Лингвокогнитивный особенности перевода англоязычных поэтических произведений

Коефіцієнт  зв’язності також вираховується за формулою співвідношення загальної кількості службових слів (сполучників та прийменників) до загальної кількості речень. При величинах у межах п’ятнадцяти забезпечується достатньо гармонійний зв’язок службових слів і синтаксичних конструкцій:

К логічної зв’язності = кількість службових слів / 3 * N речень

Коефіцієнт логічної зв’язності в перекладі В. М. Василишина становить 9,4, Т. Малковича – 11,3, М. В. Стріхи – 19, а в тексті-оригіналі дорівнює 15,3. Враховуючи наведені підрахунки, можна зробити висновок, що переклад М. В. Стріхи в цьому плані є не дуже вдалим через надмірне використання службових слів (де, на, і, поміж, що, а, як, у, й, та). Це спричинене не самим використанням цих слів, а тим, що всі вони використані в одному реченні. Адже перекладач відтворює текст-оригінал одним реченням, на відміну від тексту-оригіналу, в якому текст викладено в трьох реченнях. Загалом, найбільша кількість службових слів в перекладі В. М. Василишина. Їх кількість – 85, але вона виправдана тим, що перекладач точно відтворив кількість речень оригіналу – три. Необхідно зауважити, що переклад Василишина є найбільш адекватним в плані коефіцієнта логічної зв’язності. Він єдиний, кому вдалося наблизитися до коефіцієнту логічної зв’язності оригінального твору. Він використав на 7 службових слів менше, ніж Р. Кіплінг, на відміну від Малковича – 24 та Стріхи, який використав на 35 слів менше.  

Коефіцієнт  емболії (мед. ембола – закупорка кровоносної судини), чи “засміченості” мовлення, становить собою співвідношення загальної кількості ембол, тобто слів, які не несуть семантичного навантаження, до загальної кількості слів у реченні. До складу ембол входять вигуки, вульгаризми (ненормативна лексика), непотрібні повтори. Коефіцієнт емболії свідчить про особливості вербального інтелекту й емоційний стан мовця  автора тексту.

Він також може дати уявлення про загальну культуру мовлення:

К ембол = кількість всіх ембол / всіх слів * 100%

В жодному тексті, оригіналі  чи його перекладах, слів, які б заважали сприйняттю вірша немає. Даний коефіцієнт в усіх проведених підрахунках дорівнює нулю. Можна стверджувати, що як автору, так і трьом перекладачам вдалося створити дані тексти без використання лексики, яка може “засмічувати” мову. В даному випадку можна говорити про високу професійність перекладачів, адекватний переклад на цьому рівні та володіння рідною мовою.

Іншим важливим компонентом  зіставлення адекватності перекладів є дослідження граматичних рівнів перекладів та тексту-оригіналу.

Наявність великої кількості  модальних дієслів підкреслюють мотив повчання. Хоча у вірші рефреном повторюється модальне дієслово “can” – могти, насправді простежується мотив повинності. Очевидно, автор вважає, що людина повинна так робити. В першу чергу, це обов’язок перед собою – необхідність зберегти в собі гуманність, як би не складалися зовнішні обставини.

If you can keep your head when all about you  
Are losing theirs and blaming it on you,  
If you can trust yourself when all men doubt you,  
But make allowance for their doubting too.

Уже в перші вірші  вводиться дієслово в наказовому способі, яке включає два смислових аспекти:

1. Зобов’язання;

2. Бажаність. 

Окрім модального дієслова can в тексті-оригіналі, інших модальних дієслів автором використано не було. Речення англомовного вірша вжиті, як правило, в теперішньому часі:

If you can keep your head when all about you (Present Indefinite Tense);

Are losing theirs and blaming it on you (Present Continuous Tense);

If you can bear to hear the truth you've spoken (Present Perfect Tense).

Тільки одне речення  в даному вірші було вжито в  минулому часі:

Or watch the things you gave your life to, broken (Past Indefinite Tense).

та в майбутньому:

And – which is more – you'll be a Man, my son! (Future Indefinite Tense).

Щодо перекладів, то вживання часових форм у реченнях найрізноманітніші. В українських віршах немає часової  форми, яка б посідала домінуючу  позицію:

Якщо Тріумф чи Горе не згубили твою віру ( минулий час);

І віриш в себе і свої нові рекорди (теперішній час);

Але Господнє слово скаже: “Встань!” (майбутній час) (В. М. Василишин);

В руїнах вздриш усе, що збудував ти (минулий час);

 Як мрії не панують над тобою (теперішній час);

Якщо не втратиш глузд, як всі без міри (майбутній час) (Т. Малкович);

Якщо навчився ти терпляче ждати (минулий час);

Негідник перед  дурнем вихваля (теперішній час);

І вистоїш, коли бракує сили (майбутній час) (М. В. Стріха).

Не в усіх варіантах перекладу вірша “If” вдалося відтворити наказове речення тексту-оригіналу: “Hold on!”, яке перекладається українською мовою “Тримайся!”. Кіплінговський девіз набув лексичних трансформацій:

 

В. М. Василишин	Т. Малкович	М. В. Стріха
Але Господнє Слово каже: “Встань!”	Бажання, що кричатиме: “Живи!”	І залишилась воля лиш сама…

 

Як бачимо, в перекладі  Стріхи М. взагалі було втрачено речення  наказового характеру. Через це в  зникла певна емоційність та піднесеність, чого не можна сказати про перші  два варіанти перекладу. Тут ця фраза  зазнала деяких лексичних трансформацій. Звісно, дані слова (встань, живи) не відтворюють мотив підтримки та підбадьорювання, але вони сповнені емоційності та сили.

Отже, можна зробити  висновок, що на лексичному та граматичному рівнях перекладів та оригіналу є  певні суперечності. Не завжди переклади можна назвати адекватними через втрату емоційності, використані лексичні та граматичні трансформації, які часом дещо спотворюють зміст тексту-оригіналу.

 

3. Когнітивне підґрунтя зіставлення адекватності стилістичних рівнів англійського вірша “If” Р. Кіплінга в українських перекладах

 

Розглядаючи адекватність відтворення стилістичних рівнів перекладів та першоджерела, необхідно зауважити, що точна передача стилістичних засобів  тексту-оригіналу є найскладнішим  в процесі перекладу. Пропускаючи крізь себе ідеї, емоції, викликані стилістичними засобами, перекладач не залишається до них байдужим, осмислює їх, виявляє якоюсь мірою симпатії та антипатії, дещо наголошує більше чи менше, ніж автор. Цей процес справді нагадує процес оригінальної творчості, але з однією істотною різницею: в оригінальній творчості відбувається осмислення реальності, а в перекладі – нове осмислення вже осмисленого. На цьому етапі найголовніше завдання перекладача – представити еквіваленти стилістичних засобів першоджерела.

Р. Кіплінг використовує в своєму вірші слова-образи, які  несуть в собі смислове та емоційне навантаження, на що вказує написання  цих слів з великої літери:

If you can meet with Triumph and Disaster

Except the Will which says to them: “Hold on!”;

Or walk with Kings – nor lose the common touch;

And – which is more – you'll be a Man, my son!

Перекладачі намагалися відтворити емоційно-піднесений характер абстрактних понять Triumph and Disaster:

В. М. Василишин	Т. Малкович	М. В. Стріха
Якщо Тріумф чи Горе не згубили твою віру…	Сприйняти Перемогу і Біду…	Якщо приймаєш Успіх та Поразку…

 

Переклад Т. Малковича  зазнав однієї трансформації. Цей рядок  не третій, як в оригіналі, а четвертий, але це ніяк змінило зміст першоджерела. Щодо варіантів перекладу слів-образів, необхідно відмітити, що перекладачам варто було б вживати антонімічні варіанти, як це зробив М. Стріха: успіх-поразка. Щодо слова Triumph, то не виникає жодних суперечностей, адже перекладачі відтворили його точно: Тріумф, Перемога, Успіх. Чого не скажеш про переклад образу Disaster. Перекладачам так і не зійшлися поглядами при відтворенні цього слова: Горе, Біда, Поразка. Перші два варіанти можна вважати близькоспорідненими. Незважаючи на відмінні варіанти перекладу емоційно-забарвлених слів, перекладачам вдалося їх відтворити, не втративши їхнього піднесеного настрою.

Що випаде – успіх (Triumph) або нещастя (Disaster) – невідомо, але порятунок від ворожого світу, від ударів долі Кіплінг шукає в самій людині, в її безстрашності, готовності прийняти, якщо потрібно, смерть, в її непереможній та нескоримій волі до життя та бажання діяти:

 

 

В. М. Василишин	Т. Малкович	М. В. Стріха
Але Господнє Слово каже: “Встань!”	Бажання, що кричатиме: “Живи!”	І залишилась Воля лиш сама…

 

Дійсно, слово Will має різноманітні варіанти перекладу: 1. воля, сила волі; 2. бажання, Божа воля; 3. енергія, ентузіазм; 4. заповіт. Єдиним неприйнятним варіантом перекладу є четвертий. Він просто не пасує віршу, який постійно звертається до майбутнього та дає поради для прийдешніх поколінь. Найбільш літературним є переклад В. М. Василишина. Він яскраво відображає дух та настрій тексту-оригіналу. Варіант, запропонований Т. Малковичем також несе в собі емоційним та сильний енергетичний заряд. Переклад М. В. Стріхи дещо втратив силу та енергетику першоджерела. Тут не варто було використовувати граматичну трансформацію (упущення наказового речення, яке є певним девізом та гаслом).

Образ Kings уособлює владу сильних світу цього, і герой Р. Кіплінга спілкується з ними на рівних: “walk with Kings”, тобто можна припустити, що він піднявся на найвищу соціальну сходинку:

В. М. Василишин	Т. Малкович	М. В. Стріха
А серед Королів  ти не забудеш про народ…	І з Королем  не втратиш простоти…	Як ти простий  і серед Королів…

 

Збірний образ Kings в процесі перекладу зазнав певних змін в перекладі Т. Малковича. Перекладач змінив число – з множини на однину, але це ніяк не змінило сенс та зміст даного речення. Найбільш наближеним до перекладу виявився варіант М. В. Стріхи, який точно передав те, що мав на увазі автор оригіналу.

Найважливішим, ключовим чином у вірші є образ Людини – Man:

 

 

 

В. М. Василишин	Т. Малкович	М. В. Стріха
А ти – Людина, сину мій, моє дитя!	Й людиною  ти станеш, сину мій!	Та більш  того – тоді Людина ти!

 

Це образ героя-воїна, ідеальної людини в розумінні автора. Завдяки збереженню алегоричного поняття Man (Людина), перекладачам вдалося відтворити піднесений та святковий настрій вірша.

Щодо троп та стилістичних фігур необхідно підкреслити, що їх використання дуже символічне та знакове в даному вірші та запропонованих перекладах. Відтворення стилістичних фігур та троп – одне з найважливіших та найскладніших завдань перекладача.

Антитеза  є основною фігурою у вірші Р. Кіплінга “If”. Ця фігура мови реалізується на всіх рівнях художньої структури вірша – композиційному, семантичному, лексичному, граматичному, звуковому:

If you can trust yourself when all men doubt you,  
But make allowance for their doubting too;  
If you can wait and not be tired by waiting,  
Or, being lied about, don't deal in lies,  
Or being hated don't give way to hating,  
And yet don't look too good, nor talk too wise…

Цей прийом допомагає  відчути різницю та контраст між  ситуаціями, змальованими автором оригіналу. Перекладачам вдалося вдало та точно  відтворити цю стилістичну фігуру:

В. М. Василишин	Т. Малкович	М. В. Стріха
І віриш в  себе і в свої нові рекорди,  Хоч не здолали сумнівів вони;  Якщо чекаєш і не стомлений чеканням  І незборимий для можливої брехні  Чи ненависного чужого споглядання  Всіх переваг своїх у мудрості й красі…	Повіриш в  себе попри недовіру   І стримаєш на недовіру лють;   Не втомишся від вічного чекання   Не збрешеш, як про тебе брешуть всі,   Не маючи ненависті бажання   Знай міру красномовству і красі…	Зневірений, залишився  собою,   І зрозумів тягар чужих зневір;   Якщо навчився ти терпляче ждати,   Поміж брехні самому чесним буть,   Не прибирався у святецькі шати   І люттю не відплачував за лють…

 

У плані синтаксичного оформлення смислового аспекту вірш досить своєрідний. Звичайно, варто згадати про паралельні конструкції, які також служать каркасом для створення маршового ритму вірша:

If you can make one heap of all your winnings  
And risk it on one turn of pitch-and-toss,  
And lose, and start again at your beginnings,  
And never breathe a word about your loss…

Перекладачам вдалося  точно відтворити паралельні конструкції, які були використано в тексті-оригіналі. Паралелізм допомагає підкреслити  і підсилити ритм вірша, виділяючи  ключові слова якщо / як:

В. М. Василишин	Т. Малкович	М. В. Стріха
Якщо всі  наші ти збереш набутки  Й поставиш ставкою колись у казино  І все програєш, і почнеш з нуля прибутки,  Та мовчки й тихо, мов тобі це – все одно…	Якщо збереш докупи власні статки   І їх на кін поставиш без жалю,   Програєш, і, почавши все спочатку,   Промовчиш ти про втрату цю свою…	Як все, твоїми створене руками,   Зробити зможеш ставкою у грі,   Програть і знову працювати роками,   Не згадуючи програші старі…