Макроекономічний аналіз соціально-трудових відносин та їх трансформація

Однією з  важливих проблем сучасної економіки  є встановлення вартості трудових послуг та розмірів заробітної плати. У світовій практиці матеріальне стимулювання працівників стало основним важелем регулювання ефективності праці персоналу та одним з основних елементів мотивації праці. Різні форми та системи оплати праці спрямовані на заохочення працівників до підвищення оплати праці та покращення фінансових результатів діяльності підприємств.

Важливе значення у соціально-трудових відносинах має  соціально-економічна ефективність матеріального  стимулювання працівників. Ефективність праці визначається тим, наскільки правильно спеціалісти організують стимулювання діяльності персоналу. У ринково-конкурентній боротьбі виживають ті підприємства, для яких мотивація праці персоналу не є теоретичною абстракцією, а практичною справою. Можна по-справжньому оцінювати багатий досвід економічно розвинених країн.

Найістотніші  моменти цього досвіду є такі:

- повна самостійність, розкутість економістів і керівників, необмежене право

  вибору в рамках дозволеного законом;

- ефективне функціонування механізму соціального партнерства;

- пріоритет застосування погодинної форми заробітної плати у різних її

  модифікаціях;

- обов'язкове виконання заданого обсягу робіт, розрахованого на основі прогресивних нормативів, мікроелементного аналізу і нормування трудових процесів;

- врахування як особистих результатів праці, так і ділових якостей: кваліфікації, творчої ініціативи, швидкості, досконалості, якості роботи, внаслідок змінюється орієнтація підприємців у стимулюванні праці з кількісних на переважно якісні показники роботи, завдяки цьому надається перевага в оплаті розумової праці порівняно з фізичною;

- дедалі більше ціниться рівень професійних знань працівника. Заохочується

суміщення пріоритетів, тобто суміжні знання в рамках однієї кваліфікації;

- у багатьох зарубіжних країнах популярним є стимулювання праці на основі

  оцінювання ефективності праці конкретних працівників, його участі у прибутках підприємства, в управлінні ним, велике значення надається стажу роботи.

За нових  економічних умов набуває реального  значення використання зарубіжного досвіду матеріального стимулювання персоналу. Сьогодні потрібна така система оплати праці, яка б враховувала традиційні форми і принципи матеріального стимулювання праці та нові системи оплати праці. У сприятливій перспективі об'єктивно зацікавлені всі: власник, менеджер, найманий працівник. Усі будуть прагнути більше вкласти в нові технології, у підвищення кваліфікації, в науку. Це одна з причин ефективного функціонування механізму соціального партнерства.

 На соціально-трудові відносини впливає безробіття. Так, зареєстроване безробіття у 2008 р. в Україні становило 658,3 тис. осіб (І квартал 2008 р.). Є деякі відхилення поквартальні, проте вже за різними джерелами з грудня 2008 р. по січень 2009 р. воно становить 1,5 млн осіб. Крім того, на збільшення рівня безробіття впливає і державна політика щодо повернення кредитів комерційним банкам і водночас банками депозитів вкладникам, що впливає на платоспроможність населення загалом [37].

Отже, ринок  праці без розвинених систем соціального  захисту створив умови нестабільності соціально-економічного становища працівників, оскільки багато питань, які раніше контролювала держава, передано в компетенцію підприємств (фірм), значна частина яких є у приватній власності. Тепер визначальну роль у досягненні позитивних тенденцій у покращенні життєвого рівня населення, становища найманих працівників – розміри  форми оплати праці, зайнятість, умови праці і режим роботи, підвищення кваліфікації працівників відіграють власники підприємств, і якщо ці питання не вирішені, або вирішуються частково, стає базисом загострення соціально-трудових відносин.

Основними критеріями оцінки тенденцій розвитку соціально-трудових відносин є:

- наявність  і ступінь розвитку ринку праці  із врахуванням застосування  державного регулювання щодо скорочення рівня безробіття до допустимої межі (враховуючи порівняльну статистику зарубіжних країн);

- виконання норм трудового законодавства в контексті забезпечення основних прав працівників та власників, у реалізації соціального партнерства;

- вплив індивідуальних та колективних договорів у регулюванні соціально-трудових відносин;

- ефективність  врегулювання трудових спорів  та захист трудових і соціальних  прав працівників;

- відповідність  заробітної плати та диференціація  залежно від співвідношення попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці;

- рівень продуктивності  праці із врахуванням ефективності  витрат на освіту та професійну  підготовку працівників, забезпечення  їх охорони здоров'я, розроблення  та впровадження прогресивних  технологій, організація нових технологічних процесів, стимулювання високоефективної творчої праці;

- забезпечення  належного рівня умов праці  зі врахуванням рівня виробничого  травматизму та професійних захворювань  працівників, розроблення нормативних  вимог щодо охорони праці;

- спрямованість  соціальної політики із врахуванням  пенсій та соціального страхування; 

- суспільно-правовим полем, де людина реалізує цінності правової культури та свої соціально-економічні права.

Соціально-трудові відносини  охоплюють широке коло питань - від соціально-економічних аспектів майнових відносин до системи організаційно-економічних і правових інститутів, що пов'язані: з колективними та індивідуальними переговорами, укладенням договорів і угод, визначенням умов та розмірів оплати праці, залагодженням трудових конфліктів, участю найманих працівників в управлінні виробництвом тощо.

Основною умовою виникнення та функціонування соціально-трудових відносин у ринковій економіці є  юридична незалежність сторін цих відносин. У процесі виникнення та функціонування соціально-трудових відносин наймані працівники передають право використання своєї робочої сили власникові засобів виробництва при збереженні своєї особистої незалежності.

Важлива риса соціально-трудових відносин за умов ринкової економіки - їх функціонування на конкурентних засадах. Конкурують між собою як наймані працівники, що надають послуги робочої сили на умовах, визначених трудовим договором, так і покупці послуг робочої сили - роботодавці.

Комплексна характеристика соціально-трудових відносин передбачає з'ясування сутності таких категорій, як сторона, суб'єкт, орган, предмет відносин у соціально-трудовій сфері, їхніх видів, типів тощо. У сукупності ці елементи та відносини, що їх відображають, утворюють систему соціально-трудових відносин. (рис. 1.1.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Система соціально-трудових відносин [36]

 

Значна кількість соціально-трудових відносин та характерні відмінності  прояву дозволяють провести певну класифікацію СТВ за їхніми характерними ознаками: зміст діяльності, сфера поширення відносин, характер взаємозв'язків, наявність владної залежності, міра регламентованості, спосіб розподілу доходів, спрямованість інтересів, ступінь соціальної напруженості.

Ключовою характеристикою  відносин у сфері праці є їхній  предмет.

Як предмет індивідуальних відносин у сфері праці виступають певні сторони трудового життя  працівників. Предметом колективних (групових) соціально-трудових відносин на рівні підприємства в цілому виступають як складові кадрової політики - оплата праці, оцінка персоналу, атестація кадрів, планування кар'єри, ротація персоналу, розвиток персоналу тощо, - так і інші питання соціально-економічного спрямування, вирішення яких прямо чи побічно впливає на якість трудового життя - розвиток соціально-побутової сфери, охорона довкілля тощо.

В узагальненому вигляді  складовими предмета соціально-трудових відносин, що аналізуються, є:

• соціально-трудові відносини зайнятості;
• соціально-трудові відносини, пов'язані з правилами внутрішнього розпорядку;
• соціально-трудові відносини, пов'язані з умовами та охороною праці;
• соціально-трудові відносини, що виникають у зв'язку з розвитком персоналу (підвищенням кваліфікації, перепідготовки тощо);
• соціально-трудові відносини, пов'язані з організацією індивідуальної та колективної праці;
• соціально-трудові відносини у зв'язку з оцінюванням індивідуальних якостей і результатів роботи;
• соціально-трудові відносини, що виникають у зв'язку з винагородою за послуги робочої сили;
• соціально-трудові відносини, пов'язані з дотриманням норм трудового законодавства та угод і договорів;
• соціально-трудові відносини з інших питань трудового життя.

Отже, практично всі  сторони трудового життя людини правомірно розглядати як предмет соціально-трудових відносин.

Предмет соціально-трудових відносин має організаційно-правове закріплення, юридичною формою якого є договори та угоди різних рівнів, котрим передують переговори.

 

1. Види, типи, рівні соціально-трудових відносин

 

Поняття „соціально-трудові  відносини”, як уже зазначалося, охоплює  відносини між суб'єктами власності на засоби виробництва і робочу силу, а також відносини між суб'єктами однієї форми власності.

Соціально-трудові відносини  дозволяють визначити соціальну  значимість, роль, місце, суспільне  становище індивіда і групи. Вони є проміжною ланкою між робітником і майстром, керівником і групою підлеглих, визначеними групами працівників і окремими їх членами. Жодна  група працівників, жоден  член трудової організації не можуть існувати поза такими відносинами, поза взаємними обов'язками відносно один одного, поза взаємодіями.

Соціально-трудові відносини  в залежності від способу регулювання, методів вирішення проблем класифікують по типах. Тип соціально-трудових відносин визначається їхнім характером, а  саме, яким чином приймаються рішення  в соціально-трудовій сфері.

За організаційними  формами існують такі типи соціально-трудових відносин: патерналізм, партнерство, конкуренція, солідарність, субсидіарність, дискримінація, конфлікт.

Патерналізм - значною  мірою регламентації соціально-трудових відносин зі сторони держави або керівництва підприємства. Це від "батьківської турботи" держави про потреби населення або адміністрації підприємства про його працівників.

Партнерство - здійснення захисту своїх інтересів суб'єктами соціально-трудових відносин і їх самореалізація в політику погодження, взаємних пріоритетів.

Конкуренція характеризується взаємоповагою, досконалістю відносин між людьми або колективами.

Солідарність представляє  загальну відповідальність і взаємну  допомогу, основану на спільності інтересів групи людей.

Субсидіарність означає  прагнення людини до особистої відповідальності за досягнення своїх цілей і своїх  дій при рішенні соціально-трудових проблем. 

 

Рис. 1.2. Соціально-трудові відносини в сфері праці [36]

Дискримінація - це незаконне  обмеження прав суб'єктів соціально-трудових відносин. Дискримінація може виражатися по віку, расі, національності, статі, конфесії та ін. ознаках, а також дискримінація  може проявлятися і при виборі професії, поступлення на навчання до навчального закладу, просування по службі, оплаті праці, звільненні.

Конфлікт - є крайньою мірою протиріччя в соціально-трудових відносинах. Найбільшими формами прояву трудових конфліктів є: трудові спори, страйки, масові звільнення (локаути).

Для регулювання соціально-трудових відносин держава створює систему  програм, яка охоплює такі напрямки, як: зайнятість, соціальна політика; умови праці, міграційна і демографічна політика.

Відповідно до соціально-економічного простору, у якому взаємодіють суб’єкти в сфері праці, та враховуючи персоніфікацію цих суб’єктів прийнято розрізняти рівні реалізації СТВ (рис. 1.3.) 

Рис. 1.3. Рівні соціально-трудових відносин в державі [36]

Рівень соціально-трудових відносин залежить від особливостей суб’єктів соціально-трудових відносин і визначається властивостями соціально-економічного середовища в якому функціонують відповідні суб’єкти. При індивідуальному рівні взаємопов’язаними суб’єктами можуть бути: робітник – робітник; робітник – роботодавець; роботодавець – роботодавець. На груповому рівні виявляється взаємозв’язок в соціально-трудових відносинах між об’єднаннями робітників (профспілками) і об’єднаннями роботодавців. На змішаному рівні – між робітниками і державною; роботодавцем і державою.