Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Марта 2014 в 19:28, курсовая работа
Мета: виявлення та експериментальне вивчення психологічних чинників виникнення особистісних конфліктів серед студентів
Гіпотеза: на схильність до особистісних конфліктів студентів, які навчаються на спеціальності типу людина-людина впливає тип міжособистісних відносин студента та рівень розвитку комунікативних та організаційних здібностей.
Завдання:
Проаналізувати наукову психолого-педагогічну літературу з проблеми особистісних конфліктів у студентів та чинників їх формування в студентському середовищі.
Виявити особливості структури особистісного розвитку студентів, які навчаються на спеціальностях типу «людина-людина» і визначити ті особистісні риси, які можуть зумовлювати умови виникнення внутрішнього особистісного конфлікту.
Вступ...................................................................................................................3
Розділ I. Теоретико-методологічний аналіз психологічних чинників
особистісних конфліктів.................................................................................7
1.1. Соціально-психологічна характеристика феномену внутрішньо-особистісного конфлікту………………………………………………………7
1.2. Прояви і види внутрішньо-особистісного конфлікту…………………12
1.2.1. Конфлікт. Першопричини внутрішніх конфліктів..............................19 1.2.2. Основні стратегії поведінки в конфліктній ситуації...........................29
1.3 Психологічні умови подолання внутрішніх особистісних конфліктів .30
Висновки до I розділу ………………………………………………………
Розділ II. Організація та методичне дослідження..................................42
2.1. Організація емпіричного дослідження…………………………………43
2.2. Методичний інструментарій емпіричного дослідження…………….43
Висновки до II розділу......................................................................................54
Розділ III. Особливості вияву внутрішньо-особистісних конфліктів студентів, які опановують професії типу «людина-людина»…………..
3.1. Відмінності результатів проведених методик між майбутніми психологами та соціальними працівниками
3.2. Результати дослідження анкетування майбутніх психологів та соціальних працівників
3.3. Результати дослідження вираженості комунікативних та організаційних здібностей майбутніх психологів та соціальних працівників.
3.4 Результати кореляційного аналізу
Висновки до III розділу.....................................................................................80
Висновки............................................................................................................82
Список використаної літератури.....................................................................87
З наведеної вище
таблиці ми бачимо, що за третиною
показників встановлено
Диференційно-діагностичний
опитувальник Є.О. Климова показав
досить високі показники
Щодо анкетування то за частотою конфліктів майбутні соціальні працівники виявилися менш конфліктними. Показник конфліктів з батьками та друзями У психологів показник достовірно вищий за соціальних працівників. Це говорить про майбутніх соціальних працівників, як учасників конфлікту, що позначаються в термінах рольових позицій, в рамках яких здійснюється їх взаємодія в даній ситуації.
Важливим - із точки зору виникнення і розвитку конфлікту вважаються інтереси учасників конфлікту, цілі, які вони переслідують, їх соціокультурні та індивідуально - психологічні особливості. Перехід учасників ситуації до конфліктної взаємодії починається з дії одного з них, того, хто проявляє ініціативу. Якщо і на інших стадіях конфлікту ініціатива дій частіше залишається за однією стороною, то вона може розглядатися як активна сторона, а інша – як пасивна. Адже соціальних працівників навчають гуманістичним та толерантним позиціям, що в деякій мірі, заважає вільно проявляти свої індивідуальні особливості та чесно і відкрито виражати власну думку. Особливо в студентському колективі та з викладачами, майбутні соціальні працівники ведуть себе стримано, чого від них вимагає соціальна робота, як особливий вид діяльності.
Що до майбутніх психологів, то тут показник конфліктів вищий. Особливо часто конфліктні ситуації виникають з батьками та близькими. Адже у майбутніх психологів чітко прослідковується усвідомлення конфліктної ситуації, як такої, що завжди має емоційне забарвлення. Виникнення та вплив емоцій на перебіг конфлікту є дуже важливою проблемою адекватного розв’язання конфліктних ситуацій і вимагає спеціального аналізу. Тому майбутні психологи дуже часто схильні аналізувати свою поведінку, свій внутрішній стан, що зумовлено зі здобуванням професії психолога. Конфліктні дії різко загострюють емоційний фон перебігу конфлікту, а негативні емоції, що виникають у цей час, у свою чергу, стимулюють конфліктну поведінку у майбутніх психологів. Взаємні конфліктні дії здатні змінювати, ускладнювати первинну конфліктну структуру, що породжує нові чинники конфліктних дій. Стадія конфліктної поведінки може призвести до ескалації конфлікту, зміни його характеру, типу. З іншого боку, під час конфліктних дій учасники стикаються з реальністю, яка коригує первинні образи ситуації, що може привести до адекватного розуміння конфліктної ситуації, сприяти її адекватному розв’язанню з боку майбутніх психологів.
За методикою Тімоті Лірі різні напрямки діагностики дозволяють визначити тип особистості, а також зіставляти дані щодо окремих аспектів. Наприклад, "соціальне" Я ","реальне" Я "", "мої партнери" .
Отриманні данні свідчать про певну специфіку отриманих результатів за наступними типами відносин:
Таким чином, отримані в дослідженні результати свідчать, що для студентів, що для студентів які опановують професії типу «людина-людина» властиві дружність, бажання задовольнити вимоги інших, вони не схильні завжди приносити в жертву свої інтереси та співчуття до всіх. Це позитивно відбивається на їх учбовій діяльності та формування їх особистості. Але були виявлені й ознаки, які свідчать про те, що є окремі студенти, які підозріло ставляться до інших, також, відрізняються злопам’ятністю та образливістю. Це говорить про наявність в них внутрішньо-особистістісних конфліктів, що може бути перепоною у неюбхідних ПВЯ для роботи за професіями типу «людина-людина».
Визначення типів міжособистісних відносин психологів та соціальних працівників показало, що у майбутніх психологів переважає тип міжособистісних відносин – авторитарний а у соціальних працівників – залежно-слухняний, що зумовлено, як особливостями даних професій, так особливостями їх професійної підготовки.
Таблиця 3.2
Узагальненні результати анкетування майбутніх психологів та
соціальних працівників
№ |
Показник |
Ніколи |
Дуже рідко |
Інколи |
Періодично |
Часто |
Постійно |
1 |
Конфлікти з викладачами |
34.8% |
43.5% |
19.6% |
2.5% |
- |
- |
2 |
Конфлікти з ін.студентами |
32.6% |
30.4% |
30.4% |
6.5% |
- |
- |
3 |
Конфлікти з друзями |
17.4% |
47.8% |
26.1% |
6.5% |
2.2% |
- |
4 |
Конфлікти з батьками |
4.3% |
34.8% |
30.4% |
15.2% |
13.0% |
2.2% |
З наведеної таблиці видно, що рівень конфліктності у майбутніх психологів та соціальних працівників переважо низький.
У студентів не виникає частих конфліктів з викладачами та іншими студентами, що зумовлено позитивним мікрокліматом в студентській групі та навчальному закладі загалом.
Конфлікти з друзями виникають частіше. Це пов'язано з тим, що вони засновані на емоціях і особистій неприязні, в той час як між груповий конфлікт звичайно носить безликий характер, хоч можливі і спалахи особистої неприязні. А так як у конфліктній ситуації кожна зацікавлена сторона прагне відстоювати та досягати реалізації власних мети, цілей, думок, завдань, точки зору, при цьому вона наводить аргументи на свою користь, перешкоджає опоненту чинити так само, використовує всі прийнятні у даній ситуації заходи та форми впливу і намагається здолати опір іншої сторони. Тут у майбутніх психологів більше можливостей довести свою точку зору, адже в ході процесу навчання вони опановують техніки та прийоми переконання, донесення та пояснення.
Що стосується конфліктів з батьками то тут головну роль починає відігравати фактор деструктивних внутрішньо сімейних відносин: недоліки у сімейному вихованні, вікові кризи дітей, індивідуально-психологічні особливості батьків і дітей. Проте, тут вже можна починати ставити питання про професійну компетентність такого фахівця у сфері «людина-людина». Адже у майбутнього фахівця паралельно вже має виявляєтися нова функція – бути суб’єктом перетворення соціуму й започаткування нових форм суспільного життя, сприяти розвитку самостійної й відповідальної особистості, вихованню нових поглядів та формуванню здорового суспільства.
Таблиця 3.3
Узагальненні результати рівня вираженості комунікативних та організаційних здібностей майбутніх психологів та соціальних працівників
№ |
Показник |
Низький 1-4 |
Нижче за середній 5-8 |
Середній 9-12 |
Високий 13-16 |
Найвищий 17-20 |
1 |
Комунікативні здібності |
4.3% |
15.3% |
23.9% |
36.9% |
19.6% |
2 |
Організаційні здібності |
6.5% |
6.5% |
39.2% |
32.6% |
15.2% |
У досліджувальних студентів було встановлено всі 5-ть рівнів комунікативних та організаційних здібностей.
Рівень розвитку комунікативних та організаторських здібностей характеризується за допомогою шкали наступним чином. Досліджувані, що отримали оцінку 1-4, — це люди з низьким рівнем прояву комунікативних та організаторських схильностей. На нашу думку, такі студенти потребують консультації фахівця з питань правильності вибору професії та можливу допомогу в розвитку професійно необхідних комунікативних та організаційних здібностей.
Досліджувані, що отримали оцінку 5-8, мають комунікативні та організаційні схильності нижче середнього рівня. У ході дослідження було помічено, що такі студенти не прагнуть до спілкування, почувають себе скуто у колективі, надають перевагу проводити час наодинці, обмежують свої знайомства, відчувають труднощі у встановленні контактів з людьми і у виступах перед аудиторією, погано орієнтуються у незнайомій ситуації, не відстоюють свою думку, важко переживають образи. У багатьох справах вони намагаються уникати прояву самостійних рішень та ініціативи. З цих причин такі якості студента, можуть зумовлювати і порівняно низьку успішність у навчанні, і труднощі в міжособистісному спілкуванні, що ми спостерігали в період дослідження.
Для досліджуваних з оцінкою 9-12 характерний середній рівень прояву комунікативних та організаторських схильностей. Ці студенти прагнуть до контактів з людьми, не обмежують коло своїх знайомств, відстоюють свою думку, планують свою роботу, однак потенціал їх схильностей не відрізняється високою стійкістю. Ця група досліджуваних потребує подальшої серйозної та планомірної виховної роботи по формуванню та розвитку комунікативних та організаторських схильностей.
Досліджувані, що отримали оцінку 13-16, відносяться до групи з високим рівнем прояву комунікативних та організаторських схильностей. Такі студенти не губляться у новій обстановці, швидко знаходять друзів, постійно прагнуть розширити коло знайомих, займаються громадською діяльністю, допомагають близьким, друзям, проявляють ініціативу у спілкуванні, з задоволенням беруть участь у організації громадських заходів, здатні приймати самостійні рішення у важкій ситуації. Все це вони роблять не за примусом, а згідно внутрішнім прагненням. Особливо приємно було виявити високий відсоток таких студентів серед майбутніх представників професій типу «людина-людина».
Досліджуваним, що отримали найвищу оцінку 16-20 балів, притаманний дуже високий рівень прояву комунікативних та організаторських схильностей. Вони відчувають потребу у комунікативній та організаторській діяльності і активно прагнуть до неї, швидко орієнтуються у складних ситуаціях, невимушено поводять себе у новому колективі, це ініціативні люди, які віддають перевагу у важливих справах або у складній ситуації приймати самостійні рішення, відстоюють свою думку та досягають, щоб її сприймали інші. Вони можуть внести пожвавлення у незнайому компанію, люблять організовувати різні заходи, настійливі у діяльності, яка їх приваблює, і самі шукають такі справи, які б задовольняли їх потребу у комунікації та організаційній діяльності.