Особливості навчання обдарованих дітей

У розвинених країнах групова  диференціація має різні варіанти:

- швидкі, середні і повільні групи (США);

- за рівнем програм і навчальних завдань: підвищений (А),            середній (Б), низький (В) (Німеччина);

- за вивченням окремих навчальних дисциплін, де працюють "швидкі", "середні" і "повільні" групи (Франція);

-  за розподілом учнів однієї паралелі на класи залежно від здібностей (Англія);

- розподіл учнів класу на групи з метою змагання (Японія).

Групове навчання в цілому педагогічно виправдане. Проте завжди є небезпека звуження загального кругозору дітей, які працюють у  групах. Так, при розподілі класу  на сильних і слабких зазвичай виникає два варіанти: або більше уваги приділяється слабким, або - сильним. Обидва варіанти можуть нанести шкоду  тій чи іншій групі учнів.

Як засвідчує зарубіжний досвід та окремі вітчизняні дослідження, навчання з урахуванням дитячої обдарованості все ж таки  потребує чіткої диференціації,  проявів якої можна виділити багато,  зокрема за видами, формами, рівнем.

Види диференціації визначають відповідно до типології обдарованих

дітей:

• диференціація за рівнем навчальної успішності («академічна обдарованість»);
• диференціація за успіхами у будь-яких галузях діяльності (спеціальне навчання здібних музикантів, художників, математиків тощо);
• диференціація за загальними здібностями («інтелектуальна обдарованість»,  здатність до творчості,  високі мотиваційні характеристики).

До форм диференціації  можна віднести варіанти різних організаційних стратегій навчання:

•    «селективна» (школи  для обдарованих);

•    «елективна» (цільне навчання дітей з різними здібностями);

•    «перехідна» (класи  для обдарованих у загальноосвітній школі).

До рівнів диференціації  відносять способи її реалізації, наприклад, на

рівні навчальних програм,форм організації навчальної діяльності,  використання різних методик навчання тощо.

Диференціація навчання з  урахуванням обдарованості дітей  має здійснюватись на ранніх етапах освітнього процесу,  що потребує розробки спеціальних тестів для виявлення  обдарованості і глибокого вивчення учнів початкових класів з метою  їх подальшого окремого навчання [39, с. 58].

Для успішного проведення диференційованого навчання вчителю  необхідно:

- вивчити індивідуальні особливості та навчальні можливості обдарованих учнів;

- визначити критерії об’єднання учнів у групи;

- використовувати й удосконалювати здібності і навички учнів у груповій та індивідуальній роботі;

- систематично й об’єктивно аналізувати роботу учнів;

- планувати діяльність учнів з формування в них навичок самостійної діяльності і вміння керувати власним навчальним процесом;

- відмовлятися від малоефективних прийомів організації навчання. заміняючи їх раціональнішими за даних умов;

- здійснювати постійний зворотний зв’язок на уроці;

- вміло використовувати засоби заохочення тощо [45].

Основа диференційованих завдань може бути різною, але вони мають сприяти розвитку обдарованих  учнів. Для них потрібні завдання, які були б не тільки більшими за обсягом чи складнішими за змістом, а й передбачали елементи творчого пошуку; різні вправи з логічним навантаженням. Диференціація навчальних завдань на уроці сприятиме активній діяльності учнів, розвиватиме самостійність, їхній інтерес до навчання.

Застосування системи  диференційованих завдань дає можливість використовувати немало ефективних засобів, які не змушують учнів виконувати вимогу вчителя, а викликають в них  потребу в цьому [].

Цікавим є досвід роботи заслуженого вчителя України, вчителя-методиста, кандидата педагогічних наук С. П. Логачевської, яка розробила структурно-логічні схеми, за допомогою яких ефективно здійснює диференційований підхід до навчальної діяльності школярів, в тому числі і обдарованих. Вона використовує такі способи і прийоми диференціації, як диференціація за ступенем складності завдань і диференціація за ступенем самостійності учнів.

С. П. Логачевська виділяє три групи завдань, які використовуються під час диференціації, поділяючи їх за ступенем самостійності.

І. Завдання, що супроводжуються  інструкціями:

1. Завдання з вказівкою  на зразок способу дії.

2. Завдання з використанням  пам’яток.

3. Завдання з теоретичними  довідками.

ІІ. Завдання з елементами допомоги:

1. Завдання з додатковою  конкретизацією.

2. Завдання з репродуктивними  питаннями.

3. Завдання з допоміжними  вправами.

4. Завдання з допоміжними  вказівками і порадами.

5. Завдання з виконанням  певної частини.

ІІІ. Завдання з елементами осмисленого застосування знань:

1. Завдання з допоміжними  питаннями, які вимагають: порівняння; встановлення причинно-наслідкових  зв’язків; узагальнень і доведень.

2. Завдання із застосуванням  вибору рішення.

3. Завдання із застосуванням класифікації

С. П. Логачевська виділяє  декілька умов підвищення ефективності впровадження диференції:

- застосування диференціації  систематично не перетворюється  в стандарт;

- характер диференційованих  завдань залежить від теми  уроку, етапу її вивчення, дидактичних  цілей;

- диференціація проводиться  в рвмках фронтальної роботи  з класом, коли учні зайняті   вирішенням загальних  навчальних  завдань;

- диференціація базується  на педагогічному передбаченні  про досягнення кожним учнем  мети.[].

Ось так може виглядати орієнтовна модель диференційованих завдань для обдарованих учнів до теми «Звуки і букви. Наголос».

І етап

І варіант. Учні працюють з учителем. (Скоромовки, метаграми, загадки та ін..)

II варіант. Прочитайте виразно  текст. У виділених словах вимовте спочатку голосні, а потім приголосні звуки. Спробуйте змінити у цих словах перший звук на інший. Яке вийде слово? Складіть з ним речення.

Равлик, равлик, вистав ріг —

дамо сиру на пиріг!

Виставляє равлик роги:

— Геть з дороги!

(Народна творчість)

Наприклад: равлик — Павлик, сиру —  миру, роги – ноги.

ІІІ варіант. Прочитайте слова. У кожній парі допишіть слово, яке відрізняється від попереднього лише першим звуком.

Зразок: джаз — газ, джміль — хміль.

Дзень — ..., дзявкати — ..., льон — ..., люк – ..., ти — ..., юшка — ..., тяма — ..., ясно — ..., щенят — ...

Усно складіть кілька речень.

ІІ етап

І варіант. Додавши дзвінкий приголосний, утворіть нові слова від поданих.

Зразок: коза — козак.

Рука, буква, міль, коса, буря.

Усно складіть з ними речення.

II варіант. Пригадайте і запишіть якнайбільше слів, що мають склади - назви нот (до, ре, мі, фа, соль, ля, сі).

Наприклад: до + ля = доля; по + мі + до + ри = помідори; до + мі + но = доміно.

III етап

І варіант. Прочитайте текст. Про що цей вірш? Порівняйте вимову і написання  виділених слів. Як співвідносяться голосні звуки в цих словах? Назвіть тверді й м'які приголосні звуки у кількох словах вибірково.

І. Ніхто не забутий,

На попіл ніхто не згорів.

Солдатські портрети

На вишитих крилах пливуть...

І доки є пам'ять в людей

і живуть матері,

Доти й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.

(Б. Олійник).

II варіант. Випишіть у три колонки слова, у яких:

1) звуків і букв порівну;

2) звуків менше, ніж букв;

3) звуків більше, ніж букв.

Радію, праця, рідня, дзюркіт, авіалінія, алюміній, дощ, жолудь, емальований, цятка, об'їзд, сім'я, розбуджений, електродзвоник, троє, ячмінь, льон, ідея, обсаджувати.

Ключ. З перших літер має скластися вислів: Праця — джерело радості.

Пізнавальні завдання потребують від учнів пошуку нових знань і способів дій. У них розвивається інтерес до мови як навчального предмета [].

Працюючи над темою “Роль  слів у побудові тексту”, можна провести роботу з деформованим текстом.

Завдання 1.

Поділіть текст на речення. Запишіть, поставте, де потрібно, розділові знаки.

Люди сіють хліб щедро оспівана ця праця людська зерно для  людини і досі залишається зеленим  дивом воно безсмертне кинуте в землю  стає колосом наливається соками землі й сонця красується радує урожаєм нелегко дається хліб справжню ціну йому складають хлібороби.

Завдання 2.

Складіть і запишіть зв'язний  текст з деформованих речень.

Усе в лісі співає.

до, пішли, лісу, ми, весною;

легенький, подихнув, вітерець;

в, заспівали, всі, лісі, дерева;

"кожне, "свою, співало, пісню, дерево;

співала, білокора, пісеньку, красуня, ніжну, береза;

піснею, дуб. мужньо, вчив, своєю, бути, і, відважними, сильними.

(За В. Сухомлинським).

Завдання 3.

Прочитайте подані речення. Виберіть з них ті, що вам подобаються, і складіть з ними розповідь “Рання осінь” Запишіть.

Настала осінь. А на порозі вже стояла осінь. Пожовкле листя на берізках, почервоніло на кленах. У зелені коси берізки вплелися золоті стрічки. Прощальним багрянцем спалахнули клени. Осінь сплела сітку із срібних ниток бабиного літа. У повітрі летить легка павутина бабиного літа. Одягла коралове намисто шипшина. На кущах шипшини з'являються червоні ягідки.

На уроках з розділу «Будова  слова» (3 клас) доцільно використовувати вправи на засвоєння учнями слів-синонімів і антонімів, маючи на увазі, що:

а) за синонімічних і антонімічних зв'язків слів не потребує додаткового  часу, а здійснюється в процесі  вивчення програмового матеріалу;

б) систематичні спостереження учнів  за синонімічними рядами слів формують навички аналізу мовних явищ, узагальнення фактів;

в) вправи з синонімами й антонімами сприяють органічному поєднанню  вивчення граматики й орфографії з розвитком дитячого мовлення, зокрема, з виробленням точності добору потрібного слова.

Можливі завдання:

1. Знайдіть у тексті слова, близькі за значенням:

Ось і прийшла зима. Дрімає зимовий ліс, а за вікном виє віхола. Вітер налітає згори і знизу, жбурляє сніжинки в шибку.

Я притулився чолом до холодної шибки  і, не можу відвести очей від сніговиці. Я уявляю себе уже на санчатах, які  підхопила заметіль, закрутила, завертіла й понесла в поле.

Чи можна назвати слова заметіль, віхола, сніговиця спорідненими?

Доберіть споріднені слова до слова  сніговиця.

2. До поданих слів доберіть  із дужок близькі за значенням  слова з префіксами:

тихий — ..., сміливий — ..., бесіда — ..., паркан — ..., сумний — ..., слабкий — ...., жорстокий — .... (Огорожа, безстрашний, розмова, безрадісний, безшумний, безсилий, безжалісний).

3. Замініть у реченнях виділені  слова близькими за значенням  (синонімами):

Сніг замів усі стежини. Ліс стоїть у білому вбранні.

4. Замініть подані вислови одним словом.

Вести боротьбу — ..., ставити вимогу — ...., брати під сумнів —..., одержати перемогу — ....

5. Подані слова запишіть у два стовпчики; в перший – слова, що означають віддалення від чогось, у другій — слова, що означають наближення до чогось.

Підповзти, від'їхати, під'їхати, відповзти, відпливати, підпливати, відчалювати, причалювати.

Який префікс надав словам значення віддалення, а який — наближення?

6. Змініть подані слова протилежними за значенням:

наступати, згорнути, підійти, замкнути, відігнути, прикрутити, прибігти, зв'язати, вивести, розібрати.

У процесі навчаннярідної мови молодших школярів, які відносться до інтелектуального типу обдарованості,можна використовувати систему диференційованих завдань на основі добору таких видів робіт, які б забезпечували якісне засвоєння навчального матеріалу та його аналізу,поглиблювали отримані знання, вимагали від них самостійності, творчого пошуку, підвищували їхню активність у сприйманні й осмисленні нового матеріалу, допомагали систематизації та узагальненню знань [].

Реалізуючидиференційованийпідхідунавчанніобдарованих, вчитель повинен бачити динаміку зростання учня і враховувати її; надавати учням можливість обрати певне завдання визначеного рівня творчості. Це дасть змогу зберегти і розвинути індивідуальність дитини, виховати унікальну особистість [23, с. 66].

Сьогодні очевидними є  два факти. Діти з високим рівнем розвитку інтелектуальних здібностей володіють здатністю самостійно вчитися. Для дітей із посередніми  академічними здібностями проблема власного темпу навчання є не такою  гострою, як для обдарованих. Ось  чому доцільно організовувати диференційоване  навчання, що створює умови для  навчання обдарованих учнів у  власному темпі. Різнорівневі завдання та завдання підвищеної складності дадуть можливість обдарованим учням реалізувати себе.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Одним з найважливіших  компонентів, що сприяють створенню  і підтримці на високому рівні  науково-технічного, політичного, культурного  й управлінського потенціалу країни, є налагоджена система пошуку і навчання обдарованих дітей. Формування інтелектуальної еліти, яка, власне кажучи, задає темп розвитку науки, техніки, економіки, культури, визначає ефективність цього розвитку.