Прогнозування

ПДВ є одним із найбільших джерел надходження коштів до бюджету України.

Проаналізуємо  надходження  ПДВ до Зведеного бюджету України від Центрального офісу за 2010-2012 роки які наведені в таблиці 2.1.1

 

Таблиця 2.1.1

Надходження ПДВ до Зведеного  бюджету України від Центрального офісу   за 2010-2012 роки

 

Роки	Планове значення надходжень, тис. грн.	Фактичне значення надходження,   тис. грн..	Відхилення
2010	25043,1	34948,8	9905,7
2011	41809,4	51726,7	9917,3
2012	62385,9	78044,8	15658,9

 

З таблиці 2.1.1 бачимо, що з  кожним роком збільшувались надходження ПДВ до бюджету. Так у 2010 році запланована сума надходжень перевиконана на 9905,7 тис. грн., у 2011 році – на 9978,3 тис. грн., а у 2012 році на 15658,9 тис. грн.. Це пояснюється зростанням кількості платників ПДВ та збільшенням обсягу оподаткованих операцій.

Усі платники податку зобов’язані сплачувати суми ПДВ.

Платником ПДВ є будь-яка  особа, що здійснює господарську діяльність і реєструється або підлягає реєстрації як платник такого податку. Якщо обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) протягом періоду останніх 12 календарних місяців перевищував 300000 тис. грн., то така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ, після чого їй присвоюється індивідуальний податковий номер, що використовується для справляння податку [2, ст. 180-181]. Відомості про проведення даних з нарахування чи відшкодування податку в особовому рахунку платника відображаються в Декларації з ПДВ (додаток Б5), яка потім передається для здійснення перевірки відповідним відділом.

Проведенню камеральної  перевірки податкової декларації з  ПДВ повинен передувати доперевірочний аналіз, сутність якого полягає в  тому, що координатор  управління вивчає:

матеріали реєстраційної  справи, інформацію щодо статутних  даних суб'єкта господарювання;

інформацію щодо розміру  вартості власних основних фондів платника, чисельності трудових ресурсів та іншу інформацію щодо господарської й  фінансової діяльності платника;

історію платника, його податкову  поведінку, результати перевірок;

наявність господарських  операцій у складі інформаційних  баз.

Перш за все, вивченню підлягають статутні дані суб'єктів господарської  діяльності, склад засновників та співзасновників, їх зміна. Одночасно  з цим розглядаються розмір та зміни статутного фонду. Якщо відбулися  інші зміни, відображені в установчих документах, то аналізуються вплив  таких змін на базу оподаткування, необхідність відображення їх у декларації [32].

Необхідно звернути увагу  на ритмічність діяльності суб'єкта господарської діяльності, динаміку обсягів продажу товарів (послуг), порівняти їх з розмірами задекларованих сум до сплати чи відшкодування, якщо мають місце відхилення, то встановити причини їх причини.

На етапі приймання  податкової звітності з ПДВ здійснюється камеральна перевірка, під час якої перевіряється:

реєстрація суб'єкта господарювання платником ПДВ;

чинність форми податкової звітності з ПДВ;

заповнення документів податкової звітності, що подаються на паперових  носіях засобами, які забезпечують збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (чорнилом, пастою кулькових  ручок, за допомогою друкарських  машинок, принтерів, засобів механізації  тощо);

відсутність підчисток, помарок, малопомітних виправлень;

повнота заповнення, а саме: наявність обов'язкових додатків, обов'язкових реквізитів, передбачених формою відміток;

наявність прочерків у  рядках, у яких відсутні цифрові  показники;

наявність підписів відповідних  посадових осіб;

скріплення печаткою платника податків.

Документи, за результатами візуального контролю яких виявлено недоліки в оформленні, не визнаються як податкова декларація з ПДВ. Працівником  підрозділу ведення та захисту податкової звітності звітність приймається  і пропонується платнику ПДВ доопрацювати подані документи, враховуючи виявлені недоліки.

Документи, не визнані як податкова декларація з ПДВ, реєструються в електронній базі податкової звітності  платника ПДВ у триденний термін від дня їх отримання (але не пізніше  наступного дня від граничного терміну  подання звітності). Працівником  підрозділу ведення та захисту податкової звітності надсилається повідомлення про невизнання органом ДПС декларації як податкової із зазначенням підстав  та пропозицією надати податкову  звітність, оформлену належним чином.

В електронній базі документи, не визнані як податкова звітність, реєструються та отримують статус "До відома", в коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення (про невизнання органом ДПС поданого документа як податкової звітності) та дата його відправки.

У разі якщо за результатами візуального контролю податкової звітності  з ПДВ недоліків у її оформленні не встановлено, така звітність реєструється як податкова звітність, що вважається прийнятою і підлягає подальшій  обробці.

Після введення інформації податкової звітності з ПДВ до електронної бази податкової звітності  органу ДПС працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності  проводиться:

 

 

автоматизована перевірка документів податкової звітності

верифікація даних податкової звітності, наданої платниками ПДВ  на паперових носіях;

передача інформації податкової звітності з ПДВ до центральної  бази даних податкової звітності  державної податкової служби щоденно (в міру обробки документів).

Результатом автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість є розподіл платників ПДВ  за наявності операцій з контрагентами  у поданій ними податковій звітності за категоріями якы наведені в таблиці 3.2

 

Таблиця 3.2

Розподіл платників податків на категорії

 

Категорії платників податків
Нульова категорія	Перша категорія	Друга категорія
розбіжностей при звірці показників податкової звітності контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань  та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум  ПДВ контрагентів) не виявлено. Задекларований податковий кредит відображено в податкових зобов'язаннях контрагентів (з урахуванням допустимого рівня розбіжностей, установленого ДПАУ)	виявлено розбіжності  при звірці показників податкової звітності  контрагентів, унаслідок яких задекларовано  податкового кредиту менше, ніж податкових зобов'язань контрагентом	виявлено розбіжності  при звірці показників податкової звітності  контрагентів, унаслідок яких задекларовано  податкових зобов'язань менше, ніж  податкового кредиту контрагентами, в тому числі: платником ПДВ включено суми ПДВ до податкового кредиту  на підставі документів, виписаних суб'єктом господарювання, незареєстрованим платником ПДВ, або виписаних платником ПДВ, що не подає податкову звітність з ПДВ

 

Результати автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість та проведений за ними розподіл платників ПДВ за категоріями  враховуються при визначенні категорії  уваги суб'єкта господарювання.

Обробка системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань  та податкового кредиту в розрізі  контрагентів на рівні Міндоходів проводиться щомісячно після здачі податкової декларації в тому числі додатка 5 (Додаток Б1.5).

Після опрацювання та співставлення системою на рівні Міністерства доходів та зборів податкової звітності по ПДВ результати надаються на регіональні ДПІ, де опрацьовуються виявлені розбіжності як податкових зобов’язань та податкового кредиту надсилається відповідні запити на підприємства (Додаток Б.1.6) та регіональні ДПІ (Додаткок Б1.7) на обліку яких знаходяться контрагенти.

В результаті опрацювання  підприємством подаються уточнюючі розрахунки до декларацій (Додаток Б1.8) за відповідні періоди, щодо усунення розбіжностей при наявності негативної інформації щодо конкретної поставки які надаються з регіональної ДПІ проведення контрольно-перевірочних заходів.

Податкові декларації з податку  на додану вартість підлягають обов'язковій  камеральній податковій перевірці  працівниками підрозділів оподаткування  юридичних, фізичних осіб протягом 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звітної податкової декларації до органу ДПС або днем фактичного подання уточнюючого розрахунку.

З метою посилення контролю за правомірністю декларування сум  бюджетного відшкодування ПДВ проводиться  первинний автоматизований розподіл податкових декларацій та розрахунків  з податку на додану вартість на групи за такими однорідними ознаками, як:

податкові декларації та розрахунки з податку на додану вартість суб'єктів  господарювання, які декларують від'ємне значення різниці між сумою податкового  зобов'язання та сумою податкового  кредиту з ПДВ та/або заявляють  суму бюджетного відшкодування ПДВ;

податкові декларації та розрахунки з ПДВ суб'єктів господарювання, які не декларують від'ємне значення різниці між сумою податкового  зобов'язання та сумою податкового  кредиту з ПДВ та/або не заявляють  суму бюджетного відшкодування податку  на додану вартість[18].

Метою проведення камеральної  перевірки податкової звітності  є виявлення й упередження  на першому етапі можливих порушень податкового законодавства за рахунок застосування окремих методів контролю та аналізу діяльності суб'єктів господарювання.

Основними завданнями камеральної  перевірки є:

перевірка своєчасності надання  звітності до органу Міндоходів;

логічний контроль, тобто  перевірка логічного зв'язку між  окремими звітними і розрахунковими показниками, порівняння звітних показників з показниками попереднього звітного періоду;

перевірка обґрунтованості  застосування ставок податку і податкових пільг, правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування, тобто виявлення методологічних помилок;

перевірка узгодженості показників, що повторюються в податкових деклараціях  і розрахунках;

співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів  та інших джерел;

попередня оцінка податкових декларацій і розрахунків щодо достовірності  окремих звітних показників, наявності  сумнівних фактів або невідповідностей, що вказують на можливі порушення  податкового законодавства.

Перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість, отриманих  органами державної податкової служби за відповідний звітний період, здійснюється у три етапи:

до приймання звітності  – узагальнення інформації щодо можливих податкових ризиків платника податку  на додану вартість, тобто вивчення наявної в органах державної  податкової служби інформації з інших  джерел;

під час приймання звітності  – безпосереднє проведення камеральної  перевірки;

після приймання звітності  – формування обґрунтованих висновків  та відповідна передача їх до підрозділів  податкового контролю юридичних  осіб, відділів контрольно-перевірочної роботи підрозділів оподаткування  фізичних осіб та податкової міліції  із застосуванням системи подвійного контролю.

При камеральній перевірці  декларації проводяться її арифметична  та методологічна перевірки, перевіряються  наявність і правильність заповнення всіх додатків, які необхідно було подати платнику разом з цією декларацією, відповідність суми податкового  зобов'язання, задекларованого платником  до сплати в бюджет чи до відшкодування  з бюджету, поданим розрахункам.

Здійснюється поглиблений  аналіз правильності заповнення рядків та показників декларації: відображення та розмежування податкового кредиту  за наявності оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, бартерних (товарообмінних) операцій у зовнішньоекономічній діяльності, порівняння розміру податкового  кредиту з податковими зобов'язаннями, коригування податкових зобов'язань  та кредиту, інші аналітичні операції.

Основними напрямками податкової перевірки є:

дотримання строків подання податкової декларації.

правильність вибору форми декларації. Платники податку, в яких згідно з чинним законодавством суми ПДВ повністю залишаються у їх розпорядженні для цільового використання або спрямовуються виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену);