Сутність поняття безпеки туристської діяльності

 

 

При проведенні таких досліджень враховуються насамперед наступні чинники - це військові, етнічні та інші конфлікти, розгул криміналу, природні катастрофи, епідемії, епізоотії (типу ящуру), корупція та інше. Так міжнародним співтовариством деякі країни Африки, Азії та Океанії занесені в чорний список - туди їздити забороняється - це Алжир, Афганістан, Ангола, Бурунді, Конго, колишній Заїр, Лівія, Руанда, Сомалі, і Судан, де постійно присутня загроза війни і головне - загрозабандитизму.

Нажаль в Україні такі дослідження в галузі туризму на державному рівні не ведуться. Держава не пропонує своїм туристам ніяких офіційних рекомендацій щодо поїздок своїх громадян по країнах світу. Такі рекомендації можна знайти тільки зі ссилкою на зарубіжні джерела.

Будемо сподіватися, що рано чи пізно й Україна послідує досвіду Росії, США чи Німеччини та державні служби запропонують турфірмам і туристам конкретні рекомендації по кожній з проблемних країн з докладним описом того, чого ж саме там слід побоюватися туристу і як себе там слід вести.

Таким чином можа запропонувати наступні конкретні заходи щодо створення системи безпеки туризму в Україні:

• розробка та впровадження в життя норм безпеки подорожей та місць перебування туристів;
• проведення дослідження стану безпеки туризму на державному рівні;
• інформування й просвітницька робота з громадськостю;
• створення інституційних рамок для розв’язання проблем, пов’язаних з безпекою туристів, зокрема в екстремальних ситуаціях;
• міжнародне співробітництво в галузі безпеки в туризмі на різних рівнях.

3.2. Проблеми та перспективи  формування системи туристської  беспеки в Україні на прикладі  гірськолижного туризму

 

Відомо, що гірськолижний спорт є одним з найбільш травматичних видів спорту. Незважаючи на те, що з кожним роком підвищуються безпека гірськолижних трас і рівень гірськолижного спорядження, статистика травм не зменшується. Причиною травми може бути і непідготовленість самого гірськолижника, і наїзд на нього іншого любителя швидкісного катання.

У гірськолижників зазвичай бувають такі травми: пошкодження зв'язок колінного суглоба (близько 25% всіх травм); забої м'яких тканин (20%); розтягнення та розриви зв'язок і м'язів (16%); переломи і вивихи (8%); пошкодження хребта (6%).

Всього лиш за рік фахівцями Державного підприємства «Карпатський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» виконаний значний обсяг робіт по приведенню існуючих гірськолижних трас у відповідність з вимогами цих Правил, зокрема, проведені роботи по паспортизації більш ніж п'ятидесяти кілометрів уже існуючих гірськолижних трас туристичних комплексів «Буковель» (Івано-Франківська область) та «Вишгора» (Київська область). У планах проведення даних робіт і на інших курортах.

Проведення паспортизації дозволяє у повній мірі оцінити параметри траси, класифікувати її за складністю, визначити найбільш небезпечні ділянки та розробити перелік заходів для мінімалізації ризиків для гірськолижників.

Користуючись схемами та рекомендаціями вміщеними у паспорти гірськолижних трас, власники курортів закупили і встановили сотні метрів спеціальних загороджень, інформаційні знаки, захисні мати. Була впорядкована діяльність аварійно-рятувальних служб курортів.

Така робота на Україні проводиться вперше, і, звичайно, виникає безліч питань та спірних моментів.

Даній ситуації досвід підготовки гірськолижних трас, накопичений провідними європейськими курортами стає просто безцінним.

У поточному році група фахівців ДП «Карпатський ЕТЦ» побувала на кількох еврорпейських гірськолижних курортах з метою ознайомлення з їх роботою, зокрема у австрійському Кітцбюелі, де знаходиться легендарна траса швидкісного спуску «Штрайф» (Streif). Свою назву траса отримала на честь лугів «Штрайфалм», де знаходиться старт.

Ця траса уже давно рахується класикою гірськолижного спорту. Перша гонка відбулась тут ще в 1931 році, але «Штрайф» до сих пір має славу самої технічно складної траси. Кожен переможець назавжди залишається в списках легендарних гірськолижників, а також «отримує» іменну кабінку на канатній дорозі Hahnenkammbahn.

Траса «Штрайф» містить у собі весь набір елементів класичної траси швидкісного спуску - круті повороти з довгими стрибками на великій швидкості, які переплітаются з різноманітними ухилами, небезпечні прямі швидкісні ділянки, віражі. По фізичним показникам «Штрайф» не являєтся найшвидшою чи найдовшою трасою. Але це найбільш технічно складна траса в світі.

«Штрайф» доступна і звичайним лижникам, що досягли певного рівня катання, але, зазвичай, на кінець грудня трасу закривають для проведення змагань. Підготовчі роботи тривають кілька тижнів. Сніговий покрив підсилюється, трасу трамбують, укріплюють, заморожують, встановлюють додаткові огороджуючі та уловлюючі сітки, трибуни для вболівальників, та точки телетрансляції. Траса розмічається спеціальними фарбами.

Уловлюючі сітки на трасі встановлюються на крутих віражах з зонах приземлень з трамплінів. Основою для їх натягу служать металеві стійки, встановлені на постійних фундаментах. Конструкція уловлюючих сіток дозволяє погасити значну кінетичну енергію лижника, мінімізуючи нанесення йому травм.

Технічні характеристики траси:

Висота старту - 1.665 м.

Висота фінішу - 805 м.

Перепад висоти - 863м.

Протяжність - 3.312 м.

Середня крутизна схилу - 27%

Найбільша крутизна схилу - 85%

Найбільший трамплін – Mausefalle (Мишоловка) - політ до 80 м.

Максимальна швидкість, що була досягнута на трасі - 145 км/год.

Середня швидкість - 103 км/год.

Рекорд проходження - 1.51.58 хв, Фріц Штробль, Австрія, 1997 рік.

Найбільше число перемог - Франц Кламмер (Австрія) - 4 рази, Дідье Куш (Швейцарія) 5 раз. У січні 2011 року Дідье Куш показав найкращий з технічному плані заїзд за весь час існування Штрайфу. Його бездоганний заїзд по праву буде внесений в усі підручники з техніки швидкісного спуску. Це була четверта перемога Куша на Штрайфі. Приз за перемогу в швидкісному спуску в Кітцбюелі становить 70 тисяч евро, та не кожен спортсмен зважиться на високий ризик навіть за таку високу суму.

На відміну від легендарної траси швидкісного спуску «Штрайф» на українському курорті “Буковель” ситуація з безпекою гірськолижників зовсім інша. Так, відомо, що тільки в минулому сезоні в Буковелі загинуло 10 осіб, отримали серйозні травми понад 800 осіб. Повна статистика нещасних випадків на гірськолижному курорті, нажаль, не доступна широкому загалу. Про неї не хочуть говорити ні в місцевому травмпункті, ні в Яремчанській міськлікарні, ні навіть у прокуратурі.

За інформацією заступника головного лікаря по лікувальній частині Яремчанській міськлікарні Василя Йосипчука, з 20 грудня 2012 року по 10 лютого 2013 року на пункт «швидкої допомоги» Яремчанської центральної міської лікарні звернулося 358 осіб – травмованих туристів з гірськолижного курорту «Буковель». 126 з них було госпіталізовано, 48 прооперовано. Окрім, цього, 70 туристів звернулися за амбулаторним лікуванням в місцеву поліклініку (більшість з них потерпілі з травмами, а також потерпілі від харчових отруєнь). За неофіційною інформацією, отриманою від працівника травмпункту курорту, в пік сезону, щодня травмується до 200 чоловік.

Травмпункт Буковелі - невелика, схожа на готельний котедж, дерев'яна колиба, біля якої стоять автомобілі "швидкої допомоги". Схожа на військово -польової лазарет. У приміщенні більше десятка пацієнтів - перебинтовану, загіпсованих, заліплені пластиром (з забоями, вивихами, переломами, черепно -мозковими травмами), їхні друзі та родичі, рятувальники, нервові метушаться лікарі.

Повідомити щось про кількість травмованих лікарі та рятувальники навідріз відмовляються, мотивуючи тим, що "це конфіденційна інформація". Вдається лише дізнатися, що в травмпункті туристам безкоштовно надають першу медичну допомогу - роблять рентген, накладають, якщо це необхідно, гіпс. Більшість з них після цього відправляється додому. Якщо травми серйозні, постраждалих доставляють або до Яремчанської центральної міської лікарні, або в Івано-Франківську обласну клінічну лікарню.

За останні роки все частіше з'являється інформація про підвищення травматизму і смертності на спускових трасах Буковелю. Багато відпочиваючих лижних курортів навіть і не уявляють, на якому низькому рівні безпеки знаходяться спуски на Західній Україні. Немає точної статистики, а всі випадки смертності записуються в сусідніх містах, травми не враховуються і багато випадки порушення безпеки на схилах залишаються незафіксованими.

Так, наприклад, один з відомих смертельних випадок на лижній трасі минулого року залишився якимось дивним чином не врахованим, кримінальну справу заведену в місцевій прокуратора було через кілька днів закрито без якого б то приводу, а довідка з міліції - не видавалась, так як нібито такого взагалі і не було насправді. При розмові з працівниками моргу, було з'ясовано, що смертельних випадків на гірськолижних курортах Західної України на кінець 2012 року було 47, а за офіційною статистикою, як вже було зазначено — тільки 10. Інші випадки чомусь не враховані.

Так само відомо, що власники гірськолижного курорту мають сильний вплив не тільки в місцевій політиці, а й на державному рівні.

Тяжкий досвід вимушує не замовчувати про це. Активістами вже зібрано 6 випадків смертності на одному і тому ж схилі. Вони збирають так само випадки травматизму, що б створити комісію з розслідування халатності керівництва курортів, яке замовчує про проблематики на схилах і не організує безпечне катання для туристів.

Хоча слід зазначити, що керівництво курорту все ж таки робить певні кроки для створення певної системи безпеки на своєї території. ТК «Буковель» вже закуплені системи уловлюючих сіток та встановлені на найбільш небезпечних для вильоту з трас ділянках. Але цього недостатньо.

Так, на провідних європейських курортах, навідміну від українських, на більш пологих і прямих ділянках траси встановлюються пересувні огороджуючі сітки. Простота конструкції та легкість встановлення дозволяють швидко огородити такими сітками значні ділянки, проте здатність до погашення кінетичної енергії у них невисока, тому досить часто їх встановлюють у декілька рядів, залишаючи між рядами проходи для персоналу. Незамінні такі сітки при огородженні меж траси з метою обмеження доступу сторонніх осіб, огородження технічних зон, зон відпочинку, трас для навчання новачків та дитячих парків. Усі металоконструкції, споруди та обладнання в безпосередній близькості від траси захищаються товстими матами.

І все ж таки слід сказати, що, незважаючи на всі вжиті заходи безпеки, европейські траси також є не самими безпечними у світі. За останні 4 роки декілька стортсменів-суперпрофесіоналів отримали на них важкі травми, що в черговий раз доводить істину – до гірськолижного спорту не варто ставитись легковажно. Це добре розуміють працівники курортів, де безпека гірськолижників – добре продумана та організована система, що містить в собі сучасні засоби інформації, достатню кількість знаків для полегшення орієнтування відпочивальників на місцевості та попередження їх про можливу небезпеку, засоби для підготовки трас та підтримання їх у нормальному стані, засоби безпеки, рятувальні загони та лижні патрулі.

На жаль, в Україні європейський підхід до організації гірськолижного відпочинку реалізований на небагатьох курортах. Значно частіше спостерігаємо непідготовлені траси, відсутність на них навіть елементарних засобів безпеки, відсутність кваліфікованого персоналу рятувальників та медпрацівників. Та уже зараз вимоги до власників та експлуатаційників гірськолижних трас значно зросли і є надія, що з часом ситуація поліпшиться і до підготовки трас в наших краях будуть ставитись так само ретельно, як і на австрійському «Штрайфі» у Кітцбюелі.

Не меньш важливим заходом створення системи безпеки туризму вважається страхування туристів. Так, любителям зимового відпочинку в горах і катання на лижах вельми рекомендується придбати страховку від нещасного випадку, яку пропонує, наприклад. одна з ведучих страхових компаній НАСК «Оранта». Суть цієї страховки полягає в тому, що при травмуванні, що спричинило за собою розлад здоров'я, застрахованій особі виплачується певна сума грошей, розмір якої залежить від серйозності травми і від передбаченої полісом загальної страхової суми.

Вартість страховки залежить від віку застрахованої особи, терміну дії страхового поліса і категорії ризикованості спорту. Досвід лижника, історію травматизму, снаряд для катання по горах (лижі, сноуборд або санки) та інші фактори страхові компанії відстежити не в силах. Тому всі види спорту поділені залежно від статистики травматизму на чотири звичайні категорії плюс п'ята - екстремальні види спорту. Катання на лижах по горах відноситься до 4 -ї категорії ризику .

Для тих , хто збирається покататися на лижах у горах, страховий поліс строком до 1 місяця з загальної страхової сумою 100 000 грн., Що передбачає таку опцію, як виплати з тимчасової непрацездатності внаслідок нещасного випадку, обійдеться приблизно в 700 гривень. Із збільшенням страхової суми пропорційно збільшується і платіж . Якщо у випадку травми клієнта цікавлять не виплати з непрацездатності, а одноразова виплата за травму, то страховка буде коштувати 620 гривень. Природно, що для людей у віці понад 60 років вартість страховки зростає.