Автор работы: Пользователь скрыл имя, 01 Марта 2014 в 23:06, курсовая работа
Мета даної роботи — вивчити сучасний стан системи безпеки в туризмі та визначити основні проблеми та перспективи формування системи туристської безпеки в Україні на прикладі гірськолижного туризму.
Відповідно до мети було визначено наступні завдання дипломної роботи :
визначити сутність поняття безпеки подорожі та надати загальну характеристику стану ситеми безпеки в туризмі;
вивчити основні методи розробки системи безпеки туристської діяльністі;
проаналізувати сучасний стан системи безпеки туризму в Україніу;
визначити проблеми та перспективи безпеки туризму на прикладі гірськолижного туризму.
ВСТУП
Забезпечення безпеки завжди було найважливішою проблемою людства в усіх сферах діяльності. Людина з моменту свого народження постійно піддається мінливим небезпекам природного, техногенного, антропогенного, біологічного, соціального, екологічного характеру.
Розвиток туризму здійснюється в певному природному і соціальному середовищі, яке робить вирішальний вплив на його результати. Цей вплив не завжди буває сприятливим. Небезпеки фізичного і соціального характеру повинні прийматися в розрахунок суб'єктами індустрії туризму, яким слід мінімізувати і запобігати різноманітним загрозам безпеці туристської діяльності.
Саме поняття безпеки визначається як стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави від внутрішніх і зовнішніх загроз. Під життєво важливими інтересами розуміється сукупність потреб, задоволення яких, надійно забезпечує існування і можливості прогресивного розвитку особистості, суспільства, держави.
Безпека туристської поїздки включає в себе особисту безпеку туристів, збереження їх майна, а також ненанесення шкоди природному середовищу під час подорожі.
Туроператори та турагенти зобов'язані надати туристам всю вичерпну інформацію, медико-санітарні правила щодо туристської діяльності. Ці вимоги повинні в обов'язковому порядку доводитися до відома клієнтів до початку поїздки.
Закон України "Про туризм" в розділі VIII надає гарантії безпечного перебування туристів на території України і зобов'язує органи влади та суб'єктів туристичної діяльності розробити комплекс заходів з безпеки туристів. Зокрема, в статті 26 сказано: "Місцеві органи державної виконавчої влади в галузі туризму розробляють і організують виконання регіональних програм забезпечення захисту та безпеки туристів, особливо в місцях туристської активності.
Мета даної роботи — вивчити сучасний стан системи безпеки в туризмі та визначити основні проблеми та перспективи формування системи туристської безпеки в Україні на прикладі гірськолижного туризму.
Відповідно до мети було визначено наступні завдання дипломної роботи :
Об'єкт дипломної роботи — безпека в туризмі.
Предмет даної роботи - загальні вимоги, методи та особливості формування системи безпеки в турізмі.
Методологічною базою дослідження є наукові праці, монографії вітчизняних та зарубіжних вчених, словники, нормативно-правова база та періодична література.
Наукова новизна дипломної роботи полягає в тому, що було узагальнено теоретичні підходи до змісту поняття безпеки туризму та системно розглянуто небезпеки, з якими туристи можуть зіткнутися під час подорожі, а також звернено увагу на всі можливі заходи, які забезпечують безпеку клієнтів.
Практична значимість результатів дипломного дослідження полягає в тому, що на основі зробленого аналізу сучасного стану безпеки в туризмі було визначено шляхи удосконалення системи безпеки туризму в Україні та визначено основні вимоги, спрямовані на досягнення необхідної якості послуг, які надаються споживачу на прикладі гірськолижного туризму. Результати дипломного дослідження можуть бути використанні для вдосконалення системи безпеки туризму в Україні органами управління різного рівня.
Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, чьотирьох розділів, 4 таблиць та 50 літературних джерел.
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БЕЗПЕКИ В ТУРИЗМІ
1.1 Сутність поняття безпеки туристської діяльності
Під безпекою в туризмі розуміється особиста безпека туристів, збереженість їх майна та не нанесення шкоди навколишньому природному середовищу під час проведення подорожей.
Для розуміння сутності поняття безпеки в туризмі необхідно надати характеристику явищам, з яких вона складається. Одним із головних складових небезпеки в туризмі є нещасний випадок. Якщо випадок, то можна припустити, що мова йде про подію або явище випадкову, несподівану. Упав, наприклад, на лижному спуску один з туристів і отримав травму. Для постраждалого це сталося несподівано: він не був готовий до падіння, не очікував хворобливого результату і шкоду, яка ( з його точки зору) була заподіяна йому випадково. Сторонньому ж спостерігачеві таке падіння і травма могли представитися, навпаки, як закономірний наслідок невміння людини користуватися гірськолижної технікою або наслідок надмірної крутизни схилу.
Значить, при всій зовнішній несподіванки нещасних випадків не можна стверджувати, що їх неможливо передбачити. Значить, несподіванка нещасного випадку - це певною мірою оцінка суб'єктивна, що відображає точку зору "зацікавленої особи".
Друга риса нещасного випадку - його ненавмисність та нецілеусвідомленість. Без цієї якості він перестає бути "випадком", а переходить у категорію умисних і заздалегідь спланованих дій, спрямованих на заподіяння шкоди іншим або собі. Відсутність цілеусвідомленості помилкових дій не означає, однак, що той, з вини якого відбулася сумна подія, не несе відповідальності за свій вчинок.
Визначення "нещасний" розкриває третю особливість події: ця подія принесла біду, нещастя для здоров'я людини. Тому до нещасних випадків не можна відносити так звані небезпечні ситуації, які не заподіяли шкоди здоров'ю туристів, наприклад благополучне переверття байдарки на порожистій ділянці річки. Невиправданий, мабуть, і отримавший певне поширення як синонім нещасного випадку термін "туристська аварія", оскільки він відображає не травматизм людей, а пошкодження судна, машини, взагалі механічної частини або спорядження та пов'язані з цим збитки, що в туристичній подорожі зазвичай не є визначальним.
В першу чергу слід звернути увагу на різні небезпеки, які виникають при безпосередньому контакті туриста з зовнішнім середовищем. Шкода здоров'ю туриста може бути заподіяна різним шляхом: ударом каменю, укусом тварини, попаданням води в дихальні шляхи, тому травми, як правило, відбуваються при небезпечному впливі зовнішнього середовища. У похідних умовах, наприклад, до розряду нещасних випадків доводиться іноді відносити і внутрішні хворобливі процеси в організмі - серцевий напад, гострий напад апендициту, припадок епілепсії, коли пошкодження організму відбувається скороминуще, а сама подія короткочасно. Разом з тим пошкодження організму, пов'язані з тривалим впливом несприятливих факторів, слід, мабуть, вважати своєрідними туристськими "професійними" захворюваннями (див. табл. 1.1).
Таблиця 1.1. - Небезпечні умови, процеси, при яких виникають пошкодження організму в умовах подорожі
Шкідливі умови, процеси, при яких виникають шкідливості
|
Захворювання |
Несприятливі метеорологічні та природні умови в умовах подорожі |
Простудні захворювання, ревматизм |
Вплив неправильного режиму дня і харчування в умовах подорожі |
Гастрити, виразка шлунка |
Зміна атмосферного тиску в умовах подорожі у високогірних районах |
Порушення серцевої діяльності та дихання, гірська хвороба |
Вплив яскравої освітленості при наявності снігового покриву на Півночі і в горах, в умовах подорожі в пустелях, на річках і озерах |
Запальні захворювання очей |
Вплив комах при в умовах подорожі у лісі |
Кліщовий енцефаліт, лихоманки |
Важке фізичне напруження і вимушене положення тулуба. Відбуваються при пересуванні і підйомі ваг при відсутності механізації в умовах подорожі |
Викривлення хребта, захворювання серця і судин, плоскостопість, розширення вен, грижа |
Отже, в найбільш загальному вигляді можна визначити нещасні випадки в туризмі як ненавмисну травму або смерть людини, що відбулися в результаті несподіваного травмуючого впливу в умовах активного туристської подорожі.
При наданні туристських послуг повинен бути забезпечений прийнятний рівень ризику для життя і здоров'я туристів, як у звичайних умовах, так і в надзвичайних ситуаціях (стихійних лихах, пожежах тощо), що виникають у місцевості, країні подорожей.
Ризик для життя і здоров'я людини в туристсько-екскурсійному обслуговуванні виникає в умовах:
Права та обов'язки туриста при підготовці та здійсненні подорожі в Україні визначені Законом України «Про туризм». Зокрема, відповідно до закону турист має право на забезпечення особистої безпеки, збереження свого майна, безперешкодне отримання невідкладної медичної допомоги, а також на отримання достовірної інформації про правила в'їзду в країну перебування та особливостях поведінки в ній, включаючи звичаї, різні обряди місцевого населення, санітарно-епідеміологічну обстановку і т.д. Природно, що під час здійснення подорожі турист зобов'язаний дотримуватися як законодавства країни перебування, поважати її звичаї, традиції, релігійні вірування і соціальне влаштування, але й правила особистої безпеки. Стаття 13 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» дає визначення поняття «безпека в галузі туризму» як сукупність чинників, що характеризують соціальний, економічний, правовий та інший стан забезпечення прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб та держави в галузі туризму [5].
В Украінії також вживаються відповідні заходи, видаються нормативні документи, які спрямовані на забезпечення безпеки як громадян, так й туристів. Наприклад, прийнятий Закон України від 03.02.1993 р. № 2974-XII “Про Цивільну оборону України” та його частина про захист населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
Стандартом визначено, що при проектуванні туру і туристських послуг слід уважно вивчити всілякі чинники ризику і його джерела, досліджувати можливість і ймовірність прояву даного джерела на небезпечному для людини рівні, схильність людини до впливу джерел небезпеки і, в кінцевому підсумку, передбачити комплекс заходів щодо захисту здоров'я та життя туриста і його майна.
1.2 Фактори виникнення ризику в туризмі
Шкідливі фактори (фактори ризику) в туризмі стандартом класифіковані наступним чином:
- травмонебезпека;
- вплив навколишнього середовища;
- пожежонебезпека;
- біологічні впливи;
- психофізіологічні
- небезпека випромінювань;
- хімічні впливи;
- підвищена запиленість і загазованість;
- інші фактори;
- специфічні фактори ризику (див. табл. 1.2.)
Таблиця 1.2. - Фактори виникнення ризиків у туризмі
Фактори ризиків у туризмі |
Характеристика |
Небезпека травмування |
може виникнути в результаті переміщення механізмів і предметів, тіл, складного рельєфу місцевості, переміщення гірських порід (каменепадів, селів, лавин), несприятливих ергономічних характеристик туристського спорядження й інвентарю, що спричиняють травми (незручне взуття потертості шкірних покривів у туристів тощо), небезпечних атмосферних та інших природних явищ |
Вплив довкілля |
зумовлений підвищенням або зниженням температури, вологістю і рухом повітряних мас, опадами в зоні обслуговування туристів, різкими перепадами атмосферного тиску. Показники мікроклімату в приміщеннях обслуговування туристів, а також у транспортних засобах повинні відповідати встановленим санітарно-гігієнічним вимогам. |
Пожежна безпека |
Туристові слід точно дотримуватись вимог нормативних документів пожежної безпеки (Правил пожежної безпеки), засобів розміщення, щоб убезпечити себе від можливої дії чинників ризику цієї групи |
Біологічні чинники |
Патогенні мікроорганізми і продукти їх життєдіяльності, мікроорганізми, а також отруйні рослини, плазуни, комахи і тварини, що є переносниками інфекційних захворювань, викликають опіки, алергійні та інші токсичні реакції |
Психофізіологічні навантаження |
Психофізіологічні чинники ризику: фізичні та нервово-психічні пере навантаження. У проектуванні туристичного маршруту варто враховувати реальну спроможність людей сприймати інформаційні потоки, надавати їм вільний час для відпочинку і самостійного ознайомлення з туристичними ресурсами. Варто старанно планувати програму, графік переміщення, проведення заходів тощо. Визначаючи складність екскурсійної програми, слід враховувати підготовку туристів, психофізичні особливості групи туристів, а також їхні традиції, звичаї релігію |
Небезпечні випромінювання |
Небезпечними випромінюваннями є: підвищений рівень ультрафіолетового та радіологічного випромінювання. Слід враховувати дію цього чинника ризику у плануванні графіка руху за маршрутом (відкритими, незатіненими ділянками маршруту в гірських, водних, лижних та інших походах). Туристські маршрути можна прокладати й експлуатувати тільки в місцевостях із сприятливими характеристиками радіологічного стану |
Хімічні чинники |
Хімічні чинники: токсичні, дратівливі, сенсибілізуючі. Запобігати дії цих чинників ризику в обслуговування туристів можна, якщо: · регулярно контролювати вміст шкідливих речовин у навколишньому середовищі; · будувати і розміщувати об’єкти для обслуговування туристів у сприятливому щодо дії хімічних чинників ризику, середовищі |
Етап перевезення |
Загальновідомо, що транспортні засоби є джерелом підвищеної небезпеки. На кожному виді транспорту діють свої правила перевезення пасажирів й інститут страхування пасажирів та їхнього багажу. Прийнято міжнародні Конвенції про повітряні, морські, автомобільні та залізничні перевезення, у котрих правила безпеки займають центральне місце |
Специфічні чинники ризику |
Специфічні чинники ризику в туризмі зумовлені: · можливістю виникнення природних і техногенних катастроф у зоні розміщення; · технічним станом використовуваних об’єктів матеріально-технічної бази; · складним рельєфом місцевості; · рівнем професійної підготовленості персоналу; · підготовкою туристів до пересування за маршрутом певного виду і категорії складності; · інформаційним забезпеченням. |
Информация о работе Сутність поняття безпеки туристської діяльності