Психологічні чинники виникнення особистісних конфліктів у майбутніх фахівців професій типу «людина-людина»

16. А. Я стараюся не зачепити почуттів іншого.

Б. Я намагаюся переконати іншого в перевагах моєї позиції.

17. А. зазвичай я наполегливо стараюся домогтися свого.

Б. Я стараюся зробити все, щоб уникнути напруженості,

від якої немає ніякої користі.

18. А. Якщо це зробить іншого щасливим, я дам йому можливість наполягти на своєму.

Б. Я даю можливість іншому в чомусь залишитися при своїй думці, якщо він також іде мені назустріч.

19. А. Я, насамперед, стараюся ясно визначити те, в чому полягають всі порушені інтереси і спірні питання.

Б. Я стараюся відкласти розв'язання спірного питання з тим, щоб згодом вирішити його остаточно.

20. А. Я намагаюся негайно подолати наші розбіжності.

Б. Я стараюся знайти найкраще поєднання виграшів і втрат

для нас обох.

21. А. Ведучи переговори, я стараюся бути уважним до бажань іншого.

Б. Я завжди схиляюся до прямого обговорення проблеми.

22. А. Я намагаюся знайти позицію, яка знаходиться посередині між моєю позицією і точкою зору іншої людини.

Б. Я відстоюю свої бажання.

23. А. Як правило, я заклопотаний тим, щоб задовольнити бажання кожного з нас.

Б. Іноді я надаю можливість іншим взяти на себе відповідальність за розв'язання спірного питання.

24. А. Якщо позиція іншого здається йому дуже важливою, я постараюся піти назустріч його бажанням.

Б. Я стараюся переконати іншого прийти до компромісу.

25. А. Я намагаюся показати іншому логіку і перевагу моїх поглядів.

Б. Ведучи переговори, я стараюся бути уважним до бажань іншого.

26. А. Я пропоную середню позицію.

Б. Я майже завжди заклопотаний тим, щоб задовольнити бажання кожного з нас.

27. А. Часто уникаю займати позицію, яка може викликати суперечки.

Б. якщо це зробить іншого щасливим, я дам йому можливість наполягти на своєму.

28. А. зазвичай я настійно прагну добитися свого.

Б. Улагоджуючи ситуацію, я зазвичай стараюся знайти підтримку у іншого.

29. А. Я пропоную середню позицію.

Б. Думаю, що не завжди варто хвилюватися через якісь розбіжності, що виникають.

30. А. Я стараюся не зачепити почуттів іншого.

Б. Я завжди займаю таку позицію в спірному питанні, щоб ми спільно з іншою зацікавленою людиною могли домогтися успіху.

 

2. Методика  диференційно-діагностичний опитувальник Є.О. Клімова

 

Методика призначена для відбору на різні типи професій згідно із класифікацією типів професій Є.О. Клімова. Її можна використовувати з метою профорієнтації починаючи з підліткового віку.

 

Зміст методики: досліджуваний повинен у кожній з 20 пар пропонованих видів діяльності вибрати тільки один вид і у відповідній клітині листа для відповідей поставити знак «+».

 

Інструкція: «Припустимо, що після відповідного навчання Ви зможете виконати будь-як роботу. Але якби Вам довелося вибирати тільки з двох можливостей, що б ви зволіли?». Позначте будь-ласка свій вибір, поставивши знак «+» у відповідній клітині листа для відповідей.

 

Лист відповідей зроблений так, щоб можна було підрахувати число знаків «+» у кожному з 5-ти стовпців. Кожний з 5-ти стовпців відповідає певному типу професії. Досліджуваному рекомендується вибрати той тип професій, що одержав максимальне число знаків «+».

 

Назва типів професій по стовпцях:

I. «Людина-природа» – усі професії, зв'язані з рослинництвом, тваринництвом  і лісовим господарством.

II. «Людина-техніка» – усі технічні  професії.

III. «Людина-людина» – усі професії, пов'язані з обслуговуванням людей, зі спілкуванням.

IV. «Людина-знак» – усі професії, пов'язані з обрахуваннями, цифровими  і буквеними знаками, у тому числі і музичні спеціальності.

V. «Людина - художній образ» –  усі творчі спеціальності.

 

Час обстеження не обмежується. Хоча досліджуваного варто попередити про те, що над питаннями не слід довго задумуватися і звичайно на виконання завдання потрібно 20–30 хв. Можливе використання методики індивідуально й у групі. Експериментатор може зачитувати питання групі, але в цьому випадку обмежується час відповіді. Такий спосіб застосовується, коли експериментатор обмежений у часі.

 

3. Методика виявлення “Комунікативних та організаційних здібностей”

Методика призначена для визначення рівня комунікативних і організаційних здібностей.

Методика містить 40 питань. Максимальна кількість балів за кожним параметром – 20. Рівень комунікативних і організаційних здібностей визначається у залежності від набраних балів за відповідними параметрами.

За кожну відповідь «так» чи «ні» для висловлювань, що збігаються з ключем окремо, нараховується один бал.

4. Ключ до тесту

Здібності	Відповіді	Номери питань
Комунікативні	(+) так	1, 5, 9, 13, 17, 21, 25, 29, 33, 37
	(-) немає	3, 7, 11, 15, 19, 23, 27, 31, 35, 39
Організаторські	(+) так	2, 6, 10, 14, 18, 22, 26, 30, 34, 38
	(-) немає	4, 8, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 36, 40

 

5. Експериментально встановлено п'ять рівнів комунікативних і організаційних здібностей.

6. Рівні комунікативних і організаційних здібностей

Рівень	Низький	Нижче за середній	Середній	Високий	Найвищій
Сума балів	1-4	5-8	9-12	13-16	17-20

 

 

Досліджувані, що одержали оцінку 1-4 бала, характеризуються низьким рівнем прояву комунікативних і організаційних здібностей. Ті, що набрали 5-8 балів мають комунікативні й організаторські здібності на рівні нижче за середній. Вони не прагнуть до спілкування, воліють проводити час наодинці із собою. У новій компанії чи колективі почувають себе скуто. Зазнають труднощів у встановленні контактів з людьми. Не відстоюють своєї думки, важко переживають образи. Рідко виявляють ініціативу, уникають прийняття самостійних рішень.

Для досліджуваних, що набрали 9-12 балів, характерний середній рівень прояву комунікативних і організаційних здібностей. Вони прагнуть до контактів з людьми, відстоюють своє, однак потенціал їхніх здібностей не відрізняється високою стійкістю. Потрібно подальша виховна робота з формування і розвитку цих якостей.

Оцінка 13-16 балів свідчить про високий рівень прояву комунікативних і організаційних здібностей досліджуваних. Вони не губляться в новій обстановці, швидко знаходять друзів, прагнуть розширити коло своїх знайомих, допомагають близьким і друзям, виявляють ініціативу в спілкуванні, здатні приймати рішення у важких, нестандартних ситуаціях.

Найвищий рівень комунікативних і організаційних здібностей (17-20 балів) у досліджуваних свідчить про сформовану потребу в комунікативній і організаторській діяльності. Вони швидко орієнтуються у важких ситуаціях. Невимушено поводяться в новому колективі. Ініціативні. Приймають самостійні рішення. Обстоюють свою думку і добиваються прийняття своїх рішень. Люблять організовувати ігри, різні заходи. Наполегливі й одержимі в діяльності.

 

4.Методика «Діагностики  стилю міжособистісних відносин» Т.Лірі

Для уявлення основних соціальних орієнтації Т. Лірі розробив умовну схему як кола, розділеного на сектори. У цьому вся колі по горизонтальній і вертикальної осях є такі чотири орієнтації: домінування-покора, дружелюбність-ворожнеча. Натомість ці сектори розділені на вісім – відповідно більш приватним відносинам. Для ще більше тонкого описи коло ділять на 16 секторів, але частіше використовуються октанти, належним чином орієнтовані щодо двох головних осей.

 Схема Т. Лірі полягає в  припущенні, що чим ближча виявляються результати випробуваного до центра окружності, тим більше взаємозв'язок цих двох змінних. Сума балів кожної орієнтації перетворюється на індекс, де домінують вертикальна (домінування-покора) і горизонтальна (дружелюбність-ворожнеча) осі. Відстань отриманих показників від центру окружності свідчить про адаптивність чи екстремальність інтерперсональної поведінки.

 Опитувальник містить 128 оціночних  суджень, з яких кожному з 8 типів  відносин утворюються 16 пунктів, упорядкованих  за висхідною інтенсивності. Методика побудована отже судження, створені задля з'ясування будь-якого типу стосунків, розташовані не поспіль, а особливим чином: вони групуються про й повторюються через однакову кількість визначень. Після обробітку підраховується кількість відносин кожного типа.

 Т. Лірі пропонував використовувати  методику з метою оцінки спостережуваного  поведінки людей, тобто. поведінки  у оцінці оточуючих ( " із боку " ), для самооцінки, оцінки ближніх, для описи ідеального " Я " . У відповідність до цими рівнями діагностики змінюється інструкція для відповіді.

 Різні напрями діагностики  дозволяють визначити тип особистості, а також зіставляти дані по окремим аспектам. Наприклад, " соціальне " Я " , " реальне " Я " " , " мої партнери " і т.д.

 Методика то, можливо представлена респондента або списком (за алфавітом чи випадковому порядку), або на окремих картках. Йому пропонується вказати ті затвердження, які відповідають його уявленню себе, ставляться до іншої людини або його ідеалу.

 Максимальна оцінка рівня – 16 балів, але він розділена чотирма рівня вираження відносини: |0-4 бала – низька | | | |адаптивне поведінка | | | | | | | |5-8 балів – помірна | | |9-12 балів – висока | | | |екстремальна | | | | | |до патології поведінка | | | | | | | |13-16 балів - екстремальна | |

 Підрахунок балів з кожної анкети за допомогою спеціального ключа. Отримані бали переносяться на дискограмму, на свою відстань від центру кола відповідає числу балів з цієї октанті (від 0 до 16). Кінці векторів з'єднуються й творять особистісний профіль.

 По спеціальним формулам  визначаються показники по основним  чинникам: домінуванні і дружності.

 

 Домінування = (I – V) + 0,7 x (VIII + II – IV – VI)

 Дружелюбність = (VII – III) + 0,7 x (VIII – II – IV + VI)

 

 Якісний аналіз даних проводиться шляхом порівняння дискограмм, котрі демонструють різницю між уявленнями різні люди. С.В. Максимовим наведено індекси точності рефлексії, диференційованості сприйняття, ступеня благополуччя становища особистості групі, ступеня усвідомлення особистістю думки групи, значимості групи для особистості.

 

Висновки до II розділу

 

Відповідно до поставленої мети моєї дипломної роботи, було здійснено теоретичний аналіз наукової літератури і підібрано відповідний методичний інструментарій.

Під час дослідження були використані такі методики:

1. Методика діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки (шкали: співробітництво, конкуренція, прилаштування, уникнення) Томас (Гришина);

2. Методика  диференційно-діагностичний опитувальник Є.О. Клімова

3. Методика виявлення “Комунікативних та організаційних здібностей”

4. Методика «Діагностики стилю міжособистісних відносин» Т.Лірі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Розділ   III. Особливості вияву внутрішньо-особистісних конфліктів   студентів, які опановують професії типу «людина-людина»

 

1. Особливості вияву внутрішньо-особистісних конфліктів студентів, які опановують професії типу «людина-людина»

Таблиця 3.1

Відмінності результатів проведених методик між майбутніми психологами та соціальними працівниками

№	Показник	Групи	Середнє значення	Стандартне відхилення	P
	Частота конфліктів з викладачами	Психологи	2,00	0,67	_
			соц.праців.	1,78		0,90
	Частота конфліктів зі студентами	Психологи	2,52	0,85	0,002
			соц.праців.	1,70		0,88
	Частота конфліктів з друзями	Психологи	2,52	0,90	0,075
			соц.праців.	2,04		0,88
	Частота конфліктів з батьками	Психологи	3,26	1,29	_
			соц.праців.	2,83		1,07
	Тип професії «людина-природа»	Психологи	3,34	1,47	_
			соц.праців.	3,48		2,39
	Тип професії «людина-людина»	Психологи	5,48	1,56	_
			соц.праців.	5,30		1,52
	Комунікативні здібності	Психологи	14,44	4,26	0,005
			соц.праців.	11,66		4,44
	Організаційні здібності	Психологи	13,14	4,3	0,03
			соц.праців.	12,44		4,5
	Тип міжособ. відносин авторитарний	Психологи	7,70	3,77	_
			соц.праців.	6,30		2,16
	Тип міжособ. відносин незалежний-домінантний	Психологи	5,30	2.16	_
			соц.праців.	5,70		2,16
	Тип міжособ. відносин прямолінійний-агресивний	Психологи	6,43	3,27	_
			соц.праців.	6,78		2,50
	Тип міжособ. відносин недовірливий-скептичний	Психологи	5,70	3,61	_
			соц.праців.	7,39		3,20
	Тип міжособ. відносин покірно-сором'язливий	Психологи	5,74	3,24	0,02
			соц.праців.	7,61		1,95
	Тип міжособ. відносин залежно-слухнянний	Психологи	5,22	2,89	0,004
			соц.праців.	7,87		3,08
	Тип міжособ. відносин співпрацюючий	Психологи	6,70	2,82	_
			соц.праців.	6,52		2,71
	Тип міжособ. відносин альтруїстичний	Психологи	6,13	2,55	_
			соц.праців.	5,48		2,68