Можливості арттерапії в корекції страхів в роботі практичного психолога

Велика кількість страхів  у віці 6-7 років виявляються через  зміну соціальної позиції школяра. Отже, велика частина страхів молодших школярів лежить в межах учбової  діяльності: боязнь бути не тим, зробити  помилку, отримати погану оцінку, страх конфлікту з однолітками. Шкільні страхи не тільки позбавляють дитину психологічного комфорту, радості навчання, але й сприяють розвитку дитячих неврозів.

Через це виникає необхідність ранньої діагностики страхів, розробки таких методів корекції, які б дозволяли запобігти дисгармонійному розвитку особистості дитини.

РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЯВУ СТРАХІВ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

 

2.1 Аналіз існуючих методів і методик дослідження страхів

 

На основі теоретичного аналізу проблеми можна стверджувати, що дитячі страхи становлять собою ієрархічну структуру різних за природою та інтенсивністю страхів, які обумовлюються особливостями особистості  дитини, індивідуальним досвідом, а також загальними для всіх людей віковими та статевими закономірностями[9, с.18]. Говорячи про страхи дітей та їхні прояви, необхідно розрізняти, які з них є нормою, а які патологією. У вітчизняній та зарубіжній психології виділено 29 страхів, які відчувають діти віком від народження до досягнення 16-18 років [24]. Складним кризовим періодом є семирічний вік. За результатами досліджень для школярів в цьому віці характерно боятися смерті, осуду з боку дорослих, запізнитися до школи, зробити помилку. Не існує дитини, яка дійсно нічого б не боялася. Інколи страх настільки сильно вражає дитину, що вона не в змозі адекватно сприймати дійсність. Саме тоді й виникає патологія в проявах страхів у дитини [9, с.38].

У зв’язку з цим  гостро постає питання про ранню  діагностику дитячих страхів  та їх ефективну корекцію.

У нашому дослідженні  ми використовували ряд психологічних  методів та методик, зокрема спостереження, бесіду та методику виявлення дитячих  страхів О.І. Захарова та М.О. Панфілової «Страхи в будинках».

Розглянемо детальніше методику виявлення дитячих страхів О.І. Захарова та М.О. Панфілової.

Дана методика може проводитися  як з однією дитиною, так і з  групою дітей. Перш ніж допомагати дітям  долати їх страхи, нам необхідно  з’ясувати,  які конкретно страхи впливають на дитину. Виявити увесь  спектр страхів можна шляхом спеціального опитування з врахуванням емоційного контакту з дитиною. Про страхи слід запитувати під час гри або дружньої бесіди.

Бесіду необхідно проводити  не поспішаючи, перелічуючи страхи та очікуючи на відповіді «так» - «ні» або «боюсь» - «не боюсь». Питання повинні бути доступними для розуміння в  цьому віці, повторювання запитання можливе лише час від часу. Слід уникати наведення страхів, їх мимовільного навіювання. При стереотипному заперечуванні всіх страхів просять давати розгорнуті відповіді типу «не боюся темряви». Краще, щоб дорослий перераховував страхи на пам'ять, лише інколи зазираючи до списку, а не зачитуючи його.

Деякі страхи дитини об’єднуються в декілька груп за видами, які були сформульовані О.І. Захаровим. Якщо дитина в трьох випадках з чотирьох-п'яти надала стверджувальну відповідь, то цей вид страху діагностується як наявний. Проведення цієї методики є досить простим, не потребує спеціальної підготовки.

Дитині пропонується аркуш паперу з намальованими  двома будинками: один – червоний, інший – чорний. В ці будинки дитина повинна самостійно розселити запропоновані страхи: у червоний будинок –  «нестрашні», в чорний – «страшні страхи». Після виконання завдання дитині пропонується закрити чорний будинок на замок (намалювати його), а «ключик» – викинути чи загубити. Автор припускає, що дана дія заспокоює актуалізовані страхи. Аналіз отриманих результатів заключається в тому, що експериментатор підраховує страхи в чорному будиночку та порівнює з віковими нормами. О.І. Захаров пропонує вікові норми страхів та їх розподіл (за віком та статтю).

Інструкція. «В червоний та чорний будинки необхідно розселити 29 страхів. В якому будинку будуть жити страшні страхи, а в якому – нестрашні? Я буду перелічувати страхи, а ви записуйте їх номери біля будиночка».

Ти боїшся:

1. коли залишаєшся вдома один;
2. нападу, бандитів;
3. захворіти, заразитися;
4. померти;
5. того, що помруть твої батьки;
6. якихось людей;
7. маму чи тата;
8. того, що вони тебе покарають;
9. Бабу Ягу, Змія Горинича, Кощея Безсмертного, чудовиськ, привидів, скелетів, Чорної руки та Пікової Дами (страхи казкових персонажів);
10. спізнитися до школи;
11. перед тим, як заснути;
12. страшних снів;
13. темряви;
14. вовка, ведмедя, собак, павуків, змій (страхи тварин);
15. машин, потягів, літаків;
16. бурі, грози, повені, землетрусу (страх стихії);
17. коли дуже високо (страх висоти);
18. коли дуже глибоко (страх глибини);
19. в маленькій тісній кімнаті, приміщенні, туалеті, перенаповненому автобусі (страх замкнутого простору);
20. води;
21. вогню;
22. пожежі;
23. війни;
24. великих вулиць, площ;
25. лікарів (окрім стоматологів);
26. крові (коли йде кров);
27. уколів;
28. болю (коли дуже боляче);
29. неочікуваних, різких звуків, коли щось зненацька впаде, стукне.

Дана методика дає  змогу нам визначити, які страхи наявні у дитини в даний віковий  період. На підставі отриманих даних психолог може детально розробити корекційну програму та відповідні вправи, які дадуть змогу отримати ефективний результат.

Для визначення домінуючих страхів та їхній вплив на емоційну сферу дитини можна застосовувати проективну методику «Портрет мого страху». В процесі малювання дітям у класі подається інструкція наступного характеру: «Уяви, що ти художник, який допомагає людям. Сьогодні тобі надається можливість допомогти всім побачити таких істот, як страхи. Для того щоб оточуючі могли пізнати їх в обличчя». Завдяки уяві, яку діти використовують під час малювання, вони зображають глибокі та «приховані» переживання. Слід звертати увагу на те, який колір використовують під час малювання, чи присутні елементи сильного штрихування.

Малювання страху не призводить до його посилення, а навпаки знижує напруженість від тривожного очікування його реакції. Діти вдаються до своєї уяви, щоб перемогти страхи, оволодіння якими з ряду причин стає складним або практично неможливим. В малюнках страх вже багато в чому реалізований, як те що вже минуло, фактично сталося, залишається менше незрозумілого, невизначеного. Після завершення завдання необхідно запропонувати «покарати» страхи сміхом, дивлячись на свої малюнки, ніби страху в «обличчя». Все це знімає афективно-травмуючий вплив страху у психіці дитини.

Умови під час психодіагностичної роботи по вияву наявних страхів:

1. Завдання має давати педагог-психолог, якому довіряють діти.
2. Процес малювання проходить у життєрадісній атмосфері спілкування з однолітками, забезпечуючи підтримку з їхнього боку, не кажучи про схвалення самого педагога-психолога.

Для діагностики стосунків у сім’ї та походження дитячих страхів доцільно використовувати проективну методику «Малюнок моєї сім’ї».

Протягом експериментального дослідження головне місце займає спостереження. Цей метод полягає в тому, що науковець збирає інформацію, не втручаючись у ситуацію. Завдяки цьому спостерігач отримує достовірні дані. З допомогою спостереження можна отримати важливу інформацію про дитину. В даному дослідженні велося спостереження за емоційною сферою особистості дітей. Для того, щоб отримати достовірні дані, необхідно познайомитися з учителем класу, в якому буде відбуватися спостереження, привчити до себе тих, кого будуть досліджувати. Завдяки цьому діти зможуть природно поводитись, незважаючи на людей, які можуть щось про неї сказати. Найкраще буде, якщо спостереження проводиться одночасно декількома особами. Це підвищить об’єктивність даних.

Неможливе емпіричне  дослідження без бесіди з досліджуваними. Бесіда допомагає перевірити та уточнити отримані результати під час спостереження та проведених методик. Переваги її в тому, що вона дає змогу вивчати особливості почуттів та бажань дитини, особливості її сприйняття, логічного мислення. На думку Сократа, саме бесіда та діалог є основними методами пізнання.

Під час дослідження  емоційної сфери особистості  дитини не можна обійтися без аналізу  продуктів її діяльності. Метод аналізу продуктів діяльності ґрунтується на тому, що в результатах роботи людини виявляються не лише її знання, вміння та навички, здібності, а й риси характеру. Продукти діяльності учня можна аналізувати у процесі їх створення. Спостерігаючи за цим процесом, можна виявити не тільки його якість, а й динаміку, темп роботи, вправність у дії. Дані спостережень допомагають глибше та всебічно пізнати емоційний світ дитини.

Таким чином, досліджуючи  рівень наявних страхів у дітей  молодшого шкільного віку, необхідно  використовувати низку методів  та методик для отримання достовірних  даних.

 

 

 

 

2. Програма емпіричного дослідження страхів та її результати

 

Мета емпіричного дослідження  полягає у визначенні особливостей переживання страхів в молодшому  шкільному віці, їх статевих відмінностей та розробка системи корекційних  занять, побудованих на техніках арттерапії, що сприяють подоланню страхів.

Емпіричне дослідження  проходило в декілька етапів.

На першому етапі  здійснювався підбір методики та визначення вибірки дослідження.

На другому етапі  відбувалося безпосереднє проведення дослідження та здійснювалась обробка і аналіз отриманих результатів.

На третьому етапі  здійснювалась розробка, апробація  та перевірка ефективності програми корекції наявних страхів.

Констатувальний експеримент  проводиться з метою виявлення  наявних страхів як на початку експериментального дослідження так і після апробації системи корекційних занять. Констатувальний експеримент як комплексний метод включав в себе ряд дослідницьких методів та методик. В даній роботі під час проведення емпіричного дослідження були використані такі методи та методики, як: спостереження, бесіда, аналіз продуктів діяльності, методику виявлення дитячих страхів О.І. Захарова та М.О. Панфілової «Страхи в будинках».

Емпіричне дослідження  проводилося у ЗНЗ №2 міста  Чернігова у 3 класі. Загальний обсяг вибірки склав 34 чоловіки, з них: 17 дівчат та 17 хлопчиків.

В процесі спостереження  за дітьми на уроці нами було відмічено, що у класі є діти, які під  час виконання завдання можуть розплакатися, тому що зробили помилку у зошиті. Результати спостереження та бесід можуть свідчити про те, що вдома дітей часто карають за зроблені помилки, вселяючи в них страх не виправдати очікування батьків і тим самим відбиваючи жагу до навчання.

В цілому клас згуртований, організований. В процесі навчання та виховання задіяні всі: як сама вчителька, учні, так і батьки. Велику роль тут грає саме контакт вчителя та учнів. Вчитель завжди цікавиться емоційним станом дитини, тим самим здійснюючи індивідуальний підхід у навчально-виховному процесі.

У таблиці 2.1 узагальнено результати діагностики рівня наявних страхів учнів молодшого шкільного віку за даними методики О.І. Захарова та М.О. Панфілової «Страхи в будиночках».

Таблиця 2.1

Розподіл учнів  молодшого шкільного віку за рівнями  наявних страхів

	Рівні
	Норма	Вище норми
Кількість учнів, %	44,12%	55,88%

 

Отримані дані показали, що загальний показник кількості  осіб, у яких рівень наявних страхів  знаходиться в межах норми, значно нижчий, ніж кількість осіб, у  яких рівень переживання страхів  вище норми. Узагальнюючи результати, можна стверджувати, що ті чи інші особливості виховання, особистісних властивостей, специфіки навчально-виховного впливу з боку вчителя чи вихователя та інші чинники спричиняють виникнення значної кількості страхів в молодшому шкільному віці.

Спираючись на наукові положення та погляди про відмінності емоційної сфери чоловіків та жінок, ми поставили завдання дослідити вплив статі на рівень наявних страхів та їх особливості в учнів молодшого шкільного віку. Узагальнені результати представлено в таблиці 2.2 та на рис.2.1.

Таблиця 2.2

Розподіл хлопчиків  та дівчат за рівнями наявних страхів

	Рівень
	Норма	Вище норми
Хлопчики	29,41%	20,59%
Дівчата	14,71%	35,29%

 

Як видно з таблиці, показник наявних страхів в нормі  у дівчат значно нижче, ніж показник норми хлопчиків. Окрім того, показник норми хлопчиків перевищує їх показник вище норми на відміну від дівчат, у яких кількість осіб, які мають рівень вище норми значно перевищує (майже в три рази) кількість осіб, у яких кількість страхів знаходиться в межах норми.