Напрями удосконалення системи управління персоналом на підприємстві на матеріалах ВАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станц

 

 

 

 

1.4. Аналіз  умов праці на підприємстві

 

Виконання будь-якої роботи протягом тривалого часу супроводжується  стомленням організму, що проявляється в зниженні працездатності людини.

Умови праці - це сукупність чинників виробничого середовища, що впливають на функціональний стан організму працюючих, їх здоров'я і працездатність. Таким чином, виходячи з характеру виконуваних робіт, умови праці специфічні, як для кожного виробництва, цеху і ділянки, так і для кожного робочого місця.

До елементів умов праці відносяться, наприклад, температура, загазованість і т. д., тобто все  те, що безпосередньо впливає на працюючу людину, його здоров'я, працездатність і соціальний розвиток.

За даними Мінпраці і  соціального розвитку, знос основних фундацій підприємств наблизився до 60%, частка використання застарілих технологій і устаткування в окремих галузях  промисловості складає більш 80%. Незадовільні умови праці часто є основною причиною високого рівня виробничого травматизму, загальної професійної обумовленої захворюваності.

 Умови праці залежать від таких факторів:

санітарно-гігієнічні - визначають загальний стан виробничих приміщень, санітарно-гігієнічну обстановку на робочих місцях, наявність (відсутність) шкідливих і небезпечних виробничих факторів, санітарно-побутове обслуговування працівників;

Психофізіологічні умови - величина фізичної, динамічної і статичної навантажень,темп роботи, напруженість уваги, напруженість функцій аналізаторів, монотонність, нервово-емоційна напруга, і фізичний дискомфорт (використання індивідуальних засобів захисту, змінність).

Естетичні умови (колірне оформлення інтер'єрів приміщень і робочих місць, озеленення виробничих і побутових приміщень, прилеглих територій, забезпечення спецодягом і ін.). Всі ці чинники діють на працюючого через створення емоційного виробничого фону. Приємно, легше і продуктивний працюється на робочому місці, оснащеному сучасним устаткуванням, в конструкції якого враховані ергономічні вимоги, коли дотриманий естетично виразний зовнішній вигляд устаткування, механізмів, інструменту, приміщень, робочого одягу.

Оптимальними  вважаються умови, які не завдають ніякої шкоди здоров’ю більшості працівників  протягом декількох десятків років.

Допустимі умови  праці не завдають шкоди здоров’ю працівникам певного віку і статі  протягом багатьох років за умови  їхнього медичного відбору на основі списку протипоказань та забезпечення систематичного нагляду.

Несприятливі  умови праці, не будучи причиною явних професійних захворювань, викликають під час роботи значні напруження фізіологічних систем, погіршують самопочуття працівника, збільшують тривалість відновлювального періоду, знижують опірність організму до захворювань, не пов’язаних з характером професійної діяльності.

Оцінка стану  умов праці на підприємстві грунтується  передусім на атестації робочих  місць працівників, а також на показниках травматизму та професійних  захворювань.

 

1.4.1. Аналіз санітарно-гігієнічних умов  праці.

 

Санітарно-гігієнічні умови праці визначають наявність фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних чинників.

На людину як істоту соціальну  впливає психогенний (інформаційний) чинник – через засоби масової  інформації.

Характер впливу цих  чинників на організм людини, у реальному житті, залежить від санітарно-гігієнічних умов праці, побуту, гігієнічної культури і виховання та всього того з чого складається життя.

Оптимізація цих чинників на виробництві забезпечується гігієнічними нормативами та санітарними рекомендаціями.

Гігієнічний норматив –  це визначений діапазон виробничого  середовища, який є безпечним з  точки зору збереження нормальної життєдіяльності  та здоров'я людини.

Об’єктами гігієнічного нормування є чинники антропогенного походження (шум, пил, вібрація і ін.) і чинники природного середовища (мікроклімат, ультрафіолетове опромінення і ін.).

Гранично-допустимим нормативом (ГДК, ГДР, ГДД) шкідливих виробничих чинників вважається такий, який при  щоденній роботі протягом 8 годин, впродовж усього робочого стажу не може викликати змін у стані здоров'я працівника або його нащадків.

Гігієнічні нормативи  узагальнюються у спеціальних документах, що називаються санітарними нормами.

Санітарні норми використовуються при проектуванні та організації  виробництва, при контролюванні стану охорони праці на робочих місцях, проведенні паспортизації, впровадженні стандартів, а також при розробці конкретних заходів щодо нормалізації умов праці.

Основними факторами виробничого середовища, які впливають на діяльність працівників ВАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» є температура, вологість та  шум, тому слід приділити особливу увагу їх регуляції, адже їх шкідлива дія в тій чи іншій мірі позначається на нервовій і серцево-судинній системах, на роботі органів травлення та дихання,  притупляє увагу і приводить до швидкого стомлення, а відповідно до зниження продуктивності праці.

 

1.5. Аналіз  діяльності кадрової служби на  підприємстві

1.5.1. Функції, права та обов’язки  кадрової служби підприємства.

 

Питаннями кадрового  діловодства на пiдприємствi може займатися самостійний структурний пiдроздiл підприємства – вiддiл кадрів – або окрема особа, призначена наказом керівника. Основним завданням кадрової служби є задоволення попиту підприємства на працівників в якісному і в кількісному відношенні, а також  оформлення документації щодо особового складу: накази про приймання, переведення, звільнення працiвникiв, надання відпусток.

Отже, класична форма організації кадрової служби на підприємстві – створення відділу  кадрів. Однією з основних частин діловодства є кадрове діловодство. Ведеться воно за правилами та принципами, встановленими для загального діловодства. Чисельний склад і структура відділу кадрів багато в чому залежать від масштабів підприємства й способів досягнення поставлених перед ним цілей.

Організація будь-якого підприємства починається зі складання положення, в якому перераховуються завдання, функції, права й обов’язки підрозділу.

Складання положення про  відділ кадрів

Положення про відділ кадрів складається, як правило, з таких розділів:

- загальні положення;

- завдання;

- структура;

- функції;

- взаємини з іншими  підрозділами підприємства;

- права;

- відповідальність.

У розділі «Загальні  положення» закріплені підпорядкованість  відділу кадрів директорові підприємства.

Розділ «Завдання» містить чітко сформульовані  напрямки діяльності відділу кадрів, найважливішими з яких є організація  роботи із забезпечення підбору, розміщення, використання робітників й фахівців; формування стабільно працюючого колективу; створення кадрового резерву; організація системи обліку кадрів.

У розділі «Структура»  зазначений порядок розробки й твердження структури відділу, його чисельний  склад, конкретні напрямки роботи й  закріплені за ними підрозділу відділу.

У розділі «Функції»  розглянуті функціональні обов’язки в області кадрової роботи, зокрема:

- розробка планів  комплектування кадрів відповідно  до програми розвитку підприємства;

- оформлення  прийому, перекладу й звільнення  працівників відповідно до трудового законодавства;

- облік особового складу підприємства;

- зберігання  й заповнення трудових книжок, ведення документації по

діловодству;

- контроль за  виконанням керівниками підрозділів  наказів й розпоряджень по  роботі з особовим складом;

- вивчення руху  кадрів, аналіз плинності кадрів, розробка заходів щодо її усунення;

- аналіз складу, ділових якостей фахівців підприємства  з метою їх раціонального використання;

- створення  умов для підвищення освітнього  й кваліфікаційного рівня фахівців;

- робота зі  створення резерву на висування;

- підготовка пропозицій по поліпшенню розміщення й використанню робітників;

- підготовка  й систематизація матеріалів  для атестаційної комісії;

- підготовка  матеріалів для надання робітників, фахівців й службовців до заохочення  й нагородження;

- вживання заходів  по працевлаштуванню працівників, що вивільняють;

- здійснення  контролю й інструктажу працівників  відділу кадрів;

- організація  контролю за станом трудової  дисципліни й правил внутрішнього  трудового розпорядку;

- ведення всієї  звітності по кадрових питаннях.

Розділ «Взаємини з іншими підрозділами підприємства» містить перелік документів, які надходять у відділ кадрів, і документів, які направляються з відділу кадрів в інші підрозділи.

Від виробничих підрозділів відділ кадрів одержує  заявки на прийом робітників та службовців, подання про заохочення, графіки відпусток.

З відділу кадрів у виробничі підрозділи направляються  відомості про порушників трудової дисципліни, копії наказів про  прийом, переміщення усередині підприємства, звільнення робітників та службовців, зміні правил внутрішнього трудового розпорядку, відомості, що ставляться до питань трудової дисципліни.

Від бухгалтерії  відділ кадрів одержує штатний розклад, розрахунки потреби в робочій  силі, довідки про заробітну плату  для оформлення пенсій за віком й інвалідністю.

У бухгалтерію  відділ кадрів подає відомості про  облікову чисельність працівників, прогулах, плинності кадрів, табель обліку робітника часу, проекти наказів  про прийом, переміщення й звільнення матеріально відповідальних осіб, аркуші тимчасової непрацездатності для оплати, відомості про прийом, переміщення, звільнення й чергові відпустки працівників підприємства.

У юридичний  відділ з відділу кадрів направляються  на візування накази по особовому  складі.

У розділі «Права»  зазначені основні повноваження, якими наділений відділ кадрів, зокрема:

- право вимагати від всіх підрозділів підприємства необхідних для повноцінної роботи відділу кадрів матеріалів;

- право приймати  працівників підприємства з питань  прийому, переміщення й звільнення;

- право здійснювати зв’язок з іншими організаціями з питань підбора кадрів;

- право жадати  від інших підрозділів обов’язкового  виконання тих вказівок, які передбачені  положенням про відділ кадрів.

У розділі «Відповідальність» установлена відповідальність начальника відділу кадрів за виконання покладених на відділ функцій і відповідальність працівників відділу, що встановлюється посадовими інструкціями.

Відділ кадрів здійснює такі функції:

Здійснює принцип підбору  і розстановки кадрів за діловими якостями, контроль за правильним використанням їх на роботі.

Проведення заходів  щодо формування стабільного колективу, зниження плинності персоналу і  зміцнення трудової дисципліни.

Забезпечення підприємств  персоналом необхідних спеціальностей, професій відповідно до плану.

Складання перспективних і поточних планів потреби у персоналі і джерелах його поповнення.

Організація і забезпечення підприємства персоналом.

Контроль за викрнанням персоналу відповідно до його професії, спеціальності.

Контроль виконання  трудового законодавства у підрозділах підприємства. Начальник і персонал відділу кадрів несуть відповідальність за:

- забезпечення підприємства персоналом;

- стан облік та звітності, зберігання документів і ведення діловодства.

Отже основним завданням  кадрової служби є забезпечення підприємства працівниками в кількісному і якісному відношені, це є дуже важливим для підприємства, тому що від того як підібраний персонал, якої він кваліфікації,  залежить і рівень доходів підприємства.

 

1.5.2. Організація кадрового діловодства  на підприємстві.

Однією з основних частіш спеціального діловодства є  кадрове діловодство. Ведеться воно за правилами та принципами, встановленими  для загального діловодства.

Термін "кадри" у  перекладі з французької означає  професіонали, які займаються тією чи іншою діяльністю, працею у тій чи іншій системі, галузі, на тому чи іншому підприємстві.

Кадрове діловодство  визначається як діяльність, що охоплює  питання документування та організації  роботи з документами стосовно особового  складу підприємства (чи системи) з питань приймання, переведення, звільнення, обліку працівників тощо. Правильна організація кадрового діловодства має велике значення. Саме у кадрових службах громадяни укладають трудовій договір, ознайомлюються з правилами внутрішнього розпорядку, умовами праці, побуту, відпочинку, перспективами професійного зростання. Кадрова служба є дзеркалом установи, і від того, як у ній організоване документаційне забезпечення управління, складається враження про установу в цілому.

Кадрове діловодство  ведеться у таких напрямах;

1. Облік особового  складу установи та її підрозділів.

2. Підготовка звітів  та необхідних довідок про  переведення кадрів, розробка та  виготовлення необхідних форм  та бланків для цього. 

3. Облік стану підготовки, перепідготовки кадрів та зарахування їх до резерву.

4. Облік та реєстрація  надходження документів, що стосуються  особового складу, контроль за  їх виконанням, насамперед виконання  наказів та розпоряджень по  кадрах.

5. Організація документообігу  для забезпечення оперативного  і чіткого виконання та проходження документів і доручень керівництва стосовно всіх напрямів роботи з кадрами, додержання загальних та специфічних для кадрової роботи правил складання та виконання документів.