Обучение специалистов использованию ИСУ в ВУЗах

·        запровадження  інформаційно-комунікаційних технологій без попередньої апробації – 9%.

Серед причин, що стримують  використання інформаційно-комунікаційних технологій, в першу чергу називаються організаційні та технічні – відсутність вільного доступу до комп’ютерного обладнання, труднощі із своєчасним ремонтом та інші. Однак, головні проблеми – це проблеми психолого-педагогічні. Вони полягають у низькому рівні готовності науково-педагогічного складу до використання ІСУ, в управлінні школою, відсутності науково обґрунтованої методики використання ІСУ при управлінні вузом. Ось частина проблем без розв’язання яких неможливо позитивно вирішити питання в цілому.

Розглянемо можливі шляхи  забезпечення реалізації зазначених складових готовності колективу вузу до використання ІСУ.

В переважній більшості працівники вузів виросли з науковців, вчителів – предметників, інженерів. Лише незначна їх частина перепідготовлена за спеціальністю “Управління навчальним закладом”. Розглянемо, які знання про комп’ютерну техніку, ІКТ здобули вони під час навчання.

У вищих педагогічних навчальних закладах України введено обов’язковий курс «Нові інформаційні технології» (НІТ) в об’ємі приблизно 54 години, з яких на аудиторні заняття відводиться від 30 до 36 годин. Цей курс був зорієнтований на оволодіння студентами навичками застосування ЕОМ у різних видах роботи, вивчення структури і змісту педагогічних програм для ЕОМ, вимог до програмного забезпечення. Планувалося, що перед вивченням НІТ студенти оволодіють знаннями з курсу «Основи інформатики і обчислювальної техніки», «Технічні засоби навчання і методика їх використання» та предметів психолого-педагогічного циклу. Таке поєднання предметів було логічним і в своєму комплексі могло забезпечити підготовку майбутнього працівника вузу до використання ІСУ. Однак, поступово з навчальних планів педагогічних ВНЗ зник курс «Основи інформатики та обчислювальної техніки». Це призвело до значних змін у змісті курсу НІТ і орієнтації його на забезпечення оволодіння студентами первинних навичок роботи з операційною системою та прикладними програмами загального призначення. Враховуючи, що користувацькі навички роботи з ЕОМ в подальшому при вивченні інших предметів не закріплювались і не розвивалися (вдома більшість майбутніх педагогів комп’ютерів не мали), а за наступні три - чотири роки навчання комп’ютерна техніка і програмне забезпечення до неї неодноразово змінювались, то до вузів та шкіл приходив і продовжує приходити учитель або викладач (майбутній керівник) зовсім не підготовлений (ні технічно, ні методично) до використання ІСУ .

Управління закладом освіти — це особлива діяльність, у якій акцент все частіше переноситься на взаємини між людьми і трактується як взаємодія керівника і підлеглих на основі «суб'єкт-суб'єктних» відносин. Це діяльність, у якій її суб'єкти за допомогою планування, організації, управління, керівництва і контролю забезпечують організованість спільної діяльності студентів, викладачів, батьків, обслуговуючого персоналу та її спрямованість на кінцевий результат.

Такі напрямки діяльності керівника вузу як: управлінська діяльність; бібліографічна діяльність; дослідницьку діяльність; збір, накопичення і обробка методичної інформації, створення фонду науково-методичної інформації; навчання і самоосвіта, ефективніше вирішувати за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

Вдосконалення роботи з планування полягає у наступному:

1. На основі програмно-цільового  підходу складаються плани роботи  закладу на п'ятирічку, на рік.

2. Плануванні поточних справ, наприклад, на тиждень.

Одним з напрямків управлінської  діяльності ректора, є управління персоналом, що передбачає розробку структури масиву інформації в системі інформаційного забезпечення управління закладом.

Важливе місце у підвищенні ефективності управлінської діяльності керівника  відводиться використанню інформаційної системи управління. Мета використання системи: підвищити якість підготовки студентів за рахунок удосконалення управління з боку батьків, працівників деканатів на основі оперативної і всебічної інформації; удосконалення діяльності всіх підрозділів вузу за рахунок впровадження наукової організації праці, автоматизації збору, обробки інформації, оптимальне використання матеріальних, трудових ресурсів вузу за рахунок автоматизації розробки навчальних планів, складання розкладу занять, екзаменів, консультацій, а також автоматизації рутинної обчислювальної роботи з врахування різних кількісних показників роботи; підвищення оперативності управління на всіх рівнях за рахунок своєчасного і повного забезпечення управлінського органу оперативною інформацією для прийняття оптимальних рішень.

Використання ІСУ покликане забезпечити оперативність і точність контролю за ходом навчально-виховного процесу. Необхідні підсистеми ІСУ потрібно створювати на основі трьох найважливіших наборів даних: «Студент», «Викладач», «Фінансово-господарська діяльність».

Наприклад, підсистема «Деканат» охоплює інформацію про анкетні дані навчальної групи, облік одержання протягом кожного семестру оцінок і кількості "зароблених" заохочувань і стягнень.

Підсистема “Відділ кадрів” призначена для забезпечення суб’єктів управління інформацією про особисті, соціально-демографічні характеристики, освітньо-кваліфікаційний рівень, результативність діяльності працівників, підвищення професійної кваліфікації та ін.

Впорядкованість планової інформації разом із можливістю оперативного аналізу  дозволить вдосконалити внутрішній контроль, опрацювання даних контролю, дозволить давати науково обґрунтовані рекомендації коригувального характеру. Завдяки ІСУ немає потреби писати докладні звіти, підготовка яких займає чимало робочих і неробочих днів. На цій же основі може бути побудована програма звітності перед вищестоячими організаціями в питаннях статзвітності, фінансування і т. д. Велику допомогу може надати використання ІСУ в роботі з інформування батьків, громадськості.

Використання інформаційних систем управління сприяє раціоналізації управлінської діяльності керівництва вузу.

Доцільно вести тематику науково-методичної роботи педагогічного  колективу, періодичність роботи над  тією або іншою темою конкретних викладачів, інформацію про педагогічні  кадри: в якому році закінчив ВНЗ і прийшов працювати в даний заклад освіти, який предмет викладає, тижневе навантаження викладача, яку посаду займає на кафедрі, які громадські доручення виконує, в якому році підвищував кваліфікацію і де, над якою темою працює, анкетні дані. Ця операція скоротить час збирання необхідних даних про співробітників.

Питання підготовки керівництва до сучасного управління навчальним закладом шляхом застосування ІКТ розглядаються в Інституті інформаційних технологій та засобів навчання, Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України. Реальною допомогою стає підтримана Міністерством освіти і науки України освітня програма «Intel® Навчання для майбутнього». Програма добре зарекомендувала себе в системі післядипломної педагогічної освіти. Відпрацьовані програма, посібники, методичне забезпечення і методичні рекомендації, накопичений певний досвід проведення тренінгів на різних рівнях.

 

 

1.1 Вимоги до ІСУ:

·        розгалуження доступу користувачів;

·        ведення  бази даних студентів;

·        ведення  бази даних працівників вузу;

·        формування навчальних планів;

·        формування індивідуальних навчальних планів студентів;

·        ведення  звітності за результатами підсумкового контролю відповідно до робочого навчального  плану;

·        формування розкладу навчання;

·        занесення  підсумкових оцінок студентів до бази даних;

·        друк поточної, службової, статистичної та звітної документації;

·        динаміка руху контингенту;

·        звіт про відвідування;

·        оперативне отримання й узагальнення інформації про навчальний процес для прийняття  управлінських рішень;

·        створення  і підтримка документообігу;

·        створення  автоматизованої бази даних для  оперативних звітів;

·        ведення  алфавітних книг, особових справ співробітників та студентів;

·        конструювання  власних звітів педагогічних працівників  та адміністрації.

·      експорт  до системи створення заявок на виготовлення документів про освіту та студентських/учнівських квитків державного зразка Dp2000;

·        інтегрування з іншими програмами загальнодержавної системи ІВС «Освіта».

ІСУ повинна мати гнучку систему звітів, яка дозволяє користувачу самостійно створювати звіти за необхідними параметрами.

Більшість функцій повинна будуватися на безпосередньому логічному зв'язку з навчальним планом. Зв'язок анкетної частини програми з навчальними планами повинен надавати можливість автоматизувати майже всі основні функції деканату, відділу кадрів та бухгалтерії. Замовлення документів про освіту та студентських квитків повинно займати лічені хвилини. Для друку додатків до дипломів на стандартних бланках система повинна автоматично виводить з навчального плану та індивідуальної таблиці успішності студента оцінки з кожної дисципліни. Завдяки розвинутій функції пошуку повинна бути можливість отримати дані, навіть за неповними даними про особу.

1.2. Вимоги до користувачів  ІСУ.

Сьогодні людство постало  перед фактом, що знання оновлюються  навіть швидше, ніж відбувається зміна  поколінь. Це зумовлює необхідність суттєвих змін у самій освіті. Тому перед  освітою виникло складне двоєдине завдання: вона повинна осучаснюватися на основі новітніх технологій через  широке впровадження у навчально-виховний процес ІКТ, а також – формувати  в молоді риси, необхідні для успішної самореалізації в інформаційному суспільстві після завершення навчання в школі чи університеті.

Отже, інформатизація освіти є невід’ємною складовою інформатизації суспільства, відображує загальні тенденції  глобалізації світових процесів розвитку, виступає як визначальний інформаційний  і комунікаційний базис розвитку освіти, гармонійного розвитку особистості  і соціально-економічних систем суспільства.

Метою системи освіти в  сучасних суспільствах є інтелектуальний  та моральний розвиток людини, щоб  людина не була бездумним гвинтиком  тієї або іншої політичної, ідеологічної чи будь-якої іншої машини. Сучасному  суспільству потрібна людина самостійно, критично мисляча, що вміє бачити і  творчо вирішувати виникаючі проблеми. Таким чином, стратегічні напрямки розвитку освітніх систем у сучасному  суспільстві очевидні: інтелектуальний  та моральний розвиток людини на основі залучення її в самостійну діяльність у різних галузях знань. У ході реформ освіти у таких країнах  світу як США, Велика Британія, Франція, Німеччина, Канада та ін саме цей напрямок визнаний головним.

Результатами інформатизації освіти мають бути: розвиток інформаційної  культури людини (комп'ютерної освіченості); розвиток змісту, методів і засобів  навчання до рівня світових стандартів; скорочення терміну та підвищення якості навчання і тренування на всіх рівнях підготовки кадрів; інтеграція навчальної, дослідницької та виробничої діяльності; удосконалення управління освітою; кадрове забезпечення усіх напрямів інформатизації України шляхом спеціалізації  та інтенсифікації підготовки відповідних  фахівців.

Здійснюючи інформатизацію освітньої галузі, суспільство і  освіта мають в цілому переглянути  свої погляди на якість освіти, що надається, визначити основні її сучасні  і перспективні складові, а також  завдання щодо її досягнення в умовах інформатизації. “Якісна освіта – це та освіта, яка найефективніше готує людину до життя і діяльності в сучасних умовах, яка найбільшою мірою слугує розвиткові особистості, розвитку кожної людини”.

У таких умовах необхідне  наукове обґрунтування і прогнозування  процесу інформатизації вищої освіти, встановлення критеріїв, які визначають загальний рівень інформаційної  культури, моральні та професійні якості членів інформаційного суспільства, особливо його еліти – фахівців з вищою  освітою, формування змісту їхніх інформаційно-комп'ютерної  підготовки, адекватний вибір методів, засобів і форм цієї підготовки, а також детальний опис інфраструктури і механізмів, які забезпечують процес інформатизації вузу.

Загальною закономірністю управління є єдність систем управління освітою, яка відображає стабільність внутрішніх зв'язків системи, що визначають її цілісне існування, характер формування й розвитку (закономірність виявляється  в єдності інтересів усіх підсистем  об'єктів і суб'єктів управління).

Відповідність елементів  системи освіти один одному, як закономірність управління, обумовлює появу суб'єктів  управління, які ще В. Даль назвав «освітяни, вихователі й учителі» (або працівники органів управління освітою всіх рівнів, керівники навчальних закладів, викладачі).