Обучение специалистов использованию ИСУ в ВУЗах

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Января 2013 в 13:55, диссертация

Краткое описание

Нині держава і суспільство вирішують важливі проблеми сьогодення і майбутнього України – становлення освіти, виховання та підготовки до життя і творчості нового покоління з новим світоглядом незалежної держави. На часі – питання реформування вищої школи. Будь-що нове починається із закладення міцного фундаменту, бо від його надійності залежить майбутнє будівлі. Соціальні потреби суспільства спонукають до розробки нових напрямків освіти. Йдуть пошуки нових форм управління

Прикрепленные файлы: 1 файл

Дисер_Первая часть.docx

— 1.56 Мб (Скачать документ)

 

2.1 Загальні відомості про НУЦЗУ.

Сьогодні навчальний процес в університеті забезпечують такі факультети:

 цивільного захисту; 

 оперативно-рятувальних  сил;

 соціально-психологічний;

 пожежної безпеки;

 техногенно-екологічної  безпеки;

факультет заочного навчання.

Сьогодні університет  налічує 5 навчальних корпусів, які розташовані на двох незалежних територіях в різних частинах м. Харків , 3 бібліотеки, сучасні аудиторії, комп’ютерні класи та лабораторії, 2 навчальні пожежно-рятувальні частини.

Зрозуміло, що питання ефективного  курування є актуальним для НУЦЗУ: навчальний заклад розташований на декількох великих територіях, що уповільнює паперовий оббіг та взаємодію підрозділів.  Введення в практику організаційно-економічних механізмів, що стимулюють і підтримують ефективне функціонування закладу, використання засобів телекомунікацій, обумовлюючих оперативне поширення наказів та команд, є виправданими, доцільними і необхідними.

 

2.2. Схема керування НУЦЗУ.

 

Загальне керівництво  університетом  здійснюється міністерством освіти та науки України та міністерством надзвичайних ситуацій.. Безпосереднє керування діяльністю навчального закладу здійснює ректор. Оперативне керування  здійснює вчена рада, потім начальники факультетів, кафедр та інших підрозділів згідно ланки підпорядкування.

 

 

 

 

 

 

 

Вчена рада


РЕКТОР




Перший  проректор


Проректор по службі


Проректор по роботі з персоналом


Проректор з наукової роботи


Перший  проректор з навчальної та методичної роботи



 

Головний  інженер


Приймальна  комісія


Післядипломна освіта


Відділ ліцензування 


Навчально-методичний відділ



 

Комірник



Відділ кадрів


Інженер з охорони праці


Лабораторії


Навчально-методичний центр


Докторантура, аспірантура



 

Комендант


Юридичний відділ



Бібліотеки


Видавництво



Видавництво


Фінансовий відділ



Чергова частина


1


Факультети



Інформаційний центр


НПЧ


Кафедри 


2



4


3



5



ФЗН



 

 

 

Малюнок 1 - Структурна схема керування НУЦЗУ

 

2.3. Якість підготовки фахівців

 

У широкому змісті «якість  вищої освіти» розуміється як збалансована відповідність вищої  освіти ( як результату, як процесу, як освітньої системи) різноманітним  потребам, цілям, вимогам, нормам (стандартам), умовам. У вузькому змісті «якість  вищої освіти» є «якість підготовки фахівців з вищою освітою».

Якість вищої освіти не вичерпується тільки власними цілями й цінностями діяльності вищого навчального  закладу, хоча вони й повинні розглядатися в ролі його інтелектуальної й  теоретичної першооснови – саме поняття якості вищої освіти й  практично заходу для його підвищення мають на увазі розвиток вузу убік більш повної відповідності його діяльності потребам суспільства й  особистості: соціальним, економічним, культурним. Тому мірилом якісного рівня діяльності вищого навчального  закладу вважається збільшення його внеску в розвиток суспільства й  людського потенціалу.

Керування якістю у вищій  освіті покликано забезпечити збалансована відповідність вищої освіти різноманітним  і мінливим потребам, цілям, вимогам, нормам, умовам.

Створення й розвиток сучасної системи забезпечення якості управління є найважливішим завданням діяльності ВНЗ. Становлення системи якості  базується на наступних моментах :

 зацікавленість ректора (принцип «першого керівника»);

 розвиток комп’ютерного комплексу університету;

 оцінна етика, розуміння  оцінки якості як фактора керування; 

 моніторинг якості, періодичні  процеси самообстеження й самоаналізу;

 побудова «піраміди  функцій керування якістю» із  глибоким проробленням процесів  цілепостанов , планування якості, з виділенням стратегічних тактичних і оперативних «обріїв» керування;

керування через «корпоративну  культуру»;

чітке визначення якості утвору через принципи: єдності якості процесів і якості результатів; дуальності «якості функціонування» ВНЗ й «якості його розвитку», процесів забезпечення якості й процесів його поліпшення;

 

2.3.2 Система контролю якості підготовки фахівців

Питання організації й  контролю якості навчального процесу  регулярно розглядаються на засіданнях кафедр і Раді університету. Принципові питання, що вимагають раціонального розв'язку, упорядкування й координації різних видів діяльності обговорюються на Вченій раді. У ВНЗ діють елементи системи контролю якості підготовки фахівців, що включає в себе: контроль результатів навчання; контроль якості викладання, контроль процесу й результатів науково-педагогічної діяльності й роботи професорсько-викладацького складу.

 

2.4 Постановка завдань, пов'язаних з якістю

Аналізуючи дані звіту  по проведеному самообстеженню, що проводилася для підготовки, до зовнішньої атестаційної перевірки, можна зробити висновок про те, що керівництво закладу усвідомлює актуальність створення й розвитку системи якості у вузі роль, що лідирує, керівництва в цьому процесі й необхідність у періодичному моніторингу якості, самообстеженні й самоаналізі.

Виходячи з вищесказаного, я прийняла рішення про необхідність аналізу системи керування вузом із метою визначення дійсно слабких місць в цій області, у наслідок чого перед мною поставлене завдання, що полягає в проведенні самооцінки, анкетуванні з наступним визначенням стратегій поліпшення керування.

Самооцінка, як інструмент керування, дозволяє організації одержати всебічну картину своєї діяльності, довідатися, задоволені чи її споживачі, персонал, суспільство, і на цій основі визначити пріоритетні напрямки для поліпшення. Організаційна самооцінка сприяє систематизації й структуруванню менеджменту організації, дозволяє простежити динаміку поліпшення і побудувати організацію, що функціонує на принципах постійного вдосконалювання.

Метод самооцінки за загальноприйнятими критеріями є для організації  способом зіставити свою діяльність і її результати з моделлю роботи організації, що є зразком, прикладом  для інших.

Під самооцінкою  розуміється  всебічне обстеження закладу освіти, підсумком якого є ретельно обговорене співробітниками всіх ланок діяльності думка або судження про результативність і ефективності організації й рівні розвитку, організованості, упорядкованості й досконалості процесів управління. Самооцінка звичайно проводиться при особистій участі керівництва навчального закладу.

Ціль самооцінки полягає  в наданні рекомендацій, заснованих на фактах і даних, що стосуються областей застосування ресурсів для поліпшення діяльності. Самооцінка може використовуватися  навчальним закладом для порівняння своєї діяльності із кращими в  певному класі досягненнями інших  закладів освіти.

Таким чином, самооцінка в  принципі відповідає на наступні питання:

 Що ми робимо?

 Наскільки добре ми  це робимо?

 Що ми могли б  робити краще? 

 Як ми могли б  робити це краще? 

 

2.5 Вибір методики проведення самооцінки

 

Першим питанням при проведенні самооцінки організації управління є вибір методу самооцінки, в основі якого лежить обрана модель. Фактично метод самооцінки являє собою перелік вимог до рівня організації процесів управління, які формулюються у вигляді критеріїв і під критеріїв моделі. Масштаб і ступінь самооцінки необхідно планувати, виходячи із цілей і пріоритетів розвитку конкретного вузу. Метод самооцінки визначає ступінь коректності й глибини самообстеження процесів управління, ступінь документальної обґрунтованості суджень, що виносяться, і, як наслідок, рівень трудомісткості проведення самооцінки.

У загальному випадку метод  самооцінки повинен задовольняти наступним  очевидним вимогам:

 бути простим для  розуміння; 

 бути легким при використанні;

 швидко здійснюватися  внутрішніми засобами при мінімальних  витратах ресурсів;

 застосовуватися для  оцінки всієї управлінської діяльності (у випадку комплексної оцінки) або її частини, наприклад, для оцінки конкретного процесу або підрозділу;

бути реалізованим комплексною  групою експертів або одним співробітником  за підтримки вищого керівництва;

 формувати вхідні дані  для більш всебічного й поглибленого  процесу самооцінки існуючої  системи керівництва і підвищення рівня ефективності її функціонування;

 визначати й полегшувати  розміщення пріоритетів і можливостей  для поліпшення, виходячи з наявних  ресурсів;

 сприяти розвитку якості управління в напрямку провідних навчальних закладів країни й вищих світових досягнень.

Існує кілька методів проведення самооцінки, такі як: метод моделювання  конкурсу, метод формулярів, метод  матричних діаграм, метод робочої  зустрічі, метод анкетування, метод  рівної участі.

Для проведення самооцінки управління НУЦЗУ я буду застосовувати метод матричних діаграм, головна перевага якого полягають у тому, що використання цього методу не вимагає більших витрат, обов'язкового залучення фахівців в області оцінки якості управління.

 

2.3 Проведення експрес-самооцінки  СФ РГУИТП

 

Для попереднього аналізу  дуже зручне застосування однієї з  різновидів методу матричних діаграм: методики експрес-самооцінки .

 

Для узагальнених результатів  по фактичному стану системи керування  НУЦЗУ і всієї діяльності вузу в цілому мною була використана методика експрес-самооцінки вузу за критеріями моделі вдосконалювання, запропонованої Європейським фондом керування якості ( EFQM ) і адаптованої Мисис (Керування стратегічного розвитку) до вищого навчального закладу. Експрес-самооцінка проводилася за допомогою анкетування викладачів, співробітників і вищого керівництва вузу.

Співробітникам  було запропоновано оцінити фактичний стан діяльності вузу за допомогою 9 критеріїв, представлених у таблиці 1, кожний критерій необхідно розглянути відносно НУЦЗУ

 по заздалегідь сформульованих  твердженнях ( від 1 до 13), вибудуваним  у порядку вдосконалювання діяльності  вузу. Максимальна оцінка «13»,  відзначена по всім дев'яти  критеріям моделі вдосконалювання  характеризує ідеальний стан  вузу, а мінімальна «1» - початковий  рівень.

 

Таблиця 1 – Критерії моделі вдосконалювання 

№ критерію

Назва критерію

Критерій 1  

Роль керівництва. Лідерство 

Критерій 2

Політика й стратегія 

Критерій 3

Керування персоналом

Критерій 4  

Використання ресурсів

Критерій 5  

Керування процесами 

Критерій 6  

Задоволеність студентів  та курсантів

Критерій 7  

Задоволеність персоналу 

Критерій 8  

Вплив вузу на суспільство 

Критерій 9  

Результати роботи вузу


 

 

 

Для наочної вистави результатів  експрес-самооцінки доцільно використовувати  стовбчасту діаграму ( малюнок 2), аналізуючи яку, можна зробити наступні висновки:

 показники практично  за всіма критеріями не перевищують  50 % від максимально можливої оцінки;

 найвищі середні бали  набрали критерії 3 (керування персоналом) і 9 (результати роботи вузу);

Информация о работе Обучение специалистов использованию ИСУ в ВУЗах