Смерть как тема философии и теологии

     Проаналізуємо  чинники, найбільш характерні для наших  умов праці. 

     4.1.2. Аналіз стану повітря робочої зони. 

     Мікроклімат – метеорологічні умови внутрішнього середовища приміщень, які визначаються діючими на людину сполученнями температури, відносної вологості, швидкості руху повітря й теплового випромінювання, він впливає на самопочуття та стан здоров’я людини.

     Параметри мікроклімату обираються відповідно до вимог з урахуванням категорії  робіт по енерговитратам для теплого й холодного періодів року. При роботі співробітника міської ради забезпечені оптимальні параметри мікроклімату, згідно з ДСН 3.3.6 042-99, які при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності.

     Згідно  з оптимальними величинами температури, відносної вологості та швидкості  руху повітря в зони приміщення офісу  знаходиться в оптимальних мікрокліматичних умовах а саме, у холодну пору року - ми маємо температуру 22-24 градуса, відносну вологість 40-60, та швидкість руху повітря 0,1 м/с.

     Для забезпечення вищевказаних оптимальних  метеорологічних умов у помешканні офісу передбачена достатньо пристроїв місцевого опалення на постійних робочих місцях та раціональна вентиляція.  

4.1.3 Аналіз шкідливих і небезпечних виробничих чинників, що виникають при користуванні комп’ютерним обладнанням і мобільним зв’язком

       При роботі з комп’ютерним  обладнанням людина може піддатися  впливу шкідливих та небезпечних  чинників.

     Шкідливі  і небезпечні чинники, з якими  стикається робітник при роботі з  комп’ютерним обладнанням, наведені у  таблиці:4.1.

     Таблиця 4.1

Найменування факторів	Можливі джерела їх   виникнення	Характер  дії
Небезпека ураження електричним струмом	Мережа  живлення	Небезпечний
Пожежонебезпечність приміщень	Наявність матеріалів, що згорають і джерел запалення (електроапаратура)	Небезпечний та шкідливий
Електромагнітне випромінювання в тому числі і рентгенівське	ЕПТ (Дисплей є джерелом рентгенівського, радіочастотного, ультрафіолетового  й інфрачервоного випромінювання, та випромінювання звукового діапазону)	Шкідливий
Статична електрика	ЕПТ монітору і діелектрична поверхня екрана	Шкідливий
Іонізація повітря	Статична  електрика і рентгенівське випромінювання	Шкідливий
Підвищений  рівень шуму	Шум створюється перетворювачем напруги  ЕОМ, її   технічною периферією, а   також людьми, що працюють в аудиторії	Шкідливий
Несприятлива  освітленість	Недостатнє  штучне і   природне освітлення	Шкідливий
Незадовільні  параметри мікроклімату	Незадовільний стан системи опалення і вентиляції	Шкідливий
Психофізіологічні   напруження	Монотонність  праці,   перенапруженість зорових аналізаторів, розумова   напруженість, незручність і статичність пози	Шкідливий

                  
 

                          4. ІІ. Безпека у надзвичайних ситуаціях

   

 Безпека  у надзвичайних ситуаціях –  це стан захищеності населення,  об’єктів економіки та довкілля від небезпеки у надзвичайних ситуаціях.

      Надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру – порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемію, епізоотією, епіфітотією, пожежею, яке призвело (може призвести) до неможливості проживання населення на території чи об’єкти, ведення там     господарської діяльності, загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

           Захист населення і територій  від НС техногенного та природного  характеру – система організаційних, технічних, медико – біологічних,  фінансово економічних та інших  заходів щодо запобігання та  реагування на НС техногенного та природного характеру  і ліквідації їх наслідків, що реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, відповідними силами та засобами підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності й господарювання, добровільними формуваннями і спрямовані на захист населення і територій, а також матеріальних і культурних цінностей та довкілля. 

  Прогнозирование  и оценка последствий  чрезвычайных ситуаций 

                                    социального характера

      Чрезвычайная ситуация  социального характера  (ЧС)  – нарушение нормальных условий жизни и деятельности людей на отдельной  территории или объекте на ней или водном объекте, вызванное противоправными действиями террористического и антиконституционного направления или связанное с пропажей (хищением) оружия и опасных веществ, несчастными случаями с людьми и т.д. [2].

     Перечисленные источники ЧС социального  характера обуславливаются различными  социальными и политическими  конфликтами [5].

Конфликты могут проявляться в двух формах:

-открытой, в виде столкновений, открытых  противостояний;

-закрытой, латентной форме – невидимой  борьбе без проявления открытого  противостояния.

      Прогнозирование возможных ЧС  и оценка их последствий проводятся в целях их заблаговременного предупреждения,  определения возможного ущерба, потерь среди населения и своевременного разрешения конфликтов.

      Методы прогнозирования масштабов  ЧС социального характера подразделяются  на две группы:

- методы, базирующие на априорных оценках социальных опасностей;

- методы  на основе апостериорных оценках  – оценках масштабов реальной  ЧС[6].

При прогнозировании  ЧС социального характера могут  иметь место следующие поражающие факторы[5]:

• барическое воздействие ( взрывы взрывчатых веществ);
• токсическое действие ( шлейф продуктов горения при пожарах, применение  газослезоточивых веществ при агрессивных действиях протестуючих);
• термическое действие (тепловое излучение при пожарах);
• механическое действие (осколки различных конструкций сооружений и транспортной техники, камни и т.д.).

В качестве количественной характеристики прогнозируемых ЧС социального типа и и их последствий  может выступать социальный риск, экономический ущерб, экономический  риск.

Под социальным риском следует понимать вероятность проявления социального происшествия, порожденного объективно-существующими социальными и политическими конфликтами,  разрешение которых может привести к травмам, ухудшению здоровья населения, необходимости в медицинской помощи, других социальных услугах и материальным потерям .

Экономические последствия (ущерб) ЧС социального типа – совокупный ущерб, оцененный в стоимостных или натуральных показателях, понесенный физическими лицами, юридическими (объектами экономики), местным управлением, государством [5].

Определить  возможный полный ущерб от предполагаемой несанкционированной акции в  центре города «Н» для условий:

-У_пп – прямые потери объектов экономики (ОЕ), которые могут подвергнуться повреждениям,  = 27тис.грн..;

Примечание. Повреждениями считаются материальные ценности (здания, сооружения, оборудование, продукция, которые в результате ремонтно- восстановительных работ после акции могут быть приведены в состояние, позволяющее их использование по первоначальному функциональному назначению.

-У_лок. - затраты объектов экономики на ликвидацию последствий,  7,5тис.грн           

-У_л.и.г.–потери личного имущества граждан, оказавшегося в эпицентре событий  (транспортные средства, строения,), 8тис. грн.;                  

-У_эк. -   социально-экономические потери ( затраты, понесенные ОЕ, муниципальными органами города вследствие гибели и травматизма людей), 12тис. грн.;

-У_кос.–косвенный ущерб ( часть доходов, недополученных объектами экономики и предпринимателями в результате простоя, уплатой различных неустоек, пени ит.д.), 23тис.грн.грн..

-У_экол - экологический ущерб ( урон, нанесенный ландшафту и другим объектам окружающей природной среды),3 тис.грн.

                                                          Расчет

1. Определяется  полный ущерб от возможной акции по формуле:

     У_п = У_пп + У_лок. + У_л.и.г.+   У_эк + У_кос.+ У_экол. = 27000 + 7500 + 8000 +12000 + 23000 + 3000 = 80500( грн.)                  (1)

  Вывод: возможный полный ущерб от предполагаемой несанкционированной акции в центре города «Н» для рассмотренных условий составит 80,5 тыс. грн. 
 
 

                                                 Література

1. Закон  України „ Про охорону праці”, №229-IV від 21.11.2002р.

2.ДСанПіН  3.3.2. 007-1998. Державні санітарні правила  і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ.-К.: МОЗ України, 1998.-20с. Чинні 01.01.1999.

3.НПАОП  0.00-1.28-10. Правила охорони праці  під час експлуатації електронно-обчислювальних  машин. - Чинні з 05.05.2010. Затв. Наказом Державного комітету У країни з промислової безпеки, охорони праці та гірничного нагляду 26.03.2010 р.№65.

4.ДСТУ 3891-99 Безпека в надзвичайних ситуаціях.  Терміни та визначення основних  понять. – Чинний від 01.01.2000. –К.: Держспоживстандарт України, 2010. –  8 с.

5.Класифікатор  надзвичайних ситуацій ДК 019: 2010.-К.: Держспоживстандарт України. 2010. 19с.

7.Закон  України” Про правові засади  цивільного захисту” за №135-ІV від 24 червня 2004. К.

8.Грибан  В.Г. Охорона праці. Навч. посіб. 2-ге вид.-К.: Центр учбової літератури, 2011.-280с.

9.Чрезвычайные ситуации: защита населения и территорий: учебное пособие/

В.И. Юртушкин. – КНОРУС, 2010.-368с.

10.Захист  населення і територій від  надзвичайних ситуацій. Том 1../ За  ред. Могильниченко В.В. Фрагмент Методики визначення сил та засобів для ликвідаціїї надзвичайних ситуацій  техногенного та природного характеру.

 –К.: КІМ. 2008.-636 с.

11. Михайлюк  В.О., Халмурадов Б.Д. Цивільна  безпека. Навчальний посібник. –  К.: Центр учбової літератури, 2008. – 158 с.

12. Я. І. Бедрій, Р.М.Івах, В.О.Рощин, В.М. Ємкало. Цивільна оборона та цивільний захист України. Навч. посіб. / Я. І. Бедрій, Р.М.Івах, В.О.Рощин, В.М. Ємкало -К.: Кондор, 2011. -358с.

13.Методичні  вказівки щодо опрацювання розділу  „ Охорона праці та безпека  в надзвичайних ситуаціях” у  розрахунково-пояснювальниій записці дипломної роботи магістрів / Cост. Касьянов М. А., Мальоткін В.М., Медяник В.О., Гунченко О.М. Луганськ: вид-во СНУ ім. В. Даля, 2011. – 26с.

14.Методичні  вказівки щодо опрацювання розділу  „ Охорона праці та безпека  в надзвичайних ситуаціях” у розрахунково-пояснювальниій записці дипломного проекту  (роботи) / Cост. Касьянов М. А., Мальоткін В.М., Медяник В.О., Гунченко О.М. Луганськ: вид-во СНУ ім. В. Даля, 2011. – 21с.

15.Методичні  вказівки до виконання розрахунково-графічної  роботи з дисципліни «Цивільний захист» (для студентів усіх напрямів підготовки заочної форми навчання) / Укл.: М.А. Касьянов, В.М. Мальоткін, О.М. Друзь, В.П. Гуляєв, І.Є. Голяєв, І.М. Арнаут, В.В. Некрутенко. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2011. – 48 с.

16.Методичні  вказівки до виконання розрахунково-графічної  роботи з дисципліни «Цивільний  захист» (для студентів усіх  напрямів підготовки денної форми  навчання) / Укл.: М.А. Касьянов, В.М.  Мальоткін, О.М. Друзь, В.П. Гуляєв, І.Є. Голяєв, І.М. Арнаут, В.В. Некрутенко. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2011. – 48 с.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Выводы 
 

     Подытоживая все вышеизложенное, хотелось бы вновь  заглянуть в сложный филигранный “механизм” такого феномена человеческой жизни как смерть.

     Осмысление  смерти имеет огромные философские, духовные истоки и традиции. С истолкованием феномена смерти связаны разносторонние бытийственные проблемы.

     Современная культура, судя по всему, стоит на пороге грандиозных открытий, связанных  с тайнами бытия и смерти. Огромный этнографический, философский, культурологический материал, который накоплен учёными, позволяет значительно расширить рамки обсуждения темы.