Прогнозування

Оцінка вибухопожежонебезпеки  об'єкта здійснюється за результатами відповідного аналізу пожежонебезпеки  будівель, приміщень, інших споруд, характеру технологічних процесів і пожежонебезпечних властивостей речовин, що в них застосовуються, з метою виявлення можливих обставин і причин виникнення вибухів і  пожеж та їх наслідків.

Таким чином, методика аналізу  вибухопожежонебезпеки зводиться  до виявлення і оцінки потенційних  та наявних джерел запалювання, умов формування горючого середовища, умов виникнення контакту джерел запалювання  та горючого середовища, умов та причин поширення вогню в разі виникнення пожежі або вибуху, наявності та масштабів імовірної пожежі, загрози  життю і здоров'ю людей, навколишньому  середовищу, матеріальним цінностям.

Необхідність матеріальної оцінки вибухопожежонебезпеки потребує чітких критеріїв її визначення. Відомі два підходи до питань нормування в галузі вибухопожежонебезпеки: імовірнісний та детермінований.

Імовірнісний підхід, що ґрунтується на концепції допустимого  ризику, передбачає недопущення впливу на людей і матеріальні цінності небезпечних факторів пожежі з імовірністю, яка перевищує нормативну.

Детермінований підхід базується  на розподілі об'єктів за ступенем вибухопожежонебезпеки на категорії  і класи з позначенням їх конкретних кількісних меж залежно від параметра, що характеризує можливі наслідки пожежі та вибуху.

Класифікація об'єктів  за вибухопожежною та пожежною небезпекою здійснюється з урахуванням допустимого  рівня їх пожежної небезпеки, а розрахунки критеріїв і показників її оцінки, в тому числі ймовірності пожежі (вибуху) - з урахуванням маси горючих  і важкогорючих речовин та матеріалів, що знаходяться на об'єкті, вибухопожежонебезпечних  зон, які утворюються при нормальних режимах ведення технологічних  процесів і в аварійних ситуаціях, можливої шкоди для людей та матеріальних збитків.

Основою для встановлення нормативних вимог щодо конструктивних та планувальних рішень на промислових  об'єктах, а також інших питань забезпечення їхньої вибухопожежобезпеки  є визначення категорій приміщень  та будівель виробничого, складського  та невиробничого призначення за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

Категорія пожежної небезпеки  приміщення (будівлі, споруди) - це класифікаційна характеристика пожежної небезпеки  об'єкта, що визначається кількістю  і пожежонебезпечними властивостями  речовин і матеріалів, які знаходяться (обертаються) в них з урахуванням  особливостей технологічних процесів, розміщених в них виробництв.

Відповідно до ОНТП 24-86, приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяють на п'ять категорій (А, Б, В, Г, Д). Якісним критерієм вибухопожежної небезпеки приміщень (будівель) є  наявність в них речовин з  певними показниками вибухопожежної небезпеки. Кількісним критерієм визначення категорії є надмірний тиск, який може розвинутися при вибуховому загорянні максимально можливого  скупчення (навантаження) вибухонебезпечних  речовин у приміщенні.

Офісні приміщення МГУ Міндоходів - ЦО з обслуговування ВП за цією класифікацією відносяться до категорії «В» - пожежонебезпечні. 

Класифікація пожежонебезпечних  та вибухонебезпечних зон визначається ДНАОП 0.00 - 1.32.01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних  установок" (ПБЕ).

Характеристика пожежо- та вибухонебезпеки може бути загальною  для усього приміщення або різною в окремих його частинах. Це також  стосується надвірних установок  і ділянок територій. Приміщення, або їх окремі зони, поділяються  на пожежонебезпечні та вибухонебезпечні. Залежно від класу зони здійснюється вибір виконання електроустановок таким чином, щоб під час їх експлуатації виключити можливість виникнення вибуху або пожежі від  теплового прояву електроструму. І  все-таки стан протипожежного захисту  об’єктів, підпорядкованих МГУ Міндоходів - ЦО з обслуговування ВП, ще не відповідає діючим в Україні нормативно – правовим  актам з питань пожежної безпеки, значна їх кількість експлуатується з суттєвими порушеннями протипожежних вимог.

Отже, провівши детальне вивчення функціонування служби охорони праці  в МГУ Міндоходів - ЦО з обслуговування ВП, можемо стверджувати, що охорона праці знаходиться на задовільному рівні.

Пропонуються наступні напрямки поліпшення умов праці:

- необхідно, щоб відповідальні  особи за охорону праці в  цілому та несли встановлену  відповідальність за свої дії;

- потрібно розробити досконалішу  інструкцію, в якій би розглядалися  питання умов праці, такі, як: освітлення  приміщень, мікроклімат приміщень,  відповідність комп’ютерної техніки  сучасним еталонам, правила розміщення  розмножувальної техніки та правила  користування нею, основні правила  поводження з електричними приладами;

- у відповідності з  чинним законодавством при прийняті  на роботу працівників повинні  проводитися всі необхідні інструктажі;

- комп’ютери в робочих  кабінетах потрібно розмістити  згідно з встановленими нормативами;

- для попередження опромінення  працівників потрібно здійснювати  періодичний контроль, щодо рівня  електромагнітного опромінення  і вилучати небезпечне обладнання, яке не відповідає нормативним  вимогам;

- посилити відповідальність  керівників управління, щодо дотримання  вимог працеохоронного законодавства  з боку Комітету по нагляду  за охороною праці, та Фонду  соціального страхування, зокрема  контролю по здачі керівниками  іспиту по охороні праці.

ВИСНОВКИ

Процес розвитку і удосконалення  податкової системи триває, первісна організаційна структура податкових органів виконує свої завдання щодо надходження податків до бюджету. Так  підприємствами управління податкового  супроводження підприємств нафтогазового комплексу забезпечено надходження ПДВ в сумі 2299270,6 тис.грн., що на 432588,4 тис.грн. більше, ніж за 2011 рік. Загальна середньомісячна сплата по Центральному офісі з 2010 по 2012 рр. мала тенденцію до збільшення на 63,5%, але в січні 2011 року надходження ПДВ були більшими, ніж в січні 2012 року на 4,52%. Це пов’язано зі зменшенням обсягів реалізації продукції та збільшенням сплати ПДВ на митниці.

Нажаль, сучасна діюча  система оподаткування є не зовсім досконалою і не повністю відповідає вимогам часу. Сьогодні ще існують  неузгодженості та протиріччя окремих  норм податкових законів, їх нестабільність, безсистемне надання пільг та перекручуваня суті окремих видів  податків.

Необхідність реформування податкової служби, підвищення ефективності її діяльності обумовлені значним збільшенням  суб’єктів підприємництва, що потребує переходу до світових цивілізованих  норм в оподаткуванні, необхідністю створення єдиного інформаційного простору для державного контролю за товарно-грошовими потоками в країні. Тому на даний час назріла гостра необхідність невідкладного реформування податкової системи, створення цілісного, узгодженого, стабільного та раціонального податкового законодавства.

Для цього законодавство  має стати простим, зрозумілим для  суб’єктів оподаткування, не повинно  вносити додаткових бюрократичних  та правових труднощів як в роботу податкових органів, так і суб’єктів  господарювання. Стосунки працівників  податкової служб із платниками податків мають ґрунтуватися на повазі, довірі, можливості компромісу у вирішенні  податкових питань.

Основні напрями вдосконалення діяльності органів податкової служби у процесі  пошуку додаткових джерел наповнення бюджету в сучасних умовах мають  базуватися на таких важливих складових:

здійснення  заходів щодо залучення до оподаткування  тієї частини економіки, яка працює в тіні;

покращення  процесу адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів), запровадження  нових підходів до аналізу фінансово-господарської  діяльності суб’єктів господарювання;

здійснення  заходів щодо руйнування існуючих схем мінімізації підприємств реальної економіки, забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю надходження платежів до бюджетів, посилення роботи з  підприємствами, що ухиляються від  сплати податків, „мінімізаторами”, „транзитними”  та „фіктивними” підприємствами, ліквідація „податкових ям” тощо.

Як показала практика, процес контролю за справлянням податків, зборів (обов’язкових платежів) є складним і багатоаспектним. Мінлива система перехідної економіки  та сучасна фінансова криза платіжного балансу країни породжує неоднозначність  впливу багатьох макроекономічних показників на виконання статей доходів бюджетів.

Для налагодження партнерських відносин між державою та платниками податків, формування високої податкової культури населення та підтримки зусиль органів  податкової служби необхідно проводити  роз’яснювальну роботу з платниками податків на консультаціях, семінарах, під час зустрічей посадових  осіб органів ДПС із платниками податків. В державних податкових інспекціях в певній мірі вже проходять відповідні заходи, що сприяють покращенню відношень платників до державних службовців.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Конституція України від 28.06.1996 р., № 254к/96-ВР// Електронний ресурс/ Режим доступу: www.rada.gov.ua
2. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 №2456-VI – ВРУ.
3. Податковий кодекс України: Закон України  від 02.12.2010 р. №2755-VI.
4. Закон України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15.09.1995 р.№ 329/95-ВР//www.rada.gov.ua
5. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-ХІІ // Електронний ресурс/ Режим доступу: www.гаdа.gоv.uа
6. Закон України  «Про звернення громадян» від 02.10.96 р., №394/96 ВР.// Електронний ресурс/ Режим доступу: www.гаdа.gоv.uа
7. Закон України «Про інформацію» , від 02.10.92р., №2658-ХІІ.
8. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16.11.92р., №2783-ХІІ.
9. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21.12.93р., №3760-ХІІ.
10. Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку: наказом ДПА України від 10.04.08 №233.
11. Інструкція про порядок обліку платників податків, затверджена наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 979// Електронний ресурс/ Режим доступу: www.sta.gоv.uа
12. Наказ ДПА України «Про реорганізацію органів державної податкової служби м.Києва» від 30.11.2001 року № 483// Електронний ресурс/ Режим доступу: www.sta.gоv.uа
13. Наказ ДПА України «Про утворення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків» від 06 .12.2001 року № 584-а// Електронний ресурс/ Режим доступу: www.sta.gоv.uа
14. Наказ ДПА «Про подання електронної податкової звітності» від 10.04.2008 р. № 233// Електронний ресурс/ Режим доступу: www.sta.gоv.uа
15. Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість: наказ ДПА від 25.01.2011 р. № 41
16. Про затвердження порядку оформлення результатів не виїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства: наказ ДПА від 10.08.2005 № 327.
17. Про затвердження зразків форм актів перевірок та методичних рекомендацій щодо їх оформлення: наказ ДПА від 11.09.2008, № 584.
18. Про затвердження форм актів перевірок: наказ ДПА від від 31.01.03 № 50
19. Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів: наказ ДПА від 17.07.06 №416.
20. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.08 №355: Наказ ДПА України від 4.04.2011р. №213.
21. Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків: наказ ДПА від 03.07.01 № 266.
22. Порядок застосування податкової застави органами державної податкової служби: наказ ДПА від 28.08.01, № 338.
23. Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків: наказ ДПА від 24.12.2010, № 1042.
24. Онищенко В. А. Податковий аудит : навч. посіб. / за заг. ред. В. А. Онищенка, А. О. Чугаєва – Ірпінь : Академія ДПС України, 2003. – 398 с.
25. Податковий контроль : підручник / П. Ю. Буряк, Б. А. Карпінський, Н. С. Залуцька, В. З. Білінський. – К. : Хай-Тек Пресс, 2007. – 608 с.
26. Роз’яснення податкового законодавства та звернення громадян: практичні аспекти діяльності органів ДПС / Держ. податк. служба України; за заг. Ред.. О.О. Папаіки. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 256 с.
27. М. Чорний/ Режим виїзних <span class="Hyperlink__Char" style="