрова діяльність. Ретельно розглянувши цей вид діяльності, ми дійшли висновку, що формувати кількісні уявлення в малят буде доцільно, використовуючи дидактичні та рухливі ігри.  Ми з’ясували, що  дидактична гра – це гра, спрямована на формування в дитини потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок. У дидактичній грі рішенню розумового  завдання надано ігрової форми. Також нами були визначені структурні компоненти дидактичної гри: ігрове дидактичне завдання, правила гри, ігрові дії та результат гри. Крім того було визначено, що важливу роль у процесі формування уявлень про множини відіграють і рухливі ігри, які поділяються на: ігри великої, середньої та малої активності; сюжетні, ігри з предметами; з переважанням основного руху: бігу, стрибків тощо.

Таким чином, подальшу роботу нашого дослідження, яка має на меті складання методики формування уявлень про множини в дітей молодшого дошкільного віку в процесі ігрової діяльності, ми будемо будувати, враховуючи усі вищезазначені моменти.

 

РОЗДІЛ ІІ

  РЕАЛІЗАЦІЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО МНОЖИНИ В ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Другий розділ дослідження присвячено визначенню рівня сформованості уявлень про множини в молодших дошкільників на основі розроблених критеріїв та показників. Схарактеризовано особливості організації роботи й поетапність реалізації визначених психолого-педагогічних умов формування уявлень про множини в дітей другої молодшої групи.

 

2.1. Критерії та оцінка сформованості уявлень про множини в дітей молодшого дошкільного віку

   У першому розділі нашого дослідження  детально розглянуто різні методики  формування уявлень про множини в молодших дошкільників, вивчено сучасний стан математичної освіти. Отже, наявність як у нормативних документах, так і в авторських методичних посібниках показників математичної компетенції дозволили визначити нам основні показники сформованості уявлень про множини в молодших дошкільників, а саме: уміння розрізняти поняття ,,один”, ,,багато”, ,,мало”, ,,жодного”; розуміння понять ,,більше”, ,,менше”, ,,порівну”, ,,однаково”; використання цих понять при порівнянні множин; уміння при порівнянні множин користуватися прийомами накладання та прикладання; уміння з нерівності робити рівність; сформованість практичних умінь викладання та порівняння множин.

   Уважно розглянувши ці показники, можна помітити таку закономірність: одна частина їх визначає пізнавальні  можливості дитини, тобто наявність  у неї певної кількості знань  із досліджуваної нами галузі; друга частина показує наскільки в малюка сформовані практичні вміння, вміння діяти з множинами.

   Виходячи з цього та спираючись  на теоретичні основи формування уявлень про множини в дітей молодшого дошкільного віку, розглянуті в першому розділі, ми визначили 2 критерії: когнітивно-мовленнєвий – той, що буде визначати рівень знань дитини про множини, та операційний – який виявить рівень сформованості вмінь практичних дій з множинами.

   Під критеріями ми розуміємо  ознаки, на основі яких відбувається  оцінка, міра суджень і які  складаються з показників. Показники  – це деяка величина або  якість, це міра виявлення критерію, тобто те, за чим можна судити про розвиток та хід будь-чого [12, с. 35].

   При визначенні критеріїв та  показників ми спирались на  дослідження К. Й. Щербакової, Т. В. Тарунтаєвої, Г. М. Леушиної, Л. С. Метліної, Є.І. Тихеєвої, Ф. Н. Блехер, О. О. Столяра. Зміст критеріїв ми відобразили у таблиці 2.

 

Таблиця 2

Критерії та показники сформованості уявлень про множини

Критерії	Показники
Когнітивно-мовленнєвий	уміння розрізняти поняття ,,один”, ,,багато”, ,,мало”, ,,жодного” розуміння понять ,,більше”, ,,менше”, ,,порівну”, ,,однаково” використання понять при порівнянні множин
Операційний	сформованість практичних умінь брати предмети однією (правою-лівою) рукою, викладати по черзі зліва направо сформованість уміння порівнювати множини прийомами накладання та прикладання сформованість уміння з нерівності множин зробити рівність

 

Як бачимо з таблиці 1,  когнітивно-мовленнєвий критерій складається з показників, що показують сформованість у дітей знання про множини, розуміння дітьми  основних понять та використання їх під час дій з множинами.

Першим показником когнітивно-мовленнєвого критерію є ,,уміння розрізняти поняття ,,один”, ,,багато”, ,,мало”, ,,жодного”. Дійсно, розуміння цих понять є основою подальшої роботи з формування уявлень про множини. На умінні визначати багато предметів чи один формуються навички порівняння різних сукупностей предметів.

Наступний показник когнітивно-мовленнєвого критерію – це ,,розуміння понять ,,більше”, ,,менше”, ,,порівну”, ,,однаково”. На основі співставлення двох груп предметів діти знайомляться з кількісними відношеннями: рівність-нерівність, розуміють, що предметів у двох сукупностях може бути однаково, а може бути більше або менше. На це слід звертати увагу, бо розуміння цих понять є підґрунтям до подальших дій з множинами.

 Останній  показник когнітивно-мовленнєвого  критерію – це ,,використання понять при порівнянні множин”. Слід зауважити, що тільки тоді, коли поняття використовуються у практичній діяльності, можна сказати, що вони повністю сформовані. Саме тому в процесі формування уявлень про множини в молодших дошкільників важливо забезпечити дітей різноманітним дидактичним матеріалом, який би спонукав їх до порівняльних дій з цим матеріалом із застосуванням набутих знань про множини та понять.

Виконання дітьми молодшого дошкільного віку різноманітних операцій з предметними множинами дозволяє в подальшому розвивати в малюків розуміння кількісних відносин та сформувати поняття про натуральне число. Користуючись прийомами накладання та прикладання, діти встановлюють наявність або відсутність взаємно-однозначних відповідностей між елементами груп предметів. Поняття взаємно-однозначні відповідності для двох груп виявляється у тому, що кожному елементу першої групи відповідає лише один елемент другої та навпаки [44, с. 7 − 8].

Це дуже істотно для нашого дослідження, оскільки показниками  операційного критерію було визначено ,,сформованість практичних умінь викладання”, ,,сформованість уміння порівнювати множини прийомами накладання та прикладання”, “сформованість уміння з нерівності множин робити рівність”.

Отже, визначені критерії показують пізнавальні та дієві показники, за якими буде здійснюватися оцінка рівня сформованості уявлень про множини у молодших дошкільників. Відповідно до критеріїв визначено три рівня сформованості уявлень про множини в дітей молодшого дошкільного віку: достатній, середній та низький, вимоги до яких визначені у таблиці 3.

Таблиця 3

Визначення рівнів сформованості уявлень про множини

Рівні сформованості	Вимоги до рівнів сформованості уявлень про множини
Достатній	Визначає та називає поняття ,,один”, ,,багато”, ,,мало”, ,,жодного”. Розуміє поняття ,,більше”, ,,менше”, ,,порівну”, ,,однаково”. Використовує вищезазначені поняття в мовленні. При порівнянні множини користується прийомами накладання та прикладання. Вміє з нерівності множин зробити рівність. Повністю сформовані практичні вміння роботи з множинами (викладання елементів множин правою рукою зліва направо, прийоми накладання та прикладання).
Середній	Визначає майже всі поняття, вірно їх називає з незначною кількістю помилок. Використовує поняття в мовленні з незначними помилками. При порівнянні множин користується бодай одним прийомом порівняння. Вміє з підказкою з нерівності зробити рівність. Недостатньо сформовані практичні вміння роботи з множинами.
Низький	Визначає не більше половини понять. Не використовує їх у мовленні. При порівнянні множин не користується прийомами накладання, прикладання. Не вміє порівнювати множини. Не вміє навіть з підказкою з нерівності зробити рівність. Не сформовані практичні уміння роботи з множинами.

 

 

2.2. Організація роботи з формування уявлень про множини в дітей молодшого дошкільного віку

Експериментальна робота проводилась у три етапи: констатувальний, формувальний та контрольний.

Протягом констатувального етапу складався план дослідження, розроблялася та проходила апробацію методика констатувального зрізу. Було проведено аналіз сформованості уявлень про множини молодших дошкільників, що включало збір інформації (спостереження за дітьми, бесіди з дітьми й вихователями, тестування дітей), реєстрацію й аналіз отриманих даних (результатів).

Протягом формувального етапу експерименту проходила перевірка ефективності визначених психолого-педагогічних умов, апробація розробленої методики формування уявлень про множини в дітей молодшого дошкільного віку в  ігровій діяльності (за допомогою дидактичних та рухливих ігор), фіксувалися та аналізувалися спостереження.

Протягом контрольного етапу було проаналізовано та узагальнено результати експериментальної роботи.

В експерименті прийняли участь діти 2-х груп молодшого дошкільного віку ДНЗ №4 "Колобок" міста Антрацит Луганської області. Діти другої молодшої групи ,,Дзвіночки” − були обрані експериментальною групою, а група ,,Веселка” − контрольною. Кількість дітей експериментальної групи -  15 дітей, а контрольної – 17 дітей.

Передусім було проведено пошуково-розвідувальний етап дослідження, який передував констатувальному етапу експерименту. Перевірялась раціональність обсягу діагностичних завдань та обґрунтування вибору контингенту досліджуваних, арсеналу методик, відпрацювання процедури збирання та обробки інформації.

Під час цього етапу апробувалися різноманітні діагностичні методики з метою визначення їх доцільності. Було використано розроблені нами та стандартизовані діагностичні методики, що дозволило скоригувати методику експерименту.

На констатувальному етапі дослідження передусім вивчався реальний стан методики формування уявлень про множини в дітей молодшого дошкільного віку. Детальний аналіз сучасного стану даної методики представлено в першому розділі нашого дослідження.

У результаті аналізу здобутого матеріалу ми усвідомили, що для кращого засвоєння дітьми навчального матеріалу необхідне врахування психолого-педагогічних умов.

Для розробки оптимальної методики формувального експерименту необхідно було визначити початковий рівень сформованості уявлень про множини в молодших дошкільників. Нижче детально описано констатувальний зріз нашого дослідження.

 

2.2.1. Методика констатувального етапу експерименту. Для виявлення початкового рівня сформованості уявлень про множини в дітей молодшого дошкільного віку було використано серію діагностичних методик. За кожним критерієм відповідно до кожного показника нами були розроблені діагностичні методики для визначення рівня їх сформованості. Дослідження передбачало виконання дітьми завдань за методиками, представленими нижче. Результати фіксувалися, підраховувалися та записувалися в таблицю.