Шляхи розвитку творчого мислення молодших школярів на уроках математики

Процесами розвитку творчого мислення на уроках математики необхідно керувати. Організації такої діяльності – створення умов для якісної навчально-виховної роботи, які передбачають:

- проводити навчання на  високому рівні складності;

- посилити роль гіпотетичного мислення, що сприяє здібності передбачати, висловлювати свої думки, ідеї та захищати їх;

- систематично створювати  ситуації вибору для учнів  і давати можливість

здійснювати цей вибір;

- підвищити роль діалогічної форми навчання, як особливої взаємодії

повноцінного розуміння, що зумовлює поєднання зовнішнього і внутрішнього діалогу.

У процесі роботи виявлено, що розвиток творчого мислення на уроках

математики у 4 класі безпосередньо залежить від активації здібностей,

пізнавального інтересу до навчання; науково-діяльного і евристичного

мислення. Основними умовами розвитку творчого мислення є : відповідна

побудова навчального процесу з орієнтації на теоретичне мислення;

використання методів проблемного навчання, забезпечення необхідної

емоційно-доброзичливої атмосфери і активних способів розвитку самостійності дітей, їхньої фантазії, уяви; опора на зону найближчого розвитку дитини, диференційований підхід у навчанні.

Формування мислення потребує ефективного поєднання елементів

традиційної і альтернативної системи навчання; широкого втілення активних методів і науково-обґрунтованих педагогічних технологій

2.2 Класифікація як прийом  розвитку творчого мислення молодших

школярів.

Засвоєння знань, формування умінь та навичок здійснюється у курсі

початкових класів у процесі виконання вправ різних видів: рішення прикладів, задач, порівняння виразів.

Варіативність завдань до цих вправ дозволяє урізноманітнити пізнавальну діяльність учнів і тим самим залучити їх до активної роботи.

Класифікація – це логічний прийом тісно пов’язаний з аналізом, синтезом, узагальненням.

Дійсно, не одне завдання у початкових класах не пропонується у формі «Розбити множину на класи за якоюсь ознакою.» Однак необхідно мати чітке уявлення про можливість використання цього прийому, перш ніж дати завдання на класифікацію у доступній для дітей формі. Вже діти

шестилітнього віку успішно виконують таке, наприклад, завдання, у якому

пропонується назвати зайві предмети: огірок, помідор, капуста, молоток,

цибуля, буряк. Вказівка на зайвий предмет фактично пов’язаний з класифікацію предметів за певною ознакою. Виконання таких завдань опирається на досвід дитини, на знання про навколишній світ.

У більшості дітей, що вступають до школи, вже є початкові знання про

число і рахунок сформовані на основі практичних дій з різними групами

предметів. Це дозволяє вже з перших днів вести роботу по формуванню

прийому класифікації у учнів. Така робота продовжується протягом всього

шкільного навчання математиці.

Висновки з другого розділу

1. Розвиток творчих здібностей  молодших школярів забезпечуються

системою обґрунтованого впливу на учнів. Перш за все, це використання ігрової діяльності та нестандартних методів навчання, які сприяють розвитку творчої особистості. Вони дають можливість проявитися на творчості вчителя, використовувати творчі завдання, спиратися на доробки

народної педагогіки, яка дозволяє утворити умову для самостійного осмислення дітьми дій, фактів, формування суджень і висновків, зробити

урок цікавим, захоплюючим.

2.Установлено, що розвиток  творчих здібностей дітей відбувається  за

допомогою відповідних педагогічних умов: створення творчої атмосфери в класі, використання пошукових методів, творчих завдань, наочності тощо,

а найголовніше, творчої діяльності самого вчителя, без якої не можна

створити умови для творчості учнів.

3.Включення в структуру  уроку продуктивних завдань є  одним з основних

умов формування у молодших школярів таких процесів мисленевої діяльності, як висунення нових цілей, планування, нешаблонний аналіз,

порівняння, контроль та оцінка.

4.Використання репродуктивних  і продуктивних завдань на  уроках математики сприяють розвитку  мислення, головне, щоб вони були

різноманітні – особливості учнів певного віку, і спирались на вже отримані.