Дiагностико - профорiэнтацiйна робота психолога з безробiтними

Поглиблена підготовка до професійної діяльності, формування досвіду життєдіяльності у трудовому  колективі.

7. Переорієнтація. У випадку  необхідності на іншу професійну  діяльність з врахуванням попереднього  професійно-соціального досвіду і індивідуальних можливостей [ 39, c. 144].

На дамку Миколи Янцура, профорієнтаційну роботу потрібно починати проводити в 5-их класах. Робота по профорієнтації в 5-9 класах за своїм змістом може бути розбита на два етапи. Так, у 5 – 7 класах передбачається : формування ціннісних орієнтацій, мотивації самопізнання, установки на власну активність у професійному самовизначенні та оволодінні професійною діяльністю; систематичне ознайомлення з найбільш поширеними професіями, формування умінь самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної спрямованості; консультування відносно вибору профілю подальшої освіти та трудової діяльності (навчальних закладів, факультетів, спец предметів, гуртів, секцій); створення умов для проблеми та розвитку здібностей у різних видах трудової (та наближеної до професійної) діяльності; формування загально трудових умінь. Результатом такої роботи повинен бути вибір напряму (профілю) продовження освіти в старших класах та сфери самореалізації.

На етапі 8 – 9 класів передбачається: вивчення наукових основ вибору професії (класифікаційних ознак професії, їх вимог до людини та спорідненість за психологічними ознаками, основних професійно важливих якостей, правил вибору професії; оволодіння методиками самопізнання, самооцінки, розвитку індивідуальних професійно важливих якостей; формування уміння зіставляти вимоги професії з власними можливостями та кон’юнктурою ринку праці; створення умов для професійної проби в різних видах професійної (чи наближеної до професійної) діяльності; консультування відносно вибору професії та навчального закладу, формування психологічної готовності до стану професійно незайнятого і в майбутньому до зміни професії. В результаті повинні бути сформовані особистісно-значимий смисл вибору професії, стійка професійна спрямованість (професійні наміри, плани оволодіння професією, професійна перспектива, психологічна готовність до стану незайнятого і зміни професійної діяльності та переорієнтації на нову діяльність. [ 51, c. 17 ]

На думку Б. Федоришина, підготовка до свідомого вибору професії має починатись з перших років перебування їх у школі, тому він у процесі підготовки учнів до вибору професії умовно виділяє три етапи.

Перший етап роботи –  з молодшими школярами – пропедевтичний. Головне завдання полягає у вихованні у дітей загальної трудової спрямованості, любові та старанного відношення до праці, готовності виконувати будь-яку роботу, що необхідна суспільству.

При плануванні бесід, екскурсій, що мають на меті ознайомити молодших школярів з професіями, потрібно пам’ятати, що з огляду на вікові особливості психіки учнів цього віку заплановані форми роботи повинні мати свої особливості у подачі інформаційного матеріалу: розкриваються лише найзагальніші риси даної сфери діяльності або професії, її важливість для суспільства, подається елементарний аналіз змісту певної професіональної діяльності, аналіз її вимог до людини ще не в змозі зрозуміти діти даного віку.

На другому етапі  підготовки учнів до вибору професії (у середніх класах) проводиться робота по формуванню у школярів позитивного відношення до всіх видів трудової діяльності. Увага психолога, що проводить профорієнтаційну роботу має бути спрямована на вивчення інтересів підлітків, на їх зміни та розвиток.

Планування профорієнтаційної роботи на цьому етапі освіти школяра має сприяти розширенню та поглибленню пізнавальних інтересів учнів. Заходи (екскурсії, зустрічі з спеціалістами тощо) вже більш глибше, ніж на першому рівні, пропедевтичному етапі, ознайомлюють учнів зі світом професій.

Окрім бесід, екскурсій, зустрічей зі спеціалістами для  розширення кола інтересів учнів  цього віку можуть плануватись : демонстрація фільмів про професії, обговорення  телепередач з профорієнтаційною  тематикою тощо.

На третьому, останньому етапі підготовки учнів до вибору професії (в старших класах) планування профорієнтаційної роботи має специфіку, що обумовлена поставленими перед нею завданнями. На цьому етапі також плануються заходи, що спрямовані на формування знань про світ праці. Одержавши певний багаж знань на попередніх етапах, старшокласники психологічно готові до сприйняття більш складного інформаційного матеріалу про вибір професії. Заплановані профорієнтаційні заходи будуються таким чином, щоб у процесі подавався глибокий соціально-економічний та психологічний аналіз професії. Якісно більш високий рівень професійної інформації на цьому етапі сприяє тому, що старшокласники, засвоюючи її, у той же час опановують спосіб самостійного аналізу професій та застосовують його при ознайомленні з новими професіями.

Планування профорієнтаційної  роботи зі старшокласниками передбачає вже не тільки проведення заходів  для розширення їх знань про світ професій та розвитку пізнавальних інтересів, але і таких форм роботи, які  спрямовані на формування, поглиблення, закріплення інтересів до сфери праці, професіям, що виникли раніше.

Велику увагу в плануванні на цьому етапі потрібно приділити  роботі психолога з батьками учнів, шкільним лікарем, бібліотекарем та іншими учасниками цього великого комплексу, що задіяний для підготовки школярів до майбутнього професійного самовизначення. [ 43, c 158 – 160 ]

О. Шатенко виділяє  два головних напрямки роботи психолога  в області профорієнтації.

1. Проведення інформаційно-просвітницької  роботи, яка спрямована на розвиток  психологічної культури учнів, поглиблення знань з психології. Доцільним є викладання психологом курсу „Основи вибору професії” під час якого окрім знань професійної спрямованості попадаються також необхідні психологічні знання, проведення професійних консультацій.

Розрізняють чотири види профконсультації :

- довідкову, в ході  якої з’ясовуються шляхи працевлаштування, вимоги до прийому на роботу  і навчання, можливості оволодіння  різними професіями, терміни підготовки, перспектива професійного росту;

- діагностичну – спрямовану на вивчення особистості, інтересів, нахилів, здібностей з метою виявлення її відповідності особливостям професії;

- формуючу – що  має на меті керівництво, корекцію  вибору школярами професії і  передбачає систематичну реєстрацію  змін особистості школяра стосовно професійного самовизначення ;

- методичну – спрямовану  на виявлення стану здоров’я  учнів, їхніх психологічних властивостей  щодо вподобаної професії, і, в  разі потреби – на переорієнтацію  на іншу, близьку по суті діяльність.

Профконсультація передбачає цілком певні організаційні норми : групову роботу з класом та індивідуальну з кожним учнем.

Проведення індивідуальних консультацій з підлітками і юнаками, які передбачають діагностику, корекцію і власне консультацію.

Організація індивідуальної профконсультації дає можливість шляхом діагностики здібностей виявити індивідуальність, потенційні можливості і в певній мірі впливати на їх формування.

Надання допомоги учням  у виборі професії здійснюється на основі їх всебічного вивчення в процесі  навчальної та трудової діяльності. На протязі всього періоду навчання учнів шкільний психолог вивчає інтереси та нахили учнів, активно впливає на їх розвиток

Рекомендації щодо вивчення учнів в процесі їх профорієнтації можна звести до таких:

1. Не обмежуватись  вивченням навчальної діяльності та шкільної суспільно-корисної активності учнів, а намагатись досліджувати їх позанавчальні та позашкільні інтереси та нахили аж до рівня життєвої активності.

2. Визначити сильні  якості учнів, продуктивні сторони  особистості з точки зору не тільки навчання в школі, але і вимог різних: видів праці і звертати на них увагу підлітків та їх батьків.

3. Виявляти психологічні  та медичні протипоказання до  вибору тих чи інших професій.

4. Індивідуально-психологічні  особливості людини необхідно  оцінювати різносторонньо. Для ефективності  профконсультації недостатньо визначити  відповідність якої-небудь особливості  вимогам конкретної професії. Необхідно  встановити відповідність особистості  в цілому вимогам тієї або іншої галузі діяльності.

5. Враховувати такий  індикатор професійної придатності,  як емоційний комфорт, емоційна  задоволеність своєю професією,  роботою.

6. Доводити до свідомості  самих учнів виявлені в них  професійно позитивні та негативні /протипоказані/ якості, дотримуючись при цьому педагогічного такту.

В процесі формування в учнів готовності до вибору професії необхідно звертати увагу на такі індивідуальні особливості:

Перш за все - це інтереси, нахили учнів. Професійні інтереси відрізняються конкретністю і цілеспрямованістю. Це інтерес до тієї професії, яку обирає для себе учень

Розвиток та формування професійних інтересів безпосередньо  зв'язані з пізнавальними інтересами. Це інтереси, які спрямовані на оволодіння знаннями з професії, розуміння її суті, оволодіння не тільки практичними, але і теоретичними основами даної професії. Чим сильніше виражений професіональний інтерес, тим глибша потреба в оволодінні знаннями з конкретної професії.

Важливо також встановити, якими мотивами керується школяр при виборі професії, чим визначаються його цілі, що породжені ідеалами та переконаннями.

Ідеали та переконання  – це вищі життєві мотиви, які  формуються і виховуються на протязі  всього життя людини, це мисленні зразки особистісних якостей людини, її діяльності і професійної соціальної - поведінки. Ними керується учень тепер і вони визначають його плани на майбутнє [39, c.72].

Р.Овчарова виділяє десять правил психолога-профконсультанта:

1. Знати професіограми  спеціальностей, характерних для  даного району.

2. Під час профконсультації  обов’язково мати показання та  протипоказання до професій, різноманітні  методики діагностування, щоб у  необхідних випадках виконати  й цю процедуру.

3. Під час профконсультації  розвивати самооцінку та вказувати  на позитивні якості особистості, допомагати у розвитку об’єктивного самовизначення.

4. Всі рекомендації  давати тактовно, консультацію проводити  у довірливій обстановці. Необхідно  спрямовувати зусилля особистості  з урахуванням умов та вимог  суспільства.

5. Психолог повинен бути переконаним, що кожен школяр є особистістю, що володіє індивідуальними інтересами, здібностями, особливостями характеру, які необхідно використовувати у реалізації потенційних можливостей учня.

6. Психолог може задавати  запитання, узагальнюючи та систематизуючи відповіді на них; дає поради, несучи відповідальність за їх наслідки.

7. Психолог робить  висновки на основі комплексного  вивчення особистості клієнта  (даних спостережень, біографії,  історії події, відповідей на  питання анкети, медичного діагнозу, результатів психодіагностики).

8. При консультуванні  необхідно враховувати у більшій  мірі останні дані про особистість,  ніж попередні.

9. Консультант повинен  всебічно та вичерпано проводити  необхідні експерименти, допомагати  школяру зрозуміти свої недоліки, негативні риси характеру та у довірливій формі вказувати можливості їх усунення.

10.Консультант, впливаючи  на інтелектуальну та емоційну  сфери школяра, повинен постійно  враховувати його психологічний  стан. Його ціль – зрозуміти  співрозмовника та бути зрозумілим ним.[24, c.318-319]

Таким чином, у процесі  виконання психологом профорієнтаційної  функції утворюється концепція  шкільної профорієнтації, що містить  ряд компонентів, коротку характеристику яких подає К. – П. Бринк.

Інформаційні джерела щодо вибору професії.

Ця частина концепції  призначена для навчання учнів методики одержання та управління інформацією, за допомогою якої вони:

- познайомляться з  джерелами інформації щодо вибору  професії та профорієнтації, та  навчаться оцінювати одержану інформацію;

- ознайомляться з описами  якостей тієї чи іншої професії;

- навчаться одержувати  професійну інформацію на практиці  в установах та в окремих  громадян.

Фактори, що обумовлюють  вибір професії.

Індивідуальний вибір  професії знаходиться під впливом факторів, що обумовлюють її вибір. Ці фактори повинні бути представлені та класифіковані на заняттях по профорієнтації. В якості факторів, що обумовлюють вибір професії, потрібно обговорити:

- дія стадії розвитку  суспільства на вибір професії;

- вплив друзів та родини;

- вплив соціально-економічного  статусу людини;

- регіональні особливості  освіти;

- вибір професії з  урахуванням статі.

Власна уява про професійні очікування та індивідуальні здібності.