Формування уявлень про множини в дітей молодшого дошкільного віку в ігровій діяльності

• Скільки зайчат? (Багато). Треба пригостити їх морквинками, що лежать у вас на тарілці.
• Скільки морквинок? (Багато). Щоб не забути пригостити жодного зайчика, діяти будемо так: роздавати будемо правою рукою, а ліву покладемо біля картки. Починати треба з того зайчика, що знаходиться біля вашої лівої руки. Покажіть свою ліву руку. Де її слід покласти? Кладіть. Покажіть праву руку. Що ми будемо робити цією рукою?
• Щоб усі зайчики отримали моркву й не образились, давати будемо кожному зайчику по одній морквинці, тобто треба покласти на зайчика морквинку. Класти будемо послідовно, в проміжки між зайчиками морквинку класти не треба. З якого зайчика будемо починати? (Того, що біля лівої руки) Якою рукою треба класти? (Правою).

Діти виконують завдання, вихователь слідкує за правильністю виконання. Допомагає або виправляє помилки за допомогою непрямих запитань (Якою рукою ти кладеш морквинки? Якому зайчику ти поклав першому? Чи не пропустив ти зайчика?).

Закріплювати прийом накладання можна в подібних іграх, змінюючи роздатковий матеріал (білочки та грибочки, тарілочки та яблучка тощо), та дедалі надаючи малюкам більшої самостійності. Коли прийом накладання сформовано, час переходити до формування прийому прикладання. У цьому також допоможуть дидактичні ігри, наприклад, такі як ,,Заселимо будинок”, ,,Магазин іграшок”. У пропонованих іграх діти вчаться попарному співставленню двох множин і розумінню їх відповідності, однаковості за кількістю (див. додаток Г). Крім того малюки вчаться розуміти питання ,,Що можна сказати про кількість двох груп?”. Зміст цих ігор наводимо нижче.

Дидактична гра ,,Заселимо будинок”

Програмовий зміст: формування прийому прикладання.

Матеріал: картки поділені на два ряди квадратів-віконечок, два набори роздаткового матеріалу у вигляді звірят, що за кількістю відповідають кількості віконечок.

Хід гри:

Вихователь показує дітям картку.

• Це двоповерховий будинок. На другому поверсі є багато квартир (показує на віконечка), і на нижньому багато квартир. У цьому будинку будуть жити білочки та зайчики. Ось вони лежать у вас на столах. Скільки білочок? (Багато).
• А скільки зайчиків? (Теж багато).
• Ось вони й засперечалися, кого з них більше, бо боялися, що їм місця у будиночку не вистачить. Давайте ми залагодимо їхню суперечку: поселимо їх у будинок та перевіримо, кого з них більше?
• Білочок ми поселимо на другому поверсі, причому в одній квартирі може жити лише одна білочка. Класти білочок будемо правою рукою, а лівою тримати край будинку. Першу білочку заселяємо до крайньої квартири, яка знаходиться біля лівої руки. Інших білочок кладемо далі послідовно, зліва направо, не залишаючи порожніх клітинок-квартир. Покажіть вашу ліву руку. Що ми будемо нею робить? (Тримати край будинку).
• Покажіть вашу праву руку. Що ми будемо нею робить? (Викладати білочок). Нумо, заселіть білочок.

Вихователь слідкує за правильністю виконання дій дітьми, виправляє помилки непрямими питаннями (Якою рукою ти викладаєш? Куди треба поселити першу білочку? Чи не залишилась порожньою жодна квартира?).

• А на першому поверсі будуть жити зайчатка. Заселяти ми їх будемо так само, як і білочок. Під кожною білочкою буде жити лише один зайчик. Згадайте, якою рукою ми їх будемо класти, звідки починати, у якому напрямку діяти.

Коли діти виклали всіх зайчат, вихователь питає:

• Чи всім звірятам вистачило місця в будинку? Чи не залишилося зайвих квартир? Чи під кожною білочкою живе зайчик? То що можна сказати про кількість білочок та зайчиків: однаково їх чи ні? (Однаково). А ще можна сказати: ,,порівну”.

Надалі питання ставлять так: ,,Що можна сказати про кількість когось чи чогось?”. Діти повинні самі згадати поняття ,,однаково”, ,,порівну”.

 

На відміну від попередньої гри, де для викладання предметів використовувались картки з окресленими вічками, у наступній грі картка поділена тільки на дві смужки, що змушує дітей при попарному порівнянні множин самостійно слідкувати за розташуванням елементів цих множин точно один під одним (див. додаток Д).

Дидактична гра ,,Магазин іграшок”

Програмовий зміст: закріплення формування прийому прикладання.

Матеріал: картки поділені на дві смужки, два набори роздаткового матеріалу однакової кількості у вигляді іграшок (м’ячики та ляльки або пірамідки та ведмедики тощо).

Хід гри:

Вихователь каже дітям, що сьогодні вони будуть грати в гру «Магазин іграшок». Усі діти будуть продавцями.

• Що робить продавець? (Продає іграшки).
• Вірно. А ще продавець отримує іграшки, які привозять до магазину та розставляє їх по поличках, щоб покупці їх бачили та купували. А також продавець перевіряє яких іграшок більше, а яких менше. Сьогодні до нашого магазину привезли нові іграшки: м’ячі та ляльок. Вони лежать на ваших столах. Скільки м’ячів? (Багато).
• А скільки ляльок? (Теж багато).
• А чи ви можете сказати, чого більше - м’ячів чи ляльок? (Відповіді дітей).
• Зараз ми про це дізнаємось. Перед вами карточка поділена на дві смужки – це полички для іграшок: верхня і нижня. Любі продавці, викладіть, будь ласка, на верхній поличці всі м’ячі. Згадайте, якою рукою треба викладати та з якого боку починати. Старайтеся розміщувати іграшки на однаковій відстані одна від одної.

Вихователь слідкує за правильністю виконання дій дітьми.

• А тепер на нижню поличку викладіть усіх ляльок, причому кожну ляльку треба класти під м’ячем. Під кожним м’ячем повинна опинитися лише одна лялька. Під проміжками між м’ячами ляльок класти не можна.

Вихователь знов слідкує за виконанням.

• А зараз подивіться, чи під кожним м’ячем лежить лялька? Чи не лишилося зайвого м’яча або ляльки? То що можна сказати про кількість ляльок та м’ячів, їх однаково чи ні? (Однаково). А ще можна сказати, що їх порівну.

Наступного разу питання звучатиме: ,,Що можна сказати про кількість ляльок та м’ячів?” Діти повинні самі згадати поняття ,,однаково”, ,,порівну”.

Що стосується варіантів цієї гри, то залежно від матеріалу це може бути й магазин продуктів, одягу та ін..

 

Рухливу активність дітей під час роботи з формування уявлень про множини  можна забезпечити завдяки включенню в навчальний процес рухливих ігор, які б одночасно з руховою активністю сприяли закріпленню кількісних уявлень. Приклади таких ігор наводяться нижче.

Рухлива гра ,,Курочка з курчатами”

Програмовий зміст: у процесі виконання рухів за текстом рухливої гри закріплювати поняття ,,один”, ,,багато”; розвивати увагу, фізичні рухи, мовлення; виховувати інтерес до спільних ігор.

Хід гри:

Вийшла курочка одна,

Подивіться, ось вона,

А слідом курчата:

Ось їх як багато.

Ви далеко не ходіть,

Землю лапками гребіть,

Зернятка шукайте.

З двору не тікайте.

Діти виконують рухи, імітуючи курчат та повторюють слова гри разом із вихователем.

 

 

Рухлива гра ,,Пташки, у гніздечка!”

Програмовий зміст: у процесі рухливої гри формувати уявлення про рівність та нерівність множин; розвивати увагу, фізичні рухи, логічне мислення (чому так сталось); виховувати інтерес до спільних ігор.

Хід гри:

По краю килимка розставляються стільчики за кількістю дітей – це гніздечка пташок. Діти-пташки за сигналом вихователя вилітають із гніздечок та імітуючи пташок бігають по килимку. За сигналом ,,Пташки, у гніздечка!”  діти займають будь-яке порожнє гніздечко. Гра повторюється кілька разів, причому вихователь кожного разу, коли діти-пташки ,,літають”, змінює кількість ,,гніздечок”, прибираючи один стілець або ставлячи зайвий. Коли діти за сигналом сідають на стільці, виникає ситуація, що одній дитині не вистачило місця. Вихователь питає в дітей, чому так сталося й чого або кого більше або менше. Далі пропонує дітям знайти вирішення проблеми (доставити або прибрати стілець).

Рухлива гра ,,Ведмідь та бджоли”

Програмовий зміст: у процесі виконання рухів за текстом рухливої гри закріплювати поняття ,,один”, ,,багато”; розвивати увагу, фізичні рухи, мовлення; виховувати інтерес до спільних ігор.

Хід гри:

Одна дитина виконує роль ведмедя, інші діти – бджоли. Повільно підходячи до ведмедя, діти-бджоли промовляють слова:

Мед знайшов ведмідь, малята!

Він один, а бджіл багато!

У вулик, бджілки, всі летіть,

Бо спіймає вас ведмідь!

Після останніх слів ведмідь ловить бджіл, а вони тікають. Одночасно із заучуванням тексту гри та виконання рухів вихователь постійно повинен звертати увагу дітей на те, кого в грі багато, а хто один. Це сприятиме невимушеному запам’ятовуванню дітьми основних кількісних понять.

Рухливі  ігри малої та середньої рухливості, такі як ,,У ведмедя у бору”, ,,Кудлатий пес”, хороводні ,,Іменинний пиріг”, ,,У хороводі були” (де в центрі кола знаходиться одна дитина) допомагають формуванню та закріпленню понять ,,один”, ,,багато”.

Рухливі ігри з переважанням основного руху можна використовувати в процесі формування уявлень про множини в молодших дошкільників як ігровий прийом із залученням різних аналізаторів, де дитина, сприйнявши множину на слух або зорово, повинна виконати стільки ж рухів (стрибнути, присісти, кинути тощо).

Отже, використання рухливих ігор як засобу формування уявлень про множини в дітей молодшого дошкільного віку буде позитивно впливати на процес формування, тому вважаємо доцільним їх використання.

 

Результатами першого, підготовчого етапу роботи з дітьми є сформовані вміння малюків добирати та групувати предмети за заданою ознакою, виділяти окремі предмети з групи та поєднувати предмети в групи, а також знаходити один предмет та багато предметів у навколишньому середовищі. У дітей з’явилась здатність абстрагувати кількісну сторону від численних властивостей предметів та були сформовані прийоми порівняння множин з однаковою кількістю елементів, що розташовані лінійно. Коли діти навчились порівнювати однакові за кількістю елементів множини, прийшов час переходу до другого етапу нашої роботи з формування уявлень про множини. Перший етап тривав приблизно 14 тижнів. Після чого перейшли до роботи на другому етапі.

Завданням другого формуючого етапу є проведення роботи з формування уявлень про множини із залученням різних аналізаторів; навчання застосовувати прийоми накладання та прикладання для множин, розташованих хаотично; формування вміння встановлювати відношення ,,більше”, ,,менше”, ,,порівну”. Дітей навчають не тільки слідкувати за зміною кількісних відношень між сукупностями предметів, але й виконувати такі зміни.

Щоб набуті знання краще засвоювалися малюками, слід під час формування уявлень про множини залучати різні аналізатори: зоровий, слуховий, рухомий. Важливе значення має зоровий аналізатор, у дітей він контролюючий. Але дитина спроможна також сприймати множини на основі слухового аналізатора, на слух може скласти множину, але в таких випадках важлива чіткість відтворення й відповідні інтервали між окремими звуковими сприйняттями. Отже якість засвоєння матеріалу залежить від кількості аналізаторів, що задіяні в процесі пізнання.

 Цьому сприятиме дидактична гра ,,Будь уважним”.

Програмовий зміст: закріпляти знання про рівні множини, формувати розуміння того, що поняття множини може стосуватись не тільки  предметів, а також звуків, рухів. Вчити створювати множини за допомогою різних аналізаторів: зорового, слухового та рухового.

Матеріал: іграшки, музичні або шумові іграшки.

Хід гри:

Вихователь пропонує пограти дітям у цікаву гру.

• Зараз ми дізнаємося, хто з вас самий уважний. Ви по черзі будете виконувати завдання та слідкувати за тим, чи правильно виконують їх інші.

Першій дитині вихователь пропонує поплескати в долоні стільки разів, скільки іграшок з’явиться на столі. Іншій дитини навпаки поставити стільки іграшок, скільки разів поплескає вихователь або стукне молоточком.

Наступні завдання: підстрибнути стільки разів, скільки звуків почують з дудочки; присісти стільки – скільки іграшок; покласти стільки іграшок, скільки разів стрибне інша дитина та таке ін..

Сприйняття множин за допомогою різних аналізаторів допомагає дітям відокремити кількість, як суттєву ознаку. Тому, на цьому етапі доцільно використовувати ігри підготовчого етапу, але із залученням більшої кількості аналізаторів. Наприклад, проводячи дидактичну гру ,,Заселимо будиночок”, можна запропонувати дитині заселити стільки зайчиків, скільки разів плесне в долоні вихователь (але в таких випадках важлива чіткість відтворення й відповідні інтервали між окремими звуковими сприйняттями), або скільки іграшок стоїть на столі тощо.

Після першого, підготовчого етапу діти вміють порівнювати множини, розташовані лінійно. Отже, подальша робота буде спрямована на закріплення набутих прийомів накладання та прикладання, а також на формування вмінь порівнювати множини, розташовані хаотично. Ефективним засобом цієї роботи ми обрали дидактичну гру ,,Збір урожаю”, яка спирається на вже отримані дітьми знання, на їх безпосередній досвід, прискорює завдяки цікавій і ненав’язливій формі формування в дітей уміння порівнювати множини, що знаходяться в двох кошиках, тобто розташовані не лінійно (див. додаток Е). Крім того, у цій грі для формування кількісних уявлень ми залучаємо різні аналізатори: зоровий, руховий та слуховий.