Соціально-економічне значення екологічного аудиту

-  правильність проведення  переоцінки основних засобів  і відображення в обліку її  результатів, а також правильність визначення балансової вартості стосовно до ринкових цін на момент проведення переоцінки.

При аудиті обліку орендованих основних засобів варто звернути увагу на наступне:

- при поточній оренді  майно підлягає поверненню орендодавцеві. В орендний період права й обов'язку власника залишаються в орендодавця, до орендаря переходить лиш право володіння майном;

- передача в оренду  майна виробляється за договором  оренди й оформляється приймально-здавальним  актом. У договорі обмовляються  термін майбутньої служби орендованих об'єктів, а також величина орендної плати;

- якщо договором   передбачені   капіталовкладення   в  орендовані основні засоби  за рахунок орендаря, то по  закінченні терміну оренди вони  безоплатно передаються орендодавцеві. Передача оформляється бухгалтерськими записами на безоплатну передачу основних засобів. У процесі екологічного аудита необхідно провести аудита обліку витрат на основні засоби природоохоронного призначення, а також основні засоби захисту від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. У процесі аудита довгострокових інвестицій варто звертати увагу на правильність обліку   витрат   на   будівельні   роботи  з  монтажу   природоохоронного устаткування,   на  придбання   природоохоронного устаткування, обліку придбання земельних ділянок, об'єктів природокористування [3].

Інвентарна вартість земельних ділянок і об'єктів природокористування складається з витрат по їхньому придбанню, включаючи витрати по поліпшенню їхнього якісного стану, комісійних винагород і інших платежів.

Витрати по будівництву на придбаних земельних ділянках різних споруджень враховуються окремо від вартості цих ділянок.

По завершенні робіт з будівництва споруджень визначається вартість при зарахуванні споруджень як окремих об'єктів до складу основних засобів.

Земельні ділянки, об'єкти природокористування зараховуються в розмірі інвентарної вартості до складу основних засобів по надходженні їх на підприємство і закінченні робіт з їхнього доведення до стану, у якому вони придатні до використання в запланованих цілях, на підставі акту прийому-передачі основних засобів.

Елементом загального аудита є аудит нематеріальних активів. До нематеріальних активів, зокрема, відносяться права користування земельними ділянками й іншими природними об'єктами (природними ресурсами).

Будь-який об'єкт нематеріальних активів, прийнятий до обліку, повинен бути виражений тією або іншою об'єктивною формою, що допускає його відтворення (матеріальний носій програми для ЕОМ, бази даних, зображення, опис і т.д.). Якщо вноситься право користування землею, то підставою для  оприбуткування  цього  права  є  відповідна документація, що підтверджує права засновника на земельну ділянку і факт передачі його в користування підприємству.

Геологічна й інша інформація про надра повинна бути представлена у виді геологічних звітів, карт і інших матеріалів.

При перевірці варто звернути увагу на правильність відображення первісної оцінки вартості нематеріальних активів, на наявність документації, що підтверджує факт одержання підприємством даного об'єкта.

При проведенні екологічного аудита досить корисним може виявитися аудит використання матеріальних ресурсів, передбачений методологією загального аудита [3, 4]. Він припускає вивчення показників використання природних ресурсів і досить повно характеризує етан екологічної безпеки підприємства в частині його захищеності від недостачі природних ресурсів.

Узагальнюючим показником матеріальних ресурсів є «природоємність» (матеріалоємність) продукції і матеріаловіддача [3].

Природоємність (матеріалоємність) визначається як відношення витрати матеріалів за аналізований період (місяць, квартал, рік) до обсягу продукції, що випускається, наростаючим підсумком з початку року. Цей показник характеризує витрата матеріалів (у натурі або по вартості) на 1 гривню виготовленої продукції. Якщо показник матеріалоємності звітного року виявився вище аналогічного показника за минулий рік, то таке положення не можна вважати нормальним.

Матеріаловіддача - показник, зворотний показникові матеріалоємності. Цей показник характеризує обсяг випущеної продукції на 1 гривню витрачених матеріалів.

Порівнюючи даний показник з аналогічним показником інших підприємств, можна судити про ефективність використання матеріальних ресурсів.

Специфіка встановлення причин забруднення природних об'єктів, механізмів їхнього впливу на реципієнтів, розрахунку величини заподіюваного збитку, процесуальних дій по відшкодуванню заподіяної шкоди і т.д. свідчить про те, що перераховані питання повинні стати предметом екологічного аудита.

Перераховані перевірки повинні проводитися екоаудиторами. У складі аудиторської команди доцільно мати і професійного бухгалтера-аудитора. Загальними питаннями, що підлягають при проведенні аудита розрахунків з бюджетом (поза залежністю від того, проводиться загальний аудит або екологічний аудит) є:

повнота і правильність визначення оподатковуваної бази; правильність застосування ставок податків і інших платежів, а також арифметичних підрахунків при вирахуванні платежів; законність і обґрунтованість застосування пільг при сплаті податків; повнота і своєчасність сплати платежів у бюджет; правильність складання бухгалтерських проводок по нарахуванню і сплаті платежів;

правильність   складання   і   своєчасність   надання   в податкову інспекцію форм звітності по видах платежів; правильність ведення аналітичного і синтетичного обліку; відповідність записів аналітичного і синтетичного обліку записам у головній книзі і балансі підприємства.

При аудиті обліку витрат, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг),   варто   пам'ятати,   що   в   собівартість   не   включаються   платежі   за перевищення гранично припустимих викидів, скидань забруднюючих речовин у навколишнє середовище.

Не   підлягають   включенню   в   собівартість   продукції   (робіт,   послуг) сплачені штрафи і непі за порушення податкового законодавства, а також за порушення  законодавства   по  платежах  у   пенсійний  фонд  соціального  і медичного страхування, у позабюджетні фонди.

При аудиті обліку фінансових результатів і їхнього використання необхідно перевірити  наявність  рішення   компетентних   органів  про  визнання   наявності стихійного  лиха;   правильність  списання   боргів   і  дебіторської заборгованості. Необхідно перевірити дотримання термінів давності позову, а також правильність списання і правильність оформлення документів по списанню некомпенсованих утрат від стихійних лих, а також у результаті пожеж, аварій, інших надзвичайних подій, викликаних екстремальними ситуаціями.

При аудиті обліку фондів і  резервів, насамперед, варто перевірити, чи передбачене     створення     резервів     капіталу     в    установчих     документах підприємства, чи законно створення  фондів спеціального призначення  і правильність їхнього нарахування.

Обов'язковою умовою для створення резервів є те, що порядок і розміри їхнього утворення повинні бути відбиті в наказі (розпорядженні) по обліковій політиці підприємства.

При проведенні екологічного аудита перевіряється законність створення фондів   страхування,   захисту   від   надзвичайних   ситуацій   природного   і техногенного характеру, пожежної безпеки.

При   проведенні   аудита   організації   і   стани   бухгалтерського   обліку і звітності необхідно мати у   виді,  що  головними  задачами  бухгалтерського аудита (поза залежністю від того, у рамках загального аудита або екологічного аудита здійснюється перевірка) є:

- забезпечення контролю за наявністю і рухом майна, коштів, використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів відповідно до діючих нормативів і нормативних документів;

- своєчасне попередження негативних явищ у господарсько-фінансовій діяльності, виявлення і мобілізація внутрішньогосподарських резервів;

- формування повної і достовірної інформації про господарські процеси і результати діяльності підприємства, необхідної для оперативного керівництва і керування, а також для її використання інвесторами, постачальниками, покупцями, кредиторами, банками, засновниками, податковими   органами   й   іншими   зацікавленими організаціями      й      особами.      Вірогідність      облікових      даних забезпечується    документацією     на     всі     господарські     операції, правильним   здійсненням   інвентаризації,   бухгалтерських   записів, оцінки, калькулювання, розподілу витрат.

Таким   чином,   екологічний  аудит   підприємства  спирається   на  основні принципи і положення загального аудита і тісно зв'язаний з ним. При цьому екологічний  аудит підприємства може проводитися  як одночасно,  у складі загального аудита, так і являти собою самостійне аудиторське дослідження.

Процедура екологічного аудита висуває визначені вимоги до об'єкта аудита (у т.ч. і до підприємства) і складається з послідовних етапів, кожний з яких сполучений з рішенням тих або інших задач.

Вимоги до підприємства як об'єкту екологічного аудита. Міжнародний стандарт ISO серії 14 000 припускає виконання підприємством наступних вимог.

•  Прийняття  на себе зобов'язання щодо здійснення своєї екологічної політики відповідно до   екологічних   стандартів і демонстрацію своєї готовності до цього шляхом створення відповідної особистої системи екологічного менеджменту з організаційною структурою і забезпечення її необхідними ресурсами для здійснення екологічної політики, а також навчання й інформування персоналу щодо системи екоменеджменту, виходячи з посадових обов'язків працівників.

•  Підготовку документа, що висвітлював би екологічну політику, мети і задачі організації, програму   і відповідні заходи щодо екологічного оздоровлення підприємства.

•  Визначення і документальне підтвердження впливу на стан навколишнього середовища продукції і послуг, як у процесі виробничої або обслуговуючої діяльності організації, так   і в наступному процесі збереження, переробки, використання продукції і ліквідації відходів або надлишків.

•  Визначення вимог щодо регулювання виробничої діяльності, проведення технічної політики і т.п. з урахуванням вимог екологічної безпеки, установлення регламенту регулювання виробничих процесів, що впливають на стан навколишнього середовища.

•  Забезпечення виявлення ефективності регулювання шляхом вимірів і іспитів.

•  Упровадження   механізмів,   які   б   запобігали   відхилення   від екологічної політики, програми і системи заходів, що були намічені, а, у  разі потреби, забезпечували б коректування управлінських дій.

•  Створення інформаційної системи, яка б висвітлювала ефективність виконання програми і роботи елементів екоменеджменту.

•  Забезпечення проведення періодичних оглядів системи екоменеджменту для гарантії її придатності і високої ефективності.

 

8.5. Етапи екологічного  аудита підприємства

Головною задачею екоаудиту підприємства с визначення відповідності екологічної політики підприємства вимогам діючого природоохоронного законодавства, державній екологічній політиці і міжнародним стандартам, відповідності системи екологічного керування діючим нормам і стандартам. Висновки і рекомендації екологічного аудита с основою для формування або коректування екологічної політики підприємства, цілей і задач еколого-господарської діяльності, розробки екологічних програм. Екоаудит підприємства являє собою систему послідовно виконуваних дій визначеного змісту (етапів). На малюнку 5 показана загальна структура екологічного аудита підприємства, складена відповідно до Міжнародного стандарту.

Екологічний аудит підприємства включає три основних етапи.

1 ЕТАП. Підготовча робота на підприємстві. Відповідальний за проведення екоаудиту менеджер разом із кваліфікованим консультантом-аудитором повинний насамперед вирішити наступні задачі:

1) визначити мету і коло питань, що будуть розглядатися при аудитуванні;

2) підготувати документи, що дають загальне представлення про екологічні характеристики діяльності підприємства і його технічних засобів;

3) розробити протокол (порядок проведення) аудита;

4) підготувати план аудита.

 

Задача 1: Визначити мету і коло питань

Характер зацікавленості замовника визначають мета і задачі аудита. Мети можуть бути інвестиційні, маркетингові, технічні, екоменеджерські. У залежності від цього застосовується відповідний тип екоаудиту зі своїм колом питань.

 

Задача 2: Огляд засобів

Екоменеджер повинний до початку аудитування ознайомити керівника групи аудиторів з виробництвом і з наявними екологічними проблемами. Особливої уваги при цьому заслуговує знайомство із системою екоменеджменту і з працівниками, що відповідають за її функціонування. Необхідно також з'ясувати, які види діяльності підприємства регулюються ліцензіями і дозволами. Разом з керівником групи аудиторів екоменеджер виконує огляд усіх технічних засобів, що підлягають аудитуванню, і відповідає на питання, що відповідають фахівців підприємства.