Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Мая 2013 в 15:46, отчет по практике
На рівні підприємства створюється суспільний продукт та надаються відповідні послуги, тобто фактично існування підприємств забезпечує існуванню усієї економічної системи держави як такої.
Підприємства поєднують з виробничим процесом кваліфіковану робочу силу, використовують високопродуктивну техніку, здійснюють менеджмент та маркетинг.
В умовах функціонування виробничих підприємств в системі ринкових відносин найбільш важливої ваги набуває питання здійснення ефективного управління підприємством.
Серед питань управління виробничим підприємством найбільш важливими можливо вважати питання виробничого планування та формування виробничих ресурсів.
Вступ
1. Техніко-економічна характеристика підприємства
1.1. Загальні відомості про підприємство
1.2. Організація виробництва на підприємстві
1.3. Аналіз основних показників роботи
2. Організація маркетингової діяльності
2.1. Організаційна будова служби маркетингу
2.2. Дослідження маркетингового середовища
2.3. Стратегічне маркетингове планування
2.4. Аналіз основних елементів комплексу маркетингу
3. Організація комерційної діяльності на підприємстві
3.1. Організаційна побудова служби збуту
3.2. Форми і методи збуту продукції
3.3. Комерційна робота з оптової закупівлі матеріальних ресурсів
3.4. Комерційна робота з оптового продажу товарів
3.5. Комерційна робота з роздрібного продажу товарів
4. Технологічна частина
4.1. Асортимент харчової продукції
4.2. Технологічна схема виробництва харчових продуктів
4.3. Нормативна документація на харчові продукти
4.4. Визначення комплексності товару згідно споживчих властивостей, відповідності якості, тари та пакування, маркування, наявності товарної інформації, ступінь екологічної безпеки харчових продуктів вимогам нормативно – технічної документації, сертифікату відповідності
4.5. Проведення приймання харчових продуктів за кількістю, якістю та умовами зберігання
4.6. Подальше використання харчової продукції із простроченим терміном зберігання
5. Інформація для виконання курсових робіт і проектів за обраною темою
5.1. Звіт про фінансові результати діяльності підприємства (форма №2) за два роки
5.2. Баланс підприємства за два роки
5.3. Обсяги виробництва і реалізації продукції в натуральному і вартісному виразі у розрізі асортиментних груп за 3 роки
Висновок
Список використаних джерел
Бараночний цех обладнаний двома печами БОПЛ - 6, розділювально - формуючі машини Б-4-58, шафи для розстоювання тістових заготівок марки Р - 1. Кондитерський цех має дві печі ФТЛ – 2, кремозбивні машини, варочні котли. Встановлена роторна маслорізка, існує машина для розділення маси при виготовленні кексу, дробіння горіхів. Впровадження пневматичної подачі яйцепродуктів.
4.2. Технологічна
схема виробництва харчової
БКК працює по такій технологічній схемі, яка сприяє максимальному випуску продукції гарної якості з мінімальними втратами. Так як цеха по виготовленню хлібобулочних виробів працюють цілодобово, то вибрана така схема, яка сприяє безперервному процесу переробки сировини в готову продукцію. Технологічна схема виготовлення булочних виробів Наступна:
| Борошно |
вода
| Опара |
| Тісто |
|Розстоювання |
| Випікання |
|Готова продукція |
Рис. 4.3 Технологічна схема
4.3. Нормативна
документація на харчові
Організація
контролю якості продукції,
Для кондитерських виробів:
ДСТУ 4135-2002
Цукерки. Загальні технічні
ДСТУ 4136-2002
Солодощі східні типу карамелі.
Загальні технічні умови [
ДСТУ 4187-2003
Вироби кондитерські пряникові.
ДСТУ 4228-2003
Драже. Загальні технічні
ДСТУ 4188-2003 Халва. Зальні технічні умови [Текст]. - Введ. с 2004-07-01. - [Б. м. : б. и.]. - 17 с. - Б. ц.
ДСТУ 4326-2004 Ірис. Загальні технічні умови [Текст]. - Взамен ГОСТ 6478-89 ; Введ. с 2005.07.01. - [Б. м. : б. и.]. - 15 с. - Б. ц.
ДСТУ 4333-2004 Мармелад. Загальні технічні умови [Текст]. - Взамен ГОСТ 6442-89 ; Введ. с 2005.10.01. - [Б. м. : б. и.]. - 17 с. - Б. ц.
ГОСТ 15052-96
Кексы. Общие технические
ДСТУ 4672-2006
Вироби кондитерські. Методи визначення
золи і металомагнітних
ДСТУ 4803-2007 Торти і тістечка. Загальні технічні умови [Текст]. - Введ. с 2009.01.01. - [Б. м. : б. и.]. - 25 с. - Б. ц.
ДСТУ 4683-2006
Вироби кондитерські. Методи визначення
органолептичних показників
ДСТУ 4910-2008
Вироби кондитерські. Методи визначення
масових часток вологи та
Для хлібобулочних виробів:
ДСТУ 7042-2009 Вироби хлібобулочні бубличні. Загальні технічні умови [Текст]. - Взамен ГОСТ 30354-96 ; Введ. с 7042-2009. - [Б. м. : б. и.]. - 17 с. - Б. ц.
ДСТУ 7041-2009
Вироби хлібобулочні сухарні.
Загальні технічні умови [
ДСТУ 7044-2009
Вироби хлібобулочні. Правила приймання,
методи відбирання проб, методи
визначання органолептичних
4.4. Визначення
комплексності товару вимогам
нормативно – технічної
Питанню поліпшення якості продукції колектив комбінату приділяє велику увагу.
В лабораторних умовах здійснюється контроль якості сировини, напівфабрикатів, готової продукції.
На кожній
зміні є інженер-технолог, що здійснює
контроль якості продукції,
Крім інженера-технолога
є контролер готової
При визначенні
органолептичних показників
Форма виробів повинна бути правильною, поверхня - без великих тріщин і підривів. Забарвлення скориночки - від золотисто-жовтого до темно-коричневого, залежно від виду виробів. М'якушка хліба має бути добре пропечена, еластична, рівномірно розпушена.
Смак і
запах повинні бути
Солоний
смак хліба обумовлюється
На повноту
смаку і запаху впливають
Однією з важливих споживчих якостей хліба є його свіжість.
Зміни в
якості хліба в процесі
Лабораторія в свою чергу здійснює контроль готової продукції за допомогою фізико-хімічного контролю. Контролером на зміні відбираються середні зразки готової продукції. У булочних виробах перевіряються : вологість готових виробів, їхня пористість, кислотність, вміст цукру та жиру. Кондитерські вироби підлягають перевірці напівфабрикатів, з яких вони були виготовлені, також відбирають на дослідження крем та суфле, визначається вологість товару, вміст цукру та жиру.
Методи
визначення якості
1. Метод визначення вологості
Якщо маса виробу менше 0,2 кг з середини зразка вирізають шмат товщиною 1- 3 см, а якщо маса виробу більше 0,2 кг, то вирізають 3 – 5 см. М’якушку відокремлюють від скоринок на відстані близько 1см, вилучають всі включення (виноград сушений, повидло, горіхи). Виділена проба має бути не менше 20 г. М’якушку ретельно подрібнюють та зважують (з точністю до 0,01 г) дві наважки масою 5 г кожна у попередньо просушених при температурі 130°С не менше 20 хв і охолоджених у ексикаторі бюксах діаметром 45 мм і висотою 20 мм з кришками. Наважки у відкритих боксах з підкладеними під дно кришками поміщають у нагріту до температури 130°С сушильну шафу на 45 хв з моменту завантаження. Тривалість відновлення температури до 130°С після завантаження шафи не повинна перевищувати 20 хв. Відхилення температури під час висушування допускається не більше ±2°С. Висушують при повному завантаженні шафи. За час сушіння у шафі диск повертають 3 – 4 рази. Після зважування бокси закривають кришками і охолоджують у ексикаторі не менше 20 хв. і не більше 2 год. Вологість (W),%, обчислюють за формулою :
W =(m1 - m2) / m1 · 100
де m1 , m2 - маса важки до та після висушування, г.
Визначення
вологості ведуть паралельно
у двох наважках, кінцевий результат
визначають як середнє
2. Метод визначення кислотності
При масі виробів більше 0,2 кг з середини зразку вирізають шмат масою приблизно 70 г, відокремлюють м’якушку від скоринки на відстані біль 1 см. При масі виробів менше 0,2 кг скоринку вилучають з усієї поверхні виробу. З підготовлених шматків м’якушки вилучають всі включення, крім маку, її швидко подрібнюють та перемішують. Кислотність визначають арбітражним або прискореним методом.
Арбітражний метод. 25 г подрібненої м’якушки кладуть у суху пляшку ємністю 0,5 л. Воду кімнатної температури (250 см3 ) відмірюють мірною колбою і близько ¼ її кількості вливають у пляшку і ретельно розтирають м’якушку з водою дерев’яною лопаткою. Потім у пляшку доливають решту води, щільно закривають, енергійно збовтують протягом 2 хв. і додають відстоятись при кімнатній температурі. Через 10 хв. знову збовтують протягом 2 хв. і відстоюють 8 хв. Витяжку спочатку зливають крізь густе сито або марлю у суху склянку, з якої потім відбирають піпеткою по 50 см3 у дві конічні колби ємністю 100 – 150 см3 і титрують 0,1 моль/дм3 розчином гідроксиду натрію або калію у присутності 2 – 3 крапель фенолфталеїну до слабо рожевого забарвлення, що не зникає протягом 1 хв.
Прискорений
метод. Визначення ведеться
Кислотність (К), град обчислюють за формулою :
V · 250 · 100
K = ––––––––––––– = 2V,
50 · 25 · 10
де V – об’єм 0,1 моль/дм3 розчину NaOH, витраченого на титрування, см3 ; 250 – об’єм води, що взята на визначення, см3 ; 100 – коефіцієнт перерахунку кислотності на 100 г м’якушки ; 50 – кількість витяжки, узятої на титрування, см3 ; 25 – коефіцієнт м’якушки, г ; 10- коефіцієнт перерахунку 0,1 моль/дм3 на 1 моль/дм3 розчину лугу. Розбіжність між паралельними титруваннями допускається не більше 0,3 см3. Кінцевим результатом є середнє арифметичне двох визначень. Точність визначення кислотності – 0,5 град.
3. Метод визначення пористості
Визначення ведуть за допомогою приладу Журавльова. Із середини виробу вирізають шмат товщиною близько 7 см на відстані не менше 1 см від скоринки. З нього роблять виїмку циліндром приладу. Об’єм однієї виїмки
27 см3. Однак
на практиці ця величина не
завжди дотримується і
V = –––––––––– = 0,785 · d² H,
де V – об’єм виїмки, см3 ; d – внутрішній діаметр циліндричного ножа, см ; H – довжина циліндричної виїмки, см.
Для аналізу пшеничного хліба беруть 3 виїмки, житнього – 4. У дрібно штучних виробах їх роблять з двох скибок виробів. Виїмки зважують з точністю до 0,01 г.
Пористість (П), % визначають за формулою :
Vзаг – m/ρ
П = –––––––– · 100 ,
Vзаг
де Vзаг – загальний об’єм виїмок, см3 ; m – маса виїмок, г; ρ – густина без пористої маси м’якушки кг/м3, (ρ) для хліба житнього, житньо – пшеничного і пшеничного з обойного борошна приймають рівною 1,21, житнього заварного – 1,27, пшеничного першого сорту – 1,31, другого сорту – 1,26. Пористість визначають з точністю до 1,0 %.
Безпека
товару контролюється за