Психологічні чинники виникнення особистісних конфліктів у майбутніх фахівців професій типу «людина-людина»

   З наведеної вище  таблиці ми бачимо, що за третиною  показників встановлено достовірні  відмінності між студентами майбутніми психологами та соціальними працівниками

    Диференційно-діагностичний  опитувальник Є.О. Климова показав  досить високі показники вибору  професії типу «людина-людина». Це  дає право стверджувати що  досліджувані майбутні психологи  та соціальні працівники, в цілому, відповідають типу професії «людина-людина». При обробці результатів чітко прослідковувалися професії пов'язані зі спілкуванням та обслуговуванням людей.

 Щодо анкетування то за  частотою конфліктів майбутні  соціальні працівники  виявилися  менш конфліктними. Показник конфліктів з батьками та друзями У психологів показник достовірно вищий за соціальних працівників. Це говорить про майбутніх соціальних працівників, як учасників конфлікту, що позначаються в термінах рольових позицій, в рамках яких здійснюється їх взаємодія в даній ситуації.

Важливим - із точки зору виникнення і розвитку конфлікту вважаються інтереси учасників конфлікту, цілі, які вони переслідують, їх соціокультурні та індивідуально - психологічні особливості. Перехід учасників ситуації до конфліктної взаємодії починається з дії одного з них, того, хто проявляє ініціативу. Якщо і на інших стадіях конфлікту ініціатива дій частіше залишається за однією стороною, то вона може розглядатися як активна сторона, а інша – як пасивна. Адже соціальних працівників навчають гуманістичним та толерантним позиціям, що в деякій мірі, заважає вільно проявляти свої індивідуальні особливості та чесно і відкрито виражати власну думку. Особливо в студентському колективі та з викладачами, майбутні соціальні працівники ведуть себе стримано, чого від них вимагає соціальна робота, як особливий вид діяльності.

Що до майбутніх психологів, то тут показник конфліктів вищий. Особливо часто конфліктні ситуації виникають з батьками та близькими.  Адже у майбутніх психологів чітко прослідковується усвідомлення конфліктної ситуації, як такої, що завжди має емоційне забарвлення. Виникнення та вплив емоцій на перебіг конфлікту є дуже важливою проблемою адекватного розв’язання конфліктних ситуацій і вимагає спеціального аналізу.  Тому майбутні психологи дуже часто схильні аналізувати свою поведінку, свій внутрішній стан, що зумовлено зі здобуванням професії психолога. Конфліктні дії різко загострюють емоційний фон перебігу конфлікту, а негативні емоції, що виникають у цей час, у свою чергу, стимулюють конфліктну поведінку у майбутніх психологів. Взаємні конфліктні дії здатні змінювати, ускладнювати первинну конфліктну структуру, що породжує нові чинники конфліктних дій. Стадія конфліктної поведінки може призвести до ескалації конфлікту, зміни його характеру, типу. З іншого боку, під час конфліктних дій учасники стикаються з реальністю, яка коригує первинні образи ситуації, що може привести до адекватного розуміння конфліктної ситуації, сприяти її адекватному розв’язанню з боку майбутніх психологів.

За методикою Тімоті Лірі різні напрямки діагностики дозволяють визначити тип особистості, а також зіставляти дані щодо окремих аспектів. Наприклад, "соціальне" Я ","реальне" Я "", "мої партнери" .

Отриманні данні свідчать про певну специфіку отриманих   результатів за наступними типами відносин:

• Співпрацюючий тип - дружелюбний та люб’язність до всіх, орієнтований на прийняття та соціальне схвалення (особливо це виражено у соціальних працівників), намагається задовольнити потреби усіх (бути гарним) для усіх без враховування ситуації, приймає  цілі мікрогрупи, має розвинуті механізми витіснення та подавлення, емоційно лабільний (інтероїдний тип характеру), намагається бути в згоді з думкою оточуючих, намагається допомагати, відчувати себе в центрі уваги, товариський, проявляє теплоту та дружелюбні відносини; 
•    Альтруїстичний тип міжособистісних відносин має досить високий показник у групі майбутніх психологів, що свідчить про намагається бути над усіма, але одночасно в стороні від усіх, самозакоханий, незалежний, люблячий себе. Альтруїстичний тип -  свідчить про  гіпервідповідльність майбутніх фахівців, принесення в жертву своїх інтересів, намагається допомогти та співчувати усім, нав’язливість у своїй допомозі та активність по відношенню до оточуючих(майбутні психологи). З результатів дослідження видно, що соціальні працівники неадекватно приймають на себе відповідальність за інших (може бути тільки зовнішня "маска", ховаючи особистість протилежного типу), а психологи, навпаки, можуть раціонально вирішити ситуацію.
• Авторитарний тип міжособистісних відносин найбільш виражений у психологів, що свідчить про певні тенденції до  диктаторства та деспотизму, тип сильної особистості, яка лідирує , у всіх видах групової діяльності. Це на нашу думку дуже сприяє та допомагає майбутньому фахівцю у його професійному встановлені. Тут виражене також прагнення дотримуватися своєї думки, не вміння приймати поради інших. Авторитарний лідер любить давати поради, потребує до себе поваги.
• Покірно-сором'язливий тип міжособистісних відносин (більш характерний для соціальних працівників) що свідчить, про енергійну особистість, компетентну, лідерську, успішну в роботі, яка любить давати поради та потребує до себе поваги, впевнена в собі.
• Незалежний-домінантний тип міжособистісних відносин (майже однаково виражений в низькому значенні у майбутніх соціальних працівників та психологів) свідчить про егоїстичні риси, орієнтацію на себе,  схильність до суперництва.
• Залежно-слухнянний  - сором'язливий, легко засмучується, схильний підкорюватися більш сильному без урахування ситуації. Також були виявлені студенти з низьким рівнем типу відносин:
• Недовірливий-скептичний тип міжособистісних відносин (більшою мірою виражений у соціальних працівників) - свідчить про критичний по відношенню до всіх соціальних уявлень та оточуючих людей.
• Прямолінійний-агресивний, свідчить про прямолінійність, енергійність, впертість, насмішливість, відкритість, суворість та різкість в оцінці інших;

Таким чином, отримані в дослідженні результати свідчать, що для студентів, що для студентів які опановують професії  типу «людина-людина» властиві дружність, бажання задовольнити вимоги інших, вони не схильні завжди приносити в жертву свої інтереси та співчуття до всіх. Це позитивно відбивається на їх учбовій діяльності та формування їх  особистості.  Але були виявлені й ознаки, які  свідчать про те, що є окремі студенти, які підозріло ставляться до інших, також, відрізняються злопам’ятністю та образливістю. Це говорить про наявність в них внутрішньо-особистістісних конфліктів, що може бути перепоною у неюбхідних ПВЯ для роботи за професіями типу «людина-людина».

Визначення типів міжособистісних відносин психологів та соціальних працівників показало, що  у майбутніх психологів переважає тип міжособистісних відносин – авторитарний а у соціальних працівників – залежно-слухняний, що зумовлено, як особливостями даних професій, так особливостями їх професійної підготовки.

Таблиця 3.2

Узагальненні результати анкетування майбутніх психологів та 

соціальних працівників

З наведеної таблиці видно, що рівень конфліктності у майбутніх психологів та соціальних працівників переважо низький.

У студентів не виникає частих конфліктів з викладачами та іншими студентами, що зумовлено позитивним мікрокліматом в студентській групі та навчальному закладі загалом.

Конфлікти з  друзями виникають частіше. Це пов'язано з тим, що вони засновані на емоціях і особистій неприязні, в той час як між груповий конфлікт звичайно носить безликий характер, хоч можливі і спалахи особистої неприязні. А так як у конфліктній ситуації кожна зацікавлена сторона прагне відстоювати та досягати реалізації власних мети, цілей, думок, завдань, точки зору, при цьому вона наводить аргументи на свою користь, перешкоджає опоненту чинити так само, використовує всі прийнятні у даній ситуації заходи та форми впливу і намагається здолати опір іншої сторони. Тут у майбутніх психологів більше можливостей довести свою точку зору, адже в ході процесу навчання вони опановують техніки та прийоми переконання, донесення та пояснення.

Що стосується конфліктів з батьками то тут головну роль починає відігравати фактор  деструктивних внутрішньо сімейних  відносин: недоліки у сімейному вихованні, вікові кризи дітей, індивідуально-психологічні особливості батьків і дітей. Проте, тут вже можна починати ставити питання про професійну компетентність такого фахівця у сфері «людина-людина». Адже у майбутнього фахівця паралельно вже має виявляєтися нова функція – бути суб’єктом перетворення соціуму й започаткування нових форм суспільного життя, сприяти розвитку самостійної й відповідальної особистості, вихованню нових поглядів та формуванню здорового суспільства.

Таблиця 3.3

Узагальненні результати рівня вираженості комунікативних та організаційних здібностей майбутніх психологів та соціальних працівників

У досліджувальних студентів було встановлено всі 5-ть рівнів комунікативних та організаційних здібностей.

Рівень розвитку комунікативних та організаторських здібностей  характеризується за допомогою шкали наступним чином. Досліджувані, що отримали оцінку 1-4, — це люди з низьким рівнем прояву комунікативних та організаторських схильностей. На нашу думку, такі студенти потребують консультації фахівця з питань правильності вибору професії та можливу допомогу в розвитку професійно необхідних комунікативних та організаційних здібностей.

Досліджувані, що отримали оцінку 5-8, мають комунікативні та організаційні схильності нижче середнього рівня. У ході дослідження було помічено, що такі студенти не прагнуть до спілкування, почувають себе скуто у колективі, надають перевагу проводити час наодинці, обмежують свої знайомства, відчувають труднощі у встановленні контактів з людьми і у виступах перед аудиторією, погано орієнтуються у незнайомій ситуації, не відстоюють свою думку, важко переживають образи. У багатьох справах вони намагаються уникати прояву самостійних рішень та ініціативи. З цих причин такі якості студента, можуть зумовлювати і порівняно низьку успішність у навчанні, і труднощі в міжособистісному спілкуванні, що ми спостерігали в період дослідження.

Для досліджуваних з оцінкою 9-12 характерний середній рівень прояву комунікативних та організаторських схильностей. Ці студенти прагнуть до контактів з людьми, не обмежують коло своїх знайомств, відстоюють свою думку, планують свою роботу, однак потенціал їх схильностей не відрізняється високою стійкістю. Ця група досліджуваних потребує подальшої серйозної та планомірної виховної роботи по формуванню та розвитку комунікативних та організаторських схильностей.

Досліджувані, що отримали оцінку 13-16, відносяться до групи з високим рівнем прояву комунікативних та організаторських схильностей. Такі студенти не губляться у новій обстановці, швидко знаходять друзів, постійно прагнуть розширити коло знайомих, займаються громадською діяльністю, допомагають близьким, друзям, проявляють ініціативу у спілкуванні, з задоволенням беруть участь у організації громадських заходів, здатні приймати самостійні рішення у важкій ситуації. Все це вони роблять не за примусом, а згідно внутрішнім прагненням. Особливо приємно було виявити високий відсоток таких студентів серед майбутніх представників професій типу «людина-людина».

Досліджуваним, що отримали найвищу оцінку 16-20 балів, притаманний дуже високий рівень прояву комунікативних та організаторських схильностей. Вони відчувають потребу у комунікативній та організаторській діяльності і активно прагнуть до неї, швидко орієнтуються у складних ситуаціях, невимушено поводять себе у новому колективі, це ініціативні люди, які віддають перевагу у важливих справах або у складній ситуації приймати самостійні рішення, відстоюють свою думку та досягають, щоб її сприймали інші. Вони можуть внести пожвавлення у незнайому компанію, люблять організовувати різні заходи, настійливі у діяльності, яка їх приваблює, і самі шукають такі справи, які б задовольняли їх потребу у комунікації та організаційній діяльності.