Організація та технології продажу: Алкогольні напої: горілка, коньяк, ром, віскі. Взуттєві товари

До основних технологічних функцій магазинів зараховують:

• приймання  товарів, що надійшли в магазин, за кількістю та якістю;

• забезпечення зберігання товарів;

• виконання  операцій, пов'язаних з виробничою доробкою товару (фасування, упаковування та ін.);

• переміщення  товарів всередині магазину, розміщення і викладка товарів у торговельному залі.

Крім того, магазини виконують функції, пов'язані з  наданням додаткових послуг покупцям (попереднє приймання замовлень  на товари, доставка товарів додому тощо).

Обсяг і характер виконуваних магазином функцій  залежать від його типу і розміру, господарської самостійності, технічної оснащеності, місця розташування та інших чинників. Наприклад, магазин, що є юридичною особою, крім перелічених функцій виконує також функції з оптової закупівлі товарів і розрахунків за них, здійснює управління і господарське обслуговування підпорядкованих йому торгових одиниць. Він, як правило, має більше можливостей для надання широкого кола додаткових послуг.

Класифікація  магазинів:

Розглянемо  основні різновиди магазинів  за окремими класифікаційними ознаками, покладеними в основу сучасних принципів організації роздрібної торговельної мережі:

За основним контингентом покупців магазини поділяються на такі групи:

• магазини, що обслуговують міських жителів;

• магазини, що обслуговують сільських жителів.

Варто звернути увагу на те, що значну частину покупок сільські жителі роблять у містах, де забезпечено більш різноманітний асортимент товарів і створено кращі умови для їх придбання.

За характером розміщення на території населеного пункту магазини поділяються на такі групи:

• магазини, що розміщені безпосередньо в житловій забудові;

• магазини, що розміщені в місцях загальноміського значення.

Характер розміщення магазину визначається різноманітними чинниками. Так, магазини першої групи  покликані задовольняти найбільш масові та постійні потреби в товарах (основні групи продовольчих товарів, господарські, галантерейно-парфумерні, інші групи непродовольчих товарів повсякденного попиту). Головним чинником при їх розміщенні є радіус пішохідної доступності (у межах 500 м).

Магазини другої групи покликані задовольняти періодичні й епізодичні потреби покупців. Тут основними чинниками є широта запропонованого вибору і забезпечення транспортної доступності.

За формами  товарної спеціалізації магазини поділяються на такі групи:

• універсальні;

• комбіновані;

• спеціалізовані;

• вузькоспеціалізовані;

• змішані.

Універсальні магазини реалізують, як правило, усі основні групи продовольчих і непродовольчих товарів. Вони є найбільш зручними для покупців, тому що забезпечують комплексне задоволення їхнього попиту.

Комбіновані магазини реалізують товари двох-трьох груп, об'єднаних спільністю їх споживання (м'ясо — риба — овочі, трикотаж — галантерея, галантерея — парфумерія).

Спеціалізовані магазини реалізують, як правило, одну групу товарів (з продажу одягу, взуття, хлібобулочних виробів, рибних товарів та ін.). Це пов'язано з тим, що, обмежуючи свою діяльність певним сегментом споживчого ринку, торговельне підприємство може забезпечити високий рівень задоволення попиту на окремі товари, запропонувати широку номенклатуру додаткових послуг.

Вузькоспеціалізовані магазини реалізують товари однієї товарної підгрупи, наприклад, з продажу жіночого взуття, інструментів, чоловічих сорочок, електроосвітлювальних приладів та ін.

Змішані магазини реалізують товари різних груп, не пов'язаних між собою. На відміну від універсальних магазинів вони пропонують обмежену номенклатуру груп продовольчих і непродовольчих товарів.

Сурепмаркет –  порівняно велике торговельне підприємство самообслуговування з низьким рівнем витрат, а також великим обсягом продажу. Асортимент такого підприємства розрахований на повне задоволення потреб покупців у продуктах харчування, прально-мийних засобів і товарах для догляду за житлом. Особливістю супермаркетів є самообслуговування, відкрита викладка, централізоване обслуговування покупців (тільки через касові апарати), велика торговельна площа, широкий асортимент товарів. Успішна діяльність торговельних підприємств залежить від місця розташування, часу роботи, архітектури будівлі, наявності автостоянок, додаткових послуг.

Гіпермаркет –  магазин самообслуговування загальноміського завчання, торговельною площею понад 3000 м², з широким асортиментом (більше як 15 тис. асортиментних позицій) продовольчих та непродовольчих товарів.

Торговельний  комплекс. Головним принципом його роботи є масова викладка товарів з мінімальними витратами обігу. У торговельних комплексах ціни порівняно нижчі, бо товари надходять безпосередньо від виробників. Їх площа більша за будь-які інші типи торговельних підприємств, вона може становити від 7500 до 7950 м². Тут розміщуються супермаркет, склади-магазини (поширені для продажу меблів), магазини знижених цін, в асортимент товарів включають також меблі, одяг, електротовари, можуть розміщуватись підприємства громадського харчування, культурно-побутового призначення.

За вагомістю  товарів, що реалізуються різними методами, магазини поділяються на такі групи:

• магазини з  індивідуальним обслуговуванням покупців;

• магазини, що реалізують товари методом самообслуговування;

• магазини, що реалізують товари за зразками і каталогами.

За ціновими рівнями реалізованих товарів магазини поділяються на такі групи:

• елітні магазини з найвищим рівнем цін;

• магазини з  середнім рівнем цін;

• магазини з  низьким рівнем цін.

Ця відносно нова для нашої практики система класифікації є результатом поглиблення диференціації доходів населення після переходу до ринкової економіки.

За розмірами  торговельної площі магазини поділяють на такі групи: дрібні, середні, великі, дуже великі.

До дрібних магазинів у містах зараховують магазини з торговельною площею до 250 кв. м, у сільській місцевості — до 100 кв. м.

До середніх магазинів у містах зараховують магазини з торговельною площею 251-1000 кв. м, у сільській місцевості — 101-400 кв. м. Такі магазини розміщуються у пристосованих приміщеннях або у спеціально збудованих будівлях. На такій торговельній площі можуть бути організовані універсальні продовольчі, комбіновані, спеціалізовані та вузькоспеціалізовані магазини.

До великих магазинів у містах зараховують магазини з торговельною площею 1001-3500 кв. м, у сільській місцевості — 401-1000 кв. м. Така торговельна площа дає змогу створювати магазини комплексного попиту й універсальні продовольчі та непродовольчі магазини.

До дуже великих магазинів у містах зараховують магазини з торговельною площею понад 3500 кв. м, у сільській місцевості — до 1000 кв. м. Це, як правило, непродовольчі магазини.

За категоріями магазини в Україні поділяються на "люкс", "вища", "перша", "друга", "без категорії". Присвоєння категорії здійснюється місцевими державними адміністраціями шляхом атестації об'єктів роздрібної торгівлі на основі комплексу показників, які характеризують:

• місцезнаходження будівлі та стан прилеглої території;

• вид, тип та особливості будівлі;

• комфортність, технічну оснащеність, внутрішній і зовнішній дизайн приміщень;

• логічність і  функціональну організацію торговельного  процесу;

• методи обслуговування;

• кваліфікацію персоналу;

• якість обслуговування.

У сучасних умовах з різних причин, у тому числі  у зв’язку з роздержавленням і приватизацією, багато підприємств торгівлі змінили торговельний профіль, який давно склався і є необхідним для даного мікрорайону.

У зв’язку з  цим на органи регулювання торгівлею  покладається відповідальність за збереження торговельних профілів підприємств.

Підприємства  роздрібної торгівлі мають забезпечити:

• відповідність виробничого приміщення (місця) чи будівлі для здійснення торговельної діяльності необхідним екологічним і санітарно-гігієнічним умовам, а технічного стану приміщення, будівлі та устаткування торговельно-технологічного обладнання, які будуть використані для торговельної діяльності — вимогам нормативних документів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів та охорони праці;
• постійний розвиток матеріально-технічної бази підприємства, оснащення його сучасною технікою і обладнанням;
• застосування прогресивних форм торговельного обслуговування населення;
• наявність на видному місці в торговельному приміщенні асортиментного переліку товарів, чинних санітарних і ветеринарних правил, правил продажу товарів та іншої необхідної нормативно-технічної документації й дотримання встановлених у них вимог;
• продаж товарів громадянам чистою вагою і повною мірою;
• наявність державного провірочного тавра та проведення в установленому порядку повірки засобів вимірювання, що використовуються в торговельній діяльності для розрахунків із покупцями;
• наявність правильно оформлених цінників товарів, що надійшли для продажу; на вимогу покупця надати йому повну інформацію про виготовлювача, основні споживчі якості товару і його ціну, забезпечити належний рівень обслуговування.

На фасаді торговельного  приміщення підприємства роздрібної торгівлі має бути вивіска із зазначенням  його назви та власника або уповноваженого ним органу. Біля входу до цього приміщення на видному місці розміщують інформацію про режим роботи.

У разі здійснення виїзної (виносної) торгівлі, а також  продажу товарів із використанням  інших нестаціонарних засобів на робочому місці продавця встановлюють табличку із зазначенням назви, місця розташування і номера телефону суб’єкта господарювання, що організував торгівлю, а також прізвища, імені та по батькові продавця. На робочому місці громадянина-підприємця встановлюється табличка із зазначенням його адреси, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта господарювання та назви органу, що здійснив реєстрацію.

Роздрібний  торговець до початку роботи має  поповнити товарні запаси у місці продажу, обновити викладку товарів (оформлення вітрин), перевірити наявність правильно оформлених і завірених цінників, а також відповідного інвентарю та пакувальних матеріалів, виконати інші роботи для забезпечення належного обслуговування покупців.

Усі товари у  суб’єкта господарювання мають бути із відповідними документами, наявність яких передбачена чинним законодавством (товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, прибутково-видаткові накладні, сертифікат відповідності державної системи сертифікації або копія зазначеного сертифіката, завірена суб’єктом господарювання, що відпустив товар, який підлягає обов’язковій сертифікації, тощо).

Підприємство  роздрібної торгівлі реалізує товари лише за наявності документів, які  засвідчують їхню якість.

У пунктах дрібно роздрібної торговельної мережі на товари, одержані для продажу, в обов’язковому порядку мають бути:

• товарно-транспортні накладні, прибутково-видаткові накладні, приймальні акти, заборні листи тощо із зазначенням назви, ґатунку, кількості, ціни та загальної вартості товару;
• копії сертифіката відповідності або свідоцтв про визнання іноземного сертифіката в державній системі сертифікації, завірені печаткою суб’єкта господарювання, від якого одержані товари, що підлягають обов’язковій сертифікації;
• копії гігієнічних висновків, завірені печаткою суб’єкта господарювання, від якого одержані ці товари, стосовно товарів, що не підлягають обов’язковій сертифікації відповідно до затвердженого Міністерством охорони здоров’я України переліку;
• документи, що засвідчують відповідність якості товарів вимогам нормативних документів.

Перед початком торгівлі товари, що надійшли до продажу, розпаковують і розкладають на прилавках  і полицях стаціонарних пунктів дрібно роздрібної мережі, а також у розвозках і розносках.

Перевіряється справність ваговимірювальних приладів, електронних контрольно-касових  апаратів та інвентарю.

Зразки товарів  ярликами цін (цінниками), що є у продажу, треба виставити у видному  для покупців місці.

Товари мають  відпускатися покупцям повною мірою і вагою за готівку.

Покупці мають  право вільно оборати товар, перевіряти його якість, міру, вагу й ціну. Працівники дрібно роздрібної торговельної мережі зобов’язані надати покупцям повну можливість відібрати товар, ознайомитися з його особливістю, якістю та правилами користування.