Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Ноября 2012 в 13:41, курсовая работа
Мета роботи: визначити та розкрити проблему використання сучасних технологій навчання обдарованих дітей в роботі з обдарованими дітьми молодшого шкільного віку
Завдання:
дослідити сутність поняття «обдарованість», види та типи обдарованості;
розкрити специфіку виявлення обдарованих дітей у 1– 4 класах;
праналізувати роботу вчителів початкової школи з обдарованими дітьми;
обґрунтувати використання сучасних технологій навчання в роботі з обдарованими дітьми молодшого шкільного віку.
ВСТУП……………………………………………………………………………...
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА………………………………………………………………………..
Поняття «обдарованість», її вили та типи………………………………….
Виявлення обдарованих дітей у 1-4 класах……………………………….
Аналіз роботи вчителів з обдарованими дітьми………………………….
РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ В РОБОТІ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ……....................................................................................
2.1. Технологія індивідуалізованого навчання……………………………….
2.2. Технологія диференційованого навчання………………………………..
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………
У разі виникнення сумнівівстосовно обдарованості тієї чи іншої дитини вчителі-практики, порадившись із психологом (або навіть без цього, бо не у всіх школах є штатний психолог), можуть скористатись уже відомими варіантами проведення виявленняобдарованості у дітей молодшого шкільного віку (Додаток Д).
Найпоширенішим із них є тестологічний підхід – оцінка інтелектуального розвитку (конвергентне мислення – тести Д. Векслера, Дж. Равена) та креативності (дивергентне мислення – тести П. Торренса, Дж. Плфорда), а також методики виявлення домінантної мотивації. Адже, згадаємо, що, за Дж. Рензуллі, обдарованість – поєднання трьох компонентів: мотивації, орієнтованої на виконання завдання, видатних розумових здібностей і креативності.Звичайно, тестування з метою виявлення обдарованості часто піддається критиці як ненадійне, бо не може виявити приховану, потенційну обдарованість. Однак шляхом тривалих спостережень, враховуючи, крім зазначених компонентів, ще й індивідуальні особливості, неодноразові процедури групового тестування, можна визначити коло претендентів для спеціальних занять у невеличких групах за програмою для обдарованих.
Для педагогів-практиків К. Хеллером розроблена «модель послідовної стратегії прийняття рішень» щодо багатофакторних типологічних моделей обдарованості. Пошук талантів ведеться поетапно з послідовним прийняттям рішень на кожному відрізку (постановка «діагнозу» відбувається за участю всіх учасників навчального процесу в групі).
Відомою в педагогіці є «модель діагностики розвитку» (Ю. Д. Бабаєва та А. Г. Асмолов), за якою дитину перевіряють не стільки на наявні знання і вміння оперувати ними, скільки на здатність до їх розвитку. Цей варіант діагностики з успіхом застосовується як в масових школах. Діагностика передбачає:
а) попереднє психодіагностичне обстеження;
б) встановлення причин виникнення психологічних перепон до розвитку;
в) типологічну діагностику (визначення типу розвитку, з'ясування механізмів створення перепон);
г) прогнозування можливих наслідків розвитку;
д) розробку педагогічних рекомендацій з оптимального навчання та розвитку конкретної дитини.
Для виявлення обдарованості можна скористатись і комплексною діагностикою, популярною серед учених та практиків усього світу. Вона стимулює процес самопізнання, самовиховання та самореалізації, дає змогу виявити індивідуально-психологічні передумови, від яких залежить прискорення (чи уповільнення) розвитку творчої обдарованості.
Діагностування починають із темпераменту, потім рис характеру (інтересів, нахилів, здібностей тощо). Процес виявлення обдарованості здійснюється поетапно:
1) спостереження;
2) виявлення психологічного стану дитини шляхом власної оцінки;
3) визначення коефіцієнта розумового розвитку 10;
4) визначення інтелектуального розвитку шляхом дослідження вербальних здібностей учня;
5) визначення продуктів творчості школяра;
6) всебічний аналіз конкретних випадків.
Концепція інтелектуальної обдарованості має трирівневу структуру:
— компонентний рівень відображає найзагальніші методи пізнавальної діяльності незалежно від конкретного змісту задач і зовнішніх чинників; на цьому рівні здійснюються три види операцій: пізнавальні (отримання та опрацювання інформації), мотиваційні (вибір проблеми, стратегія, контроль і регулювання процесу вирішення, врахування чинників навколишнього середовища), виконавчі (розв'язання задачі);
— конкретний рівень, пов'язаний із певними структурами та ситуаціями, вирішення яких потребує інтелектуальних зусиль (розв'язання нестандартної задачі тощо);
— контекстуальний рівень зумовлений соціокультурним оточенням дитини, її індивідуальними особливостями [9, с. 22].
Виявлення, розпізнавання великих можливостей розвитку дитини в майбутньому є важливою проблемою педагогічних працівників. Існує багато методик, які допомагають пізнати творчу, обдаровану дитину з креативністю її мислення. Зокрема:
• "Анкета з визначення здібностей учнів" за методикою американських вчених Хаана і Кафа. Дана анкета допоможе визначити на основі співставлення з інтересами однолітків особливості спрямованості характеру даної особистості.
• Методика "Неіснуюча тварина" допоможе визначити, наскільки в дитини розвинена творча уява, оригінальність мислення, емоційний стан.
• Методика "Віддалені асоціації" невербальна модифікація тесту А. Медніка виявить оригінальність і гнучкість мислення, уміння перекомбінувати дані елементи в нові комбінації.
• Методика "Прогресивні матриці Равена" допоможе визначити рівень аналітико-синтетичних умінь.
• Тест "Не проґав вундеркінда" допоможе батькам виявити та розвинути приховані здібності та задатки дитини.
• Методика Векслера допоможе визначити рівень інтелектуальних здібностей.
• Методика Кетелла допоможе оцінити інтелектуальні можливості дитини.
• Методика Айзенка допоможе визначити рівень інтелекту.
• Методика "Особливості творчої уяви" (В. Ф.Маценко) допоможе виявити рівень словесно-логічного мислення [10, с. 2].
Отже, для того, щоб виявити чи є дитина початкової школи обдарованою, існує велика кількість діагностик, методик, тестів потрібно лише вчасно та правильно ними скористатись.
Проблему обдарованості
Практика свідчить: ті труднощі,
з якими можуть зустрітися обдаровані
діти в початковій школі, найчастіше
не піддаються окремій корекції, потребують
перегляду всієї системи
У роботі з обдарованими дітьми вчителі початкової школи повинні мати велику кількість професійних якостей та умінь (Додаток Е).
Робота з обдарованими дітьми відбувається за спеціальними програмами, які акцентують увагу на певних сильних сторонах особистості (посилююча модель), або на слабких (коригуюча модель), посилюють сильні сторони, щоб компенсувати слабкі (компенсуюча модель). Програма «Обдарована дитина» розроблена з метою створення у навчальних закладах пошуку, розвитку й педагогічної підтримки талановитих дітей та підлітків, стимулювання творчого самовдосконалення учнів, самореалізації у сучасному суспільстві (Додаток Ж).
Валентина Корнюшкіна, заступник директора з НВР ЗОШ №250 міста Києва,є головною у запровадженні у цій школі комплексної програми щодо розвитку обдарованих дітей. Адміністрація та педагогічний колектив школи усвідомлюють велику відповідальність у роботі з обдарованою дитиною. Сьогодні цей освітнійзаклад – це класи з поглибленим вивченням математики та англійської мови. Саме в них обдаровані діти можуть розвивати спеціальні здібності: гуманітарні чи математичні.
Сьогодні школа №250 – це експериментальний навчальний заклад, в якому з 2001 року активно впроваджується Комплексна програма розвитку дитини «Росток» у 1-4-х класах.
Оскільки метою Програми «Росток» є комплексний розвиток дитини, вихідним постулатом досліджень стала формула С. Рубінштейна: розвиток = навчання = виховання.
Інтегрований курс «Навколишній світ» наповнений спеціальними вправами та завданнями на розвиток уяви і літературної творчості: складання невеликих казок, поетичних творів, створення загадок,прислів’їв, вправи з моделювання та конструювання об’єктів і явищ навколишнього світу, що розвиває образне мислення, фантазію, уяву дитини.
Особливе захоплення викликає в учнів можливість проявляти і розвивати свої творчі здібності. А під впливом розвивального навчання та виховання в конкретних умовах навчально-виховного процесу розвиваються творчі здібності дитини.
Експериментальна програма розвитку дитини «Росток» має справді значні переваги порівняно з іншими державними програмами. Вона дає високий результат знань, розвиває творче мислення, інтелектуальні здібності, виховує особистість [19, с. 7].
У роботі з обдарованими дітьми початкової школи, вчитель-методист спеціалізованої школи І ступеня № 327 Паскал Н.В., залишається прихильником диференціації навчання. На кожному уроці педагог передбачає таку організацію роботи, за якої кожен учень матиме сприятливі умови для активного розвитку і навчання. Вроджені задатки можуть бути реалізовані лише в активній життєдіяльності, сприятливому середовищі, під впливом правильного навчання і виховання.
Наведемо фрагмент уроку
з української мови, проведений Н.В.
Паскал у цій школі. Дидактична
концепція даного уроку – розвивати
у кожного учня бажання бути активним
учасником процесу набуття
Невимушеність обстановки, рівність усіх учнів, доброзичливе сприйняття одне одного і вчителя формує у дітей впевненість у своїй неповторності, значимості, винятковості як особистості [11, с. 50].
Вчитель школи № 191 ім. П. Тичини м. Києва, Тевоньян А. В., вважає,що одним із шляхів реалізації обдарованих дітей є нестандартні уроки з математики. «Сучасний урок – це демократична процедура, що проводиться не для учнів, а разом з учнями, продумана і керована, з урахуванням дитячих можливостей, потреб та інтересів. Кожен урок математики, на мою думку, має бути уроком, якого чекають, на якому діти відчувають радість творчої праці, де виховання досягається послідовно і логічно через навчання.
Як відомо, у двигуні внутрішнього згоряння робочу суміш запалює іскра. Так само биття учнівської думки «запалює» інтерес. У збудженні інтересу помітне місце відводиться ігровим елементам та урокам нестандартного типу. Ігри розвивають мислення, кмітливість, збагачують уяву учнів, спонукають їх до пошуку, активізують клас до вивчення нового і закріпленні вже вивченого матеріалу. Уроки нестандартного типу переслідують саме цю мету, а ще – сприяють розвитку творчих здібностей учнів, виховують навички дослідницької діяльності, дають ефект практичної спрямованості матеріалу,приводять до реалізації обдарованих дітей. Все це повинен враховувати вчитель, оскільки розвиток інтересу учнів до математики є одним з першочергових завдань сучасного педагога». Ось такого висновку доходить Тевонья А. В. у своїй дослідницькій роботі по реалізації обдарованих дітей шляхом використання нестандартних уроків з математики [1, с. 33].
Для реалізації творчих здібностей учнів в м. Хусті працює спеціалізована школа №6, яку очолює вчитель-методист Чернянчук Іннеса Іванівна. Навчальний процес в даній школі будується на основі поєднання двох навчальних планів: загальноосвітньої школи та школи мистецтв. Набір учнів у перший клас проводиться залежно від обдарувань дитини на відділи: театрального мистецтва, хореографічний, образотворчого мистецтва, музичний. Учні, які виявили найвищу творчу обдарованість і мають намір пов’язати свою професію з мистецтвом продовжують навчання в профільних 10 - 11 класах художньо-естетичного напряму. В даній школі до роботи в яких залучаються вчителі з високим інтелектуальним та творчим потенціалом. Тут створено динамічне методоб’єднання для таких вчителів, на засіданнях якого забезпечується аналіз проблем та труднощів у діяльності педагогів, удосконалення самоосвіти, практичне відпрацювання професійних умінь і навичок при впровадженні інноваційних технологій, створюються умови для накопичення і збагачення педагогічного досвіду.
У цій школі також втілюють в реальність неординарні творчі ідеї створення закладу «...в якому хочеться вчитися» [15, с. 24].
Цікавою також є зарубіжна практика роботи з обдарованими дітьми. В школах Англії надають великого значення роботі з ними. Передусім цьому сприяє жорстка диференціація навчання і селекція, раннє виявлення обдарованості; надання допомоги сім'ям з низьким рівнем доходів для оп-лати навчання дітей у приватних школах з тим, щоб допомогти обдарованим дітям з робітничого середовища здобути найкращу освіту; створення гомогенних груп, в яких є змога ефективніше організувати навчання обдарованих; індивідуальний підхід у навчанні, гнучкість навчального розкладу; створення міжшкільних спеціальних курсів для обдарованих дітей; прискорене засвоєння курсу школи чи окремих курсів; використання найсучасніших технічних засобів у навчальному процесі, насамперед комп'ютерів, дослідницького та проблемного методів навчання, а також методу проектів, що самостійно розробляються, організація конкурсів та олімпіад.
У цих школах для дітей з особливими здібностями існує прискорене навчання, програма якого передбачає дострокове завершення шкільного навчання. Обдарованій дитині можуть дозволити почати навчатися в школі раніше. В її стінах створюють умови для засвоєння нею програми швидше, ніж це під силу учням із середніми здібностями. Можливе дострокове переведення із класу в клас. У роботі з такими дітьми практикують швидкий темп навчання з окремих дисциплін, створення спеціальних груп приско-реного навчання, складання тестів з окремих дисциплін екстерном. Використовуються програмоване та індивідуалізоване навчання і комп'ютер [9, с. 13].