Становлення виконавської школи гри на оркестрових інструментах

Становлення Київської духової  музично-виконавської школи відбувалася  в складний історичний період. Перший випуск студентів духової спеціальності відбувся лише в 1827 році. На той час в їх числі було вже троє визначних музикантів: А.Проценко, Г.Орвід та С.Госачинський.

З 1923 по 1934 роки у Київській консерваторії  відбувалися організаційно структурні зміни. У 1925 році було прийнято рішення про введення трирічного терміну навчання в класах дерев’яних духових інструментів. В 1932 році термін навчання на мідних духових інструментах було розширено до трьох з половиною років, і тільки в 1936 році було запроваджено п’ятирічний курс навчання з усіх духових інструментів.

В 1934 році на базі класів духових і  естрадних інструментів було створено однойменну кафедру. В 1935 році було засновано  спеціальну музичну школу-десятирічку  для обдарованих дітей. Ці два  навчальні заклади становили  єдиний комплекс. Професори А.Проценко та В.Яблонський були фундаторами відділення духових інструментів при цій школі. В 1935 році в консерваторії почали працювати аспірантура й асистентура-стажування, в яких отримали найвищу кваліфікацію багато обдарованих музикантів, серед яких духовики-інструменталісти.

Одним із фундаторів української духової  школи був А.Ф.Проценко (1902-1984 рр.) видатний флейтист. Виконавський стиль  цього визначного музиканта відзначався  бездоганною інтонацією, тембральною  красою звуку, блискучою технікою, гнучкістю фразування та бездоганним смаком. Ним розроблено курс “Методика навчання гри на духових інструментах”.

Вагомі здобутки Київської музично-виконавської школи тісно пов’язані з ім’ям  Вільгельма Мар’яновича Яблонського (1889-1977 рр.) – чудового трубача і педагога. Ґрунтовна музична освіта, отримана ним в Київському музичному училищі дозволила йому плідно займатися виконавською діяльністю спочатку в оркестрі С.Кусевицького, а пізніше в інших колективах. Яблонський В.М. був одним із фундаторів Київсинфансу. Пізніше він працював солістом оркестру Київського театру опери та балету. Визначний композитор О.Глазунов називав його кращим трубачем Росії. “Музикант яскраво вираженого темпераменту, поет і палкий лицар труби, - писав про нього диригент В.Тольба.

В передвоєнний період на кафедрі  духових та ударних інструментів Київської консерваторії проводилася  плідна організаційна, навчально-методична  та творчо-виконавська діяльність. Було розроблено нові навчальні плани, розширювався педагогічний репертуар.

Навчальним планом передбачалося  вивчення і виконання кожним студентом  чотирьох програм. На активізацію навчального  процесу на кафедрі суттєво вплинули Всесоюзні музичні конкурси, які  було започатковано в ці роки. В  післявоєнний період кафедра підготувала  таких прекрасних музикантів, як: В.Антонов, МС.Юрченко, М.Бердиєв, О.Безуглий, В.Вдовиченко, В.Гарань, С.Ригін та інші.

Одним із яскравих представників педагогічного  складу кафедри був Олександр  Іванович Безумний (1928-1997) – це був  яскравий музикант-виконавець на гобої, виконавська майстерність якого відзначена званням лауреата міжнародного конкурсу в Бухаресті (1953 р.). Впродовж багатьох років він був солістом Державного симфонічного оркестру України й оркестру Київського державного академічного театру опери та балету ім. Т.Г.Шевченка, професор. Його виконавська та педагогічна діяльність вплинула на розвиток гобойної школи України в цілому.

У формуванні кафедри вагому роль відіграв кандидат мистецтвознавства, професор Євген Романович Носирєв (1919-1989) – чудовий музикант-гобоїст, педагог і вчений. Надзвичайно плідною була його робота як завідувача кафедри (1971-1975), і проректора з наукової роботи консерваторії. Він э автором глибоких наукових праць з історії та методики навчання гри на гобої: “Історія виконавства на гобої в Росії” (1957, 1959 рр.), “Методика навчання гри на гобої” (1971 р.), “Гобой” (1974 р.) та інших.

Однією з яскравих сторінок в  історії кафедри э творча діяльність визначного музиканта-трубача і  педагога Миколи Володимировича Бердяєва (1922-1989 рр.) – заслуженого артиста України, концертмейстера оркестру Київського державного академічного театру опери та балету ім. Т.Г.Шевченка, професора.

На сучасному етапі кафедра  духових і естрадних інструментів НМАУ ім. П.І.Чайковського має великий педагогічний склад, який об’єднує у собі найкращих представників українського оркестрового музично-виконавського мистецтва.

З 1985 року кафедру очолює Володимир  Сергійович Антонов (нар. 1932 р.). Він  веде флейтовий клас НМАУ ім. П.І.Чайковського, працює концертмейстером групи флейт оркестру Національної опери України ім. Т.Г.Шевченка. Професор В.С.Анотонов є визначним представником сучасної української флейтової школи, яка отримала міжнародне визнання.

Керівником класу флейти є також  Олег Сергійович Кудряшов (нар. 1936 р.) – його виконавська майстерність відзначена званням лауреата конкурсу Парижської консерваторії, міжнародних та всеукраїнських конкурсів. Педагогічну діяльність О.С.Кудряшов поєднує з концертно-виконавською. Багато років він був концертмейстером групи флейт Державного симфонічного оркестру України. Він є автором обробок і редакцій творів для флейти.

Класи гобоя в НМАУ ім. П.І.Чайковського сьогодні ведуть В.Бойко та М.Кононов.

Доцент Вадим Анатолійович Бойко (нар. 1947 р.) – соліст оркестру Національної опери України ім. Т.Г.Шевченка, заслужений артист України. Він є автором обробок для гобоя з фортепіано, каденцій.

Плідну педагогічну роботу на кафедрі  проводить Микола Миколайович Кононов (нар. 1945 р.) – соліст оркестру національної опери України ім. Т.Г.Шевченка. Виконавська майстерність М.М.Кононова відзначена званням лауреата всеукраїнського конкурсу камерних ансамблів і дипломанта всеукраїнського конкурсу виконавців на дерев’яних духових інструментах. Великий виконавський досвід відомого музиканта узагальнений в низці його науково-методичних праць: “Гами і арпеджіо у формі прелюдій”, “Оркестрові труднощі гобоїста”, “Роль слухових та рухових відчуттів у розвитку техніки гри на музичному інструменті”, ряд аранжувань і перекладань.

Яскравим представником Київської музично-виконавської школи є Роман Андрійович Вовк 9нар. 1947 р.0. Багаторічний виконавський досвід, набутий ним в оркестрі Національної опери України ім. Т.Шевченка дозволяє Роману Андрійовичу відмінних успіхів в педагогічній діяльності. Р.Вовк має вагомий науковий доробок, який узагальнено в таких статтях як: “Акустична природа і конструктивні основи аплікатури кларнета” (1999 р.), “Деякі нетрадиційні засоби сучасного кларнетового виконавства” (2000 р.), “Історія розвитку та вдосконалення кларнетової аплікатури” (2000 р.), а також кандидатський дисертації “Історія, теорія та виразні можливості кларнетової аплікатури”.

Сучасний розквіт кафедри духових  та естрадних інструментів тісно  пов’язаний багаторічною плідною діяльністю Володимира Миколайовича Апатського (нар. 1928 р.) – народного артиста України, доктора мистецтвознавства, професора, члена-кореспондента Академії мистецтв України. Виконавська діяльність визначного музиканта пов’язана з такими провідними оркестровими колективами колишнього Радянського Союзу як: оркестр Більшого театру СРСР, Білоруської філармонії, Малого театру опери та балету Ленінграда, Ленінградської філармонії, Національної опери України ім. Т.Г.Шевченка. В.М.Апатський є визначним вченим в галузі виконавського музичного мистецтва і педагогіки. Він написав понад 50 науково-методичних праць, серед яких монографії “Методика навчання гри на фаготі” (у співавторстві з професором Московської консерваторії Р.Тереніним), “Теоретичні основи виконавства і методика навчання гри на духових інструментах”, “Виконавський апарат та основні засоби виразності музиканта-духовика”, “Питання теорії та практики духового виконавства”.

Історія кафедри свідчить про її постійне удосконалення. Кафедра наших  днів, очолювана професором В.Антоновим, продовжує цю традицію. Прагнучи поєднувати мудрість досвіду з енергією молодості, кафедра залучає до свого складу найобдарованіших музикантів. З тією ж метою проводиться щорічний прийом найталановитіших випускників музичних вузів України до аспірантури НМАУ.

Тривалий час українське духове виконавства й педагогіка мали чисто  емпіричний характер. Проте на сьогоднішній день емпіризм значною мірою вичерпав себе. Подальший прогрес у цій  сфері уже неможливий без наукового  дослідження процесів, пов’язаних із грою на духових інструментах, без розробки сучасних методів навчання. Усвідомлюючи цей факт, педагоги кафедри результати своєї виконавської та педагогічної діяльності почали узагальнювати і систематизувати в теоретичних працях. Монографії, статті й доповіді, присвячені питанням теорії, практики та історії духового виконавства, були написані або прочитані Є.Носирєвим, В.Апатським, В.Антоновим, О.Безуглим, В.Тихоновим, В.Вдовиченком, Р.Вовком, М.Кононовим та іншими. Вперше в Україні були опубліковані збірники теоретичних праць з питань духового виконавства: в 1966 році – збірник «Виконавство на духових інструментах» (упорядник Є.Носирєв), у 1989 році – збірник «Теорія та практика гри на духових інструментах» (упорядник В.Апатський). На кафедрі було підготовлено, а пізніше успішно захищено 7 кандидатських і 2 докторські дисертації. Об’єднуючи навколо себе молодих учених України, кафедра створює наукову школу, яка вивчає найскладніші проблеми духового музично-виконавського мистецтва.

За період свого існування кафедра виховала біля 800 фахівців високого класу, серед яких чимало музикантів зі світовим ім’ям. Кафедра дала Україні понад 130 лауреатів міжнародних, всесоюзних і всеукраїнських конкурсів. Останнім часом її діяльність набуває міжнародних масштабів: педагоги виступають з доповідями в країнах близького й далекого зарубіжжя, проводять там семінари, майстер-класи, дають відкриті уроки. На кафедрі навчалися і навчаються студенти, що приїхали з Китаю, Болгарії, Південної Кореї, Алжиру, Венесуели, В’єтнаму та інших країн світу. Духова школа, що сформувалася у стінах НМАУ ім. П.І.Чайковського, здобула міжнародний авторитет.

3.2    Кафедра духових інструментів ОДМА ім. А.В.Нежданової в

          контексті становлення вітчизняної  виконавської школи.

В 1886 році в Одесі були створені музичні класи при імператорському Російському Музичному Товаристві. В цих класах було започатковано навчання грі на духових інструментах. До складу педагогічного колективу увійшли музиканти оркестру Міського оперного театру, які отримали фахову музичну освіту в таких культурних центрах Європи як Москва, Прага, Відень, Неаполь та ін.

У 1897 році в Одесі було засноване  музичне училище. В цьому навчальному  закладі яке було організоване на базі музичних класів був надзвичайно  високий рівень викладацького складу. Про це свідчить відгук О.К.Глазунова, після його перебування в Одесі: “З викладачами одеського училища я познайомився восени 1909 року під час моєї поїздки в Одесу. Л.Роговий, В.Шамраєв, Л.Могилевський, В. Ріхтер, Г.Лоецца, які викладають гру на духових інструментах, мені відомі як учасники Одеського міського оркестру. З них особливо видатні Л.Роговий і Л.Могилевський. Інші в цілому дуже гарні і досвідчені”.

Надзвичайно плідна педагогічна і  творчо-виконавська діяльність музичного  училища стала вагомим підґрунтям для відкриття в 1913 році Одеської консерваторії. На кафедрі духових і ударних інструментів цього навчального закладу працювали такі визначні педагоги і музиканти як: Л.Роговий – клас флейти, В.Шамраєв – клас гобоя, П.Фідлер – клас кларнета, Г.Гауер – клас фагота, В.Ріхтер – клас валторни, Л.Могилевський – клас труби, Г. Лоецца – клас тромбона.

Кафедру духових і ударних інструментів в різні періоди її діяльності очолювали заслужений артист Л.Б.Роговий, професор Л.Я.Могилевський, професор Н.Д.Покровський (диригент), доцент В.П.Базилевич (диригент, кларнетистка), заслужений працівник культури, професор В.Н.Луб (труба). У 1969-1979 роках і з 1985 року понині завідує кафедрою заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, професор (з 1979 року) К.Е.Мюльберг. З 1979-го по 1985 рік він обіймав посаду проректора по науковій роботі Одеської державної консерваторії імені А.В.Нежданової.

Одним із найбільш видатних представників українського музичного мистецтва і педагогіки є Каліо Евальдович Мюльберг. Мистецтву цього визначного кларнетиста притаманні такі риси як великий музичний талант, технічна віртуозність оригінальність виконавської інтерпретації. Ґрунтовна музична освіта отримана ним в Одеські консерваторії дозволила йому в майбутньому розгорнути надзвичайно плідну творчу діяльність. Виконавське мистецтво К.Е.Мюльберга відзначено званням лауреата національного, всесоюзного і міжнародного конкурсів. Концертні виступи музиканта відбулися в таких містах як Москва, Санки-Петербург, Київ, Тбілісі, Челябінськ, Одеса і також за кордоном. Музикантом здійснено записи чотирьох сонат на Московській фірмі звукозапису “Мелодія”. До репертуару виконавця увійшли такі масштабні твори як концерти Стамиця (для 2-х кларнетів), Моцарта, Вебера, Копленда, Успенського (кларнет і фортепіано з оркестром), Перша рапсодія Дебюссі, «Деннеріана» А. Андре-Блоха і ін.

К.Е.Мюльберг виховав велику кількість (понад 90)музикантів які працюють в оркестрах Москви, Києва, Харкова, Одеси, а також таких країн як Ізраїль, Португалія, США. Музично-виконавську школу К.Е.Мюльберга представляють такі відомі музиканти і педагоги як:  заслужений артист Росії, лауреат національного і міжнародного конкурсів, концертмейстер Московського державного симфонічного оркестру І.Оленчик, заслужений артист України Л.Джурмий, доцент НМАУ імені П.І.Чайковського В.Тихонов, кандидат мистецтвознавства, доцент Російської державної музичної академії імені Гнесіних М.Волков.

Багаторічна плідна науково-педагогічні і творчо виконавська  діяльність кафедри духових і ударних інструментів сприяла широкому визнанню її досягнень не тільки в Україні, але й за кордоном. Вагомий внесок в становлення й розвиток кафедри зробили декілька поколінь її педагогів, серед яких такі відомі імена як: М.Карауловський (фагот), заслужений артист України С.Закорський (флейта), народний артист України О.Салик (диригент), заслужений діяч мистецтв, професор В.Повзун (кларнет), заслужений артист України В.Лясота (диригент), заслужений артист України В.Бондарчук (валторна), лауреати всесоюзних і республіканських конкурсів З.Буркацький (кларнет), М. Крупей (саксофон).