Впровадження особистісно орієнтованого підходу до дитини на уроках математики

Щоб реалізувати особистісно   орієнтований підхід до дитини, використовую інтерактивні технології навчання. Активний тип навчання передбачає застосування методів, які стимулюють активність і самостійність учнів. Учень виступає суб'єктом навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем. Основними методами цього навчання є: самостійна робота, проблемні і творчі завдання, що розвивають творчі мислення, питання учнів до вчителя і навпаки.

Використовую на уроках парну  і групову роботу. Найчастіше це роблю на етапі застосування знань. Це може відбуватися відразу після викладу нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку. Групи об'єдную по чотири, п'ять учнів. Щоб налагодити процес навчання, взаємодії й розвитку навичок критичного мислення, рішення учнів сприймаю серйозно, якщо навіть вони помилкові, разом знаходимо помилку і виправляємо її.

Роботу в парах застосовую і як окрему технологію навчання, і  як підготовчий етап до роботи в групах. Робота в парах сприяє позитивному ставленню до навчання, розвиває вміння пристосуватися до роботи в групах, підготовлює ґрунт для широкого застосування інтерактивних технологій. Застосовую роботу в парах з різною метою: засвоєння, закріплення, перевірка знань. При роботі в парах пропоную різні завдання: при перевірці теоретичного матеріалу розробити запитання для інших учнів; взаємоперевірити математичні диктанти, самостійні роботи, домашні завдання; вивчити окремі питання нового матеріалу, а потім одному з учнів розповісти перед класом та інші. Це сприяє розвиткові навичок спілкування, вмінню висловлюватися і критично мислити, вмінню переконувати й вести дискусію.

ГРА − один з важливих засобів виховання дитини. «Гра, − писав видатний педагог В.О.Сухомлинський, − це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається живильний потік уявлень, понять про навколишній світ, це іскра, що запалює вогник інтересу і допитливості». Гра − це тренажер, через використання якого формуються вміння і навички, розкривається творчий потенціал дитини, створюється умови для активного обміну знаннями між учасниками гри. До учнів 5,6 класів на урок приходять казкові герої: Незнайко, Івасик Телесик, Мальвіна та інші, яким потрібна допомога, або вони хочуть допомогти учням, пропонуючи цікаві завдання. Уявляють учні себе і альпіністами, піднімаючись на гору, і льотчиками, і капітанами кораблів. Популярні серед дітей ігри «Щасливий випадок», « Брейн-ринг», « Перший мільйон», «Ерудит», « Зоряний час», КВК та інші. Такі форми роботи використовую і в позакласній роботі під час проведення традиційних тижнів математики. В один з таких тижнів провели з учнями «Математичне свято «День народження квадрата», глядачами якого були і учні молодших класів. Проведенню таких заходів передує копітка праця вчителя і учнів по підбору матеріалу, написанню сценарію. Переглядається багато літератури, перед тим як вибрати щось конкретне, виписується декілька варіантів завдань. Традиційним є випуск стінгазет. Готуючи їх, учні знайомляться з додатковою літературою, самостійно підбирають цікаві завдання, складають кросворди, ребуси, математичні казки.

Одним із засобів, що сприяють кращому засвоєнню математики, є  усні вправи. Під час усної лічби розвивається пам'ять учнів, швидкість реакції, виховується вміння зосереджуватися, спостерігати, зростає активність учнів, підвищується їх математична культура. Використовую усні вправи для активізації опорних знань учнів, у процесі пояснення нового матеріалу, повторення вивченого. Усні вправи дають можливість контролювати якість засвоєння учнями навчального матеріалу, вчасно виявити прогалини в знаннях та ліквідувати їх.

В 5 класі усні вправи можуть бути розміщені на пелюстках квітів, в будиночку, на схилах гори та інші.

Можна використати й такий  вид роботи: учні відповідають на запитання  ставлять «+» чи «-» у роздані їм картки, де записані номери завдань. Умовно назвати його можна « Я так думаю». Наприклад, при вивченні теми «Дії з десятковими дробами» пропоную такі завдання і запитання:

1. При додаванні десяткових дробів стовпчиком кома ставиться під комою (+).
2. А при відніманні десяткових дробів стовпчиком треба записувати останню цифру під останньою цифрою (-).
3. При діленні кома переноситься в обох числах на стільки знаків, скільки їх є у дільнику (+).
4. При множенні в результаті відділяю стільки знаків комою, скільки їх є в першому множнику (-).
5. При округленні чисел: відкидаю цифри, не змінюючи цифри розряду до якого округлюємо (-).
6. При порівнянні десяткових дробів більшим буде той, який має більше цифр (-).

7. Коли знаходимо значення числового виразу, то спочатку виконуємо дії в дужках (+).

8. При множенні на 100 кома переноситься вправо на 2 знаки (+).

9.    При діленні на 10 кома переноситься на один знак вліво(+). 
10. Для додавання десяткових дробів виконується переставний і сполучний закони (+).

 

Подобається учням бути в  ролі вчителя, зокрема знаходити  помилки в розв'язанні. П'ятикласникам пропоную завдання, які виконував  Незнайко. Наприклад, вивчаючи дії з  десятковими дробами:

1. 0,344x100 = 344
2. 0,25 х 0,4 = 100
3. 1,21x0,2 = 2,42
4. 17,84: 10=0,1784
5. 0,48:0,4 = 24
6. 3,2 х 0,03 = 0,96.

Одним із важливих напрямів своєї роботи, я вважаю роботу по підготовці учнів 9, 11 класів до державної підсумкової атестації, учнів 11 класу до ЗНО.  Мову про атестацію веду при нагоді і в 5-7 класах, але більш серйозна підготовка починається з 8 класу. З початку року у 8 класі знайомлю учнів із посібником з державної атестації з алгебри в 9 класі, учнів 10 класу з посібниками з державної атестації з алгебри та початків аналізу,зразками  ЗНО, геометрії в 11 класі.

Часто замислююся над тим, як захопити математикою своїх учнів, як передати свою любов до цієї науки. Один із шляхів є вдосконалення форм і методів роботи на уроці, використання сучасних технологій, інший − залучення учнів до позакласної роботи.

Приємно працювати з учнями, які приймають участь у олімпіадах. Таких учнів, нажаль, не дуже багато. При проведенні шкільних олімпіад намагаюся  залучити більше учнів для участі. А на районну вибираю кращих. При підготовці до районних олімпіад розв'язуємо завдання районних і обласних олімпіад минулих років, завдання підвищеної складності з різних посібників.

Математика тісно пов'язана з життям, тому важливо показати учням, де використовуються набуті ними знання. Значну роль відіграють міжпредметні зв'язки. При вивченні в 5 класі теми «Середнє арифметичне» можна запропонувати задачі, які тісно пов'язані з біологією.

Задача.

Робота серця за добу дорівнює 192240 Дж.  Яку роботу в середньому виконує серце за одну годину?

 

Задача.

За 8,5год бігу на лижах серце людини перекачує з артеріальної до венозної системи цілу цистерну крові − 30т. Скільки крові перекачує серце за 1 год?

 

Вивчаючи в 5 класі тему «Діаграми» пропоную учням скласти  кругову діаграму «Структура посівних площ» (матеріал географії). Наприклад, картопля і овочі становлять 8 %, кормові культури 26%, зернові культури 50%,технічні культури 16%. Коли учні вчать тему «Відсотки» можна запропонувати задачу такого змісту: « Відомо, що фактичний вихід цукру з буряків 11-12%. Скільки одержимо цукру, якщо буряків маємо  3т?»

Батьки наших учнів вирощують буряк, діти допомагають їм сапати, збирати його. Тому для дітей буде цікавою така задача.

 

Задача.

Яку площу треба засіяти  цукровими буряками, урожайність  яких становить 185ц з гектара, щоб  виробити по 40кг цукру на кожного  жителя села, якщо для виробництва 1т  цукру потрібно 7т цукрових буряків?

 

При підготовці до уроків, крім програми і підручника, переглядаю газети «Математика», «Позакласний час», «Відкритий урок», додаткову літературу. Розпочинаючи роботу над темою, розподіляю матеріал на кожний урок; виділяю основні задачі, для розв'язання яких треба знати весь об'єм теоретичного матеріалу. На уроках з учнями повторюємо матеріал, який буде використано при вивченні теми. Завдання для роботи на уроці підбираю різнорівневі, домашні завдання часто даю теж по рівнях. Завчасно знайомлю учнів із завданнями тематичної атестації. З кожного предмету маю по декілька зразків тематичних атестацій. Частіше комбіную з декількох посібників завдання для тематичної атестації.

Я вважаю, що тільки щирі стосунки з дітьми, сприяють отриманню хороших результатів. Приємно спостерігати, як радістю світяться очі дітей, коли вони справляються зі складними завданнями. Тоді і сам отримуєш задоволення від роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Як висновок, можна зазначити, що самостійна робота - це вища форма навчально  діяльності учня, що є формою самоосвіти. Самостійна робота учнів на уроці входить основною частиною в процес навчання.

Самостійність у навчанні - найважливіша передумова активного опанування учнями знань, умінь та навичок. На розвиток самостійності учня впливає організація всього навчально-виховного процесу: привчання дітей з перших днів до певного порядку на робочому місці, до завчасної підготовки до наступного уроку.

Не можна розвивати самостійність  у навчанні, не підтримуючи в учня віри в свої сили. Тому до кожного завдання слід готувати, заохочувати, викликати у неї бажання спробувати свої сили на своїй роботі.

Перед тим, як дати самостійне завдання, вчитель спочатку повинен переконатися, що матеріал зрозумілий учням, і показати на прикладі, як виконувати певні дії. Потім учні вправляються під керівництвом учителя. Нарешті, самостійно виконують аналогічні і нові завдання, що вимагають застосування правила в змінених умовах.

Самостійність учня виховує переважно на уроці і основним шляхом його розвитку систематично і правильно організована самостійна робота учнів.

Вивчення цього питання свідчить, що в методиці самостійної роботи на різних етапах уроку спостерігаються суттєві недоліки. Це, зокрема, репродуктивний характер самостійних завдань (списати, прочитати, повторити). Така робота корисна, проте, обмежуватися тільки тренувальними завданнями недоцільно бо вони гальмують пізнавальну самостійність дитини, не стимулюють розвиток творчих здібностей.

Знижу ефективність самостійна робота і нечітка постановка завдань, невміння вчителя правильно визначити  час на самостійну роботу, передбачати  труднощі, не врахування ступеня підготовки дітей до виконання певної роботи. Якість самостійної роботи залежить від багатьох організаційних і методичних факторів.

Самостійна робота - органічна частина  навчального процесу, методика її проведення визначається специфічними особливостями  кожного предмета, змістом матеріалу, рівнем підготовленості учнів.

Правильна організація самостійної  розумової праці учнів вимагає  від вчителя велико майстерності і високої методичної підготовки. Вчитель організує самостійну роботу, враховуючи особливості і конкретні труднощі окремих учнів в ході її виконання, планує хід розумових операцій, забезпечує індивідуально-диференційований підхід до учнів, формує у дітей необхідні прийоми розумової діяльності, прийоми засвоєння знань, прийоми правильного аналізу і синтезу, правильне співвідношення, зіставлення, прийому повноцінних узагальнень, аналогії.

Основними недоліками в практиці організації  самостійних робіт є слабке керування  цим процесом і репродуктивний характер багатьох завдань (списати, прочитати, вивчити, повторити та ін.). Звичайно подібні завдання необхідні, але  обмежувати самостійну роботу тільки наслідувальними діями не можна, бо це гальмує розвиток пізнавальних здібностей учнів.

Істотним недоліком організації  самостійної роботи є випадковість, непродуманість самостійних завдань, що порушує порядок опрацювання  теми, створю безсистемність у засвоєнні учнями матеріалу.

Важливе значення для правильної організації  самостійної роботи учнів має  раціонально поставлена уся підготовча робота вчителя з класом, попереджуючи виконання учнями навчального завдання самостійно. Під час виконання учнями самостійно роботи в класі учитель з'ясовує, в чому в учнів виникли труднощі, допомагає їм. Завдяки раціонально організованій самостійній роботі учні будуть краще засвоювати навчальний матеріал, це створюють можливості для кращої організації виконання домашньої роботи.

Доцільно організована самостійна пізнавальна діяльність позитивно впливає на якість знань учнів і виробляє у школярів уміння і навички навчальної праці, виховує у них серйозне ставлення до навчальних знань, занять, позитивно впливає на ставлення учнів до уроку, на дисципліну класу.

В організації самостійної роботи учнів на уроці і вдома, в забезпеченн  взаємозв'язку з позакласною й  позашкільною роботою вирішальна роль належить вчителеві. Його методична  підготовка, педагогічна майстерність й творча ініціатива вирішують успіх в оволодінні школярами раціональними методами прийомами навчальної роботи, уміннями і навичками самостійно здобувати знання, використовувати їх на практиці.

Аналіз передового педагогічного  досвіду і результатів досліджень дозволяє констатувати, що раціонально організована і систематично проведена вчителем на уроці самостійна робота учнів сприяє оволодінню всіма учнями глибоких і міцних знань, активізації розумових операцій, розвитку пізнавальних здібностей до довготривалої інтелектуальної праці, навчанню учнів раціональних прийомів самостійної роботи.

Вивчення, узагальнення і поширення  передового педагогічного досвіду  вчителів в організації самостійної роботи учнів на уроці повинно бути в центрі уваги керівництва школи, методичних об'єднань, науково-педагогічних працівників, відділів народної освіти.

Особистісно-орієнтоване навчання - це таке навчання, , центром якого  є особистість дитини, її самобутність , самоцінність. Особистісно-орієнтоване навчання має сприяти саморозвитку особистості, допомогти пізнати себе, самовизначитись і самореалізуватись, що дасть можливість правильно визначати і продуктивно будувати життя.