Соціально-економічне значення екологічного аудиту

Державні органи (посадові особи) вправі залучати порушників екологічного законодавства до адміністративної відповідальності в порядку, установленому даним Кодексом: складати протоколи про зроблене адміністративне екологічне правопорушення (ст. 255); розглядати справи про відповідне адміністративне правопорушення (ст. 279) і виносити постанова про накладення адміністративного стягнення на посадових осіб і громадян, що порушили еколого-правові норми і правила (ст. 283).

Майнова відповідальність   -   різновид   юридичної відповідальності, що передбачає виконання обов'язків фізичних або юридичних осіб щодо компенсації шкоди, заподіяного власникам або природокористувачам унаслідок порушення екологічного законодавства або порушення екологічних прав громадян. Майнові стягнення здійснюються одним із установлених способів: нормативному, витратному, таксовому і розрахунковим у добровільному або судовому порядку.

Кримінальна відповідальність за екологічні злочини - це кримінально-правове покарання осіб, винних у здійсненні екологічного правопорушення з високим рівнем екологічного ризику й екологічної небезпеки для навколишнього природного середовища, природних ресурсів, життя і здоров'я людей.

Покарання за екологічні злочини здійснюються шляхом виконання виправних   робіт,   штрафу,   конфіскації   незаконно   добутого знарядь здійснення   злочинів,   позбавлення   волі,   позбавлення   права   займати відповідальні посади.

Кримінальна відповідальність застосовується тільки судами до громадян посадовим особам за найбільш серйозні екологічні правопорушення, які представляють суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність). Органи (посадові особи), що здійснюють контроль в області охорон навколишньої природної; середовища, готують по них відповідні матеріали "направляють них в органи прокуратури для рішення питання про залучення винних осіб до кримінальної відповідальності. Порядок діяльності прокурорсько-слідчих органів і судів по розслідуванню справ даної категорії регулюється кримінально-процесуальним кодексом України.

Кримінальним Кодексом України передбачена кримінальна відповідальність за наступні екологічні злочини, при порушенні правил безпеки, що приводять до виникнення джерел техногенної безпеки для навколишнього середовища і населення (ст. 236, 237, 238); при порушенні правил охорони навколишнього природного середовища, при використанні окремих природних об'єктів (ст. ст. 239-244, 253), у заподіяння шкоди природним ресурсам, що приводять до зменшення їх запасів (ст. ст. 245 246 247,248,249,250-252,254).

 

6. Еколого-економічні важелі  керування природоохоронною діяльністю  в Україні

 

Відповідно до діючого законодавства в Україні діє система стандартів і нормативів в області охорони навколишнього природного середовища.

Система екологічних нормативів включає:

а) нормативи екологічної безпеки (гранично   допустимі концентрації вмісту забруднюючих речовин у навколишнім природному середовищі ГДК);

б) гранично допустимі викиди (ГДВ) і скиди (ГДС) у навколишнє природне середовище забруднюючих    хімічних    речовин, рівні шкідливого впливу фізичних і біологічних факторів:

в) норми вилучення природних ресурсів.

Екологічні нормативи є загальними для всієї території України. У разі потреби можуть установлюватися більш тверді нормативи гранично припустимих концентрацій забруднюючих речовин, скидань і викидів для окремих курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних районів, а також при настанні особливих ситуацій (несприятливих метеоситуацій, поставарійних і т.п.).

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають [3]:

а) взаємозв'язок всієї управлінської, науково-технічної і господарської діяльності   підприємств,   установ   і   організацій   з   раціональним використанням   природних ресурсів   і ефективністю заходів   щодо охорони   навколишнього   природного  середовища  з   використанням економічних важелів;

б) визначення   джерел   фінансування   заходів   щодо   охорони навколишнього природного середовища;

в) установлення лімітів використання природних ресурсів, викидів і скидань забруднюючих речовин і розміщення відходів;

г) установлення нормативів плати і розмірів платежів за використання природних ресурсів, викиди і скидання забруднюючих речовин у навколишнє середовище, розміщення відходів та інші види шкідливого впливу;

д) надання підприємствам податкових, кредитних і інших пільг при впровадженні ними маловідходні, енерго- і ресурсозберігаючі технологій і нетрадиційних видів енергії, здійснення інших ефективних заходів щодо охорони навколишнього середовища;

є) відшкодування у встановленому порядку збитків, заподіяних унаслідок порушення екологічного законодавства;

Як бачимо, що діє законодавчий економічний механізм орієнтований на державні важелі регулювання природоохоронної діяльності. Нині вже підготовлені законодавчі пропозиції по коректуванню цього механізму з урахуванням ринкових відносин.

У чинному законодавстві передбачається плата за спеціальне використання природних ресурсів, плата за забруднення навколишнього природного середовища і плата за погіршення якості природних ресурсів, порядок установлення яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Платежі підприємств за викиди і скидання забруднюючих речовин, розміщення відходів та інші види шкідливого впливу в границях лімітів відносяться до витрат виробництва, а за перевищення лімітів плата стягується з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств.

Платежі і штрафи підприємств за погіршення якості природних ресурсів унаслідок володіння і користування також здійснюються за рахунок прибутку.

Механізмом економічного стимулювання в системі охорони навколишнього природного середовища передбачається:

а)  надання пільг при оподатковуванні підприємств, установ, організацій,        громадян    у    випадку    реалізації    ними    заходів    щодо раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища, при переході на маловідходні і безвідходні, ресурсо- і енергозберігаючі   технології,   організації   виробництва   і   впровадженні очисного оснащення й устаткування для утилізації забруднюючих речовин і переробки відходів, а також приладів контролю за станом    природного середовища і джерелами викидів і скидань забруднюючих речовин, виконанні інших   заходів,   спрямованих   на поліпшення   стану   й   охорону навколишнього природного середовища;

б)  надання на пільгових умовах короткострокових і довгострокових позичок    для    реалізації    заходів    щодо    забезпечення    раціонального використання   природних   ресурсів   і охорони навколишнього   природного середовища;

в) установлення    підвищених    норм    амортизації    основних    норм виробничих природоохоронних фондів;

г) звільнення   від   оподатковування   фондів   охорони   навколишнього природного середовища;

д) передача частини засобів позабюджетних фондів охорони навколишнього природного   середовища   на договірних   умовах   підприємствам, установам, організаціям     і     громадянам     для     здійснення     заходів     щодо гарантованого зниження викидів і скидань забруднюючих   речовин і зменшення шкідливих фізичних, хімічних і біологічних впливів на стан   навколишнього   природного      середовища,   на   розвиток екологічно безпечних технологій і виробництв;

є) надання можливостей використання природних ресурсів під заставу.

 

7. Екологічний аудит як складового еколого-економічного механізму керування природоохоронною діяльністю і природокористуванням

 

7. /. Визначення і сутність понять «екологічний аудит», «екологічний інжиніринг», «екологічний маркетинг»

Екологічний аудит - це ринково орієнтований вік) діяльності, що проводиться на договірних засадах незалежними професійними екологічними аудиторами, що мають відповідні сертифікати, за участю управлінського персоналу підприємства. Екологічний аудит ~ це екологічний інструмент еколого-економічного механізму, що застосовується з метою незалежної систематичної оцінки екологічного стану виробничої системи, території або інших об'єктів для визначення відповідності діючим екологічним вимогам, стандартам і нормам, а також: включає розробку необхідних рекомендацій з поліпшення екологічного стану. Висновки і рекомендації екоаудиту носять конфіденційний характер і призначені для замовника (підприємства, організації, компанії й ін.).

Екологічний аудит може бути різний по типі в залежності від цілей, що ставить замовник, і від характеру об'єкта аудитування (підприємство, територія, школа, екоаудит відходів, фінансовий, інвестиційний екоаудит, аудит системи екологічного керування і т.п.) (див. розд. 7.2.).

Так, наприклад, екоаудит системи керування - це документально оформлений систематичний процес перевірки, зв'язаний 1) зі збором і об'єктивним оцінюванням інформації, що показує чи відповідають нормативним вимогам і критеріям аудита конкретні види діяльності, заходу, умови, системи керування в сфері навколишнього середовища; 2) з передачею результатів цього процесу замовникам. Задача екоаудиту складається у встановленні відповідності екологічної політики підприємства або іншого об'єкта аудитування вимогам діючого природоохоронного законодавства, державній екологічній політиці і міжнародним стандартам, відповідності системи екологічного керування діючим нормам і стандартам. Висновки і рекомендації екологічного аудита системи керування служать вихідною базою для формування або коректування екологічної політики підприємства, цілей і задач еколого-господарської діяльності, розробки екологічних програм.

Екологічний аудит спирається на ряд загальних обов'язкових принципів:

1) підтримка екоаудиту і реагування на його результати з боку керівництва об'єкта аудитування;

2) незалежність функцій  екоаудиту;

3) обґрунтований підбор аудиторів;

4) визначеність цілей, термінів  і ресурсів;

5) адекватність збору  й аналізу інформації цілям  екоаудиту;

6) безсторонній висновок;

7) гарантія якості екоаудиту  і конфіденційність інформації;

8) презумпція потенційної  екологічної небезпеки;

9) персональна відповідальність екоаудиторів.

Дотримання загальних принципів екологічного аудита забезпечує реалізацію функцій екоаудиту, як елемента екологічного керування:

1) одержання об'єктивної картини стану об'єкта аудитування на основі збору й аналізу великого обсягу інформації;

2) вироблення рекомендацій  з оптимізації функціонування  об'єкта;

3) зниження екологічного  ризику і забезпечення екобезпеки;

4) одержання максимального  еколого-соціально-економічного ефекту.

Екологічний інжиніринг - екологічний інструмент еколого-економічного механізму, що взаємозалежний з інженерно-економічною діяльністю по обгрунтуванню рекомендацій екологічного аудитові, еколого-економічних рішень, екологічних програм і проектів.

Якщо екологічний аудит установлює діагноз екологічному здоров'ю підприємства по визначених параметрах, оцінює можливості екологічного оздоровлення підприємства, пропонує «ліки», а екологічний маркетинг «шукає» і надає необхідні технологічні й управлінські засоби, то екологічний інжиніринг розраховує режими «лікування» або оздоровлення систем життєзабезпечення підприємства.

Екологічний інжиніринг (або еколого-інженерна діяльність) має на меті техніко-економічне обгрунтування комплексу заходів щодо екологічної модернізації виробництва з проведенням при необхідності попередніх технологічних досліджень на пілотному устаткуванні (наприклад, очисному). Метою екоінжиніринга може бути і передінвестиційна екологічна оцінка проектних пропозицій. Класичний приклад екологічного інжиніринга - оцінка впливу об'єктів, що проектуються, на навколишнє природне середовище, або екологічні обгрунтування інвестиційних проектів і оцінка екологічних ризиків у складі проектування організаційних схем фінансування [2].

Підхід до визначення задач екологічного інжиніринга полягає в наступному.

1.  На основі рекомендацій  попередньо проведеного комплексного  експрес-аудита підприємств проведення  пошуку на ринку екологічного оснащення,  технологій,    сучасних   методів,    технічних засобів, технологій оснащення, здатних задовольнити вимоги екоаудиту і ціль модернізації виробництва.

2. Виконання еколого-економічного обгрунтування    пропозицій щодо виготовлення або придбання пілотного устаткування, ліцензій.

3. Проведення технологічних досліджень на пілотному устаткуванні щодо можливостей промислового використання запропонованої технології (очищення стічних вод або зменшення відходів).

4. Розробка вихідних  даних для техніко-економічних  обґрунтувань промислового проектування екологічної модернізації виробництва і розробки відповідної галузевої програми,

5. Розробка галузевої (корпоративної) програми екологічної модернізації  виробництва  з  метою  поширення  досвіду галузевих підприємств - представників на інші підприємства.

Таким чином, особливість екологічного інжиніринга модернізації виробництва в період реформування економіки складається в галузевому (корпоративному) його здійснення на окремих підприємствах-представниках з наступним поширенням результатів на інші галузеві підприємства по визначених пріоритетах.

Екологічний маркетинг - екологічний інструмент еколого-економічного механізму, що діє як функція загальної системи маркетингу з метою визначення, прогнозування і формування потреб у товарах і послугах екологічного призначення, а також задоволення споживчих нестатків таким чином, щоб це не порушувало екологічної рівноваги навколишнього природного середовища і не впливало на стан здоров'я людей [2],