Соціально-економічне значення екологічного аудиту

Задачею екологічного маркетингу є створення умов для збереження і відтворення навколишнього природного середовища, пристосування виробництва до вимог ринку, виробництво екологічно чистої продукції, що має високу конкурентоздатність, а також інтенсифікація її збуту й одержання додаткового прибутку за рахунок екологізацїї виробництва.

Основні функції екологічного маркетингу:

• вивчення попиту на екологічно чисту продукцію, екологічне ціноутворення;

• планування екологічно чистого асортименту, збуту і торговельних операцій;

• планування "зеленої" модернізації виробництва, вивчення пропозицій по впровадженню більш зроблених методів і технологій очищення, утилізації й ін. на основі висновків і рекомендацій екологічних аудитів;

• організація екологічно безпечного обслуговування споживача.

Екологічний маркетинг базується на використанні концепції соціально-етичного маркетингу. Завдяки цій концепції з'єднуються інтереси товаровиробника, споживача, суспільства і навколишнього природного середовища.

Екологічний маркетинг може бути зв'язаний не тільки з виробничою сферою, але зі сферою природних ресурсів і сферою послуг екологічного призначення. Цей вид екологічного маркетингу передбачає:

• розробку й освоєння природних ресурсів;

•  виробництво товарів і послуг екологічного призначення, що необхідні споживачам;

• установлення платежів і цін на товари і послуги екологічного призначення для одержання прибутку суб'єктами природокористування;

•  запобігання забрудненню навколишнього середовища;

•  розвиток усебічних форм торгівлі товарами і послугами екологічного призначення;

• поділ ринків збуту товарів і послуг екологічного призначення відповідно природно-географічних    факторів територій, регіонів і окремих зон;

•  залучення до екологічного ринку іноземних інвесторів;

•  освоєння  природних     ресурсів  і  створення на  їхній основі конкурентоздатність на світовому ринку продукції екологічного призначення;

• мобілізацію механізмів трансформації екологічних потреб потенційних покупців на екологічному ринку в ефективний попит на товари і послуги екологічного призначення.

Основними формами цього виду маркетингової діяльності є:

•  дослідження    реальних    і    потенційних потреб споживачів природних ресурсів, товарів  і послуг екологічного призначення;

•  дослідження   ринку   і   його   можливостей,   прогнозування ринкового    попиту    і   місткості ринку в сфері природокористування й охорони навколишнього середовища;

•  розробка стратегії екологічного маркетингу природокористування і відповідних екологічних програм і заходів;

•  маркетингове планування  реалізації програмних заходів,  розробка  механізмів реалізації   екологічних програм.

Для надання послуг екологічного маркетингу великих систем природокористування доцільно створювати нові організаційні структури відповідної спеціалізації:

•  консультаційні - розробка й екологічний супровід інвестиційних програм,   проектів у сфері природокористування й охорони навколишнього середовища, здійснення екологічного інжинірингу   (розробка   і  реалізація    техніко-економічних, економіко-екологічних    і     соціально-екологічних     обґрунтувань програм і проектів, бізнес-планів і схем фінансування);

• інформаційні — комплексна еколого-економічна експертиза  проектів  і програм,  екологічна атестація і сертифікація продукції,технології і виробництва, організація інформаційного       обслуговування споживачів продукції екологічного призначення;

•  комерційні - підготовка  контрактів і контрактної документації на освоєння цільових інвестицій, комерційних договорів (лізингу, оренди, страхування}, зовнішньоторговельні угоди, захист юридичних інтересів споживачів екологічних послуг;

•  рекламні — надання допомоги в створенні й організації демонстраційних залів,  мережі магазинів-салонів,  поширення передового досвіду в області виробництва екологічного оснащення і продукції, проведення конференцій, семінарів;

•  інноваційні — пошук і супровід впровадження екологічних нововведень,   передового досвіду,  методів і технологій очищення стічних вод, переробки й утилізації твердих  відходів, створення рекреаційних зон,   прибережних   смуг,   екологічно   безпечних методів керування і господарювання.

 

7.2. Типи, цілі, функції екологічного аудита

Типи екоаудиту. Екологічний аудит може бути зв'язаний 1) із системою екоменеджменту (підприємства, компанії, корпорації, галузі, регіону й ін.); 2) екоаудит може мати в основному оцінний характер, що, головним чином, зв'язано з приватизацією або інвестиційною діяльністю (експрес - оцінка ризиків, оцінка екологічного стану ділянки). Таким чином, можна говорити про різні типи екоаудиту:

•    Екологічна експрес-оцінка інвестиційних ризиків (інвестиційний або фінансовий екоаудит).

« Оцінка екологічного стану ділянки території, власником якої є підприємство або власник змінюється в процесі приватизації (Environmental Sife Assessment).

•    Екоаудит продукції на стадії маркетингових досліджень. «  Технічний аудит на стадії виробничої діяльності.

•  Аудит системи екоменеджменту підприємств.

Цілі і функції екоаудиту. Цілі і функції екоаудиту визначаються в залежності від його типів і формулюються за участю замовника.

Екологічна експрес - оцінка здійснюється з метою оцінки відповідальності або ризику, що приймає на себе потенційний власник або інвестор у зв'язку з ризикованим екологічним станом промислової ділянки або шкідливим впливом підприємства на навколишнє середовище. Цей тип екологічного аудита виконує інвестиційні функції по обліку екологічних ризиків при впровадженні приватизаційних програм або інвестиційних проектів.

Оцінка екологічного стану ділянки території, власником якої є підприємство або в процесі приватизації, може носити характер експрес-оцінки, якщо метою її є оцінка інвестиційних ризиків. При цьому екологічний аудит може виконувати природоохоронні функції, якщо він проводиться регулярно і систематично в складі системи екоменеджменту регіону або області.

Екоаудит продукції проводиться в залежності від бажання підприємства в складі маркетингових досліджень, ринку збуту продукції і може включати огляд процесів постачання, виробництва і збуту, що складають життєвий цикл продукції й оцінку їхнього впливу на стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей. Можна сказати, що екоаудит продукції - це оцінка в її готовому виді екологічної чистоти і конкурентоздатності.

Технічний аудит використовується безпосередньо підприємством у виді підготовчого екологічного огляду для переконання щодо того, якою мірою воно дотримує вимог діючого природоохоронного законодавства й екологічних нормативів, а також наскільки ефективно здійснюється екологічна політика підприємства. Можна сказати, що цей екоаудит виконує функції екологічного самоконтролю.

Аудит систем екоменеджменту являє собою безпосередній екологічний аудит, при проведенні якого за міжнародними стандартами перевіряють наявність на підприємстві документа, що визначає його екологічну політику, і дають відповідні рекомендації щодо створення або удосконалення такого документові. Метою при цьому складається в розробці планів дій по гарантуванню екологічної безпеки на підприємстві, упровадженню програм радикального підвищення культури         виробництва, відновленню належного стану технологічного оснащення («позеленіння»  технологій), втілення в життя оперативних планів зменшення витрат енергії, води і сировини, тобто ресурсозбереження, перебування шляхів мінімізації  відходів  і удосконалення керування відходами. Цей тип екоаудиту є багатоцільовим і функціонально носить еколого-системний характер.

Вибір цілей залежить від замовника і рекомендацій підготовчого екологічного огляду. Наприклад, ціль проведення аудита систем екоменеджменту (СЕМ) можуть;

•    визначити відповідність СЕМ підприємства щодо критеріїв аудита СЕМ;

•   визначити відповідність впровадження і забезпечення СЕМ на підприємстві;

•    визначити шляхи потенційного поліпшення СЕМ на підприємстві;

•    оцінити  здатність  ефективної адаптації СЕМ до змін зовнішніх і внутрішніх умов  виробництва -  оцінити  СЕМ в організації, з яким мають намір укласти контракт (наприклад, з потенційним   постачальником)   або   з   партнером       по загальному підприємств).

 

7.3. Об'єкти і суб'єкти екологічного  аудита, аудиторські послуги.

Об'єктами екоаудиту можуть бути різні види інвестиційної, господарської, адміністративної діяльності державних структур, підприємств, виробничих об'єднань, галузей, що мають або можуть мати екологічно значимі наслідки, що впливають на стан навколишнього  середовища і здоров'я населення, зокрема:

• інвестиційні і приватизаційні програми і проекти розвитку підприємств, установ і   організацій незалежно від форм власності і підпорядкування,   у тому числі військове призначення, діяльність яких зв'язана з екологічним  ризиком для навколишнього природного середовища і здоров'я населення;

• кредитні   угоди, інвестиційні контракти, реалізація яких може привести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища і здоров'я населення;

• галузеві і місцеві господарські і адміністративні рішення, реалізація яких може привести до порушення екологічних нормативів або негативного впливу на навколишню природної середовище і здоров'я населення, господарську діяльність підприємств;

• екологічно небезпечні діючі об'єкти, системи, комплекси, у тому числі військового й оборонного призначення;

• підприємства, організації  й  установи  незалежно  від  форм власності  і підпорядкування,   у тому  числі військове  призначення, господарська діяльність яких зв'язана з екологічними ризиками для навколишньої природного середовища і здоров'я населення; об'єкти, системи, комплекси загального природокористування і забезпечення очищення стічних промислових   і комунальних вод, зменшення відходів, викидів і скидань виробництва;

•    об'єкти приватизації майна державних підприємств і організацій.

При цьому екологічні аудиторські послуги передбачають:

• аналіз впливу екологічно небезпечної діяльності на стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей;

• еколого-економічний прогноз екологічних наслідків господарської діяльності (вартісна оцінка);

9 оцінка  ефективності  природоохоронної діяльності суб'єктів, що хазяюють

• екологічне обгрунтування упровадження винаходів, ресурсозбережених технологій і систем, приладів контролю, іншого природоохоронного устаткування й оснащення;

• оцінка інших видів еколого-економічного забезпечення природоохоронної діяльності суб'єктів, що хазяюють;

•    еколого-економічна оцінка ризику зміни форми власності;

•    еколого-економічна  оцінка ризику здійснення   інвестиційних проектів;

•    еколого-економічна оцінка ризику адміністративних рішень.

Об'єктами спеціального екологічного аудита можуть бути також території або окремі, більш вузькі напрямки діяльності виробничих об'єктів, наприклад, мінімізація відходів, безпека продукту, що випускається, система контролю за забрудненням навколишнього середовища промислова гігієна, професійні захворювання і т.п.

Суб'єкти екоаудиту. Суб'єкти екологічного аудита - це особи, що уповноважені надавати екологічні аудиторські послуги підприємствам, організаціям, компаніям і готувати екологічні аудиторські висновки.

Суб'єктами екоаудиту є:

• аудитори, тобто фахівці, що мають відповідний кваліфікаційний сертифікат    і ліцензію на заняття аудиторською діяльністю;

• аудиторські фірми, тобто організації, у статутну діяльність яких входить надання аудиторських послуг і які мають відповідну ліцензію, що погодиться і законодавством.

 

7.4. Методи екологічного аудитування.

У практиці екологічного аудитування використовуються різні методи для аналізу природоохоронної діяльності, стану підприємства, території й ін.[5].

Метод анкетування - один з основних методів огляду, аналізу, оцінки і ранжування екологічних проблем, що дозволяє обґрунтовувати і розробляти конкретні й адресні рекомендації. Його суть полягає в складанні переліку напрямків екологічної діяльності підприємства при проведенні моніторингу, контролю і керування, у зборі даних для оцінки її ефективності і розробки рекомендацій і пропозицій по розвитку і підвищенню ефективності діяльності підприємства.

Метод інтерв'ювання - метод, що часто застосовують у взаємозв'язку з анкетуванням. Сутність його складається в безпосередньому контакті й опитуванні респондентів з метою збору необхідної інформації, що стосується об'єкта аудитування. Аудитор при цьому має ряд заздалегідь підготовлених питань. Як правило, при інтерв'юванні питання формулюються досить коротко, власне кажучи й у доступній для швидкого сприйняття і розуміння формі. Це  метод  особливо  ефективний   при аудитування таких об'єктів, як навчальні заклади, дитячі сади, парки відпочинку і т.п.