Організація безготівкових розрахунків у банках України та перспективи їх розвитку

  

     Спираючись  на дані табл. 2.1, необхідно сказати, що кількість поданих об’єктів на території України постійно зростає. Так, в середньому, на одне українське місто припадає 63 банкомати, 224 термінали та 167 імпринтерів. Це говорить про розвиток карткових платіжних систем та інфраструктури окремих банківських установ.

     Проте необхідно зауважити, що останнім часом  з кас магазинів і підприємств сфери послуг (ресторанів та інших закладів) стрімко зникають PoS-термінали – спеціальні обладнання для приймання до оплати пластикових карток. Зменшення кількості таких обладнань на 9,2 тис. од. (майже 8% усього PoS-термінального устаткування) вперше в історії вітчизняного карткового бізнесу зафіксував Нацбанк за підсумками I кварталу 2010 р. Найбільше було демонтовано PoS-терміналів, установлених ПриватБанком – беззастережним лідером у сегменті торговельного еквайрингу. Слідом з невеликим відривом іде один з колишніх лідерів цього ринку – “Надра Банк”. Нагадаємо, з 10 лютого 2009 р. у цій фінустанові працює тимчасова адміністрація НБУ. Банкіри пояснюють тенденцію скорочення карткової інфраструктури декількома причинами. Так, наприклад, від послуг терміналів проблемних банків торговці самі відмовляються через фінансову неспроможність обслуговуючого банку.

     Однак, основною причиною скорочення кількості PoS-терміналів учасники ринку називають оптимізацію банками своїх витрат, що призводить до демонтажу термінального устаткування в нерентабельних торговельних очках. На рис. 2.3 зображена динаміка змін обсягу безготівкових платежів.

     

Рис. 2.3. Зміна обсягів безготівкових платежів

     Таким чином, обсяги безготівкових платежів збільшуються з кожним роком в середньому в 1,56 разів і становить на даний час 18375 млн. грн. Це досить позитивна тенденція на українському фінансовому ринку, особливо в умовах світової фінансової кризи.

     Загальна  ж сума операцій з використанням  платіжних карток, емітованих українськими банками на 2 квартал 2010 року становить 104818 млн. грн, що майже в 5 разів більше, ніж за весь 2002 р.

     Темпи росту операцій з використанням  платіжних карток зображено на

рис.2.4 

Рис. 2.4. Темпи  росту операцій з використанням  платіжних карток 

     Отже, ми бачимо, що темпи росту цих  операцій є досить стабільними,

хоча у 2009 р. різко впали, що свідчить про руйнівний вплив світової економічної кризи на банківський сектор економіки України.

     Далі  розглянемо дані в обласному розрізі щодо кількості платіжних карток та інфраструктури їх обслуговування (табл. 2.3). 
 
 

Таблиця 2.3

Дані  в обласному розрізі  щодо кількості платіжних  карток

та  інфраструктури їх обслуговування за станом на 01.07.2010

Назва області Кількість платіжних карток платіжних карток в обігу банкоматів платіжних терміналів АР  Крим 947 894 1 284 366 1 355 5 339 Вінницька 771 594 1 032 282 786 1 881 Волинська 503 568 719 807 573 1 910 Дніпропетровська 3 542 673 9 248 882 2 708 13 593 Донецька 3 220 627 4 770 109 3 083 10 814 Житомирська 725 963 907 070 661 1 718 Закарпатська 469 061 638 635 625 1 515 Запорізька 1 279 524 1 963 778 1 275 4 783 Івано-Франківська 634 752 857 186 638 2 264 Київська 692 558 983 331 617 5 253 Кіровоградська 551 073 732 062 594 1 560 Луганська 1 275 806 1 661 015 1 329 3 640 Львівська 1 306 619 1 858 675 1 521 5 058 Миколаївська 731 224 982 576 762 2 926 Одеська 1 675 546 2 342 587 1 474 6 650 Полтавська 1 064 779 1 428 258 1 136 3 718 Рівненська 540 533 739 911 591 1 746 Сумська 706 248 961 286 708 1 774 Тернопільська 434 438 623 525 522 1 413 Харківська 1 541 092 2 379 039 1 689 5 922 Херсонська 640 855 822 713 675 2 071 Хмельницька 731 120 989 165 712 2 199 Черкаська 792 271 1 013 691 704 2 174 Чернівецька 317 351 467 181 396 1 339 Чернігівська 515 289 651 869 536 2 010 Київ 2 841 141 4 576 784 3 791 12 965 Севастополь 287 946 397 632 280 803 Усього:  28 741 545 45 033 415 29 741 107 038

 
 

     За  табл. 2.3 для порівняльного аналізу побудуємо діаграми, що проілюструють питому вагу показників розвитку ринку пластикових карток. На рис. 2.5 зображено питому вагу платіжних карток за областями України. 

     

 
Рис. 2.5. Питома вага платіжних карток за областями 

     За підсумками I кварталу 2010 р. Нацбанк відзначає загальне зменшення активних платіжних карток в обігу – майже на 8 млн. шт. Найбільші втрати щодо цього у ПриватБанку і “Райффайзен Банку Аваль”. За версією НБУ, на руках у населення 30,7 млн. “робочих” карток. У той же час О. Карпов вважає цю цифру завищеною: “Думаю, що серед них є ще 2-3 млн. “мертвих” карток”. Треба відзначити, що НБУ вперше оприлюднив загальну кількість карток, які взагалі не використовуються їхніми власниками, хоча строк їх дії не закінчився. Таких карток банківський регулятор нарахував майже 14 млн. шт., що становить третину всієї кількості “пластику”, емітованого вітчизняними банками. Найбільше пасивних карток НБУ виявив у портфелях ПриватБанку (6 млн. шт., тобто майже 33% усього портфеля), “Надра Банку” (1,8 млн. шт., 68%) і Правекс-Банку (0,6 млн. шт., 65%).

     Далі  на прикладі 10 найбільших банків України зробимо порівняльну характеристику кількості платіжних карток та інфраструктури їх обслуговування. У табл. 2.4 наведено дані про кількість пластикових карток, емітованих найбільшими банками України на 01.07.2010 р. 
 

Таблиця 2.4

Дані  у розрізі банків-членів платіжних систем щодо кількості платіжних

карток  та інфраструктури їх обслуговування за станом на 01.07.2010 
 

     

Назва банку	Кількість
	платіжних карток (активні)	банкоматів	платіжних терміналів
ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”	13 125 147	8 842	48 865
АТ  “Райффайзен Банк Аваль”	3 162 678	3246	11 132
ВАТ “ОЩАДБАНК”	1 826 832	1 184	3 293
ПАТ Промінвестбанк	1 795 053	1 822	3 946
АТ  “УкрСиббанк”	834 587	1 493	1 786
ПАТ “УКРСОЦБАНК”	755 448	1 132	4 322
АТ  “Укрексімбанк”	684 561	706	5 771
АТ ”БРОКБІЗНЕСБАНК”	624 563	601	682
АБ  “Укргазбанк”	572 878	1 064	1 426
АТ  “ІМЕКСБАНК”	569 958	259	862

     Таким чином, ми бачимо, що беззаперечним  лідером серед українських банків на ринку пластикових карток є ПриватБанк. На території України знаходиться в обігу близько 13,13 млн. карток, 8,8 тис. банкоматів та 48,9 тис. платіжних терміналів. Тобто в середньому на кожне українське місто приходиться по 19 банкоматів та 106 платіжних терміналів ПриватБанку. Варто зауважити, що кількість платіжних карток та терміналів цього банку перевищують сумарну кількість карток та терміналів інших 9 банків. На рис. 2.6 зображена графічно питома вага платіжних карток за 10 найбільшими банками України.

       

Рис.2.6. Питома вага платіжних карток 

     Таким чином, ринок пластикових карток в Україні монополізований чотирма банками – ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”, АТ “Райффайзен Банк Аваль”, ВАТ “ОЩАДБАНК” та ПАТ “Промінвестбанком”, що в сукупності займають 84% ринку пластикових карток України.

     По  оцінках Національного банку України випуск пластикових карток на початок 2010 р. перевищив 32 млн. шт. Однак до європейського рівня використання пластику ще далеко. Насамперед, це стосується рівня використання - 97% операцій із пластиком – це просте зняття готівкових коштів. Це відбувається тому, що комісія за зняття готівки у власній мережі банкоматів дорівнює нулю.

     З іншого боку, жодна з фінансових компаній не може своєї інфрастрауктурою цілком задовольнити потреби власників своїх карт. Включаючи найбільшу необ’єднану мережу, якою володіє Приватбанк. Виходом з такого становища є об’єднання апаратних парків. Зокрема відбулося об'єднання банкоматів Укрсоцбанку, Правекс-Банку й Укргазбанку, що включає мережі з 1100 автоматів. Крім того, перший Український міжнародний банк, одним з партнерів якого є Укрсоцбанк, вивів на ринок бренд “Радуга”, що включає 1700 пристроїв. Значна кількість банків, що не мають великих мереж, об’єдналися у мережу “Атмосфера”. Крім того, об'єднану мережу мають Укрсоцбанк і Ощадбанк. Інтеграція надає можливість у стислий термін і при мінімальних витратах на підтримку власної інфраструктури зайняти необхідну частку ринку. Інтеграція приводить до значного збільшення транзакцій, а зниження комісії компенсується збільшенням обігу.

     Компанії  з розвинутими іфраструктурами  – ПриватБанк, Райффайзен банк Аваль, Промінвестбанк і Банк Надра не укладають інтеграційних угод, з дрібними банками ділитися прибутками немає рації. Однак, якщо хтось з них об’єднається, то це складе більш 30%, що відбито в табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Порівняльна характеристика банкоматів 

     

Назва	Кількість учасників	Кількість автоматів	Назва банків
Радіус	21	1700	ПУМБ, Укрсоцбанк,Тас-Комерцбанк, Хрещатик, Донгобанк,ПроКредітБанк та ін.
Без назви	3	1100	Укрсоцбанк, Укргазбанк, Правекс-Банк
Без назви	2	720	Ощадбанк, Укрсибанк
Атмосфера	10		Кредитпромбанк, Форум, Мрія, Київ, Індекс-Банк, Агробанк
Приватбанк	1	3440
Райффайзен Аваль	1	1800

     Тому  на даний час банкіри-лідери встановлюють досить високі комісійні для за зняття грошей з банкоматів конкурентів. Тенденція до зміни становища пов’язана з приходом в Україну компанії Euronet Payments and Remittance, що керує банкоматами фактично в усьому світі. Її дочірня компанія “Євронет Україна” до кінця 2008 р. планує керувати 200 банкоматами. Першим учасником незалежної мережі став UniCredit. Подібне положення підриває монополію великих банків і вигідно, насамперед, малим і середнім банкам, а також іноземним фінансовим установам, що мають дрібні банківські мережі. Однак швидше за все, тарифи в існуючих банківських мережах не зміняться, оскільки на даний час Євронет має занадто маленьку мережу автоматів, щоб уплинути на ринок. Розвиток системи електронний платежів в Україні супроводжується зміною структури пластикових карт. Загальна частка дорогого пластику ще не досягає в загальній емісії банків скільки-небудь істотного рівня.  Наприклад, структура карткового портфеля АКБ “Укрсоцбанк” зображена в табл. 2.6.

Таблиця 2.6

Структура карткового портфеля

VISA Gold	3,50%
VISA Classik	1,80%
VISA Elektron Domestik	93,80%
Master Card Gold	0,20%
Master Card Standart	0,30%
Master Card Elektronik	0,40%