Звiт про проходження виробничої практики на ДП ВАТ “Київхліб” “Булочно-кондитерський комбінат”

      Мед використовують  натуральний або штучний. Мед  бджолиний повинен мати густу  сироподібну або закристалізовану  консистенцію, без піни (показники якості меду представлені в таблиці 5). Смак – солодкий з вираженим ароматом. Колір – безбарвний або жовтих, коричневих чи бурих тонів. Вологість його не більше 21% (для промислової переробки – 25%).

      Штучний  мед, зокрема кукурудзяний, повинен бути прозорим, не каламутним, тягучим. Колір – від світло– до темножовтого. Смак і аромат солодкий з медовим чи солодкий з близьким до натурального меду (для штучного кукурудзяного) запахом. Масова частка сухих речовин за рефрактометром 78%, редукуючи речовин не менше 60%, масова частка кислоти в перерахунку на лимонну кислоту : для штучного меду не більше 0,5 , для кукурудзяного – 0,3%.

      Жири. У  виробництві хлібобулочних виробів  використовують жири, що випікаються  для харчових цілей : масло  коров’яче, маргарин, рідкий жир для хлібопекарської промисловості, рослинні олії.

      Булочно  - кондитерський комбінат працює  по такій технологічній схемі,  яка сприяє максимальному випуску продукції гарної якості з мінімальними втратами. Так як цеха по виготовленню хлібобулочних виробів працюють цілодобово, то вибрана така схема, яка сприяє безперервному процесу переробки сировини в готову продукцію.

    Рис. 1.1. Технологічна  схема виготовлення булочних  виробів

|Борошно                           |

 

 

 

 

    вода

 

|Опара                             |

 

 

                                                                               вода та інші компоненти

|Випікання                   |

 

 

 

 

    |Тісто                             |

 

 

 

 

    |Розстоювання                        |

 

 

 

 

    |Готова продукція           |

 

 

 

 

 

 

 

 

      Технологічна  схема випуску кондитерських  виробів, трохи інша, так як  напівфабрикати випікають цілодобово, а оформлення тортів виготовляється  в дві схеми.

       Технологічна  схема випуску кондитерських  виробів трохи інша, так як  напівфабрикати випікають цілодобово, а оформлення тортів здійснюється  в дві зміни. На БКК 30,5% механізованих  та автоматизованих виробничих  процесів, а в основному 63,6% ручної праці.

      Основне  обладнання, яке використовується в булочних цехах: тістомісильні машини марки А2-ХТ2Б, тісто розділювальні машини марки ХТ-2, шафи для розстоювання  тістових заготівок марки Р-1, печі ФТЛ-2. Бараночний цех обладнаний двома печами БОПЛ - 6, розділювально - формуючі машини Б-4-58,  шафи для розстоювання тістових заготівок марки Р - 1. Кондитерський цех має дві печі ФТЛ – 2, кремозбивні машини, варочні котли. Встановлена роторна маслорізка, існує машина для розділення маси при виготовленні кексу, дробіння горіхів. Впровадження пневматичної подачі яйцепродуктів.

      Ручна праця  перевищує в основному в кондитерському цеху, оскільки торти оформляються вручну, тому що цей процес механізувати досить важко.

      Головними  рисами основного виробництва є:

      безперервність  технологічного процесу, що обумовлена  необхідністю швидкої і своєчасної  переробки сировини;

      неможливість  утворення проміжних запасів  незакінченого виробництва;

      чітке постадійне розділення процесу.

      Організацію  виробничого процесу в часі  характеризує виробничий цикл. Структура  виробничого циклу на БКК складається  з 2-х елементів:

      1. Робочий  період: Т роб. пер.=Т тех.+Т доп. опер.= 48+8=56 хв.

      2. Час перерв  в роботі: Тперерв=4 хв.

      Технологічний  цикл – це час протягом якого  протікають технологічні природні  операції.

      Тривалість  циклу можна скоротити за рахунок  часу на технологічний цикл, так:

      - впровадити  нову техніку, технологію;

      - забезпечення  виконання двох та більше операцій;

      - заміна  природних операцій відповідними  технологічними;

      - скорочення  шляхопротікання технологічних  операцій за рахунок їх інтенсифікації.

      - за рахунок  зменшення перерв всіх видів.

      Незалежно  від наявності виробничих відмінностей  організація виробництва, на будь-якому  промисловому підприємстві базується на деяких загальних принципах: принцип організації основного виробництва в просторі та часі(коефіцієнти ритмічності, рівномірності, пропорційності, паралельності, безперервності).

      Принцип  ритмічності передбачає випуск  продукції у відповідності до  планового ритму і характеризується коефіцієнтом ритмічності.

      К ритм.=1-[pic]=1-[pic]=0,5625;

      Принцип  пропорційності часткових процесів  виробництва передбачає пропорційну  продуктивність в одиницю часу  всіх підрозділів підприємства, а в середині основного виробництва, між дільницями, лініями, групами обладнання, робочими місцями. У виробничому процесі побудованому за принципом пропорційності всі види операцій мають однакові такти. Рівень пропорційності характеризується коефіцієнтом пропорційності:

      К проп.=[pic]=[pic]=0,51

      Принцип  паралельності передбачає, що основне виробництво організоване таким чином, що всі операції, фази, стадії, виробничого процесу виконуються одночасно(паралельно).

      Паралельність  виконання 2-х операцій характеризуються  коефіцієнтом паралельності:

      К парал.=[pic]=[pic]=1

      Принцип  безперервності полягає в тому, що предмет праці з будь-якої  попередньої інформації на будь-яку  наступну переходить без затримок, тобто негайно після закінчення попередньої операції. Рівень безперервності характеризується коефіцієнтом безперервності:

      К безпер.=1-[pic]=1-[pic]=0,93

     Потокова лінія  – сукупність машин, апаратів, пристроїв для переміщення та робочих місць не менше 2-х, які виконують певні операції технологічного процесу та об’єднанні єдиним ритмом, спільною продуктивністю з урахуванням особливостей сировини, що переробляється та готової продукції, що виробляється.

      Параметри  потокової лінії:

      1.Ритм лінії: r=[pic]=[pic]=0,744 хв.=44,5 с. на 1 т.

      2.Швидкість  потоку: V поток.=[pic]=1,35 т, за 1хв.

      3.Темп роботи  ведучої машини: tвед. маш.=[pic]=[pic]=64 хв.

      4.Коефіцієнт  завантаження ведучої машини:

      К зав.вед.маш.=[pic]=[pic]=0,923

      5.Розрахунок  необхідної кількості устаткування:

      N=[pic]=[pic]=10

      6.Розрахунок  кількості робітників для обслуговування лінії: 4 чоловіки.

      7.Виробниче  завдання кожному робочому місцю:

      F=t вед.маш.*a=0,744*0,98=0,73 т/хв.

      При розбіжності в ритмі робочих місць з ритмом його вирівнювання застосовується на підприємстві синхронізація робочих місць потоку. Методи синхронізації:

      - збільшення або зменшення кількості однакових машин;

      - механізація та автоматизація і відповідно скорочення часу операцій, які виконуються вручну;

      - приведення робочих окремих машин потоку до єдиного ритму;

      - скорочення  виконання виробничих операцій  або поєднання їх в часі;

      - зменшення  або усунення перерв між операціями;

      - зміна маршруту руху.

 

 

 

 

      1.3. Аналіз  основних показників роботи підприємства

 

 

      Аналіз  основних техніко – економічних  показників діяльності булочно  – кондитерського комбінату наведені в таблиці 1.2.

 

 

      Таблиця  1.1

 

|Показники                                           |Один. виміру      |2009 рік          |2010 рік          |Відхилення                        |

|                                                    |                  |                  |                  |Абсолютне, ±      |відносне, %    |

|1                                                   |2                 |3                 |4                 |5                 |6              |

|1. Обсяг виробництва продукції  в натуральному виразі|Тн.               |11889             |13251,7           |1362,7            |0,11           |

|у розрізі основних  асортиментних груп               |                  |                  |                  |                  |               |

|2. Обсяг виробництва продукції  у вартісному виразі у|тис. грн.         |91437,0           |104375,7          |12938,7           |14,15          |

|діючих цінах                                        |                  |                  |                  |                  |               |

|3. Чистий дохід (виручка)  від реалізації продукції  |тис. грн.         |150961,7          |160345,2          |9411,7            |6,22           |

|4. Собівартість реалізованої  продукції              |тис. грн.         |126384,6          |134164,2          |7769,2            |6,05           |

|5. Адміністративні витрати                          |тис. грн.         |6762,0            |6537,4            |-224,6            |-3,32          |

|6. Витрати на збут                                  |тис. грн.         |15807,1           |17083,2           |1276,1            |8,07           |

|7. Повні витрати на  виробництво і реалізацію        |тис. грн.         |148953,7          |157784,8          |8820,7            |5,93           |

|продукції                                           |                  |                  |                  |                  |               |

|8. Прибуток (збиток) від операційної  діяльності     |тис. грн.         |210,3             |801,3             |591               |281,03         |

|9. Прибуток (збиток) від реалізації  продукції       |тис. грн.         |2008              |2560,4            |552,4             |27,51          |

|10. Чистий прибуток (збиток)                        |тис. грн.         |-635,0            |-208,0            |427               |-67,24         |

|11. Витрати на 1 грн. чистої  виручки від реалізації |коп.              |98,67             |98,40             |-0,27             |-0,27          |

|12. Рентабельність діяльності (продаж)              |%                 |-0,42             |-0,13             |0,29              |х              |

|13. Рентабельність продукції                        |%                 |1,35              |1,62              |0,27              |х              |

 

 

      Проаналізувавши  дані таблиці 1.1. можна зробити такі висновки:

      1. Відбулося  збільшення обсягів виробництва  в 2010 році порівняно з 2009р.  на 1362,7 тони (у вартісному виразі  на 12938,7 тис. грн. (14,15%) завдяки значному розширенню асортиментного складу хлібобулочних виробів та внаслідок збільшення випуску кондитерських виробів, а саме тортів тривалого зберігання «Київський дарунок».

      2. Витрати  підприємства у 2010р. порівняно з 2009 р. зросли, а саме: собівартість реалізованої продукції на 7769,2 тис. грн. (6,5%); витрати на збут на 1276,1 тис. грн. (8,07%). Хоча адміністративні витрати в свою чергу знизились на 224,6 тис. грн. (3,32%).

      3. Чистий  дохід зріс порівняно з 2009р.  на 9411,7 тис. грн. (6,22%). Також зріс прибуток від реалізації продукції майже на 28% (552,4 тис. грн.).

      4. Не дивлячись  на те, що продукція успішно  реалізовується, чистого прибутку  підприємство не отримує. Хоча збитки його у 2010 році, у порівнянні з 2009, знизились на 67,24% (427 тис. грн.).

      5. Витрати  на 1 грн. чистої виручки від  реалізації також знизились на 0,27 коп. (0,27%).

      6. На БКК  рентабельність продукції у 2010 році підвищилась на 0,27%, а рентабельність діяльності на 0,29%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ОРГАНІЗАЦІЯ МАРКЕТИНГОВОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

 

 

      2.1. Організаційна  побудова служби маркетингу

 

 

      Організаційна  побудова служби маркетингу однією  з найважливіших служб в загальній  структурі підприємства. Вона може бути визначена як конструкція організації, на основі якої здійснюється управління маркетингом, іншими словами - це сукупність служб, відділів, підрозділів, до складу яких входять працівники, що займаються тією чи іншою маркетинговою діяльністю. Маркетингова структура має вирішальне значення для успішної реалізації концепції маркетингу. Для організації маркетингу не існує універсальної схеми. Відділи маркетингу можуть бути створені на різних основах; вони, як правило, є частиною комерційної сфери діяльності підприємства. Однак на підприємствах, що виробляють специфічну продукцію, ці відділи іноді стають елементом технічної сфери. Кожне підприємство (фірма) створює відділ маркетингу з таким розрахунком, щоб він найкращим чином сприяв досягненню маркетингових цілей (виявлення незадоволеного попиту покупців, географічне розширення ринків, вишукування нових сегментів ринку, збільшення прибутку і т.д.). Разом з тим маркетингові структури в значній мірі залежать від розміру ресурсів підприємства, специфіки продукції, що випускається та ринків, на яких вона реалізується, від сформованої структури управління підприємства. Незважаючи на дуже велику кількість варіантів, реальне об'єднання маркетингової діяльності підприємств найчастіше здійснюється за функціями