Прогнозування

Землекористувачі.

Об'єктами оподаткування  є:

Земельні ділянки, які  перебувають у власності або  користуванні;

Земельні частки (паї), які  перебувають у власності.

Базою оподаткування плати  за землю є:

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням  коефіцієнта індексації;

Площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної  грошової оцінки земельних ділянок  офіційно оприлюднюється відповідним  органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті  житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється в розмірі 3% суми земельного податку.

Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов'язано з  функціональним призначенням цих територій  та об'єктів, справляється у п'ятикратному  розмірі податку.

Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах історико-культурного  призначення, використання яких не пов'язано  з функціональним призначенням цих  територій та об'єктів, справляється із застосуванням таких коефіцієнтів:

міжнародного значення — 7,5;

загальнодержавного значення — 3,75;

місцевого значення — 1,5 [4,ст. 276].

Підставою для нарахування  земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної  ділянки подають інформацію, необхідну  для обчислення і справляння плати  за землю.

Платники плати за землю  самостійно обчислюють суму податку  щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають  відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю  має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного  року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. (Додаток Е1)

Юридична особа зменшує  податкові зобов'язання із земельного податку на суму пільг, які надаються  фізичним особам за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності  або постійному користуванні і входять  до складу земельних ділянок такої  юридичної особи [4, ст. 286]

Підставою для нарахування  орендної плати за земельну ділянку  є договір оренди такої земельної  ділянки. Розміри та умови внесення орендної плати встановлюються у  договорі оренди між орендодавцем (власником) та орендарем [4, ст. 288]. Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю [4, ст 288, 290].

Основні надходження підприємств  відділу податкового супроводження  підприємств торгівлі та громадського харчування у 2012 році зображено на діаграмі 7.1.1. За 2012 рік в картках особових рахунків платників нарахована плата за землю 5474805,02 грн.

За 2012 рік з питань правильності обчислення земельного податку перевірено 77 підприємств, у 22 встановлено порушення, додатково нараховано 78 тис. грн., у  тому числі 11 тис. грн. фінансових санкцій  та 67 тис. грн. пені. За порушення чинного  законодавства до керівників підприємств  та головних бухгалтерів застосовано 22 адміністративних штрафів.

Діаграма 7.1.1. Надходження земельного податку

Джерело: Розраховано за даними ОДПС – ЦО з обслуговування ВПП ДПС (тис. грн.)

 

Джерело: Розраховано за даними МГУ Міндоходів — ЦО з обслуговування ВПП (тис. грн..)

 

Із 1416 зареєстрованих юридичних осіб земельний податок повинні сплачувати 301, фактично сплачують 254, мають пільгу 47 підприємств.

 

 

7.2. Сервісно-адміністративні аспекти збору за спеціальне використання водних ресурсів

 

Збір за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється відповідно до Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями.

Платниками збору за спеціальне використання води є водокористувачі  — суб'єкти господарювання незалежно  від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення  юридичної особи (крім бюджетних  установ), постійні представництва нерезидентів.

Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і  рибництва щокварталу наростаючим  підсумком з початку року та складають  податкові декларації за формою (Додаток Е2), а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту — починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання [4, ст. 326.1].

Філії, відділення, інші відокремлені підрозділи водокористувача, які мають  банківські рахунки, ведуть окремий  бухгалтерський облік своєї діяльності, складають окремий баланс, подають  податкові декларації та сплачують  збір за своїм місцем податкової реєстрації.

Платники збору подають одночасно  з податковими деклараціями органам  державної податкової служби копії  дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води.

У разі несплати збору або сплати його в не повному обсязі платниками збору протягом шести місяців  органи державної податкової служби подають інформацію про таких  платників збору до органів, що видають  дозволи на спеціальне водокористування, для вжиття стосовно них заходів  згідно із законом [4, ст.328].

Органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору, проводять  документальні перевірки правильності обчислення і сплати до бюджетів збору  за спеціальне використання водних ресурсів, при потребі - спільно з органами Мінприроди України, Державного комітету України по водному господарству і Комітету України з питань геології та використання надр.

Інспектор з ресурсних та неподаткових платежів, місцевих податків і зборів проводить камеральну перевірку розрахунку за спеціальне використання водних ресурсів. Перевіряють своєчасність подачі розрахунку. За не своєчасне подання розрахунку до ДПІ накладається адміністративний штраф у розмірі 10 нмгд. Проводиться перевірка даних звіту про використання води який подається щоквартально з даними зазначеними у розрахунку. Перевіряють ліміти забору води з фактичним її використанням. У разі перевищення водокористувачами встановленого ліміту збір за спеціальне використання водних ресурсів сплачується у п`ятикратному розмірі. Якщо в результаті перевірки виявлено заниження суми збору застосовуються фінансові санкції – штраф у розмірі 100% від суми заниження у разі повторного порушення протягом року штраф у розмірі 200%. За несвоєчасну сплату податку нараховується пеня у розмірі 120% ставки НБУ за кожен день прострочення. За результатами камеральної перевірки (в разі виявлення порушень чинного законодавства) складається акт перевірки інспектором.

Розглянемо надходження збору  за спеціальне використання водних ресурсів в цілому по ЦО (Діаграма 7.2.1).

Надходження збору за використання водних ресурсів як в річному, так і помісячному періоді збільшувалось.

 

Діаграма 7.2.1. Надходження збору за спеціальне використання водних ресурсів в цілому по ЦО

Джерело: Розраховано за даними МГУ Міндоходів — ЦО з обслуговування ВПП (тис. грн.)

 

За 2012 рік фактично надійшло 33548,61 грн. збору за спеціальне використання водними  ресурсами. З питань правильності обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики перевірено 93 підприємства, у 12 встановлено порушення, додатково нараховано 32 тис. грн., у тому числі 5 тис. грн. фінансових санкцій та 13 тис. грн. пені, штрафів.

 

 

3. Сервісно-адміністративні аспекти плати за користування надрами та видобування корисних копалин

 

Відповідно до ст. 28 Кодексу України  про надра від 27.07.94р. №132/94-ВР (із змінами і доповненнями) користування надрами є платним. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної економічної зони.

Відповідно до ст. 30 Кодексу України  про надра платежі за видобуток  корисних копалин визначаються з  урахуванням геологічних особливостей родовищ та умов їх експлуатації.

Розміри платежів за користування надрами  континентального шельфу і в межах  виключної економічної зони визначаються залежно площі ділянки, що надається  у користування, глибини моря та мети користування надрами. Нормативи плати за користування надрами та порядок їх справляння встановлюються КМУ.

Платниками платежів за користування надрами для видобування корисних копалин є усі суб`єкти підприємницької  діяльності незалежно від форм власності, які здійснюють видобування корисних копалин, включаючи підприємства з  іноземними інвестиціями.

Об`єктами обчислення плати є обсяг  фактично погашених у надрах балансових та позабалансових запасів корисних копалин, обсяг фактично видобутих  з надр корисних копалин, вартість мінеральної  сировини чи продукції її первинної  переробки, віднесена до обсягу видобутку  чи обсягу погашених в надрах запасів корисних копалин.

Якщо користувачі надр видобувають  позабалансові обсяги запасів корисних копалин, плата за відповідні обсяги запасів визначається як за балансові  обсяги запасів і справляється з коефіцієнтом 0,5.

За розробку техногенних родовищ  плата розраховується за нормативами, встановленими для відповідних видів корисних копалин, з коефіцієнтом 0,5.

Надрокористувачі обчислюють повну  суму плати після закінчення першого кварталу, півріччя, 9 місяців і року наростаючим підсумком з початку року виходячи з фактичного обсягу погашених в надрах запасів, обсягу видобутку або вартості видобутої мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки.

Сплата платежу за користування надрами для видобування корисних копалин провадиться платниками протягом десяти календарних днів після закінчення строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період

Платежі за користування надрами для  видобування корисних копалин загальнодержавного значення перераховуються платниками в розмірі 100% до державного бюджету [3].

Платежі за користування надрами для  видобування корисних копалин місцевого  значення перераховуються платником  до місцевого бюджету в повному  обсязі.

Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю сплати до бюджетів платежів за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюється державними податковими органами за місцезнаходженням родовища корисних копалин.

При проведенні камеральної перевірки інспектором перш за все перевіряється своєчасність подання розрахунку, платники щокварталу складають розрахунки за встановленими формами для кожного виду корисних копалин та подають їх органам ДПС за місцезнаходженням родовища корисних копалин не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, та 15 лютого року, що настає за звітним. В разі порушення строків подання розрахунку накладається адміністративний штраф на керівника підприємства та відповідальну особу у розмірі 10 нмдг. та штраф у розмірі 10% від суми що підлягає сплаті. Перевіряється правильність розрахунку в межах нормативів. В разі виявлення понад нормативного використання надр платник повинен сплатити збору у двократному розмірі. Перевіряють правильність заповнення розрахунку, арифметичні підрахунки. Перевіряють правильність визначення пільг.

При виявлені несвоєчасного перерахунку  збору, нараховується пеня в розмірі 120% облікової ставки НБУ. В разі недоїмки стягується штраф у розмірі 100% донарахованої за результатами перевірки суми збору.

Документальна перевірка правильності обчислення і своєчасності перерахування до відповідних бюджетів платежів за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюється державними податковими органами за місцезнаходженням родовища корисних копалин. До перевірок, за необхідності, залучаються органи Держгеології, Мінекобезпеки та державного гірничого нагляду.