Аналіз напрямів вдосконалення системи державного пенсійного страхування в Україні

 

Однією з принципових  особливосте пенсійної реформи  в Україні є прагнення звільнити  реформовану солідарну систему  від невласних ій виплат, зокрема  пільгових пенсійних виплат окремим категоріям працівників, а також певних видів соціальних виплат, передбачених законодавством, чинним до 1 січня 2004 р.

Із запровадженням системи  пенсійного страхування збережено  право на отримання пільгових  пенсійних виплат застрахованими особами, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими, особо шкідливими, важкими й особливо важкими  умовами праці або на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових підставах або за вислугу років, за умови досягнення відповідного пільгового пенсійного віку та наявності необхідної тривалості професійного та загального трудового стажу. Однак передбачено, що з часом подібні виплати будуть переведені до професійних та корпоративних пенсійних фондів, створення яких передбачено Законом України „Про недержавне пенсійне забезпечення”.

Процес реформування пенсійної системи України в  частині коректного запровадження  професійних пенсійних систем (ППС) характеризується на сьогодні ретельною  розробкою та поглибленим аналізом перспективного законодавства з використанням підходів економіко-математичного моделювання й широким обговоренням на всіх етапах його проходження. Дослідження щодо оцінки фінансової спроможності ППС за нинішньої соціально-економічної ситуації у країні набувають особливої актуальності та практичної цінності, з метою встановлення соціально й економічно обґрунтованих тарифів відрахувань до означеної системи.

Метою цього дослідження  є обґрунтування доцільності  та своєчасності запровадження ППС  на даному етапі реформування пенсійної системі в Україні, висвітлення певних специфічних аспектів запровадження означеної системи, за якими доцільно досліджувати ефективність її функціонування в майбутньому, та здійснення попередньої оцінки фінансової вартості пільг учасників ППС.

Запровадження ППС передбачалося з 1 січня 2007 р., однак цей термін не є остаточним.

Однією з особливостей запровадження ППС в Україні  є їх створення за принципом обов’язковості як додаткової складової пенсійного забезпечення через накопичувальні пенсійні фонди. Перспективним законодавством України передбачено сплату внесків на користь застрахованих осіб – учасників ППС- лише роботодавцями-вкладниками безпосередньо.

Створення ППС на базі накопичувальних пенсійних фондів має розглядатися як важливий чинник кадрової політики. У процесі розроблення Проекту значну увагу було приділено обговоренню відповідних підходів зі стимулювання роботодавців до поліпшення умов праці на робочих місцях зі шкідливими та важкими умовами, згідно з яким роботодавець припиняє перерахування обов’язкових страхових внесків до ППС у разі забезпечення нормальних (оптимальних) або допустимих умов праці на робочих місцях зі шкідливими і важкими умовами праці, що має підтверджуватися атестацією робочих місць.

Базову актуарну модель попередньої оцінки фінансової вартості пільг учасників ППС було розроблено фахівцями на підставі умови збалансованості страхової фінансової операції в умовах індивідуального пенсійного страхування щодо типового учасника ППС, що відповідає основоположному принципу прийнятому в страхуванні, - так званому принципу фінансової еквівалентності зобов’язань.

 

Основні припущення базової актуарної моделі попередньої  оцінки фінансової вартості пільг учасників  ППС.

 

1.Корпоративний або професійний пенсійний фонд діє на основі повної фондованості, тобто фінансування професійних пенсійних виплат застрахованій особі — учаснику ППС — здійснюється лише на основі сплачених на її користь страхових внесків та інвестиційного доходу.

2.Як типові учасники ППС розглядаються застраховані особи, які на момент запровадження ППС не мали жодного пільгового професійного 
стажу. Для учасників страхових пільгових схем, які на момент запровадження ППС мали частковий або повний пільговий професійний стаж, страхові внески до ППС залишатимуться на загальновстановленому рівні, а дефіцит коштів за період роботи   в   особливих   умовах   до   запровадження обов'язкових відрахувань до ППС фінансуватиметься зовнішніми до фонду джерелами (наприклад, ПФУ).

3.Розміри обов'язкових професійних пенсійних внесків на користь застрахованих осіб — учасників ППС -  визначаються відповідно до поділу за Списками робіт зі шкідливими і важкими умовами праці та робіт, виконання яких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та окремо для осіб чоловічої та жіночої статей у випадках наявності означеного поділу (далі - Списки).

4.Заробітна плата, з якої сплачуються страхові внески до ППС,відповідає середній заробітній платі відповідної пільгової категорії в розрізі 
Списків. Для оцінки фінансової вартості пільг учасників ППС реальний розмір заробітної плати на момент початку трудової діяльності в особли-вих умовах, тобто на момент початку сплати обов'язкових професійних пенсійних внесків, є несуттєвим і вважається рівним умовній одиниці.

5.Як розрахунковий період по страховому внеску розглядається календар-ний рік. При необхідності алгоритми можуть бути модифіковані орієнтовно на місячний розрахунковий період стандартними методами актуарної математики.

6.Працівник стає учасником ППС починаючи з моменту початку трудової діяльності на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці або на робо-тах, виконання яких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах чи за вислугу років.

Логічно припустити, що особа працює в умовах, які надають право на пільгові пенсійні виплати, у молодому віці на початку трудової діяльності. На думку авторів, цей варіант є найбільш імовірним для типового учасника ППС як з точки зору фізіологічних особливостей, притаманних віку, так і з огляду на більшу тривалість періоду інвестування пенсійних активів.

7. Тривалість пільгового професійного стажу відповідає нормам ст. 7 Проекту.

8. Після того як працівник заробив встановлений для отримання пільги професійний стаж, існує період до набуття особою права на отримання 
професійних пенсійних виплат, протягом якого працівник або продов-жує трудову діяльність в особливих чи на загальних умовах, або взагалі припиняє власну трудову діяльність. В базовій моделі приймається апріорі, що протягом вказаного періоду працівник продовжує трудову діяльність на загальних умовах до моменту набуття права на отримання професійних пенсійних виплат з ППС.

9.Участь працівника в ППС не припиняється після того, як працівник, заробивши встановлений для отримання пільги професійний стаж, продов-жує трудову діяльність на загальних умовах. Протягом вказаного періоду сплата страхових внесків до ППС припиняється, але нараховується інвестиційний дохід на відповідні пенсійні накопичення.

10. Загальний стаж участі працівника в ППС визначається як сума двох величин – пільгового професійного стажу та наступного трудового стажу роботи на загальних умовах до досягнення пільгового пенсійного віку

11. Нормативний термін виходу на пільгову пенсію для відповідної пільгової категорії осібприймається на рівні, закладеному в Проекті.

Враховуючи  існуючу сьогодні в Україні недовіру населення до різного роду фінансових установ, як одне з припущень моделі розглядається випа-док, коли особа скористається правом на отримання професійних пенсійних виплат безпосередньо на момент його виникнення незалежно від того, чи продовжує, чи припиняє вона власну трудову діяльність на загальних умовах.

12.Період виплати  пільгової пенсії з  ППС (пільговий пенсійний період) визначається вихо дячи з різниці загальновстановленого (чоловіки -60 років, жінки — 55 років) та дострокового віку виходу на пенсію.

13.Попередня оцінка фінансової вартості пільг учасників ППС здійснює- ться виходячи з очікуваних розмірів професійних пенсійних виплат за-страхованим особам. При цьому очікуваний розмір першої професійної пенсійної виплати встановлено на рівні, закладеному в чинному законодавстві.Розміри подальших очікуваних виплат розглядаються на розрахунковому рівні з урахуванням щорічної прогнозної індексації. У базовій моделі закладено щорічну індексацію пенсійних виплат з 
ППС на рівні 20% зростання реальної заробітної плати з огляду на загальноприйняті підходи до цього питання у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Насправді цей показник має бути розрахунковим, виходячи з реальних фінансових можливостей ППС.

14. Інвестиційний дохід враховується на прогнозному рівні.

15.Базову модель розроблено з використанням поняття нетто-премії, яка забезпечує лише покриття очікуваних страхових виплат, тобто будь-які додаткові навантаження на систему адміністративними витратами не розглядаються. Подібні навантаження враховані під час здійснення актуарних розрахунків згідно з агрегованою актуарною моделлю.

16.Припускається, що значення всіх внутрішніх індексів моделі є усередненими і залишаються незмінними протягом повного розрахункового періоду участі застрахованої особи у ППС. У процесі практичного здійснення актуарних розрахунків згідно приведених алгоритмів можна використовувати прогнозні ряди таких показників.

17.З огляду на практичну відсутність спеціально розроблених таблиць смертності за Списками попередню оцінку фінансової вартості пільг учасників ППС здійснено з використанням звичайних таблиць смертності. Однак на майбутнє при проведенні актуарних розрахунків на основі представленої моделі доцільним вбачається спиратися на дані спеціальних таблиць смертності відповідно до поділу за Списками.

Вихідним  моментом процесу розроблення базової актуарної моделі попередньої оцінки фінансової вартості пільг учасників ППС є досліджен-ня внутрішньої динаміки фінансових потоків протягом відповідних періодів накопичення та виплат.

З цією метою, згідно з припущеннями, поділимо загальний період участі застрахованої особи в ППС на такі часові інтервали:

[х₀;х₁) - період, протягом якого застрахована особа-учасник ППС – займаеться трудовою діяльністю в особливих умовах, які надають право на отримання професійних пенсійних виплат (перший етап - накопичення);

[х_1;х_м) - наступний період до набуття застрахованою особою- учасником ППС- права на отримання професійних пенсійних виплат (другий етап -накопичення);

[х_м;_;х_n) – період від набуття застрахованою особою – учасником ППС- право на отримання пррофесійних пенсійних виплат до моменту досягнення нею загальнопоставленого пенсійного віку (третій етап -виплати);

Для кращого візуального  сприйняття нижче подано схематичну вісь відповідних часових інтервалів базової актуарної моделі попередньої оцінки вартості пільг учаників ППС.

 

 

 

Перший етап –             Другий етап-              Третій етап-

накопичення                накопичення                виплати

*_______________*_________________*_________________*____________

х₀                                             х_l                                                    х_n                                                    x_m

              l-років                        (m-1)-років               (n-m)-років

Для здійснення подальшого моджелювання введемо функцію зростання  розміру реальної заробітньої плати  такого вигляду:

Z_k = (1+і)^k,  Z_k є [x_k-1;x_k), k= ,

 

де, і_z – індекс зростання реальної заробітньої плати в поточному році накопичення;

і_і-щорічний індекс инфляції;

і_z+ і_{і =} і –додатковий індекс.

 

Така функція  є ступінчастою, зі сталими значеннями протягом довільного річного інтервалу.

Перший етап (накопичення) — [х₀;х₁) : протягом l років на початку кожного року здійснюється страховий внесок на користь застрахованої особи -учасника ППС у розмірі X від поточної заробітної плати такої особи. Розміри першого та останнього страхових внесків до ППС становлять

ХZ₁ = Х(1 +i)^l   та   ХZ₁ = Х(1 +i)^l відповідно.

Розмір накопиченої  суми на кінець l -го року розраховують так:

 

 

 

де i_d — річна ставка дохідності;

1 + i_d — річний множник приросту.

Другий етап (накопичення) — [x_l; х_т ): протягом (m-l) років здійснюється нарощування суми P_(l), за рахунок дохідності, тобто накопичена протягом

періоду повного  професійного стажу сума Р_(l) інвестується (нарахування згідно із законом складних відсотків та з урахуванням інфляції).Отже, розмір накопиченої на кінець періоду, тобто на кінець   m-го року, суми становитиме:

 

           

=

 

де i_d+i_i= ;

1 + = 1 + і_d + і_і   — річний множник приросту.

Третій етап (виплати – страхова рента) — [х_т; х_п ): протягом (n— m) років професійні пенсійні виплати застрахованій особі — учаснику ППС — здійснюються на початку кожного року в такий cпосіб: перша у розмірі

 k_pp Z_т+1 , наступні індексуються на 20% зростання реальної заробітної плати за попередній рік. а також на і_і — щорічний індекс інфляції.Маємо справу зі зростаючою страховою рентою, тобто із сукупністю виплат, кожен член якої пов'язаний з певною ймовірністю, зростаючи згідно із законом геометричної прогресії, починаючи з виплати в розмірі k_pp Z_т+1 = k_pp(1+i)^m+1. Розмір останньої виплати дорівнює k_pp(1+i)^m+1(1+i_i+0.2i_z)^n-m-1 відповідно.