Аналіз напрямів вдосконалення системи державного пенсійного страхування в Україні

Основні переваги участі у системі недержавного пенсійного забезпечення (для роботодавця):

-  посилення соціального захисту працівників,

- покращення кадрової ситуації на підприємстві (за рахунок зниження плинності кадрів, утримання кваліфікованих працівників, омолодження колективу),

- підвищення зацікавленості працівників у результатах роботи, через зростання розміру заробітної плати, 

-  формування корпоративної культури на підприємстві,

-  створення позитивного іміджу соціально орієнтованого підприємства-роботодавця.

Додаткові фінансові можливості:

- оптимізація витрат на соціальне забезпечення працівників за рахунок пільгового оподаткування,

- залучення з пенсійних накопичень довгострокових фінансових ресурсів для реалізації власних інвестиційних програм.

Основні можливості участі у системі недержавного пенсійного забезпечення (для фізичної особи):

- має можливість подбати про гідний рівень життя після виходу на пенсію,

- може бути учасником одночасно в декількох недержавних пенсійних фондах,

- може передавати пенсійні накопичення у спадок.

Система гарантій недержавного пенсійного забезпечення:

Одним з найпоширеніших питань, які сьогодні хвилюють громадян України у сфері недержавного пенсійного забезпечення, є гарантії захисту пенсійних активів.

Додаткові фінансово-інвестиційні можливості :

-  чітко визначені особи, які обслуговують недержавні пенсійні фонди. Головними з них є: адміністратор, компанія з управління активами недержавного пенсійного фонду, банк-зберігач активів недержавного пенсійного фонду.

-  з метою підвищення надійності недержавних пенсійних фондів, законодавством визначена особлива система повноважень цих суб’єктів, що полягає в їх взаємному контролі.

-  Кожен з цих суб’єктів повинен отримати ліцензію для провадження відповідної діяльності. Процес ліцензування є достатньо складним і передбачає перевірку надійності та професійності відповідних суб’єктів.

-  Встановлена жорстка система звітності суб’єктів, що обслуговують недержавний пенсійний фонд, а також постійний контроль за їх  діяльністю з боку органів державної влади.

Контроль  за використанням активів:

-  Обов’язкове відокремлення активів засновників пенсійного фонду, роботодавців-вкладників та фінансових установ, які обслуговують пенсійний фонд, від пенсійних активів учасників фонду з метою унеможливлення банкрутства пенсійного фонду.

-  Прибуток, отриманий внаслідок інвестиційної діяльності пенсійного фонду, розподіляється виключно між учасниками фонду.

-  Активи пенсійного фонду не можуть бути предметом застави, на них не може бути звернене будь-яке стягнення або застосована конфіскація (якщо вони сформовані з коштів, отриманих на законних підставах).

-  На активи пенсійного фонду не може бути звернене стягнення за вимогою кредиторів компанії з управління активами, засновників фонду, роботодавців, що є вкладниками фонду, адміністратора, зберігача фонду, страхової компанії.

- Активи фонду не можуть відчужуватися безоплатно.

Відповідальність:

-  Суб’єкти, що надають послуги пенсійному фонду, відповідають за своїми зобов'язаннями перед пенсійним фондом всім майном, яке належить їм на праві власності.

- Кожен з цих суб’єктів зобов'язаний сформувати резервний фонд в розмірі, передбаченому законодавством.

 

Нагляд  за діяльністю:

- Нагляд та контроль за поточною діяльністю недержавного пенсійного фонду здійснює Рада фонду.

- Члени Ради пенсійного фонду повинні пройти навчання та отримати кваліфікаційні сертифікати у порядку, передбаченому законодавством.

Доходність:

-  Мінімальна доходність, яку може забезпечувати компанія з управління активами, встановлюється не менше рівня інфляції.

-  Максимальна доходність залежить від ситуації на ринку капіталів та професійності компанії з управління активами.

-  За прибутковістю пенсійних фондів слідкує Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг і визначає середню ринкову ставку доходності для недержавних пенсійних фондів.

-  У разі, якщо доходність пенсійного фонду систематично буде нижчою за середньо-ринкову, комісія пропонує Раді фонду змінити компанію з управління активами.

Податкові пільги:

На державному рівні з метою стимулювання розвитку добровільного пенсійного забезпечення встановлено ряд податкових пільг, які закріплені в Законах України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок з доходів фізичних осіб».

Стимулювання  пенсійних внесків:

-  Для юридичних осіб - в склад валових витрат кожного звітного податкового періоду роботодавця платника податку може бути віднесена наростаючим підсумком сума добровільних пенсійних внесків на недержавне пенсійне забезпечення, яка сукупно не може перевищувати 15% від нарахованої зарплати кожного працівника за рік, а також не перевищує розміру податкової пільги встановленої для працівника (пп.5.6.2 ст.5 ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств”).

- Для фізичних осіб - не включається в склад сукупного місячного оподаткованого доходу фізичної особи сума пенсійних внесків на недержавне пенсійне забезпечення, яка не перевищує розмір податкової пільги, яка встановлюється на рівні величини місячного прожиткового мінімуму, який діє для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, помножену на 1.4 і округлену до найближчих 10 грн. (пп.4.2.4 ст.4 ЗУ “Про податок з доходів фізичних осіб”).

Стимулювання  роботи з накопиченими пенсійними коштами:

- Суми коштів, які отримані недержавними пенсійними фондами у вигляді пенсійних внесків не включаються до складу валових доходів, а отже - не підлягають оподаткуванню (пп.4.2.7 ст.4 ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств”).

- Не підлягає оподаткуванню інвестиційний дохід від здійснення операцій з активами (в тому числі пасивні доходи), отриманий на індивідуальні пенсійні рахунки учасників НПФ (пп. 7.11.4 ст. 7 ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств”).

   Адекватне оподаткування пенсійних виплат:

- Недержавні пенсійні виплати обкладаються податком на доходи фізичних осіб в повному обсязі з урахуванням понижуючого коефіцієнту “0,6”, тобто, пенсіонер платитиме 60% від діючої ставки податку. Після досягнення особою 70 років пенсійні виплати здійснюються без оподаткування (п.9.8 ст.9 ЗУ “Про податок з доходів фізичних осіб”)

Причини, які стримують розвиток недержавних пенсійних фондів:

- недовіра громадян новим фінансовим структурам;

- політична складова, коли застосовуються популістські методи до визначення розміру пенсій (наприклад перед виборами) та немає інформування населення про сутність реформування (залежність пенсій від сплачених внесків)

Враховуючи вищесказане, зрозуміло, що прийдеться робити ставку на корпоративних клієнтів пенсійних фондів. Сьогодні люди більше довіряють керівникам підприємств , на яких вони працюють. Тобто, потрібно розвивати корпоративні та професійні фонди. Але держава повинна втрутитися в цей процес. Мається на увазі, внесення змін до Закону України "ПРО недержавне пенсійне забезпечення”. В добровільную систему необхідна внести обов”язкову складову, тобто встановити таке правило, при якому роботодавець буде зобов”язаний підключитися до пенсійної програми робітника, якщо робітник заключє пенсійний контракт, і буде перераховувати пенсійні внески на свій персональний рахунок. Параметри участі роботодавця в пенсійній програмі робітника потрібно оговорити в законі і при цьому головне виконати принцип зацікавленості роботодавця в створенні такої програми для свого робітника. Тоді недержавним пенсійним забезпеченням в Україні будут охвачені больш широке коло працівників, тобто спрацює реформа пенсійної системи.

Чим швидше та якісніше буде донесено до населення суть реформування, тим швидше буде розвиватися недержавне пенсійне забезпечення, реальне джерело підвищення матеріального забезпечення пенсіонерів. Тим паче, що накопичення в пенсійних фондах це великий інвестиційний ресурс для економіки України.

Фінансові проблеми, які тормозять розвиток недержавних  пенсійних фондів:

- податок на додану вартість, бо така послуга, як адміністрування обкладається податком на додану вартість, хоча в змінах до закону „Про податок на додану вартість” записано „Не є об”єктом оподаткування операції по наданню послуг по недержаному пенсійному страхуванню”  (враховуючи що фізичній особі не цікаво платити ПДВ за діяльність організації зі своїх пенсійних активів).

- надання пільги по сплаті прибуткового податку фізичними особами, вкладниками недержавного пенсійного фонду через систему податкового кредиту. В редакції пп. 4.2.4 ст. 4 Закону України "Про податок з прибутків фізичних осіб" записано, що не включаются в склад щомісячного прибутку, який підлягає оподаткуванню суми пенсійних взнесків на недержавне пенсійне забезпечення, які сплачуються: а) особою – резидентом на власну користь; б) одним из членів сім”ї першого ступеню рідства такої физиної особи на її користь; якщо така сума не перевищує 15% нарахованої суми заробітної платні цієї особи протягом місяця, за який сплачується пенсійний внесок, та не більше суми місячного прожиткового мінімуму для дієздатної особи, діючого на 1 січня звітнього податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до ближчих 10 гривень в розрахунку за такий місяць за сукупністю всіх таких внесків. У 2005 р. ця максимальная сума дорівнювалася 630 грн. в місяць, в 2006 р.- 680 гривень. Коли вкладником виступает один з членів сім”ї то податкова пільга надается в половинном размере.

Податкова пільга реалізується через систему податкового кредиту. Тобто по закінченню року фізична особа-вкладник недержавного пенсійного фонду надає в податкову адміністрацію за місцем проживання декларацію про прибуток, згідно якої повертаються суми податку сплачені раніше по сумам внесків в недержавний пенсійний фонд . Одержати таку пільгу поки неможливо.

• прагнення страховиків здійснювати нагромадження і виплату пенсій на певний строк. Основний аргумент - створити конкурентне середовище. Але ні якої конкуренції не існує. Якщо створювати конкурентне середовище, то в першу чергу варто передбачити, що всі умови й обмеження діяльності пенсійних фондів повинні поширюватися і на страхові компанії. Це і відділення пенсійних активів від активів страхової організації, тобто практично створення того ж пенсійного фонду. Ті ж обмеження на інвестування пенсійних активів і на диверсифікованість пенсійних активів. Ті ж вимоги до персоніфікації пенсійних внесків і інвестиційного доходу. І при цьому треба враховувати, що на кожні 5 тис. учасників необхідно вводити штатну одиницю обслуговуючі ці рахунки. А виплати з накопичених сум повинні вироблятися тільки при досягненні визначеного віку.

 

Аналіз діяльності недержавних пенсійних фондів (НПФ) (станом на 01.10.2006р.)

 

Відповідно до Положення про порядок надання адміністративних даних особою, що здійснює управління активами пенсійного фонду (відкритого, корпоративного, професійного) затвердженого рішенням Комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.08.2004 року №340 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.01.2005 року за №117/10397, 35 КУА надали адміністративні дані щодо управління активами 53 недержавними пенсійними фондами.

В тому числі 11 КУА надали адміністративні дані щодо управління активами 16 НПФ, активи яких ще не сформовані.

Найбільша кількість НПФ зосереджена  в м. Києві – 40, а взагалі за станом на 30.09.2006 р. НПФ провадили  свою діяльність в 6 областях України.

Дані по кількості НПФ по регіонах відображено на діаграмі

 

Рис. 4. Розподіл НПФ по регіонах.

 

За станом на 30.09.2006 р. загальна вартість активів НПФ склала 92 075 670.57 грн. У порівнянні з II кварталом 2006 р. загальна вартість активів НПФ зросла на 23 747 585.93 грн. або на 35 %.

За станом на 30.09.2006 р. загальна сума чистих активів НПФ  склала 91 258 975.23 грн. Зобов’язання НПФ склали 856 443.13 грн.  У   порівнянні   з   II кварталом 2006 року загальна  сума чистих активів НПФ зросла на 23 655 982.91 грн. або на 35 % .

За станом на 30.06.2006 р. та на 30.09.2006 р. у розрахунку на 1 НПФ середньоарифметичне значення активів розподіляється у процентному співвідношенні – дані приведені у діаграмі 2.

Рис.5. Склад та структура активів НПФ.

Найбільша частка активів  недержавних пенсійних фондів зосереджена в грошових коштах та цінних паперах, відповідно 46.58% та 44.59%. У порівнянні з II кварталом 2006 р. це процентне співвідношення склало відповідно 46.84% та 43.55%.Діаграма 3 характеризує діяльність НПФ по показнику чистої вартості одиниці пенсійних внесків (співвідношення між чистою вартістю активів пенсійного фонду та загальною кількістю одиниць пенсійних внесків на день підрахунку):

 Рис. 6. Розподіл НПФ по чистій вартості одиниці пенсійних внесків.

Перша група характеризується низькою величиною вартості одиниці пенсійного внеску (< 1), тобто інвестування пенсійних активів не забезпечує надійного збереження та приросту пенсійних коштів учасників фондів з мінімальними ризиками, що забезпечується виваженою консервативною політикою інвестування та диверсифікацією активів.

Друга група характеризується невеликим збільшенням величини вартості одиниці пенсійного внеску.

Фонди, які відносяться  до 3 та 4 групи отримують значний  прибуток від інвестування пенсійних  внесків.

 

3.3 Аналіз процесу реформування пенсійної системи України в частині запровадження професійних пенсійних систем.