Аналіз напрямів вдосконалення системи державного пенсійного страхування в Україні

Уведемо таке позначення:   i_i + 0,2i_z = . Тоді дійсна вартість подібного потоку виплат пренумерандо:

    

 

де  kРx_т — імовірність прожити наступні k років для особи (х_m) , тобто ймовірність дожиття до віку x_m+k=x_(m+k) для особи, яка досягла віку х_т , що відповідає моменту набуття права на професійні пенсійні виплати,

0<x₀<x_l<x_m<x_(m+k)<x_n,

k=0;n-m-l;

Крр  — коефіцієнт заміщення пільговий повний;

V= - дисконтний множник

Повертаючись до практичного  використання принципу фінансової еквівалентності зобов'язань під час розроблення базової моделі, нагадаємо, що в термінах актуарної математики цей принцип реалізується за допомогою тотожності, в якій нетто-премія прирівнюється до актуарної вартості страхових виплат.

Тож, основою для попередньої  оцінки фінансової вартості пільг на момент набуття застрахованою особою — учасником ППС-права на отримання професійних пенсійних виплат є рівняння вартості, яке реалізує принцип фінансової еквівалентності зобов'язань і має такий вигляд:

P_(m)=A_(n),

Де P_(m) - розмір страхової нетто-премп, сплаченої в розстрочку, який відповідає загальній сумі облікованих на індивідуальному накопичувальному рахунку застрахованої особи - учасника ППС - коштів, на момент набуття нею права на отримання професійних пенсійних виплат із ППС;

A_(n) - актуарна дійсна вартість послідовності професійних пенсійних виплат застрахованій особі — учаснику ППС (очікувана вартість майбутніх страхових виплат на момент набуття права на отримання професійних пенсійних виплат). У розгорнутому вигляді тотожність (5) записують так:

 

 

 

 

 

Попередню оцінку фінансової вартості пільг учасників ППС, результати якої подано в табл. 3, здійснено з використанням агрегованої актуарної моделі на основі доступної на сьогодні як статистичної, так і прогнозної вхідної інформації з цих питань.

Наприкінці  приділимо увагу певним специфічним аспектам запроваджен-ня ППС в Україні, за якими доцільно досліджувати ефективність функціонування означених систем, а саме узгодженості тарифів відрахувань до ППС та пільговому оподаткуванню підприємств-учасників.

Що стосується першого питання, взаємовідносини означеного характеру чітко регламентовані ст. 11, п. 6 Проекту, згідно з яким пропозиції про розмір професійних внесків вносяться Кабінетом Міністрів України на підставі проведення актуар-них розрахунків професійних внесків і погоджуються з всеукраїнськими об'єднаннями профспілокм та всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприемців.

Базову актуарну модель попередньої оцінки фінансової вартості пільг учасників ППС було розроблено фахівцями на підставі умови збалансованості  страхової фінансової операції в  умовах індивідуального пенсійного страхування щодо типового учасника ППС, що відповідає основоположному принципу прийнятому в страхуванні, - так званому принципу фінансової еквівалентності зобов’язань. Були виділені основні припущення базової актуарної моделі попередньої оцінки вартості пільг учасників ППС. І отримані результати (табл. 3 ).

Таблиця 3.

Фінансова вартість пільг  учасників ППС

 

№ з/п.	Перелік учасників ППС  відповідно до поділу за Списками робіт  зі шкідливими й важкими умовами  праці та робіт, виконання яких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років	Тариф відрахувань (розрахунковий)
1	2	3
1	Учасники ППС, віднесені до списку № 1	19,03
2	Учасники ППС, віднесені до списку № 2	7,24
3	Учасники ППС, віднесені до списку № 3
3.1	Зайняті повний робочий  день на підземних і відкритих  гірничих роботах(включаючи особовий склад гірничорятувальних частин	7,64
3.2	Працівники провідних  професій на підземних і відкритих  гірничих роботах	9,25
1	2	3
4	Учасники ППС, віднесені до списку № 4
4.1	Трактористи-машинисти, безпосередньо заняті у виробництві  сільськогосподарської продукції  на підприємствах сільського господарства незалежно від форми власності  та господарювання.	5,48
4.2	Жінки, котрі працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів та екскаваторів.	6,81
4.3	Жінки, які працюють доярками (операторами машінного доїння) свинарками-операторами  на підприємствах сільского господарства незалежно від форми власності та господарювання	5,24
4.4	Жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну	5,24
4.5	Робітники текстильного виробництва, зайняті на верстатах  і машинах	5,24
4.6	Водіїї міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв	8,72
5	Учасники ППС, віднесені до списку №5
5.1	Підгруппа „А”
а)	Працівники, які здійснюють управління повітряним рухом і мають свідоцтво диспетчера, виконують роботи безпосередньо управління польотами повітряних суден	14,77
б)	Бортпровидники-жінки	16,47
5.2	Підгруппа „А”
а)	Інженерно-технічний  склад цивільної авіації	5,83
б)	Бортпроводники-чоловіки	7,13
в)	Робітники локомотивних бригад та окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію  перевезень і забезпечують безпеку  руху на залізничому транспорті та в метрополітені; водії вантажних  автомобілів, безпосередньо зайняті  в технологічному процесі на шахтах, рудниках, розрізах, кар”єрах, на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи	7,10
1	2	3
г)	Працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на полтових геологорозвідувальних, пошукових, топографічно-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних, розвідувальних роботах	7,23
г)	Робітники, майстри (у  тому числі старші майстри) та їх помічники, безпосередгьо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання	7,15
д)	Механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних  роботах у портах	5,54
е)	Плавсклад морського, річкового  і рибопромислового флоту (крім суден  портових, що постійно працюють в екваторії порту, службово-допоміжних, роз”їзних, приміського і внутрішнього сполучення)	7,10
5.3	Підгруппа „В”
а)	Працівники окремих  видів суден, професій і посад  плавскладу суден морського, річкового  й рибопромислового флоту	7,91
б)	Працівники освіти, охорони  здоров”я, соціального забезпечення	4,96
в)	Спортсмени-заслужені  майстри спорту міжнародного класу-члени  збірних команд	32,31
г)	Артистки театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств  і колективів
1	Артисти балету та балету на льоду	10,93
2	Артисти-вокалісти (солісти) театрів опери та балету, музичних і музично-драматичних театрів, концертних організацій, телебачення і радіомовлення, оперних студій вищих навчальних закладів мистецтв	6,86
3	Артисти хору театрів  і балету, інших театрів, телебачення, радіомовлення	12,68
4	Інші творчі працівники театрів	7,83
6	Учасники ППС, віднесені до списку №6
6.1	Особи льотно-випробувального  сладу авіації	7,69
6.2	Працівники льотного складу цивільної авіації	7,79
6.3	Працівники, які здійснюють управління повітряним рухом і мають посвідчення (диспетчери, старші диспетчери, керівники польотами)	10,18

Аналізуючи отримані результати , можна дійти  висновку, що запровадження ППС може виявитися  занадто важким тягарем для роботодавців – вкладників, а також усвідомити, наскільки високовитратною може бути щедра пенсійна система. Тому однією з необхідних умов досягнення якомога вищої ефективності функціонування ППС в Україні є наявність реальної економічної зацікавленості як працівників, так і роботодавців безпосередньо щодо участі в означеній системі.

Запровадження ППС обумовлює  появу додаткового фінансового  навантаження на платників страхових  внесків. Отже, важливим з принципової  точки зору  для роботодавців-вкладників є питання, пов’язані з визначенням  фінансових ресурсів для формування згаданих пенсійних внесків.

У цьому аспекті належна  увага має приділятися, зокрема, питанням узгодженості тарифів відрахувань  до ППС, зважаючи на реальні фінансові  можливості підприємств-вкладників, а  також стимулюванню сплати пенсійних внесків до НПФ, у тому числі на користь застрахованих осіб – учасників ППС, через спрощення системи оподаткування.

З точки зору роботодавця  – вкладника сплата страхових  внесків до ППС за рахунок коштів, що залишаються в розпорядженні  підприємства-вкладника після здійснення всіх необхідних платежів – сплати існуючих на сьогодні обов’язкових податків і виплат заробітної плати, тобто зарахування чистого прибутку, вбачається недоцільною. Вирішення поточних виробничих завдань також потребує значних інвестицій, що формуються головним чином за рахунок того самого чистого прибутку. Наявний рівень реальних доходів чималої кількості підприємств вкладників, який є недостатньо високим, призводить до того, що більшість роботодавців взагалі не дуже схильні , часто просто не маючи фінансової можливості, до додаткової сплати означених страхових внесків. Крім цього, сумний досвід спілкування з „тратсами”, банкрутство ряду відомих банків тощо сприяють природному поширенню досить обережного ставлення до будь яких нововведень стосовно фінансових питань. Отже як роботодавці так і працівники, цілком обґрунтовано вважають, що обрання НПФ як фінансового посередника інвестування пенсійних активів пов’язане з певним ризиком щодо їх повернення та забезпечення очікуваного рівня пенсійних виплат.

Для виникнення заінтересованості  роботодавців – вкладників у формуванні коштів, передбачених на професійне пенсійне забезпечення найманих працівників, необхідно  відшукати такі джерела фінансування пенсійної програми, які б з  одного боку, не були занадто обтяжливими для платників внесків, з іншого – забезпечували необхідну достатність резерву майбутніх пенсійних виплат.

Досвід створення ППС  за кордоном свідчить, що успішне розв’язання  цієї проблеми можливе лише завдяки  використанню податкових пільг, застосування яких дасть змогу перерозподілити фінансові потоки, які спрямовуються роботодавцем на сплату податку на прибуток.

Маючи на меті досягнення якомога вищої ефективності функціонування ППС, доцільним вбачається врахування таких аспектів коректного їх запровадження:

- джерела фінансування пенсійної програми  підприємства та їхні обсяги визначаються фінансово-економічним становищем підприємства безпосередньо. Якщо участь в ППС обумовлює надмірне фінансове й податкове навантаження на роботодавця вкладника, не супроводжується податковими пільгами і поверненням інвестицій, то запровадження означеної системи втрачає сенс;

- повинен діяти принцип узгодженості тарифів  відрахувань, зважаючи на реальні можливості підприємства;

- введення податкових пільг з метою стимулювання участі роботодавця – вкладника в ППС;

- вдосконалення порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці з боку Державної експертизи умов праці, для створення реальних стимулів з поліпшення умов праці на робочих місцях зі шкідливими та важкими умовами;

- проведення глибокого соціально-економічного аналізу для забезпечення адекватності всіх пенсій у перехідний період. Особливу увагу придати бюджетній сфері;

Необхідно чітко усвідомлювати  складність і багатогранність процесу створення нової системи фінансування пільгових пенсій за рахунок обов’язкових страхових внесків роботодавців - вкладників до пенсійних та корпоративних пенсійних фондів, які діятимуть у межах законодавства про накопичені пенсійні заощадження, а також те, що позитивна динаміка означеного процесу здатна проявитися тільки поступово протягом певного терміну [25, с.25-33].

 

Висновки до розділу Аналізуючи адміністративні дані, надані відповідно до Положення про порядок надання адміністративних даних особою, що здійснює управління активами пенсійного фонду (відкритого, корпоративного, професійного), затвердженого рішенням Комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.08.2004 р. № 340 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 31.01.2005 р. № 117/10397 можна зробити такі висновки:

- спостерігається тенденція збільшення кількості НПФ, в той же час розподіл по регіонам залишається відносно сталим;

- зростання темпів формування активів недержавних пенсійних фондів (величина вартості чистих активів фондів з кварталу в квартал збільшується);

- середня величина чистої вартості одиниці пенсійних внесків склала 1,11 грн., в II кварталі 2006 року цей показник склав 1,14 грн.;

- у структурі активів НПФ переважають грошові кошти на банківських рахунках та активи в цінних паперах.

 

Оскільки в основу системи професійного страхування  покладено принцип рівності та справедливості, то необхідно звільнити солідарну  систему від надмірних виплат пільговикам. Це сприяло б підвищенню фінансової стабільнотсі пенсійної ситсеми. Вирішити зазначену проблему передбачається завдяки створеню професійної пенсійної системи, яка функціонуватиме в межах недержавного пенсійного забезпечення і базуватиметься на обов”язкових пенсійних внесках роботодавця на користь пільгових категорій осіб: зайнятих у шкідливих і важких умовах праці або на роботах, що дають право на пенсію за вислугу років. Передбачається що сплачувати внески будуть тільки роботодавці. Ці внески спрямовуватимуться не в Пенсійний фонд, а до професійних корпоративних фондів, які діятимуть в межах недержавного пенсійного забезпечення [26, с.17-18].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1.Пенсійна система, головний елемент якої – обов”язкове державне пенсійне страхування, є однією з основних гарантій соціального захисту, завданням якого є підтримка матеріального добробуту громадян та їхніх сімей при виході на пенсію за віком, за інвалідністю чи в разі втрати годувальника.

2.Пенсійна система залежить  від багатьох показників соціально-економічного  розвитку: від стану ринку праці, рівня і динаміки заробітньої плати, дієвості соціальної, податкової, банківської, цінової та інших складових політики держави.

3.Запровадження державного пенсійного  страхування на сучасному етапі  ускладнюється багатьма проблемами: низька частка заробітної плати у валовому внутрішньому продукті, наявність в економіці тіньового сектору, демографічний спад, невідпрацьованість системи управління пенсійними ресурсами на принципах соціального партнерства.

4.Залишаються нерозв”язаними проблеми, пов”язані зі становищем і розвитком теоритичних основ функціонування механізму загальнообов”язкового державного пенсійного страхування. Недостатньо досліджені роль пенсійного страхування як інституту й механізму соціального захисту непрацездатного населення, соціально-економічна сутність пенсійної системи. Потребує вдосконалення механізм підвищення заробітної плати як основи збільшення пенсійних внесків .

5.Нова страхова пенсійна система,  будучи залежною від багатьох  складових та показників соціально-економічного розвитку, потребує реформування структури і змісту моделі пенсійної системи. Вагомий внесок у процес реформування пенсійної системи зробив Світовий банк, який понад 10 років тому розробив трирівневу модель, а на початку 2005 р. запропонував п”ятирівневу модель.