Лингвокогнитивный особенности перевода англоязычных поэтических произведений

 В усіх перекладах вдалося зберегти чіткі цезури, контрастні повтори на звуковому та лексичному рівнях:

Якщо ти в  змозі мріяти, та в міру, 
Якщо ти думаєш, та думка – не мета... (В. М. Василишин);

Програєш, і, почавши  все спочатку,  
Промовчиш ти про втрату цю свою... (Т. Малкович);

Зневірений, залишився  собою,  
І зрозумів тягар чужих зневір... (М. В. Стріха)

та переноси, які передають  протяжність поетичної думки:

Якщо заповниш невблаганну ти хвилину  
Секундами, що цінні для життя... (В. М. Василишин);

Якщо не втратиш  глузд, як всі без міри  
Втрачають свій, і бруд на тебе ллють... (Т. Малкович);

 Як все, твоїми створене руками,  
Зробити зможеш ставкою у грі (М. В. Стріха).

Загалом стиль вірша  може бути охарактеризований як енергійний та чіткий, різкий і категоричний. Найважливішим структурним елементом вірша “If” виявляється його ритм. Необхідно відзначити, що вірш Р. Кіплінга “If” являє собою зразок класичного силабо-тонічного віршування, головний принцип якого – чітка послідовність наголошених та ненаголошених звуків, що створює впорядковане, ритмічне звучання.

В результаті зіставлення  фонетичних рівнів даних перекладів можна стверджувати, що всі вони зроблені точно та чітко. Оскільки перекладачам вдалося відтворити віршований розмір оригіналу – п’ятистопний ямб, чергування чоловічих та жіночих рим.

 

2. Когнітивне підґрунтя зіставлення адекватності граматичних та лексичних рівнів англійського вірша “If” Р. Кіплінга в українських перекладах

 

Важливим компонентом  зіставлення лексичних рівнів є  метод психографологічного аналізу, що спрямований на дослідження вербальних характеристик текстів (коефіцієнт словникової різноманітності, коефіцієнт агресивності / дієслівності, коефіцієнт логічної зв’язності , коефіцієнт емболії (насиченість тексту нелексичними мовними одиницями типу вигуків, непотрібних повторів тощо).

Коефіцієнт  словникової різноманітності є одним із найпотужніших у психолінгвістичній діагностиці тексту. Як зазначає Г. Г. Почепцов, завдяки встановленню цього коефіцієнта в мовленні людини, можна виявити психопатологію, наприклад, шизофренію, а також схильність до неї [Засєкін 2006, с. 77]. Словникова різноманітність також свідчить про особливості вербального інтелекту.

Коефіцієнт вираховується  за такою формулою:

К словникової різноманітності = К різних слів / 2 * N всіх слів

Коефіцієнт словникової різноманітності у вірші Р. Кіплінга дорівнює 0,28; в перекладі В. М. Василишина – 0,36, Т. Малковича – 0,37, М. В. Стріхи – 0,38. Чим менший цей показник, тим більшу кількість слів використовує автор. Наприклад, загальна кількість слів в англомовному вірші “If” складає 289, а в перекладі В. М. Василишина – 209. Кількість слів в перекладах Т. Малковича та М. В. Стріхи становить 184 та 135 відповідно. 

Отже, В. Василишин –  єдиний перекладач, якому майже вдалося  відтворити текст-оригінал на рівні словникової різноманітності. Це можна підтвердити ще й тим фактором, що він використовує синоніми замість повторення слів, як це робили інші перекладачі:

Повіриш в  себе попри недовіру

І стримаєш на недовіру лють;

Як зможеш з людом розмовляти гоже…

Якщо завадити тобі не зможе (Т. Малкович);

І люттю не відплачував за лють;

Зробити зможеш ставкою у грі…

Свій шанс єдиний зможеш віднайти (М. В. Стріха).

Отже, можна зробити  висновок, що перекладачам не вдалося  повністю відтворити слова, використані англійським поетом. Це також може бути спричинене і тим, що автор використовує більше слів тому, що, як правило, англійські слова односкладові або двоскладові. В українських же перекладах, слова багатоскладові, тому їх вживання обмежене. Для того, щоб вділося відтворити віршований розмір оригіналу – п’ятистопний ямб, перекладачі мусили використовувати одно- та двоскадові слова:

Та мовчки й тихо, мов тобі це – все одно (В. М. Василишин);

І думку не поставиш за мету (Т. Малкович);

Якщо ти мріям  не віддавсь на ласку (М. В. Стріха).

але вдавалося це не у  кожному рядку:

Й поставиш ставкою  колись у казино (В. М. Василишин);

Програєш, і, почавши  все спочатку (Т. Малкович);

І знищено  весь труд твій до останку (М. В. Стріха).

Аналіз перекладів показує  майже однакову ступінь їхньої словникової різноманітності. Але незважаючи на це, ніхто з перекладачів не використав у своєму перекладі фразеологізму “keep head”, який так влучно був вжитий Р. Кіплінг у першому рядку. Перекладачі трансформували його, замінивши контекстуальними синонімами:

В. М. Василишин	Т. Малкович	М. В. Стріха
Коли ти в  змозі почуватись гордо…	Якщо не втратиш  глузд, як всі без міри…	Якщо спокійний  ти перед юрбою…

 

Найбільш адекватним перекладом цього рядка можна вважати переклад Т. Малковича. Запропонований ним варіант найбільш вдало відтворює зміст вищезгаданого фразеологізму. 

Використаний англійським  поетом фразеологізм “make allowance for smth.” – укр. “брати що-небудь до уваги, враховувати щось, робити  поправку до чого-небудь”, не зміг точно та коректно відтворити жоден перекладач. Кожен з них запропонував своє власне бачення кіплінговського рядка, а не переклад, власне:

В. М. Василишин	Т. Малкович	М. В. Стріха
Хоч не здолали сумнівів вони…	І стримаєш на недовіру лють…	І зрозумів тягар  чужих зневір…

 

Фразеологізм “give way”, який ми бачимо у 7 рядку вірша “If”:

Or being hated don’t give way to hating

має низку значень, приведених у словнику: 1. відступати, давати дорогу, пропустити; 2. (to smb. чи smth.) йти на поступки комусь чи чомусь, втрачати свої позиції, звільняти місце для чого-небудь, змінюватися; 3. відмовити, зіпсуватися, зламатися, підкоситися (про ноги); 4. (to smth.) давати волю чому-небудь, піддаватися почуттю, втрачати контроль над собою; 5. налягти на весла, додати ходу; 6. знизитися в ціні (про акції на фондовому ринку).

З вищенаведених словникових  варіантів перекладу прийнятними  є 2 та 4. Стосовно українських варіантів даного вірша, необхідно підкреслити, що В. Василишин та Т. Малкович лише спробували перекласти даний фразеологізм. Але вони не змогли відшукати українських дієслів, які б вдало відтворювали використане англійське дієслово “give”. Переклад Стріхи взагалі не відповідає рядку тексту-оригіналу:

В. М. Василишин	Т. Малкович	М. В. Стріха
Чи ненависного  чужого споглядання…	Не маючи  ненависті бажання…	Не прибирався у святенькі шати…

 

Рядок:

If you can dream – and not make dreams your master

(дослівний переклад: якщо ти можеш, спроможний мріяти), в перекладі всіх трьох українських перекладачів має приблизно однаковий зміст:

В. М. Василишин	Т. Малкович	М. В. Стріха
Якщо ти в  змозі мріяти, та в міру…	Як мрії не панують над тобою…	Якщо ти мріям  не віддавсь на ласку…

 

В даному випадку переклад Володимира Василишина є найбільш точним та адекватним. Він вдало відтворив  граматичний час, який був використаний Кіплінгом та порядок слів, чого не скажеш про переклади Малковича та Стріхи, котрі не впоралися з порядком слів та часовою формою дієслова відповідно. Стріха М. В. використав у своєму перекладі минулий час на відміну від англійського митця.

Зіставляючи варіанти перекладу  рядку:

If you can think – and not make thoughts your aim

спостерігаємо, що  М. В. Стріха дещо відходить від Р. Кіплінга, трансформуючи слово “thought” (думка)  у “пристрасть”.

В. М. Василишин	Т. Малкович	М. В. Стріха
Якщо ти думаєш, та думка – не мета…	І думку не поставиш за мету…	Якщо ти владар пристрастям своїм…

 

Перекладач прагне емоційної рівноваги у поетичному творі, а тому компенсує втрачену емоційність невикористаного фразеологізму “keep head” укр. “піддаватися пристрастям, втрачати глузд”, вживаючи його контекстуальний синонім – “владар / володар пристрастей”. Найбільш точним перекладом є варіант В. М. Василишина, де йому вдалося передати граматичні та лексичні особливості оригіналу.

В оригіналі є рядок:

If you can make one heap of all your willings

And risk it on one turn of pitch-and-toss…

в перекладі ж ми маємо  такі варіанти:

В. М. Василишин	Т. Малкович	М. В. Стріха
Якщо всі  наші ти збереш набутки Й поставиш ставкою  колись у казино…	Якщо збереш докупи власні статки І їх на кін  поставиш без жалю…	Як все, твоїми створене руками, Зробити зможеш ставкою у грі…

 

Точний переклад назви гри pitch-and-toss не бачимо у жодного перекладача. Отже, В. Василишин, Т. Малкович та М. Стріха вдалися до  лексичних трансформацій. Але у всіх трьох варіантах є слово “ставка / кін”.

Також коефіцієнт словникової  різноманітності може бути зумовленим взаємодією зовнішніх і внутрішніх чинників, які проявляються на різних рівнях усвідомленості: слово є частиною внутрішнього (перцептивного, когнітивного, афективного) контексту, який взаємодіє із зовнішнім (вербальним, ситуативним) контекстом. Саме це зумовлює варіативність розуміння одного й того самого тексту не лише різними перекладачами, а й самим автором у момент написання тексту і в момент його відстроченого сприйняття.

Коефіцієнт  дієслівності інакше називається коефіцієнтом агресивності. Це співвідношення кількості дієслів і дієслівних форм (дієприкметників і дієприслівників) до загальної кількості всіх слів. Коефіцієнт вираховується за такою формулою:

К дієслів = кількість  дієслів / кількість всіх слів * 100%

Коефіцієнт дієслівності в оригіналі становить 0,6, де автор  використав такі дієслова  (can, keep, trust, doubt, wait, being lied, don't deal, look, talk, dream, think, meet, treat, hear, spoken), а в перекладах М. В. Василишина – 1 (почуватись, віриш, здолали, чекаєш, мріяти, думаєш, згубили, витягнути, збереш), Т. Малковича – 0,9 (втратиш, ллють, стримаєш, панують, поставиш, стерпиш, робить, вздриш, збудував, зможеш), М. В. Стріхи – 0,94 (зведено, залишився, зрозумів, навчився, прибирався, зробити, зможеш, вистоїш).

За думкою С. В. Засєкіна, припустима коефіцієнт використаних дієслів не має перевищувати одиницю. Найбільш високий показник належить перекладу В. М. Василишина. Це спричинено не великою кількістю використаних дієслівних форм, а їх повним спів падінням у чисельнику та знаменнику. А це свідчить тільки про високий інтелектуальний коефіцієнт перекладача. Він використав 28 дієслів загалом, не вдаючись до їхніх повторів. Але тоді, коли інші перекладачі замість дієслів використовують іменники, то Василишин використовує дієслова:

Якщо ти в  змозі мріяти… (В. М. Василишин)

Як мрії… (Т. Малкович)

Якщо ти мріям… (М. В. Стріха).

Загалом, найбільша кількість  вжитих дієслівних форм у перекладі належить варіанту Т. Малковича. У його перекладі було нараховано 40 дієслівних форм, 36 з яких не повторюються. Перекладач використовує по декілька дієслів в кожному рядку на відміну від своїх колег:

… Втрачають свій і бруд на тебе ллють;

Не збрешеш, як про тебе брешуть всі;

В руїнах вздриш усе, що збудував ти;

Програєш, і, почавши, все спочатку;

Бажання, що кричатиме: “Живи!”

В перекладах В. М. Василишина та М. В. Стріхи є рядки, в яких жодного разу не використовуються дієслова, 8 та 7 рядків відповідно. В тексті-оригіналі таких випадків немає взагалі. Це спричинене прямим чітко визначеним прямим порядком слів, притаманним для англійської мови. В перекладі Малковича є лише один рядок без дієслівних форм:

… Якщо готовий  нарівно й без бою

на відміну від перекладів В. Василишина:

Посеред звинувачень  без вини;

І незборимий для можливої брехні

Чи ненависного  чужого поглядання

Всіх переваг своїх у мудрості й красі;

Із витворів своїх в тяжкий для них момент;

Та мовчки й тихо, мов тобі це – все одно;

Секундами, що цінні для життя;

А ти – Людина, сину мій, моє дитя!

та М. Стріхи:

Якщо готовий  нарівно й без бою;

Якщо слова  твої, немов приманку;

Як ти шляхетний  між простого люду,

Як ти простий  і серед королів;

Ні ворог  твій, ні друг твій поготів;

Твій, сину, світ і все, що є у ньому,

Та більш  того – тоді Людина ти!

В оригінальному тексті кількість дієслів та дієслівних форм становить 95 (57 – без повторів). З вищенаведених результатів можна зробити висновок, що єдиним перекладачем, який максимально точно відтворив коефіцієнт агресивності був Т. Малкович. Різниця між оригіналом та перекладом становить 0,3. В таких підрахунках ця різниця не є суттєвою. На відміну від перекладів Стріхи та Василишина, 0,33 та 0,4 відповідно. Підвищений коефіцієнт агресивності / дієслівності може бути викликаний піднесеним чи, навпаки, агресивним настроєм перекладача. Також це може бути викликане тим, що перекладач знаходився в стривоженому стані, що спричинило надмірне використання дієслів, як це ми спостерігали в перекладі В. М. Василишина.