Обучение специалистов использованию ИСУ в ВУЗах

  найменші середні  бали одержали критерії 5 (керування  процесами) і 6 (задоволеність  споживачів).

 

Малюнок 2 – Результати експрес-самооцінки стану СФ РГУИТП на 2007 р.

 

Застосування елемента бенчмаркинга, а саме порівняльний аналіз результатів проведеної мною експрес-самооцінки СФ РГУИТП із результатами експрес-самооцінки стану вузів Росії за період 2001-2005 рр. (дані про яких узяті з автореферату дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Блинковой О.В. «Розробка моделі й критеріїв самооцінки вузів для вдосконалювання діяльності») (див. малюнок 5) дає нам вистава про те, наскільки показники СФ РГУИТП близькі до середніх показників вузів по Росії, а саме:

 показники за критерієм  1 (Роль керівництва. Лідерство), критерію 2 (Політика й стратегія), критерію 3 (Керування персоналом) і критерію 7 (Задоволеність персоналу) перевищують  середні показники по вузах  Росії, що говорить про те, що  у філії керівництво прагне  до лідируючого положення, а  також брати активну участь  у діяльності по підвищенню  якості підготовки фахівців і  підтримці корпоративної культури  якості особистим прикладом, особлива  увага звертається на роботу  з персоналом, тобто кадрова політика  СФ РГУИТП, що представляє собою комплекс заходів, націлена на вирішення кадрових проблем і формування колективу, який здатний адекватно реагувати на мінливі вимоги ринку й забезпечувати ефективне функціонування філії. Керівництвом філії усвідомлюється необхідність систематичного з'ясування рівня задоволеності співробітників і важливість підвищення задоволеності персоналу роботою у вузі;

 показники за критерієм  4 (Використання ресурсів), критерію 5 ( Керування процесами), критерію 6 (Задоволеність споживачів) і критерію 8 ( Вплив вузу на суспільство)  нижче, чим середні показники  за цими критеріями для вузів  Росії, що говорить про те, що  керівництву СФ РГУИТП необхідно звернути особливу увагу на ефективність використання ресурсів, більше прагнути до задоволення споживачів, і пильна увага не обходжено звернути на вдосконалювання внутрішніх діяльності філії.

 

 

Малюнок 5 - Порівняльна діаграма результатів експрес-самооцінки СФ РГУИТП із результатами для вузів Росії за період 2001-2005 рр.

 

2.4  Проведення самооцінки  СФ РГУИТП на основі моделі внутрішнвузівської СМК вищої професійної освіти, запропонована Спбгэту «ЛЭТИ»

 

Для більш детального аналізу  й виявлення недолугих-критично-слабких  місць у діяльності вузу, а також  розробки плану дій, орієнтованих на поліпшення мною була проведена самооцінка діяльності СФ РГУИТП відповідно до моделі внутрішнвузівської СМК, розробленої вченими Санкт-Петербурзького державного електротехнічного університету «ЛЭТИ».

 

2.4.1 Обґрунтування вибору  моделі для проведення самооцінки  СФ РГУИТП

 

З метою розробки концепції, моделі й критеріїв ефективності внутрішнвузівської системи менеджменту якості вченими «ЛЭТИ» був проведений аналіз вітчизняного й закордонного досвіду в цій області, включаючи Росію, країни Європи, США й Австралію.

 

Зокрема, був проведений аналіз показників атестаційної експертизи й державної акредитації й  порівняльне дослідження близько 10 різних моделей систем менеджменту  якості вузів, включаючи наступні моделі:

 Модель системи менеджменту  якості відповідно до вимог  і рекомендація мі міжнародних  стандартів серії ISO 9001:2000 ( ДЕРЖСТАНДАРТ Р ИСО 9001-2001);

 Модель Європейського  фонду по менеджменту якості (EFQM) і її модифікації для вищої освіти;

 Модель премії Уряду  РФ в області якості;

 Модель премії конкурсу  Міністерства освіти РФ «Внутрішнвузівські системи забезпечення якості підготовки фахівців» 2003 р.;

 Модель Центру досліджень  політики в області вищої освіти 

( CHEPS ) університету Твенте (Нідерланди);

 Модель Асоціації університетів  Нідерландів (VSNU);

 Бельгійсько-нідерландська  модель (HBO Expert Group).

 Модель національної  американської премії з якості  «Baldrige National Quality Award » у галузі освіти;

 Модель еталонного  тестування для Австралійських  університетів і ін.

 В основі всіх цих  моделей лежить процесно-орієнтований підхід, усі вони мають більший ступінь збігу, взаємно доповнюють один одного й відрізняються тільки повнотою й глибиною охоплення всіх робочих процесів організації й ступенем перекриття СМК із загальною системою менеджменту вузу.

 

 Проведене дослідження  дозволило зробити наступні висновки:

 

Усі досліджені моделі деякою мірою перекриваються за своїми критеріями й подкритериям і коррелированны між собою. Найбільше повно специфіка якості у вищій освіті на справжній момент відбита в Бельгійсько-нідерландській моделі поліпшення якості вищої освіти, яка заснована на моделі Європейського фонду по менеджменту якості (EFQM). Ця модель у свою чергу багато в чому збігається з моделлю конкурсу МО Росії «Внутрішнвузівські системи забезпечення якості підготовки фахівців». Таким чином, базові критерії цих моделей можуть служити прототипом для побудови моделі систем менеджменту якості в Російських вузах з урахуванням позитивних сторін інших досліджених моделей.

 

2.4.2 Структура й критерії  нової моделі СМК вузу

 

З урахуванням проведеного  аналізу досліджених моделей  СМК вузу була розроблена нова модель. В основу моделі, як згадувалося вище, покладені Бельгійсько-нідерландська модель поліпшення якості вищої освіти, заснована на моделі Європейського фонду по менеджменту якості (EFQM), і модель конкурсу Міносвіти Росії «Внутрішнвузівські системи забезпечення якості підготовки фахівців», які суттєво доповнені вимогами й рекомендації стандартів серії ISO 9000:2000.

 

Дев'ять критеріїв розглянутої  моделі, як і в моделях, узятих за основу, сформовані у дві групи: критерії групи «Можливості» і критерії групи  «Результати» (див. малюнок 6).

 

 

Рис. 6 Модель внутрішнвузівської системи менеджменту якості вищої професійної освіти, запропонована СПБГЭТУ «ЛЭТИ»

 

9 критеріїв моделі містять  у собі 53 подкритерия й складових, перелік яких представлено в таблиці 2.

 

Таблиця 2 – Критерії й  подкритерии моделі

Критерії  

Подкритерии

 

1. Лідируюча роль керівництва   

1.1  Особиста участь  керівництва вузу у формуванні  й розвитку місії, бачення,  основних цінностей, політики, основних  цілей і завдань в області  якості 

 

1.2  Особиста участь  керівництва в забезпеченні розробки, впровадження й постійного вдосконалювання  системи менеджменту якості (СМК) вузу

 

1.3  Особиста участь  керівництва вузу в роботі  із зовнішніми зацікавленими  сторонами (споживачами, постачальниками,  партнерами, представниками громадськості  й ін.)

 

1.4  Особиста участь  керівництва вузу в забезпеченні  зворотного зв'язку з персоналом  для поліпшення своєї діяльності 

 

2. Політика й стратегія   

2.1  Розробка й удосконалювання  політики й стратегії й ступінь  участі в цих процесах зацікавлених  сторін (студентів, персоналу вузу, споживачів, постачальників, партнерів,  представників громадськості й  ін.)

 

2.2  Механізми збору  й аналізу разносторонней інформації про результативність і ефективності функціонування вузу при формуванні його політики й стратегії

 

2.3  Механізми проекції  впровадження політики й стратегії  на всі рівні керування, структурні  підрозділи й ключові процеси  вузу 

 

2.4  Механізми інформування  персоналу вузу й студентів  про проведену політику й стратегії 

 

3. Менеджмент персоналу   

3.1  Кадрова політика  й принципы керування розвитком персоналу

 

3.2  Механізми визначення  кваліфікаційних вимог до персоналу,  його підготовки й підвищенню  кваліфікації 

 

3.3  Механізми мотивації,  залучення й заохочення персоналу  за діяльність по поліпшенню  якості функціонування вузу 

 

3.4  Забезпечення зворотного  зв'язку й діалогу між персоналом, студентами й керівництвом вузу 

 

3.5  Підвищення якості  робочого середовища, забезпечення  соціального захисту й підвищення  добробуту персоналу 

 

4. Ресурси й партнери   

4.1  Керування фінансовими  ресурсами вузу 

 

4.2  Керування матеріальними  ресурсами 

 

4.3  Керування ефективністю  технологій навчання й контролю  знань 

 

4.4  Керування інформаційними  ресурсами 

 

4.5  Взаємодія із зовнішніми  партнерами (роботодавцями, школами  й ліцеями, середніми спеціальними  навчальними закладами, іншими  вузами)

 

5. Менеджмент процесів   

5.1 Процеси системи менеджменту  якості вузу 

 

5.1.1  Впровадження процессного підходу

 

5.1.2  Керування документацією 

 

5.1.3  Керування записами 

 

5.1.4  Планування й побудова  організаційної структури системи  менеджменту якості, розподіл відповідальності  й повноважень 

 

5.1.5  Побудова, підтримка  й розвиток системи вимірів  і моніторингу процесів вузу 

 

5.1.6  Планування робочих  процесів вузу 

 

5.1.7  Внутрішні аудити (перевірки) і самооцінка вузу  і його структурних підрозділів. 

 

5.1.8  Процеси, пов'язані  з постійним поліпшенням попереджуючі  дії, що коректують і 

 

5.2 Основні робочі процеси  вузу 

 

5.2.1  Маркетингові дослідження  (Визначення бачення утвору, вимог  споживачів до кваліфікаційної  характеристики, освітнього профілю  вузу й навчальним планам освітніх  програм) 

 

5.2.2  Формування поточного  змісту освітньої діяльності  вузу по основних освітніх  програмах (навчальних планів  і робочих програм дисциплін) 

 

5.2.3  Розробка учбово-методичних  комплексів по дисциплінах навчальних  планів (УМК)

 

5.2.4  Відбір абітурієнтів  і приймання студентів у вуз. 

 

5.2.5  Процес навчання.

 

5.2.6  Контроль і оцінка  якості освітнього процесу. 

 

5.2.7  Контроль отриманих  знань і навичок (заліки, іспити, підсумкова атестація й ін.)

 

5.2.8  Консультації й  допомога при виборі траєкторій  навчання, професійної адаптації  й працевлаштуванні 

 

5.2.9  Діяльність вузу  по реалізації програм додаткової  професійної освіти 

 

5.2.10  Науково-дослідна  діяльність 

 

5.3 Допоміжні робочі процеси  вузу 

 

5.3.1  Процес забезпечення  навчального процесу учбово-методичною  літературою й бібліотечне обслуговування 

 

5.3.2  Формування освітнього  середовища 

 

5.3.3 Закупівлі й взаємодія  з постачальниками матеріальних  ресурсів 

 

5.3.4  Взаємодія зі школами,  ліцеями й майбутніми абітурієнтами,  довузівська підготовка 

 

5.3.5  Виховна й внеучебная робота зі студентами

 

5.3.6  Соціальна підтримка  студентів 

 

6. Задоволеність споживачів   

6.1 Задоволеність студентів  і випускників 

 

6.1.1  Механізми збору  й аналізу інформації про задоволеність  студентів і випускників 

 

6.1.2  Рівень задоволеності  студентів і випускників 

 

6.2. Задоволеність роботодавців 

 

6.2.1  Механізми збору  й аналізу інформації про задоволеність  роботодавців 

 

6.2.2 Рівень задоволеності  роботодавців 

 

7. Задоволеність персоналу   

7.1.  Механізми збору  й аналізу інформації про задоволеність  персоналу 

 

7.2.  Рівень задоволеності  персоналу 

 

8. Вплив вузу на суспільство   

8.1.  Механізми збору  інформації про вплив вузу  на суспільство 

 

8.2.  Рівень сприйняття  вузу суспільством 

 

9. Результати діяльності  вузу  

9.1.  Механізми збору  й аналізу інформації про результати  діяльності вузу 

 

9.2.  Фінансові результати  діяльності вузу 

 

9.3.  Інші нефінансові результати діяльності вузу

 

 

  Як видне з опису  найбільш істотна переробка в  новій моделі в порівнянні  з базовими моделями зводиться  до наступного:

 

1) Трохи переупорядковані подкритерии перших чотирьох критеріїв.